Постанова від 22.01.2025 по справі 16/266

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа №16/266

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддівОрищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп б/н та дати (вх. №01-05/2803/24 від 07.10.2024)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2024 (суддя Ремецькі О.Ф., повний текст складено 27.09.2024) про затвердження звіту ліквідатора боржника про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат

у справі №16/266

за заявою прокурора Свалявського району в інтересах держави в особі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-скло, м. Свалява

про банкрутство

за участю представників:

арбітражний керуючий Прийма Н.А. ( в залі суду)

від скаржника Подорожній А.С. (поза межами приміщення суду)

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2024 у справі №16/266 затверджено звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-скло у справі №16/266 за період з 24.10.2023 по 09.04.2024 у наступних розмірах: грошова винагорода 117 218,17 грн., витрати 3 916,10 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп на користь арбітражного керуючого Прийми Надії Андріївни кошти в розмірі 110 396,95 грн. в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №16/266.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТзОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп звернулося до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2024 у справі №16/266 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Прийми Н.А. про стягнення з ТзОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп на користь арбітражного керуючого Прийми Надії Андріївни коштів в розмірі 110 396,95 грн. в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №16/266.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 07.10.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 відкрито апеляційне провадження; призначено розгляд справи №16/266 на 06.11.2024; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 01.11.2024; витребувано матеріали справи.

Арбітражним керуючим Приймою Н.А. 11.10.2024 подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/6764/24 від 11.11.2024 та повторно вх. №01-04/6921/24 від 17.10.2024), в якому вона просить суд в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржене рішення залишити без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

27.11.2024 представником скаржника Подорожній А.С. подано до суду клопотання (вх. № 01-04/8179/24 від 27.11.2024) про участь в судовому засіданні 04.12.2024 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 задоволено.

04.12.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкладено розгляд апеляційної скарги з підстав зазначених у ній та в порядку положень п.17.10. Перехідних положень ГПК України витребувано із суду першої інстанції матеріали справи з моменту призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Прийми Н.А.

13.01.2025 від арбітражного керуючого Прийми Н.А. надійшли додаткові пояснення (вх. № 01-04/280/25 від 13.01.2025) до відзиву на апеляційну скаргу.

В судове засідання 22.01.2025 арбітражний керуючий та скаржник участь уповноважених представників забезпечили, які надали свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови. Інші учасники участі не забезпечили, причин неможливості забезпечити участь під час розгляду апеляційної скарги не надали. Докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про їх поінформованість про розгляд апеляційної скарги у межах даної справи в суді апеляційної інстанції.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.09.2024 у справі №16/266 в залишити без змін, з огляду на наступне.

1.Розгляд справи про банкрутство в суді першої інстанції та зміст оскаржуваної ухвали.

Прокурор Свалявського району в інтересах держави в особі Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції звернувся до господарського суду Закарпатської області із заявою про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-скло у порядку ст. 52 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.92 №2343-XII.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 28.08.2006 порушено провадження у справі №16/266 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-скло, м. Свалява.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 06.09.06 у справі №16/266 товариство з обмеженою відповідальністю Карпати-скло визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

14.06.2023 від арбітражного керуючого Чорнія М.В. надійшла заява про відсторонення його від повноважень ліквідатора у справі №16/266 про банкрутство ТОВ Карпати-скло.

14.06.2023 від арбітражного керуючого Прийми Надії Андріївни надійшла заява про участь у справі у справі №16/266 про банкрутство ТОВ Карпати-скло.

Ухвалою господарського суду від 24.10.2023 постановлено, зокрема, призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Прийму Н.А. (свідоцтво №2084 від 02.02.2023).

08.04.2024 року до господарського суду від арбітражного керуючого Прийми Н.А. надійшов звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, в якому вона просила суд затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації боржника у справі №16/266 за період з 24.10.2023 по 09.04.2024 у наступних розмірах: грошова винагорода 117 218,17 грн., витрати 3 916,10 грн.

Господарський суд затверджуючи поданий арбітражним керуючим звіт виснував наступне:

-коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

-не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

-ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

-загальний розмір не виплаченої грошової винагороди арбітражного керуючого Прийми Н. А. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ Карпати-скло складає 110 652,98 грн. Відтак, зазначена сума з врахуванням розміру грошових вимог кредиторів підлягає до сплати наступним чином: Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Закарпатській області: 111 512,07 грн. х 0,17 % = 189,57 грн. ; Свалявська міська рада: 111 512,07 грн. х 0,78 % = 869,79 грн.; ТОВ Антей: 111 512,07 грн. х 0,05% = 55,76 грн.; ТОВ ФК Дніпрофінансгруп: 111 512,07 грн. х 99 % = 110 396,95 грн.

2.Узагальнені доводи апелянта, заперечення ліквідатора.

Вимоги апеляційної скарги ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп обґрунтовані тим, що оскаржена ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

-господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні поданих клопотань про заміну кредитора правонаступником з огляду на укладення 13.01.2023 між ТОВ ФК Дніпрофінансогруп та ТОВ Технологіка договору про відступлення права вимоги.

-ліквідаційна процедура боржника не виконана у повному обсязі, ліквідатором порушено усі можливі строки проведення зазначеної процедури, зокрема, не проведено інвентаризації майна боржника, з посиланням на те, що така була здійснена 16.08.2019 і результати станом на 19.01.2024 не змінилися; не проведено фінансовий аналіз боржника з аналогічних підстав.

-не вчинено усієї повноти дій спрямованих на виявлення активів боржника. Так, ліквідатором не доведено об`єктивної можливості стягнення з керівника боржника ОСОБА_1 боргу в загальній сумі 21 736 423,02 грн. для наповнення ліквідаційної маси, натомість такі майнові вимоги реалізовані на аукціоні за 7005,00 грн., що у 3102 разів менша суми вимог.

-в матеріалах справи відсутні докази звернення арбітражного керуючого до органів виконавчої влади чи приватного виконавця з метою примусового виконання наказу про стягнення коштів з керівника боржника.

-у резолютивній частині оскарженої ухвал судом покладено стягнення на користь арбітражного керуючого виключно на скаржника, незважаючи на те, що кредиторами були також ДПС України, Свалявська міська рада та ТОВ Антей.

-на засіданні комітету кредиторів, що відбулися 19.01.2024 вирішено схвали звіт арбітражної керуючої про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 24.10.2023 по 19.01.2024 на суму 59 573,11 грн., та 2 181, 71 витрат, рішення щодо затвердження звіту за період з 19.01.2024 по 09.04.2024 комітетом кредиторів не приймалося.

-господарським судом проігноровано звіти ліквідатора з яких вбачається лише формальна участь арбітражного керуючого у справі, а не результативне їх здійснення задля досягнення мети та цілей КУзПБ погашення вимог кредиторів.

-у разі, якщо процедура триває після закінчення авансованих коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником у результаті господарської діяльності, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває у заставі, або коштів фонду створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

-отже, не вбачається правових підстав для стягнення з кредиторів основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора боржника.

Ліквідатор боржника арбітражна керуюча Прийма Н.А. заперечуючи вимоги апеляційної скарги навела наступні доводи:

-виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 перебував на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Брандальського Д.С. (№100 від 16.06.2023), в подальшому виконавче провадження передано на виконання Фортечному відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Стягнення в межах виконавчого провадження не відбувалося. Крім того, встановлено відсутність майнових активів боржника, з огляду на що державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

-арбітражним керуючим Чорнієм М.В. в електронній торговій системі Prozzoro розміщувалися оголошення про проведення перших, повторних та других повторних аукціонів з продажу права вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 21 736 423,02грн., однак, у зв`язку з відсутністю учасників аукціону, вони визнані такими, що не відбулися.

-ПП Каштан-ЛВ проведено оцінку дебіторської заборгованості ОСОБА_1 , яка відповідно до складеного висновку становила 1,00 грн.

-відтак, 24.05.2023 ліквідатором повторно розроблено умови продажу майна на аукціоні та направлено їх членам комітету кредиторів, однак результати голосування від них не надходили. З огляду на що арбітражний керуючий звернувся з відповідним клопотанням до суду, який ухвалою від 24.10.2023 затвердив відповідні умови продажу, і вже 07.12.2023 майнові вимоги були реалізованими за 7005,00 грн. при початковій вартості лоту 1,00грн.

-результати проведеного аукціону ТОВ ФК Дніпрофінансгруп не оскаржувалися.

-з моменту призначення арбітражною керуючою пророблено наступну роботу: направлено запити до реєструючих органів з метою встановлення актуальної інформації про майновий стан боржника, розміщено оголошення про проведення аукціону, розглянуто заяву про заміну сторони правонаступником, здійснено ідентифікацію особи у банківській установі, проведено засідання зборів комітету кредиторів, неодноразово направлялися звіти про виконану роботу.

-скаржником не оскражувалися дії чи бездіяльність арбітражного керуючого в межах ліквідаційної процедури. Пасивна поведінка скаржника щодо вжитих заходів ліквідатора в межах даної процедури свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення його діяльності та не відповідає меті його участі у справі. Окрім того, така поведінка сприяла збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості її здійснення, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства. На підтвердження зазначених доводів арбітражний керуючий звертає увагу суду на те, що скаржником проігноровано повідомлення ліквідатора про скликання загальних зборів кредиторів, а також відсутність будь яких реакцій на його звернення.

-з огляду на зазначення, самі лише посилання скаржника на неефективну та недієву роботу ліквідатора за відповідний період за відсутності належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76-77 ГПК України на підтвердження зазначених обставин, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви про затвердження поданого звіту.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство не скористалися своїм правом щодо надання письмових пояснень/заперечень на апеляційну скаргу.

3.Встановлені фактичні обставини справи.

08.04.2024 арбітражним керуючим Прийма Н.А. подано на затвердження господарського суду звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 24.10.2023 по 09.04.2024 року у розмірі 117 218,17 грн. грошова винагорода, витрати 3 916,10 грн., а саме (помісячний розрахунок):

- жовтень 2023 року 5 481,81 грн.;

- листопад 2023 року 20 100,00 грн.;

- грудень 2023 року 20 100,00 грн.;

- січень 2024 року 21 300,00 грн.;

- лютий 2024 року 21 300,00 грн.;

- березень 2024 року 21 300,00 грн.;

- квітень 2024 року 7 636,36 грн.

Щодо понесених витрат:

- відправлення кореспонденції 46,00 грн.;

- витрати на канцтовари 462,00 грн.;

- витрати на паливо-мастильні матеріали 3 358,10 грн.;

- оплата за паркування 50,00 грн.

Отже, загальна сума витрат арбітражного керуючого Прийми Надії Андріївни, понесених при виконанні повноважень ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-скло за період з 24.10.2023 по 09.04.2024 складає 3 916,10 грн..

19.01.2024 відбулося засідання комітету кредиторів ТОВ Карпати-скло, що оформлені протоколом №2, на якому вирішено звіт ліквідатора прийняти до відома; зобов`язати ліквідатора після завершення усіх розрахунків по ліквідаційному рахунку та його закриття, звернутися до господарського суду з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника; схвалити звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-скло, арбітражного керуючого Прийми Н. А. за період з 24.10.2023 по 19.01.2024 у наступних розмірах: грошова винагорода 59 573,11 грн.; витрати 2 181,71 грн.

Матеріалами справи підтверджується здійснення в процесі ліквідаційної процедури відшкодовано витрати арбітражного керуючого Прийми Н.А з ліквідаційного рахунку банкрута, понесених при виконанні повноважень ліквідатора у справі №16/266 в розмірі 3 916,10 грн., а також перерахування коштів в розмірі 5 706,10 грн. в якості часткового відшкодування винагороди арбітражного керуючого Прийми Н. А, за виконання повноважень ліквідатора у справі №16/266.

4.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Згідно з ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

У відповідності до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до частини 3 статті 61 КУзПБ кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Оплата витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку: у першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора;

Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора на рівні трьох мінімальних заробітних плат, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до ч.5 статті 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі Броньовський проти Польщі) зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Крім того, кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, чого у цій справі судами не встановлено.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі, в тому числі дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, визнання недійсним провочинів боржника, правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж така поведінка може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 902/839/16 від 29.11.2022.

Пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін самозайнята особа.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (постанова КГС ВС від 14.12.2021 - № 902/626/20).

Матеріалами справи підтверджено, що за час ліквідаційної процедури дії чи бездіяльність арбітражного керуючого Прийми Н.А. кредиторами у цій справі не оскаржувались, доводами апеляційної скарги це не спростовано.

Таким чином, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий (ліквідатор) безумовно має право на оплату послуг, наданих в межах даної справи, та фактично понесених витрат.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним судової процедури у справі про банкрутство, господарський суд досліджує не тільки період здійснення арбітражним керуючим ліквідаційної процедури, а й те, які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 29/5005/486/2012).

Оскільки оплатність послуг арбітражного керуючого - ліквідатора не реалізується автоматично лише в силу зазначеної норми закону та обставин, що вказують на проміжок часу, протягом якого арбітражний керуючий був призначений ліквідатором у справі про банкрутство, оскільки вказані підстави, без встановлення обставин щодо фактичного виконання ним повноважень та обов`язків у справі про банкрутство та обставин щодо звітування про це перед комітетом кредиторів і судом, не є достатніми та безумовними для виплати ліквідатору винагороди арбітражного керуючого за весь період виконання ним повноважень у справі про банкрутство, бо у такому разі підхід щодо виплати винагороди арбітражному керуючому був би формальним.

Тоді, як покладення на арбітражного керуючого ліквідатора ухвалою суду відповідних повноважень та обов`язків у справі про банкрутство вимагає від нього їх сумлінного та розумного здійснення та виконання, за умови доведення чого у арбітражного керуючого виникає право вимагати виплати винагороди арбітражного керуючого та, навпаки, відсутність такого доведення виключає підстави для вимог щодо виплати цієї винагороди.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верхового Суду від 29.10.2019 у справі №Б24/63/00.

Згідно з частиною 4 статті 48 КУзПБ конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.

За приписами частини 1 статті 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.

Відповідно до частини 3 статті 64 КУзПБ у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 48 КУзПБ, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, щодо можливості застосувати такий принцип пропорційності і до розподілу між кредиторами витрат по оплаті основної грошової винагороди ліквідаторів.

За відсутності майнових активів банкрута, за рахунок яких можна б було відшкодувати основну грошову винагороду та понесені витрати арбітражного керуючого, така оплата повинна здійснюватись за рахунок кредиторів.

Як вірно встановлено господарським судом та підтверджується судом апеляційної інстанції ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.10.2023 у справі №16/266 ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-скло призначено арбітражного керуючого Прийму Н.А., яка здійснює своїх повноваження до моменту набрання законної сили ухвалою господарського суду про їх припинення.

08.04.2024 арбітражним керуючим Приймою Н.А. подано на затвердження до звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого ліквідатора в ліквідаційній процедурі та стягнення грошової винагороди з кредиторів за період з 24.10.2023 по 09.04.2024 у сумі 117 218,17 грн.

Слід також зазначити, що нарахування основної грошової винагороди за звітний період проведено з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат, відповідно до положень ст.30 КУзПБ, яка підставно, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, не створення фонду для оплати послуг арбітражного керуючого покладена пропорційно на кредиторів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 15/55/2011/5003.

З огляду на зазначене, суд звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 24.10.2023 по 09.04.2024 у сумі 117 218,17 грн. визнає обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи, у зв`язку з чим виснує про наявність підстав для його затвердження у заявлених ліквідатором сумах.

Окрім того, арбітражним керуючим Приймою Н.А. заявлено до стягнення понесених при виконанні повноважень ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Карпати-скло витрат за підсумками проведення ліквідаційної процедури за період з 24.10.2023 по 09.04.2024 в сумі 3 916,10 грн., в тому числі відправлення кореспонденції 46,00 грн.; витрати на канцтовари 462,00 грн.;витрати на паливо-мастильні матеріали 3 358,10 грн.; та оплата за паркування 50,00 грн., які перевірені судом і встановлено, що такі пов`язані із здійсненням ліквідатором дій у межах справи №16/266. З огляду на що, такі підлягають затвердженню у заявленому розмірі, що вірно встановлено місцевим господарським судом.

Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (див. рішення Суду у справі Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення Суду у справі Гірвісаарі проти Фінляндії, № 49684/99, від 27.09.2001).

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, відтак ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2024 у справі № 16/266 слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп б/н та дати (вх. №01-05/2803/24 від 07.10.2024) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2024 про затвердження звіту ліквідатора боржника про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №16/266 залишити без змін.

3. Судові витрати залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 03.02.2025.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.