Ухвала

від 31.01.2025 по справі 161/11356/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/11356/20 Провадження №11-кп/802/118/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

захисника обвинуваченої ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, українку, з повною вищою освітою, заміжню, на утриманні якої перебуває неповнолітня дочка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керівника ТОВ «Айвер», депутата Бродівської міської ради, не судиму, визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.191 КК України, та на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Задоволено цивільний позов прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_11 в інтересах Луцької районної ради до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування шкоди завданої державі. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Луцької районної ради матеріальну шкоду в сумі 52777 (п`ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави витрати пов`язані із залученням експертів для проведення судово-економічної експертизи в сумі 22880 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн.

Вироком також вирішено долю речових доказів та питання щодо арешту на майно.

Так, вироком суду ОСОБА_7 визнано винною за те, що:

ОСОБА_7 будучи єдиним власником (100% статутного капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю «Айвер» (надаліТОВ «Айвер»), код ЄДРПОУ 39785524, юридична адреса: Волинська область, Луцький район, с.Коршів, вул.Лесі Українки, 82, перебуваючи згідно наказу №3 від 17.07.2015 на посаді директора даного підприємства, тобто займаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, являлася службовою особою.

Також, згідно ст.67 Конституції України та ст.16 Податкового кодексу України, ОСОБА_7 , в силу своїх службових повноважень зобов`язана сплачувати податки і збори в порядку, строки і розмірах встановлених Законом, а також відповідно до ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальна за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, правильність нарахування і своєчасність сплати податків, оскільки очолюване нею товариство являлося зареєстрованим платником податку на додану вартість (вподальшому ПДВ ) з 01.07.2015 по 30.10.2015.

За результатами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , являючись директором ТОВ «Айвер», діючи від імені вказаного товариства уклала з Комунальним підприємством «Луцьке» (надалі - КП«Луцьке») в особі директора ОСОБА_12 , договори №1/07 від 14.07.2015 та №2/08-15 від 27.07.2015 на проведення капітального ремонту покрівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів села Боратин Луцького району Волинської області.

У подальшому, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення бюджетних коштів, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що рішенням ГУ ДФС у Волинській області №183 від 30.10.2015 анульовано реєстрацію ТОВ «Айвер» як платника податку на додану вартість на підставі пп. «ж» п.184.1 ст.184 Податкового Кодексу (відповідний запис за №1187440002002025 від 29.10.2015 наявний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу), особисто внесла неправдиві відомості в акти виконаних будівельних робіт при проведенні капітального ремонту покрівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів села Боратин Луцького району Волинської області, а саме форми КБ-2в №4, №5, №6 та №7 за грудень 2015 року та Кб-3 за грудень 2015 року, відповідно до яких загальна вартість виконаних будівельних робіт становить 316662 грн., з яких ПДВ 52777 грн. При цьому, враховуючи період анулювання реєстрації ТОВ «Айвер» у якості платника податку, включення до вищевказаних актів виконаних робіт ПДВ в сумі 52777 грн. є завищенням вартості виконаних будівельних робіт на дану суму, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи №9361 від 31.01.2019.

Після цього, вказані акти виконаних будівельних робіт №4, №5, №6 та №7 за грудень 2015 року та Кб-3 за грудень 2015 року ОСОБА_7 надала для підпису директору КП «Луцьке» та начальнику відділу освіти, молоді та з питань фізичної культури та спорту Луцької районної державної адміністрації. Після підписання, вказані документи були надані в управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області для здійснення оплати.

У подальшому, після проведення відповідної фінансової транзакції, за отримані бюджетні кошти в сумі 316662 грн., які були перераховані КП «Луцьке» на рахунок ТОВ «Айвер» № 26005280321, відкритий у АБ «Укргазбанк», в тому числі незаконно нараховане ПДВ в сумі 52777 грн., ОСОБА_7 здійснила поповнення карткового рахунку № НОМЕР_1 належного ТОВ «Айвер» та придбала віконні конструкції у ФОП ОСОБА_13 , ТОВ «Ком Інвест Буд» та ТОВ «Добропласт», що не пов`язано із виконанням договору з капітального ремонту покрівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів села Боратин Луцького району Волинської області.

Таким чином, своїми протиправними діями, ОСОБА_7 , шляхом внесення недостовірних відомостей до актів виконаних будівельних робіт в частині включення до витрат сплату ПДВ в сумі 52777 грн., привласнила бюджетні кошти на вказану суму, чим завдала збитків бюджету Луцького району.

Такі дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.2 ст.191 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм становищем.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, захисник обвинуваченої ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 оскаржив його з мотивів незаконності, необґрунтованості та невмотивованості.

Апелянт зазначає, що місцевим судом були допущені істотні порушення норм кримінального процесуального закону, оскільки судом відхилено клопотання сторони захисту про проведення почеркознавчої експертизи, а саме щодо належності підпису на повідомленні про вручення поштового відправлення №4301033584126. Цим суд позбавив сторону захисту у доведенні тієї обставини, що ОСОБА_7 не отримувала повідомлення податкового органу про анулювання реєстрації ТОВ «Айвер» як платника ПДВ, а відтак не могла бути обізнаною про такий факт.

Таким чином, апелянт вважає, що місцевий суд задовольняючи певні клопотання сторони обвинувачення та відмовляючи у клопотанні сторони захисту про проведення експертизи (залучення експерта), тим самим проявив упередженість та зацікавленість у результатах розгляду кримінального провадження.

Також захисник зазначає про те, що суд першої інстанції не навів у вироку жодного доказу про факт повідомлення ОСОБА_7 про прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Айвер» як платника ПДВ. Такі висновки ґрунтуються лише на припущеннях.

Крім того, судом не було досліджено жодного платіжного документа, на підставі якого перераховувались кошти як оплата за вказаними в обвинуваченні актами. Не встановлено дат, часу та суму транзакції, якою (якими) було б перераховано кошти в сумі 316662 грн. Відповідно не було підстав вважати, що ТОВ «Айвер» отримало кошти в сумі 316662 грн., з яких 52777 грн. ПДВ. А оскільки факт отримання коштів не встановлений, то не можливо стверджувати про їх привласнення, у зв`язку з чим висновок суду в цій частині не відповідає фактичним обставинам справи.

Вказує апелянт і про те, що в обвинувальному акті ОСОБА_14 ставиться у провину привласнення 52777 грн. ПДВ, однак у висновку експертизи №9361 від 31.01.2019 мова йде про суму 70000 грн., з яких 11 666,67 грн. ПДВ. Тому такий висновок експерта не підтверджує обставин зазначених в обвинувальному акті, а відтак є неналежним доказом.

Також зазначає, що згідно формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_7 , привласнення коштів мало відбутись не пізніше 01.02.2016, а виконання рішення господарського суду, яким стягнуто кошти в користь ТОВ «Айвер» відбулось у 2018 році.

Апелянт зазначає і про те, що в основу вироку покладено також протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.08.2019, у тому числі банківських документів, однак як вбачається із висновку експерта, перед ним не ставилось питання щодо розміру завданої шкоди (матеріального збитку). Внаслідок цього експертом встановлено лише завищення вартості робіт через включення до неї ПДВ за період анулювання реєстрації. Проте, терміни «завищення вартості робіт» та «матеріальний збиток» чи «матеріальна шкода» не є тотожними. Тому суд на основі банківських документів та висновку експерта не може самостійно визначати розмір завданих збитків. При цьому, як вбачається з вироку суд не проводив жодних математичних розрахунків, а тому і не встановив суму привласнення, про які стверджує сторона обвинувачення. Оскільки сума привласнення не встановлена, а вказана в обвинувальному акті сума не підтверджена, то й відповідно не встановлено факт заподіяння матеріальної шкоди, що є обов`язковим при кваліфікації дій за ст.191 КК України.

Окрім того, захисник вказує, що прокурором не подано, а судом не досліджено жодного доказу, який підтверджував би підстави звернення прокурора з позовом в інтересах КП «Луцьке» чи Луцької районної ради. Також прокурор не мав права в даному випадку на звернення до суду з цивільним позовом, оскільки не довів факту належності таких повноважень у відповідності до законодавства. Тому даний факт повинен бути підставою для повернення позову. Крім того, судом не звернено увагу на те, що при закритті кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, позовна заява повинна бути залишена без розгляду.

У поданих доповненнях до апеляційної скарги захисник зазначає про те, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, оскільки ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Айвер» не була наділена службовими повноваженнями, які б дозволяли їй вплив на майно (кошти) чи на компетентних осіб (працівників, службовців) КП «Луцьке», а відповідно вона не могла через реалізацію своїх особливих службових повноважень призводити до витрат таких коштів з рахунків КП «Луцьке» з подальшим заволодінням. Її службові повноваження обмежувалися лише управлінням майном підприємства-підрядника ТОВ «Айвер» і взагалі не поширювалися на майно посадових осіб підприємства замовника, а тому сторона обвинувачення не мала підстав для обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 ст.191 КК України.

Проте, місцевий суд вищевикладеного не врахував та ухвалив обвинувальний вирок, який на думку сторони захисту є незаконним та необґрунтованим.

Посилаючись на вищевикладене, захисник обвинуваченої в апеляційній скарзі, яка пізніше доповнена, просить скасувати оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_7 , та постановити новий, яким визнати її невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.191 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується. Просить також відмовити в задоволенні цивільного позову за безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційної скарги, обвинувачену та її захисника, які підтримали подану апеляцію в повному обсязі, прокурора, який вважав скаргу безпідставною та просив залишити без задоволення, представника потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить до наступного висновку.

Перевіряючи оскаржуваний вирок за апеляційними доводами сторони захисту у порядку ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд зазначає таке.

Судове рішеннявідповідно доположень ст.370КПК Україниповинно бутизаконним,обґрунтованим івмотивованим.Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За положеннями ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1)подія кримінальногоправопорушення (час,місце,спосіб таінші обставинивчинення кримінальногоправопорушення); 2)винуватість обвинуваченогоу вчиненнікримінального правопорушення,форма вини,мотив імета вчиненнякримінального правопорушення; 3)вид ірозмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,а такожрозмір процесуальнихвитрат; 4)обставини,які впливаютьна ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,характеризують особуобвинуваченого,обтяжують чипом`якшують покарання,які виключаютькримінальну відповідальністьабо єпідставою закриттякримінального провадження; 5)обставини,що єпідставою длязвільнення відкримінальної відповідальностіабо покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення .

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно зі ст.94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Апеляційний суд вважає, що вказаних вимог законумісцевимсудом при ухваленні оскаржуваного судового рішення дотримано.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні нею кримінального правопорушення за обставин вказаних у вироку, стверджуються зібраними в кримінальному провадженні та належним чином перевіреними в судовому засіданні доказами, яким місцевий суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши її дії за ч.2 ст.191 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм становищем.

Обставини, встановлені у вироку ґрунтуються на повному, всебічному та неупередженому дослідженні доказів, зібраних у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку.

Так, суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку показанням самої обвинуваченої ОСОБА_7 , яка свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала. Водночас, суду дала показання про те, щорішення Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 30.10.2015 №183, яким ТОВ «Айвер» анульовано реєстрацію платника ПДВ на підставі пп.«ж» п.184.1 ст.184 ПК України, вона не отримувала. При цьому, про існування такого рішення податкового органу на момент пред`явлення актів виконання робіт КП «Луцьке» за грудень 2015 року, їй відомо не було. Тому будь-якого умислу на привласнення сум ПДВ у неї також не могло бути. Водночас показала, що КП «Луцьке» лише частково оплатило вартість виконаних робітпо капітальному ремонту покрівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів села Боратин Луцького району Волинської області, а решта суми заборгованості була стягнута в судовому порядку в порядку господарського судочинства.

Ухвалюючи рішення про доведеність винуватості ОСОБА_7 суд першої інстанції обґрунтував своє судове рішення наступними доказами, яким надав відповідну юридичну оцінку.

Показаннями представника потерпілого Луцької РДА ОСОБА_15 , яка суду показала, що ОСОБА_7 ,будучи керівником ТОВ «Айвер» та достовірно знаючи, що рішенням ГУ ДФС у Волинській області №183 від 30.10.2015 анульовано реєстрацію очолюваного нею товариства, як платника ПДВ на підставі пп.«ж» п.184.1 ст.184 ПК України, внесла неправдиві відомості в акти виконаних будівельних робіт при проведенні капітального ремонту покрівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів села Боратин Луцького району Волинської області, а саме форми КБ-2в № 4, № 5, № 6 та № 7 за грудень 2015 року та Кб-3 за грудень 2015 року, відповідно до яких загальна вартість виконаних будівельних робіт становить 316662 грн., з яких ПДВ 52777 грн. При цьому, враховуючи період анулювання реєстрації ТОВ «Айвер» у якості платника податку, включення до вищевказаних актів виконаних робіт ПДВ всумі 52777 грн. є завищенням вартості виконаних будівельних робіт на дану суму.

Показаннями свідка ОСОБА_16 , який надав покази про те, що він з серпня 2016 року по липень 2019 року обіймав посаду директора КП «Луцьке». Десь на початку 2017 року ТОВ «Айвер» звернулось до суду з позовом до КП «Луцьке» про стягнення на користь товариства 282623,88 грн., з яких: 246662 грн. заборгованості та 35961,88 грн. інфляційних втрат, а також 4239,36 грн. витрат позивача по оплаті судового збору, який рішенням Господарського суду Волинської області задоволено повністю. Саме в цей період він і познайомився з ОСОБА_7 , яка на той час обіймала посаду ТОВ «Айвер».У подальшому, з КП «Луцьке» стягнуто кошти за рішенням суду, які складали близько 280 тис.

В основу вироку як на підставу винуватості ОСОБА_7 суд першої інстанції вірно поклав і досліджені письмові та речові докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме:

- лист УСБУ у Волинській області від 21.07.2016 про здійснення перевірки правомірності використання бюджетних коштів службовими особами відділу освіти, молоді та з питань фізкультури і спорту Луцької РДА та КП «Луцьке» спрямованих на проведення капітального ремонтуЗОШ І-ІІІ ступенів села Боратин Луцького району Волинської області;

- лист Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області за вих.№9387/10/03-18-08-07 від 05.08.2016 про наявні відкриті банківські рахунки ТОВ «Айвер» (код ЄДРПОУ 39785524) за період з моменту реєстрації по 05.08.2016;

- довідку ДФІ у Волинській області від 16.08.2016 проперевірку правомірності використання бюджетних коштів при проведенні капітального ремонту Боратинської загальноосвітньої школиІ-ІІІ ступенів у 2015 році, з якої вбачається, щов актах виконаних робіт форми КБ-2в за липень - грудень 2015 року, наданих КП «Луцьке» на підтвердження виконаних робіт подоговору №1/07 з ТОВ «Айвер»,завищено загальновиробничі витрати в частині сплати ЄСВ, що призвело до завищення вартості виконаних робіт проведенню капітального ремонту покрівлі загальноосвітньої школи I-III ступеня в с.Боратин Луцького району Волинської області на 65143 грн., чим порушено вимоги п.4.2.2. ДСТУ-НБ Д.1.1.3:2013. Внаслідок вищевказаного порушення КП «Луцьке» завдано збитків на суму 65143,0 грн. Також згідно отриманої інформації від Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ТОВ «Айвер» протягом 2015 року не подавало декларації з ПДВ. Всього протягом 2015 року до актів виконаних робіт по капітального ремонту покрівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня в с.Боратин Луцького району Волинської включено ПДВ на загальну суму 216334,78 грн., які оплачено ТОВ «Айвер» у повному обсязі;

- лист Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області №9668/10/03-18-08-07 від 25.08.2016, з якого встановлено, що згідно бази даних ДФС України ІС «Податковий блок», ТОВ «Айвер» з моменту реєстрації по даний час податкову звітність форми 1-ДФ, декларації з ПДВ (в т.ч. додатки 5 до декларацій з ПДВ), фінансову звітність, податкові накладні, звітність щодо сплати ЄСВ не подавало;

- лист Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області №12108/10/03-18-12-01 від 23.11.2016, відповідно до якого факт сплати ТОВ «Айвер» до державного бюджету України коштів з ПДВ за результатами фінансово господарської діяльності відсутній. ТОВ «Айвер» знаходиться на обліку Луцької ОДП 08.05.2015 та зареєстроване платником ПДВ з 01.07.2015. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 30.10.2015 у зв`язку з внесенням запису до ЄРДР про відсутність за місцем знаходження. За період реєстрації податкова звітність з ПДВ платником до Луцької ОДПІ не подавалась;

- рапорт старшого о/у 3 сектору ВКЗЕ УСБУ у Волинській області ОСОБА_17 від 05.12.2016, з якого вбачається, що у встановленому порядку ним отримано документальні матеріали, які вказують, щослужбові особи ТОВ «Айвер» в ході виконання робіт з капітального ремонту покрівлі загальноосвітньої школи в с.Боратин шляхом внесення недостовірних даних в акти виконаних робіт отримали, а у подальшому протиправно заволоділи бюджетними коштами в розмірі 357 тис.грн.;

- протокол тимчасового доступу до речей та документів з їх вилученням від 02.03.2017 в приміщенні КП «Луцьке» та долучені до нього документи: договір підряду №1/07 на виконання ремонтних робіт капітального характеру без дати; договір підряду №1/08-15 від 31.07.2015; договір субпідряду №2/08-15 від 27.07.2015; довідка про вартість виконаних робіт за липень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №1 за липень 2015 року (з підсумковою відомістю ресурсів та розрахунком загальновиробничих втрат); довідка про вартість виконаних робіт за липень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №2 за липень 2015 року (з підсумковою відомістю ресурсів та розрахунком загальновиробничих витрат); довідка про вартість виконаних робіт №3 за липень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №3 за липень 2015 року (з підсумковою відомістю ресурсів та розрахунком загальновиробничих витрат); довідка про вартість виконаних робіт за жовтень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №2 за жовтень 2015 року (з підсумковою відомістю ресурсів та розрахунком загальновиробничих витрат); довідка про вартість виконаних робіт за жовтень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №3 за жовтень 2015 року (з підсумковою відомістю ресурсів та розрахунком загальновиробничих витрат); довідка про вартість виконаних робіт за жовтень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №5 за жовтень 2015 року (з підсумковою відомістю ресурсів та розрахунком загальновиробничих витрат); довідка про вартість виконаних робіт за жовтень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №4 за жовтень 2015 року (з підсумковою відомістю ресурсів та розрахунком загальновиробничих витрат); акт приймання виконаних робіт №5 за грудень 2015 року (з підсумковою відомістю ресурсів та розрахунком загальновиробничих витрат); довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2015 року; довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2015 року; видаткова накладна №638 від 17.08.2015; видаткова накладна №471 від 30.06.2015; платіжне доручення №34 від 25.01.2016; платіжне доручення №128 від 09.09.2016; виписка з руху коштів по рахунку КП «Луцьке» з 10.08.2015 по 11.08.2015; платіжне доручення №65 від 07.12.2015; платіжне доручення №180 від 30.10.2015; виписка з руху коштів по рахунку КП «Луцьке» з 12.08.2015 по 26.08.2015; виписка з руху коштів по рахунку КП «Луцьке» з 30.06.2015 по 01.07.2015; виписка з руху коштів по рахунку КП «Луцьке» з 01.07.2015 по 03.07.2015; наказ про прийом на роботу №16 від 10.10.2014; витяг з рішення Луцької районної ради №33/14 від 17.07.2014; Витяг з рішення Луцької районної ради №48/4 від 13.10.2015; договір поставки №24/06/15 від 24.06.15;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів з їх вилученням від 03.03.2017 в приміщенні відділу освіти Луцької райдержадміністрації та долучені до нього документи: договір підряду №1 від 22.06.2015;платіжне доручення №22 від 23.06.2015 на суму 224952 грн.; довідка про вартість виконаних робіт №1 за липень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №1 за липень 2015 року; довідка про вартість виконаних робіт №2 за липень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №2 за липень 2015 року; платіжне доручення №42 від 07.08.2015; довідка про вартість виконаних робіт №3 за липень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №3 за липень 2015 року; платіжне доручення №85 від 21.10.2015 на суму 53262 грн.; довідка про вартість виконаних робіт №4 за жовтень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №4 за жовтень 2015 року; платіжне доручення № 86 від 21.10.2015 на суму 53262 грн.; довідка про вартість виконаних робіт №5 за жовтень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №5 за жовтень 2015 року; платіжне доручення №110 від 29.12.2015 на суму 57261 грн.; довідка про вартість виконаних робіт № 6 за грудень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №6 за грудень 2015 року; договір підряду №1/08-15 від 10.08.2015; платіжне доручення №46 від 11.08.2015 на суму 204 975 грн.; довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №1 за вересень 2015 року; платіжне доручення №61 від 08.09.2015 на суму 110 322 грн; довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2015 року; акт приймання виконаних робіт за вересень 2015 року; платіжне доручення №84 від 21.10.2015 на суму 155 379 грн.; довідка про вартість виконаних робіт за жовтень 2015 року; акт приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року; платіжне доручення №109 від 29.12.2015 на суму 27099 грн.; довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2015 року; акт приймання виконаних робіт №4 за грудень 2015 року; зведений кошторис об`єкта «Капітальний ремонт покрівлі загальноосвітньої школи в с.Боратин Луцького району (корпуси № l, 2, 3); зведений кошторис об`єкта «Капітальний ремонт покрівлі загальноосвітньої школи в с.Боратин Луцького району (корпуси №4, 5); архітектурно-будівельне креслення об`єкта «Капітальний ремонт покрівлі загальноосвітньої школи в с.Боратин Луцького району (корпуси № l, 2 , 3); акт здачі прийняття проектно-вишукувальної продукції за договором № 15; виписка з руху коштів по рахунку відділу освіти за 10.08.2015 року;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів з їх вилученням від 06.03.2017 в приміщенні Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області та долучені до нього документи:витягом з електронної бази даних щодо поданої звітності КП «Луцьке», а саме податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 1 місяць 2015 року (витяг); податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 2 місяць 2015 року (витяг); податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 3 місяць 2015 року (витяг); податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 4 місяць 2015 року (витяг); податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 5 місяць 2015 року (витяг); податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 6 місяць 2015 року (витяг); податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 7 місяць 2015 року (витяг); податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 8 місяць 2015 року (витяг); податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 9 місяць 2015 року (витяг); податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 10 місяць 2015 року (витяг); податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 11 місяць 2015 року (витяг); податкова декларація з податку на додану вартість з додатком 5,2 за 12 місяць 2015 року (витяг); податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб в КП «Луцьке» за 1 квартал 2015 року (витяг); податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб в КП «Луцьке» за 2 квартал 2015 року (витяг); податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб в КП «Луцьке» за 3 квартал 2015 року (витяг); податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб в КП «Луцьке» за 4 квартал 2015 року (витяг);

- висновок експерта судово-економічної експертизи Волинського відділення Львівського НДІСЕ №9361 від 31.01.2019, яким при дослідженні використовувалися матеріали кримінального провадження №120170301300000088 в 3 томах, зокрема: акт ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти, молоді та з питань фізичної культури і спорту Луцької районної державної адміністрації за період 3 01.01.2014 по 01.06.2017 року від 15.09.2017 №030-22/05 з додатками; довідка перевірки законності використання бюджетних коштів при проведенні капітального ремонту Боратинської загальноосвітньої школи 1-11 ступеня у 2015 році від 16.08.2016; реєстраційно-установчі документи ТОВ «Айвер». Реєстраційно-установчі документи ТОВ «Стир-Агробуд»; податкова звітність та фінансова звітність ТОВ «Стир-Агробуд»; податкова звітність КП «Луцьке»; рішення №183 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Айвер» від 30.10.2015 №19262/10/03/1/-11-03 (форма № 6-РПІДВ); лист Луцької ОДІ ГУ ДФС у Волинській області про надання інформації від 05.08.2016 №9387/10/03-18-08-07; договір підряду № 1 Боратин від 22.06.2015; договір підряду №1/08-15 Боратин від 10.08.2015; договір №1/07 на виконання ремонтних робіт капітального характеру б/н; договір субпідряду №2/08-15 від 27.07.2015 р; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; акти приймання виконаних будівельних робіт; банківські виписки; платіжні доручення; видаткові накладні; накази; пояснення посадових осіб; кошторис (капітальний ремонт покрівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в с.Боратин Луцького району (корпуси № 1,2,3); кошторис (капітальний ремонт покрівлі загальноосвітньої школи I-III ст. в с.Боратин Луцького району (корпуси №4, 5); результати ревізії відділу освіти Луцької РДА з додатками (рішення Луцької районної ради Волинської області, наказ КП «Луцьке» №16 від 10.10.2014, банківська виписка, платіжні доручення); висновок судової будівельно-технічної експертизи №9132-9133; конверт з первинними документами: договір поставки № 24/06/15 від 24.06.2015; платіжні доручення (№128 від 09.09.2015, №34 від 25.01.2016); видаткова накладна № 471 від 30.06.2015 р.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних будівельних робіт; тощо, в тому числі копії матеріалів господарської справи №903/68/17 ТОВ «Айвер», і яким встановлено, що документально підтверджується завищення вартості виконаних робіт з капітального ремонту покрівлі загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с.Боратин Луцького району Волинської області (корпус №№ 1, 2, 3, 4, 5) для відділу освіти, молоді та питань фізичної культури та спорту Луцької районної державної адміністрації за період грудень 2015, (період анулюваної реєстрації ТОВ «Айвер» у якості платника податку) на загальну суму 52777,00 грн., нарахованого ПДВ;

- лист ГУ ДФС у Волинській області №24813/10/03-20-55-12-08 від 26.07.2019, з якого вбачається, щовідповідно до рішення Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 30.10.2015 №183, ТОВ «Айвер» (код ЄДРПОУ 39785524) було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість на підставі пп.«ж» п.184.1 ст.184 ПКУ (в Єдиному державному реєстрі наявний запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а саме відомості №11871440002002025 від 29.10.2015) і, при цьому, один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ рекомендованим листом з повідомленням про вручення було надіслано ТОВ «Айвер» за адресою його реєстрації (згідно п.5.7 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 та зареєстрованим в МЮ України 17.11.2014 за N1456/26233), яке згідно отриманого корінця повідомлення про вручення поштового відправлення отримано посадовими особами ТОВ «Айвер» 12.11.2015. Відповідно до бази даних ДФС України станом на 24.07.2019 реєстрація платника ПДВ ТОВ «Айвер» (код ЄДРПОУ 39785524) не поновлена;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів з їх вилученням від 23.08.2019 в приміщенні АБ «Укргазбанк» та долучені до нього документи:випискою з особового рахунку № НОМЕР_2 належного ТОВ «Айвер» за період часу з 11.08.2015 по 29.07.2015 про надходження від КП «Луцьке» грошових коштів на вказаний вище рахунок по виконанню договору «капітального ремонту покрівлі ЗОШ в с.Боратин Луцького району», в тому числі: 24.10.2018 - 246662 грн., стягнення основного боргу згідно виконавчого провадження з КП «Луцьке»; 11.08.2015 - 177064,96 грн. (згідно акту виконаних робіт КБ-3 від 31.07.2015); 09.09.2015- 110102, 00 грн. (згідно акту виконаних та договору №2/08-15); 21.10.2015 - 131312, 40 грн. (згідно акту виконаних будівельних робіт №1, №2 від 27.10.2015); 07.12.2015 - 25845, 84 грн. (згідно акту №1 від 27.10.2015); 25.01.2016 - 70000 грн. (згідно акту №7); 24.10.2018 - 246662 грн., стягнення основного боргу згідно виконавчого провадження з КП «Луцьке»; світлокопіями матеріалів юридичної справи ТОВ «Айвер», які складаються з: виписки про юридичну особу ТОВ «Айвер»; опитувальника клієнта-юридичної особи на 5 арк.; повідомлення до договору банківського рахунку №280321-07 від 22.07.2015 на 1 арк.; додаткової угоди до договору банківського рахунку №280321-07 від 22.07.2015 на 9 арк.; повідомлення до договору №2016/КИБ/102-290 від 29.12.2016 про дистанційне обслуговування ТОВ «Айвер» на 1 арк.; договору №2016/КИБ/102-290 від 29.12.2016 про дистанційне обслуговування на 17 арк.; заявки про підключення до дистанційної системи та/або активацію ключів ЕЦП до договору №2016/ КИБ/102-290 від 29.12.2016 про дистанційне обслуговування на 2 -х арк.; акту приймання-передачі захищеного носія «USB-токен» дистанційної системи до договору № 2016/ КИБ/102-290 від 29.12.2016 про дистанційне обслуговування на 1 арк.; акту введення в експлуатацію системи «Клієнт-Інтернет-Банк» до договору про обслуговування клієнта в електронній системі «Клієнт-Інтернет-Банк» №22/07/2015 від 22.07.2015 на 1 арк.; акту приймання передачі захищеного носія електронно-цифрового підпису «USB-токен» системи «Клієнт-Інтернет-Банк» від 13.08.2015 на 1 арк.; картки із зразками підписів і відбитка печатки ТОВ «Айвер» на 1 арк.; договору банківського рахунку №280321-07 від 22.07.2015 на 8 арк.; додатку №1 до договору №280321-07 від 22.07.2015 про відкриття та обслуговування банківського рахунку укладеному між АБ «УКРГАЗБАНК» та ТОВ «Айвер» на 3 арк.; договору про обслуговування клієнта в електронній системі «Клієнт-Інтернет-Банк» від 22.07.2015 на 22 арк.; заяви про підключення до системи «Клієнт-Інтернет банк» та, або активацію ключів ЕЦП на 2-х арк.; договору №280321/КР-07 на відкриття карткового рахунку 1а обслуговування корпоративної банківської платіжної картки від 22.07.2015 на 4-х арк.; заяви на видачу КБПК АБ «Укргазбанк» на 1 арк.; паспорту громадянки України на ім`я ОСОБА_7 на 2 арк.; картки фізичної особи платника податку ОСОБА_7 на 1 арк.; протоколу №1 проведення Загальних зборів Засновників ТОВ «Айвер» від 05.05.2015 на 2-х арк.; протоколу №16-07-15 проведення Загальних зборів Учасників ТОВ «Айвер» від 16.07.2015 на 2-х арк.; наказ №3 ТОВ «Айвер » від 17.05.2015 про призначення директором ОСОБА_7 на 1 арк.; витягу з реєстру платників податку на додану вартість на і арк..; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП ТОВ «Айвер» на 2 -х арк.; опитувальника клієнта-юридичної особи на 8 арк.; довідки №1 від 22.07.2015 ТОВ «Айвер» на 1 арк.; заяви про відкриття поточного рахунку від 22.07.2015 на 2 арк. Виписками з особового рахунку № НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Айвер» та відкритий у відділенні 102/02 АБ «УКРГАЗБАНК».

При цьому, апеляційний суд вважає, що такі докази були отримані в законний спосіб, тобто у порядку передбаченому чинним законодавством. Проаналізувавши їх, колегія суддів вважає, що ними доводяться обставини, які підлягають доказуванню у порядку ст.91 КПК України.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано поклав вищевказані документальні та інші докази, які на думку апеляційного суду є послідовними та узгоджуються між собою, в основу вироку, як такі, що в своїй сукупності вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, навівши при цьому переконливі мотиви свого рішення, що й відповідно спростовує доводи сторони захисту про недоведеність вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 .

З врахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, оцінивши зібрані під час досудового розслідування та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, обґрунтовано дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, повністю доведена в ході судового розгляду належними та допустимими доказами в розумінні ст.85, ч.1 ст.86 КПК України.

При цьому,апеляційні доводисторони захиступро те,що місцевийсуд ненавів увироку жодногодоказу профакт повідомлення ОСОБА_7 щодо прийняттяподатковим органомрішення №183від 30.10.2015про анулюванняреєстрації ТОВ«Айвер» якплатника ПДВ напідставі пп.«ж» п.184.1ст.184ПК України,є повністю безпідставними, оскільки з цього приводу є відповідне обґрунтування.

Так, як зазначив суд першої інстанції і, з цим повністю погоджується колегія суддів, вказане рішення податкового органу 30 жовтня 2015 року за вих.№19262/10/03/1/-11-03 поштовим відправленням за №4301033584126 скеровувалось за адресою місця знаходження (реєстрації) ТОВ «Айвер» - вул.Лесі Українки, 82, с.Коршів, Луцький район, Волинська область, як того вимагає законодавство.

Положеннями п.42.2 ПК України (чинної на час прийняття рішення №183 від 30.10.2015), а також п.5.7 Положення про реєстрацію платників ПДВ, передбачено, документи, у тому числі, рішення про анулювання платника ПДВ, вважаються належним чином врученими, якщо вони надісланіза адресою (місцезнаходження, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Більше того, як вбачається із самого рекомендованого повідомлення про вручення, на ньому міститься відмітка про його вручення 12.11.2015.

Тому висновки суду першої інстанції про те, що рішення податкового органу №183 від 30.10.2015 про анулювання реєстрації ТОВ «Айвер» як платника ПДВ слід вважати належним чином врученим, є повністю правильними та підтримується апеляційним судом.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає повністю безпідставними апеляційні доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_7 , як керівник ТОВ «Айвер», не була обізнаною про таке рішення.

При цьому, твердження сторони захисту про те, що підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення не належить ОСОБА_7 , в даному випадку немає значення, оскільки воно вважається належним чином врученим, якщо надіслано за адресою місця знаходження платника податків рекомендованим повідомлення про вручення, що і було зроблено. Окрім того, слід зазначити, що такий лист податкового органу міг бути отриманим будь-якою іншою відповідальною особою ТОВ «Айвер», що не забороняється ПК України та згаданим Положенням.

Цілком безпідставними є також апеляційні доводи сторони захисту про не дослідження місцевим судом жодного платіжного документа, який підтверджує перерахування коштів як оплату за актами виконання будівельних робіт, які зазначені в обвинувальному акті, що на їх думку, вказує про не встановлення факту отримання коштів ТОВ «Айвер» та відповідно про їх привласнення. Так, як вбачаться із вироку, суд безпосередньо в судовому засіданні дослідив усі необхідні документи в якості доказів, які підтверджують перерахування та отримання ТОВ «Айвер» грошових коштів, про які йде мова в даному провадженні.

З такихдоказів встановлено,що загальнавартість виконанихбудівельних робітза актамивиконаних будівельнихробіт формиКБ-2в№№,4,5,6,7за грудень2015року таКБ-2за грудень2015року,становить 316662грн.,з яких52777грн.ПДВ.Відповідно доплатіжного доручення№34від 25.01.2016КП «Луцьке»25січня 2016року врахунок оплатиза капітальнийремонт покрівліЗОШ с.Боратин,згідно акту№7від 27.12.2015,здійснило платіжна рахунокТОВ «Айвер»в розмірі70000грн.,з яких11666,67грн.ПДВ,який підтвердженовипискою зособового рахункуТОВ «Айвер» № НОМЕР_3 , що відкритий у АБ «Укргазбанк».

Окрім того, встановлено й те, що між ТОВ «Айвер» та КП «Луцьке» існував господарський спір з приводу відшкодування грошових коштів, які не були добровільно сплачені за виконані роботи. Так, рішенням господарського суду Волинської області від 19.06.2018 з КП «Луцьке» на користь ТОВ «Айвер» стягнуто 282623,88 грн., з яких: 246662 грн. заборгованості та 35961,88 грн. інфляційних втрат, а також 4239,36 грн. витрат позивача по оплаті судового збору. Така заборгованість стягнута на виконання зобов`язань КП «Луцьке» подоговорах №1/07 від 14.07.2015 та №2/08-15 від 27.07.2015 з приводу проведення капітального ремонту покрівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів села Боратин Луцького району Волинської області, за пред`явленими вищевказаними актами виконання робіт, які подавались ТОВ «Айвер». Грошові кошти і, зокрема в сумі 246662 грн. з яких 41110,33 грн. ПДВ, які стягнуто рішенням господарського суду згідно виконавчого провадження, у жовтні 2018 року були перераховані КП «Луцьке» на особовий рахунок № НОМЕР_2 , належний ТОВ «Айвер».

Тому апеляційний суд приходить до переконання, що загальна сума ПДВ в розмірі 52777 грн. була отримана ТОВ «Айвер», що підтверджено дослідженими місцевим судом доказами. При цьому, як правильно зазначив місцевий суд, обвинувачена ОСОБА_7 жодним чином не вказувала про добровільне повернення цих коштів, як таких, що були помилково перераховані на рахунок ТОВ «Айвер».

Водночас, той факт, що частина суми ПДВ була перерахована на рахунок ТОВ «Айвер» у жовтні 2018 року вже після виконання судового рішення, а не до лютого 2016 року, жодним чином не свідчить про відсутність привласнення грошових кошів, як вважає сторона захисту, а апеляційним судом розцінюється як власне тлумачення.

Також не заслуговують на увагу суду апеляційні доводи сторони захисту про недопустимість в якості належного доказу висновку експертизи №9361 від 31.01.2019 із посиланням на те, що ним не підтверджуються обставини, які викладені в обвинувальному акті щодо суми ПДВ, оскільки на думку апеляційного суду, такий висновок наряду з усіма доказами, підтверджує саме ті обставини, які підлягають доказуванню в даному провадженні.

Неспроможними також є твердження апелянта про відсутність в діях обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України із посиланням на те, що ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Айвер», не була наділена службовими повноваженнями, які б дозволяли їй вплив на майно чи кошти, або ж компетентних осіб (працівників, службовців) КП «Луцьке» у зв`язку з чим вона не могла своїми діями призвести до витрат коштів з рахунків КП «Луцьке» з подальшим їх заволодінням, оскільки такі є помилковими та жодним чином не спростовують наявності в її діях ОСОБА_7 складу цього кримінального правопорушення.

Не вбачається апеляційний суд й упередженого ставлення місцевого суду до сторони захисту при розгляді кримінального провадження, як про це зазначає апелянт.

Крім того, апеляційний суд вважає повністю безпідставними апеляційні доводи сторони захисту про відсутність у прокурора повноважень та підстав для звернення до суду з цивільним позовом про відшкодування в інтересах КП «Луцьке» чи Луцької районної ради, оскільки на думку колегії суддів в даному випадку прокурор пред`явив цивільний позов у порядку ст.128 КПК України для захисту інтересів держави, а саме для стягнення незаконно привласнених бюджетних коштів.

Такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства і, зокрема, ст.129 КПК України, твердження апелянта про необхідність залишення без розгляду вказаного цивільного позову з посиланням на те, що таке рішення приймається при закритті кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачену оскаржуваним вироком визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення та звільнено від покарання на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України, а не закрито кримінальне провадження зі звільненням від кримінальної відповідальності. Тому, оскаржуваний вирок в цій частині є правильним.

Беручи до уваги викладене колегія суддів вважає, що вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, викладені в поданій апеляційній скарзі із доповненнями та наведені в ході апеляційного розгляду справи, не спростовують висновків місцевого суду і не дають жодних підстав для скасування оскаржуваного вироку та закриття кримінального провадження, як про це просить сторона захисту, оскільки спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, які при цьому, були предметом дослідження судом першої інстанції, і їм була надана відповідна юридична оцінка.

Будь-яких порушень кримінального або кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом встановлено не було.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає законних підстав для скасування оскаржуваного вироку з мотивів, наведених в апеляційній скарзі сторони захисту.

Таким чином, апеляційну скаргу сторони захисту слід залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_7 , без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_7 , без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційним судом.

Головуючий

Судді