Постанова

від 23.01.2025 по справі 916/4177/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/4177/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

Секретар судового засідання (за доручення головуючого судді): Соловйова Д.В.;

Від Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" Калашнікова М.О.;

Від Фермерського господарства "Золота Зоря" Назарець Д.А.;

Від ОСОБА_1 не з`явився;

Від ОСОБА_2 не з`явився;

Від Міністерства фінансів України не з`явився;

Від Фонду розвитку підприємництва не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 (повний текст складено 07.10.2024)

по справі №916/4177/23

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

до відповідачів: 1. Фермерського господарства "Золота Зоря"; 2. ОСОБА_1 ; 3. ОСОБА_2 ;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: 1. Міністерства фінансів України; 2. Фонду розвитку підприємництва;

про стягнення 1 215 934,25 грн,

(суддя першої інстанції: Щавинська Ю.М., дата та місце ухвалення рішення: 25.09.2024, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

У вересні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Золота Зоря", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за тілом кредиту у сумі 298 277,86 грн, заборгованість за процентами у розмірі 163 044,97 грн, заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 1 213 111,42 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк" та Фермерським господарством "Золота Зоря" Кредитного договору №38874361- КД-1 від 13.05.2022, із врахуванням Додаткової угоди №1 до нього, в частині здійснення щомісячних платежів, які передбачені графіком платежів.

Позивачем також зазначалось, що зобов`язання, які випливають із зазначеного Кредитного договору були забезпеченні Договорами поруки від 13.05.2022 №38874361-ДП-1/2, укладеним між ОСОБА_1 та відповідачем1, а також №38874361-ДП-1/1, укладеним між ОСОБА_2 та відповідачем-1, у зв`язку з чим вимоги про стягнення 1 215 934,25 грн пред`явлено також до поручителів.

05.04.2022 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем, який діє від імені держави (Гарант), та АТ КБ "Приватбанк" було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/55, відповідно до п. 2.1. якого Гарант на умовах цього Договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара (АТ КБ "Приватбанк") безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. Відповідачем) своїх грошових зобов`язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

З огляду на зазначене, 16.06.2023 позивачем було направлено до Фермерського господарства "Золота Зоря" повідомлення про розірвання Договору № 38874361-КД-1 з вимогою до 16.07.2023 здійснити погашення заборгованості в повному розмірі.

08.08.2023 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ "Укрексімбанк" (Агента) вимога на сплату за гарантією №177 на суму 1 213 111,42 грн.

01.09.2023 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 1 213 111,42 грн.

13.09.2023 позивачем було направлено повідомлення до Фермерського господарства "Золота Зоря" про надсилання вимоги гаранту №177 від 08.08.2023.

Позивач зазначав, що заборгованість перед бюджетом по виплаченій гарантії за Кредитним договором, з урахуванням проплат, становить 826 311,42 грн, заборгованість за тілом кредиту 206 577,86 грн, заборгованість за процентами 163 044,97 грн та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 позов задоволено частково; стягнуто солідарно з боржника - Фермерського господарства "Золота Зоря" та поручителя - ОСОБА_1 , а також солідарно з боржника - Фермерського господарства "Золота Зоря" та поручителя - ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" заборгованість, яка виникла з Кредитного договору № 38874361-КД-1 від 13.05.2022, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 206 577,86 грн, заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 826 311,42 грн; стягнуто з Фермерського господарства "Золота Зоря" на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" судовий збір у сумі 4 131,56 грн; стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" судовий збір у сумі 4 131,56 грн; стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" судовий збір у сумі 4 131,56 грн; в задоволенні решти позову відмовлено.

В своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням положень кредитного договору відповідач мав здійснити погашення заборгованості за тілом кредиту у строк до 01.04.2023 включно, натомість, доказів сплати коштів у сумі 206 577,86 грн, розрахунок яких судом визнано обґрунтованим, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим є підстави для висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог до відповідача-1 про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту у сумі 206 577,86 грн.

Крім того, суд вказав, що враховуючи положення Договорів поруки №38874361-ДП-1/1 та №38874361-ДП-1/2 від 13.05.2022, а також те, що позивачем заявлені позовні вимоги до обох поручителів, наявні у відповідачів 2 та 3 окремих обов`язків щодо виконання зобов`язання Фермерського господарства "Золота Зоря", втім, у рівному обсязі як в частині сплати заборгованості за тілом кредиту у сумі 206 577,86 грн, так і в частині оплати суми у розмірі 826 311,42 грн, що сплачена Гарантом. При цьому, суд відхилив доводи відповідача-1 стосовно відсутності підстав для звернення до суду з вимогами до поручителів через те, що позивач не звертався до поручителів з вимогою виконання зобов`язань, замість боржника, як передбачено ст. 555 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.

Відмовляючи у стягненні заборгованості за процентами у розмірі 163 044,97 грн, суд зазначив, що ці проценти мали б компенсуватися Державним фондом в межах програми, затвердженої Порядком, однак, враховуючи ту обставину, що Боржник не зміг виконати свої зобов`язання у строк, як домовлялися у договорі станом на 16.05.2022 (мав повернути тіло кредиту до 01.11.2022), сторони були змушені проводити реструктуризацію, відтерміновувати строк повернення тіла кредиту до 01.04.2023, а боржник втратив право на компенсацію процентів Фондом з урахуванням п.42 Порядку, відповідно до якого суб`єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком та/або Фондом такого факту порушення суб`єктом підприємництва умов цього Порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача був відсутній обов`язок по сплаті процентів, натомість, відповідний обов`язок належав Фонду розвитку підприємництва з урахуванням умов Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28, та Договору про співробітництво за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" № 3 від 31.01.2020, укладеного між позивачем та Фондом розвитку підприємництва, у зв`язку з чим не вбачав підстав для задоволення позовних вимогах позивача в частині стягнення з відповідача процентів.

Частково не погоджуючись з таким рішенням Акціонерне товариство Комерційного банку "Приватбанк" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 по справі № 916/4177/23 в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 163044,97 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апелянт вважає оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками у розмірі 163 044,97 грн. незаконним та необґрунтованим, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Посилаючись на умови Кредитного договору та Додаткових угод до нього, апелянт зазначає, що кінцевим терміном повернення кредиту сторони визначили 01.04.2023 року, однак відповідач-1 порушив свої зобов`язання за кредитним договором, таким чином у відповідача-1 виникла заборгованість за тілом кредиту 206 577,86 грн, заборгованість за процентами 163 044,97 грн.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним 13.05.2022 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № 38874361-ДП-1/2, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з Кредитного договору.

Також, 13.05.2022 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 38874361-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки відповідачем-3 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

28.10.2022 між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір про внесення змін до Договору поруки № 38874361-ДП-1/2 від 13.05.2022 та між позивачем та відповідачем-3 також укладено Договір про внесення змін до Договору поруки №38874361-ДП-1/1 від 13.05.2022.

Таким чином, у поручителя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник солідарний обов`язок сплатити наявну у ФГ Золота Зоря заборгованість за тілом кредиту 206 577,86 грн та заборгованість за процентами 163 044,97 грн.

На переконання заявника, посилання суду першої інстанції на те, що у відповідача був відсутній обов`язок по сплаті процентів, натомість, відповідний обов`язок належав Фонду розвитку підприємництва з урахуванням умов Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам підприємництва, спростовуються умовами Кредитного договору та Додатковою угодою, в яких передбачено розмір, формулу та обрахунок суми відсотків за користування кредитом, а також передбачено зобов`язання позичальника щодо повернення Банку нарахованих відсотків.

Апелянт зазначав, що відповідно до п. 3.7. Програми надання Фондом Державної підтримки ММСВП, шляхом часткової Компенсації процентів, зупиняється (Державна підтримка у вигляді Компенсації процентів не надається) за період (календарний місяць), в якому має місце порушення ММСВП умов кредитного договору, визначене пунктом 3.2.1. Договору.

Останнє нарахування компенсаційних відсотків за квітень відбулось 02.04.2023 у сумі 25607,47 грн, але у зв`язку з виходом відповідача-1 на прострочення (станом на 01.04.2024 останній платіж повернутий не був) компенсація відсотків була призупинена та не виплачувалась Фондом відповідно до умов Договору про співробітництво за програмою «Доступні кредити 5-7-9%, що знайшло відображення у Додатковій угоді до кредиту №1 від 13.05.2022 (п.1).

Згідно з п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов`язань по погашенню Кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п.2.3, 2.7 цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п.2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди №1 від 13.05.2022, враховуючи допущення Позичальником прострочення понад 15 днів зі сплати кредиту, апелянт вважає, що АТ КБ "ПриватБанк" набуло безумовного права вимагати повного погашення заборгованості за Кредитним договором, а також сплати саме позичальником відсотків за користування Кредитом.

Апелянт вказує, що відповідачу-1 було відомо, що до підписання Договору про внесення змін до Кредитного договору від 28.10.2022 компенсація відсотків виплачувалась Фондом Державної підтримки, але така компенсація відсотків за кредитом позичальнику фондом перестала сплачуватись за календарний місяць протягом якого тривало більше ніж на 15 днів порушення - прострочення виконання позичальником зобов`язання зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за кредитом відповідно до встановленого графіку та/або прострочення виконання позичальником зобов`язання зі сплати частини нарахованих процентів за кредитом.

Таким чином, згідно вказаної державної програми передбачена компенсація лише частини базової відсоткової ставки по кредиту, та лише за умови відсутності прострочення виконання позичальником зобов`язання зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за кредитом згідно графіку, що відповідно Відповідачем-1 здійснено не було. А відтак, він втратив можливість такої компенсації.

Відповідачі доказів погашення кредиту не подали. Матеріалами справи підтверджується, що строк кредитування закінчився 01.04.2023, що вказує на обґрунтованість позиції Банку про прострочення виконання основного зобов`язання.

З огляду на зазначене, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 по справі №916/4177/23; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/4177/23.

05.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4177/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 по справі №916/4177/23 призначено на 23.01.2025 року о 14-30 год.

В судовому засіданні 23.01.2025 представник позивача підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, представник відповідача-1 заперечував проти доводів скарги, наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції в оскарженій частині без змін, а скарги без задоволення.

Інші відповідачі, а також треті особи своїм в судове засіданні не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників сторін, які не з`явились, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2022 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (Банк) та Фермерського господарства "Золота Зоря" (Позичальник) було укладено кредитний договір №38874361- КД-1, відповідно до п.А.1 якого, вид кредиту строковий кредит (т.1, а.с.25-38).

Ліміт цього договору: 5 000 000 грн, на наступні цілі: посівів сільськогосподарських культур, купівлі сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТЗЕД, а також добрив, засобів захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, пально-мастильних матеріалів, запасних частин, основних засобів та нематеріальних активів, оплати праці, оренди нерухомого та рухомого майна, інших товарів (робіт, послуг), що використовуються суб`єктами господарювання - сільськогосподарськими товаровиробниками під час провадження операційної діяльності. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової допомоги (пункт А.2 договору).

Відповідно до пункту А.3. договору кінцевий термін повернення кредиту - 01.11.2022.

Згідно п. А.6.1. договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 11,12% річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом.

Пунктом А.6.2. договору погоджено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк за користування кредитом встановлює Позичальнику проценти у розмірі 14.12 (чотирнадцять цілих дванадцять сотих) % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього Договору. За умови відновлення виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п. А.6.1 цього Договору При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6.1 цього Договору та дати початку її нарахування.

У випадку порушення позичальником термінів/строків погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п.2.2.3 цього договору, позичальник сплачує банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 22.24 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п.А.7 договору).

Проценти за користування кредитними коштами нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене п. 7.2 цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (п.А.8 договору).

У пункті А.11 сторони погодили, що для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору, Банк на свій вибір здійснює повідомлення Позичальника: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв?язку, які дають змогу встановити дату відправлення такого повідомлення (системи клієнт-банк, систему "Приват24 для бізнесу", SMS-повідомлення або інші засоби).

Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору. Сторони підтверджують, що направлення Банком повідомлень, визначних в цьому пункті Договору, електронними каналами зв`язку, прирівнюється до письмових повідомлень, і вони мають однакову юридичну силу.

Відповідно до п. 1.1. Договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1. Договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2. Договору, в терміни на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни. КУБ під заставу (кредит) надається Банком для здійснення Позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.3.2 цього договору.

При настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк, на свій розсуд має право згідно з статтею 651 ЦК України та статті 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором (під. г п.2.3.2 договору).

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.6.1, А.6.2 цього Договору (пункт 4.1 Договору).

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що в разі порушення строків повернення кредиту Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, встановленому у п. 5.10 цього Договору.

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1 цього Договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати про-центів зазначена у п. А.8 цього Договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення

кредиту (п.4.3 договору).

Відповідно до п.4.4., 4.5 договору позичальник сплачує Банку винагороду за надання фінансового кредиту згідно з п. А.9 цього Договору. Позичальник сплачує Банку: винагороду за перегляд умов за цим Договором, винагороду за проведення Банком Кредитного огляду, винагороду за розгляд питання про порушення умов договору (за клопотанням Позичальника) згідно з п. А. 10 цього Договору.

Сторони дійшли згоди, що в разі неповернення Позичальником кредиту в строк, зазначений в п. А.3., п. 2.3.2. цього Договору, Позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін, в розмірі подвійних процентів за користування кредитом, базовий розмір яких передбачений пунктом А.7. цього Договору. При цьому проценти за користування Кредитом Банком не нараховуються та не підлягають сплаті Позичальником (п.5.10 договору).

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, та діє до терміну, що зазначений в п.А.3 цього договору, або до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договору, в залежності від того, яка подія настане раніше. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов`язань (пункт 6.1.-6.2. Договору).

Договір підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

13.05.2022 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (Банк) та ФГ "Золота Зоря" (Позичальник), керуючись Порядком надання фінансової державної підтримки суб`єктам підприємництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28, та Порядком надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723, було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору (а.с.39-44), відповідно до підпункту "в" п. 1 якої сторони узгодили, що позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 зі змінами. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Підпунктом "и" п.1 Додаткової угоди сторони узгодили, що фінансова державна підтримка призупиняється у разі порушення Позичальником більш ніж на 15 календарних днів зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту(частини кредиту) та/або компенсаційної процентної ставки. Фінансова державна підтримка відновлюється у разі погашення Позичальником заборгованості за Договором, здійснення Банком та Позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості за Договором. За період призупинення, Позичальнику фінансова державна підтримка не надається.

Пунктом 2.1. Додаткової угоди передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 11,12% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) +5 %; але не більше Індекс UIRD (3міс) +7% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.

де Індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк за 15 календарних днів повідомляє Позичальника/Поручителя/Заставодавця та інших зобов?язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; ОТР-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером "Чат Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації.

Згідно з п.2.2. Додаткової угоди, передбачено, що у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. додаткової угоди +5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов Договору за користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 0 відсотків річних протягом воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування, а після завершення цього періоду та до завершення строку кредитування - до рівня 5 % річних (п.2.3 додаткової угоди).

В разі відсутності більше ніж 6 місяців підряд на рахунку умовного зберігання Фонду необхідної суми коштів, що є фінансовою державною підтримкою, Позичальник, за умови належного виконання порядку та умов цієї Додаткової угоди, сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі базової процентної ставки, визначеної на дату сплати за формулою згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди (п.2.8 договору).

Відповідно до п.2.10 Договору, у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. АЗ договору позичальник зобов?язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі, визначеному за формулою; розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних.

За умовами п. 2.11. Договору на суму простроченої заборгованості перед бюджетом Банк нараховує Позичальнику пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом. Пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією відповідної суми сплати за гарантією залежно від того, яка з дат настає раніше.

Згідно з п.2.13 Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.2.11 цієї додаткової угоди).

Відповідно до п.2.17 Додаткової угоди позичальнику забороняється подальше використання кредиту у разі існування за кредитом заборгованості за сплати основного боргу та/або відсотків більше 1 дня.

Ця додаткова угода є чинною з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію згідно обставин, визначених у п. 4 цієї додаткової угоди (п.5 додаткової угоди).

Додаткову угоду №1 підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

28.10.2022 сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору (т.1, а.с.63-67), відповідно до розділу 1 якого сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування Позичальника перед Банком за Договором на наступних умовах:

1) Позичальник підтверджує свої зобов`язання перед Банком щодо суми неповернутого кредиту за Договором у розмірі: 5 000 000 грн, при цьому подальше надання Банком кредиту (траншів кредиту) за Договором Позичальнику не здійснюється.

Повернення Позичальником кредиту за Договором (погашення заборгованості за кредитом), здійснюється в строки/терміни, встановлені в Графіку погашення заборгованості за кредитом, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін.

2) Викласти пункт А.3. Договору в наступній редакції: «А.3. Кінцевий термін повернення кредиту 01.04.2023 року (включно).».

3) Змінити умови Договору, що визначають платність за користування кредитними коштами за Договором, які викладені в п.п.2.3. Додаткової угоди №1 від 13.05.2022 до Договору, шляхом викладення п.п.2.3. Додаткової угоди №1 від 13.05.2022 до Договору в наступній редакції: « 2.3. Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов Договору за користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 0 відсотків річних протягом шести місяців кредитування, а після завершення цього періоду, починаючи з 13.11.2022, та до завершення строку кредитування - до рівня 5 відсотків річних».

Додатком №1 до вказаного договору є графік погашення заборгованості, у якому зазначено, що 01.03.2023 має бути погашена заборгованість у сумі 2 500 000 грн, 01.04.2023 у сумі 2 500 000 грн.

Вказаний договір разом із додатком до нього підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Матеріали справи містять договори до договору про співробітництво за програмою "Доступні кредити 5-7-9%", які укладені між Фондом розвитку підприємництва та АТ КБ Приватбанк (т.3, а.с.4-184; т.4, а.с.1-124, 132-143, 151-200).

У вказаних договорах зазначено, що компенсація процентів надається Фондом ММСП з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої кредитним договором Базової процентної ставки за кредитом, внаслідок чого такий ММСП має сплачувати лише частину Базової процентної ставки, яка становитиме 3 (три) або 5 (п`ять), або 7 (сім), або 9 (дев`ять), або 12 (дванадцять) процентів річних (компенсаційна процентна ставка) (п.3.1 договорів).

В матеріалах справи також містяться витяги з сайту НБУ із зазначенням ставок UIRDI за 2022 та 2023 роки (т.4, а.с.125-131, 144-150).

13.05.2022 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки № 38874361-ДП-1/2, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з кредитного договору (п. 1.1. договору поруки) (т.1, а.с.45-53).

У пункту А.12. сторони узгодили, що відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою КМУ від 25.11.2020 №1151, у випадку порушень зобов`язання, порука додатково забезпечує належне виконання зобов`язань зі сплати кредитору пені згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом. Пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією відповідної суми сплати за гарантією залежно від того, яка з дат настає раніше.

А також оплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Кредитному договорі. Якщо під час виконання Кредитного договору зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Кредитним договором (в тому числі щодо збільшення розміру кредиту, процентної ставки, комісійної винагороди та інших зобов`язань за Кредитним договором) в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення повідомлення Поручителя та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібне.

Згідно з п.1.2. Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п.4.1 Договору сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

Договір підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Також, 13.05.2022 між позивачем (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) було укладено договір поруки № 38874361-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки відповідачем-3 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. договору поруки) (т.1, а.с.54-62).

Положення Договору поруки № 38874361-ДП-1/1 є ідентичними до положень Договору поруки № 38874361-ДП-1/2.

28.10.2022 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір про внесення змін до договору поруки (т.1, а.с.68-71).

Укладенням цього договору про внесення змін Поручитель надає свою згоду на внесення змін до Кредитного договору №38874361-КД-1 від 13.05.2022, відповідно до договору про внесення змін від 28.10.2022 до Кредитного договору, та підтверджує надану Поручителем поруку (солідарну в повному обсязі) згідно Договору поруки №38874361-П-1/2 від 13.05.2022, в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Кредитором за Кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, в тому числі згідно договору про внесення змін від 28.10.2022 до Кредитного договору (розділ 1 договору).

Відповідно до розділу 2 Договору поручитель свідчить, що він ознайомлений з умовами та змістом Кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, а також з усіма змінами та доповненнями до Кредитного договору, в тому числі згідно договору про внесення змін від 28.10.2022 до Кредитного договору, і заперечень щодо них не має.

Договір підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

28.10.2022 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) укладено договір про внесення змін до договору поруки (т.1, а.с.72-75).

Укладенням цього договору про внесення змін Поручитель надає свою згоду на внесення змін до Кредитного договору №38874361-КД-1 від 13.05.2022, відповідно до договору про внесення змін від 28.10.2022 до Кредитного договору, та підтверджує надану Поручителем поруку (солідарну в повному обсязі) згідно Договору поруки №38874361-П-1/2 від 13.05.2022, в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Кредитором за Кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, в тому числі згідно договору про внесення змін від 28.10.2022 до Кредитного договору (розділ 1 договору).

Відповідно до розділу 2 Договору поручитель свідчить, що він ознайомлений з умовами та змістом Кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, а також з усіма змінами та доповненнями до Кредитного договору, в тому числі згідно договору про внесення змін від 28.10.2022 до Кредитного договору, і заперечень щодо них не має.

Договір підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

5.04.2022 між Міністром фінансів України (Гарант), що діє від імені держави, та АТ КБ Приватбанк (Банк-кредитор) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 (т.1, а.с.76-96).

Згідно з п.1.1. Договору у цьому договорі терміни вживаються в таких значеннях, зокрема, Агент - АТ Укрексімбанк, в якому гарант відповідно до порядку доручив надавати послуги, визначені цим договором та агентською угодою; Вимога - повідомлення від банку-кредитора до Гаранта з вимогою сплатити кошти за гарантією; Позичальник - суб`єкт господарювання, якому надано кредит, включений до Портфеля.

Відповідно до п.6 Договору гарантії гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Згідно п.12 Договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку Гарант зобов`язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією" цього договору.

Пунктом 31 Договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Пунктом 33 Договору встановлено, що банк-кредитор зобов`язаний протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги гаранту письмово повідомити принципалів за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги гаранту.

Відповідно до п.35 Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банка-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Згідно з п.38 Договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

Відповідно до п. 39 Договору гарантії, з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується, зокрема: здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватним виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами) (п.39.2 договору).

Згідно з п.40 Договору гарантії кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до п.45 цього договору), та зараховується гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом.

Відповідно до п.45 Договору на суму простроченої заборгованості перед бюджетом банк-кредитор нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) (п.79 договору гарантії).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі укладеного кредитного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 5 000 000 грн, що підтверджується випискою по рахунку позичальника (т.1, а.с.110-113) та меморіальним ордером від 16.05.2022 (а.с.114).

23.06.2023 позивачем було направлено на адресу відповідача-1 повідомлення про розірвання договору на підставі п.2.3.3 кредитного договору, у якому останній також вимагає до 16.07.2023 здійснити погашення заборгованості в повному розмірі (т.1, а.с.98-101).

08.08.2023 позивачем було направлено на адресу гаранта та АТ "Укрексімбанк" (агента) вимогу на сплату за гарантією №177 за договором про надання гарантії на портфельній основі, направлену позивачем на адресу Міністерства фінансів України, у якій просить перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 1 213 111,42 грн (т.1, а.с.102-107).

13.09.2023 позивач направив на електронну адресу ФГ "Золота Зоря" повідомлення про надсилання вимоги гаранту (т.1, а.с.108-109).

01.09.2023 Міністерством фінансів України було перераховано на рахунок позивача суму сплати за гарантією у розмірі 1 213 111,42 грн, що підтверджується відповідною випискою (т.1, а.с.113, 152).

Матеріали справи також містять виписки по рахунку позичальника (т.1, а.с.110-113, 116-152), з яких вбачається погашення відповідачем-1 заборгованості за тілом кредиту та за нарахованими процентами, та, зокрема, компенсація ФРП відсотків за кредитним договором у сумі 340 163,89 грн.

В подальшому, під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що відповідачем-1 здійснено наступні оплати: 24.10.2023 у сумі 160 000 грн, 17.01.2024 у сумі 206 622,29 грн та у сумі 177,71 грн (призначення платежу: погашення заборгованості перед бюджетом по виплаченій гарантії за кредитним договором), а також 24.10.2023 відповідачем було проведено оплату заборгованості за кредитним договором у сумі 40 000 грн та 17.01.2024 у сумі 44,43 грн., у зв`язку з чим ухвалою суду першої інстанції від 25.09.2024 провадження у справі №916/4177/23 у частині позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 91 700 грн та заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у сумі 366 800 грн закрито.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Як зазначалося раніше, рішення суду першої інстанції оскаржується апелянтом в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 163044,97 грн., у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.269 Господарського процесуального кодексу України, переглядається в межах доводів та вимог апеляційї скарги.

Згідно із приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначалося раніше, 13.05.2022 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (Банк) та ФГ "Золота Зоря" (Позичальник) було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, п. 2.1. якої передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 11,12% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) +5 %; але не більше Індекс UIRD (3міс) +7% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.

Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов Договору за користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 0 відсотків річних протягом воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування, а після завершення цього періоду та до завершення строку кредитування - до рівня 5 % річних (п.2.3 додаткової угоди).

В разі відсутності більше ніж 6 місяців підряд на рахунку умовного зберігання Фонду необхідної суми коштів, що є фінансовою державною підтримкою, Позичальник, за умови належного виконання порядку та умов цієї Додаткової угоди, сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі базової процентної ставки, визначеної на дату сплати за формулою згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди (п.2.8 додаткової угоди).

28.10.2022 сторонами було укладено договір про внесення змін до кредитного договору, у якому сторони змінили кінцевий термін повернення кредиту 01.04.2023 (включно); а також змінили умови Договору, що визначають платність за користування кредитними коштами за Договором, які викладені в п.п.2.3. Додаткової угоди №1 від 13.05.2022 до Договору, шляхом викладення п.п.2.3. Додаткової угоди №1 від 13.05.2022 до Договору в наступній редакції: « 2.3. Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов Договору за користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 0 відсотків річних протягом шести місяців кредитування, а після завершення цього періоду, починаючи з 13.11.2022, та до завершення строку кредитування - до рівня 5 відсотків річних».

Як було встановлено судом, позивач просить суд стягнути з відповідача проценти у період з 16.05.2022 до 01.04.2023.

Як вбачається з пояснень сторні, банк щомісячно нараховував проценти за користування кредитом, виходячи із базової процентної ставки (URDI+5%), Фонд розвитку підприємництва компенсував ці проценти Банку на підставі п.13 Порядку, Позичальник, отримавши кредит у розмірі 5 000 000 грн не сплачував кошти на користь Банку аж до 13.11.2022, доки не уклали договір про внесення змін (28.10.2022).

З 13.11.2022 за умовами пп.3 розділу І Договору про внесення змін сторони домовилися, що позичальник сплачуватиме 5% річних щомісяця.

Погашення та нарахування процентів у період з 13.11.2022 здійснювалися боржником з порушеннями строків:

- за листопад 2022 року Банк нарахував 11805,48 грн (проценти по ставці 5%) - 01.12.2022 Боржник їх сплатив (підтверджується випискою 2068**156);

- за грудень 2022 року Банк нарахував 21 527,64 грн (проценти по ставці 5%) - 30.12.2022 та 02.01.2023 Боржник їх сплатив (підтверджується випискою 2068**156);

- за січень 2023 року Банк нарахував 21 527,64 грн (проценти по ставці 5%) - 01.02.2023 Боржник їх сплатив (підтверджується випискою 2068**156);

- за лютий 2023 року Банк нарахував 19444,32 грн (проценти по ставці 5%) - 02.03.2023 Боржник їх сплатив (підтверджується випискою 2068**156);

- за березень 2023 року Банк нарахував 10761,96 грн (проценти по ставці 5%) - 02, 03, 11.04.2023 Боржник їх сплатив (підтверджується випискою 2068**156).

Таким чином, зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом виникли у відповідача тільки з 13.11.2022 у розмірі 5% і тривали аж доки договір не припинився відповідно до п. 6.1 Кредитного договору (з урахуванням змін і доповнень), тобто, до 01.04.2023. Сума процентів, яка пред`являється банком до стягнення, нарахована за період з 16.05.2022 до 01.04.2023 (дата закінчення Договору відповідно до п.6.1 Договору).

Ці проценти мали б компенсуватися Державним фондом в межах програми, затвердженої Порядком, однак, враховуючи ту обставину, що Боржник не зміг виконати свої зобов`язання у строк як те домовлялися у договорі станом на 16.05.2022 (мав повернути тіло кредиту до 01.11.2022), сторони були змушені проводити реструктуризацію, відтерміновувати строк повернення тіла кредиту до 01.04.2023, а боржник втратив право на компенсацію процентів Фондом з урахуванням п.42 Порядку, відповідно до якого суб`єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком та/або Фондом такого факту порушення суб`єктом підприємництва умов цього Порядку.

За таких обставин, як вбачається з наданих позивачем пояснень та розрахунку, фактично усі проценти, які були нараховані позивачу за період з 13.11.2022 по 01.04.2023, він сплатив у повному обсязі.

Крім того, як встановлено судом з вказаних пояснень та розрахунку заборгованості, сума заборгованості по процентам фактично виникла з 16.05.2022 (дата старту кредиту) до 13.11.2022, оскільки всі нараховані з цього часу проценти були сплачені відповідачем.

При цьому, як вже було зазначено вище, Додатковою угодою №1 до кредитного договору та договором про внесення змін до відповідного договору сторонами було погоджено, що процентна ставка, яка підлягала сплаті відповідачем-1, до 13.11.2022 становила 0% у зв`язку з воєнним станом.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача був відсутній обов`язок по сплаті процентів, натомість, відповідний обов`язок належав Фонду розвитку підприємництва з урахуванням умов Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28, та договору про співробітництво за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" № 3 від 31.01.2020, укладеного між позивачем та Фондом розвитку підприємництва.

При цьому, посилання позивача на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, що виразилися у відтермінуванні граничного строку повернення тіла кредиту, не можуть бути прийняті судом у якості підстави для стягнення з останнього компенсаційних процентів, адже у даному випадку мало місце лише внесення сторонами змін до кредитного договору в частині строку виконання зобов`язань Договором від 28.10.2022, а вказаний договір було укладено до дати, у яку мало бути здійснено повернення кредиту за умовами кредитного договору (до 01.11.2022).

При цьому, суд також зазначає, що позивачем не було надано належних доказів відсутності більше ніж 6 місяців підряд на рахунку умовного зберігання Фонду необхідної суми коштів, що є фінансовою державною підтримкою відповідно до п.2.8 додаткової угоди.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, надаючи оцінку всім доказам та доводам позивача у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», судова колегія доходить висновку про те, що в даному випадку апелянтом не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача процентів у сумі 163 044,97 грн, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 по справі №916/4177/23 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 по справі №916/4177/23 в оскарженій частині залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 по справі №916/4177/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 по справі №916/4177/23 в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.02.2025 року.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош