Ухвала

від 04.02.2025 по справі 924/726/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"04" лютого 2025 р. Справа № 924/726/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Тимошенко О.М.

судді Юрчук М.І.

розглянувши заяву Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" б/н від 29.01.2025 про забезпечення позову у справі №924/726/24 (суддя Кочергіна В.О.)

за позовом Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ"

про стягнення 1 487 056,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04 грудня 2024 року у справі №924/726/24 позов Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" про стягнення 1487056,30 грн задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" на користь Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" 1 487 056,30 грн заборгованості, 17 844,68 грн витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 грудня 2024 року у справі №924/726/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

23 січня 2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" про усунення недоліків, до якої долучає платіжну інструкцію №1194 від 21 січня 2025 року про сплату судового збору в розмірі 26 767,01 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 грудня 2024 року у справі №924/726/24. Призначено справу №924/726/24 до розгляду на 24 березня 2025 року об 11:00 год.

29 січня 2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову на стадії апеляційного провадження, в якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" (код ЄДРПОУ 41117143) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми задоволених рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04 грудня 2024 року у справі №924/726/24 грошових вимог приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" в розмірі 1 487 056,30 грн;

- накладення арешту на майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" (код ЄДРПОУ 41117143) на праві власності, а саме:

- приміщення загальною площею 69,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2966769068020, розташованого за адресою Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р., місто Кам`янець-Подільський, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 35-Г, приміщення 102;

- приміщення загальною площею 60,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2966761868020, розташованого за адресою Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р., місто Кам`янець-Подільський, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 35-Г, приміщення 101;

- приміщення загальною площею 51,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2966752368020, розташованого за адресою Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р., місто Кам`янець-Подільський, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 35-Г, приміщення 103;

- приміщення загальною площею 41,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2966744068020, розташованого за адресою Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р., місто Кам`янець-Подільський, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 35-Г, приміщення 104;

- приміщення (квартира) загальною площею 60,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2793211968020, розташованого за адресою Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р., м.Кам`янецьПодільський, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 35-Д, квартира 17;

- приміщення (квартира) загальною площею 51,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2793209768020, розташованого за адресою Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р., м.Кам`янецьПодільський, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 35-Д, квартира 19.

Вказана заява обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.12.2024 у справі №924/726/24 позов ПП "Ковальська майстерня Ковальчука" до ТОВ "ЖБК Молодіжний-ХХІ" про стягнення 1487056,30 грн задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ "ЖБК Молодіжний-ХХІ" на користь ПП "Ковальська майстерня Ковальчука" 1 487 056,30 грн заборгованості, 17 844,68 грн витрат по оплаті судового збору

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "ЖБК Молодіжний-ХХІ" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Водночас, позивачем встановлено, що після подачі позовної заяви та відкриття провадження у справі відповідачем розпочато вчинення дій по реалізації нерухомого майна, що, на його думку, може свідчити про умисне приховування майна від можливого стягнення за рішенням суду у майбутньому.

Так, позивач вказує, що 06.08.2024 між ТОВ "ЖБК Молодіжний-ХХІ" і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2793217768020 загальною площею 41,7 кв.м. за ціною 170 000 гривень. У той же день новий власник ОСОБА_1 подарувала зазначену квартиру ОСОБА_2 .

Окрім того, уже під час підготовчого засідання, 11.10.2024 між ТОВ "ЖБК Молодіжний-ХХІ" і ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2793214368020 загальною площею 69,5 кв.м. за ціною 260 000 гривень.

Враховуючи недобросовісну поведінку відповідача, яка виразилась в ігноруванні досудового врегулювання спору, реалізації майна у ході судового розгляду справи в суді першої інстанції, умисному затягуванні апеляційного розгляду справи шляхом подачі апеляційної скарги без сплати судового збору, а також воєнного стану в державі, значними економічними змінами, у тому числі на ринку фінансів, заявник вказує, що існує реальна загроза того, що відповідач може відчужити належне йому на праві власності нерухоме майно, у тому числі з метою уникнення виконання своїх грошових зобов`язань перед кредиторами, зокрема рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.12.2024 у справі №924/726/24.

В той же час, такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ТОВ "ЖБК Молодіжний-ХХІ" в межах суми позову, на думку заявника, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зменшення його вартості та не перешкоджає господарській діяльності відповідача або третіх осіб, а отже є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів, розглянувши заяву ПП "Ковальська майстерня Ковальчука" про забезпечення позову, дослідивши викладені заявником доводи, врахувавши наявність зв`язку між заявленим позивачем заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірність і адекватність, дійшла висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Статтею 136 ГПК передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача

Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Апеляційний господарський суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Так, апеляційний господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 487 056,30 грн.

Отже, оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом про стягнення 1 487 056,30 грн у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме ТОВ "ЖБК Молодіжний-ХХІ" необхідну суму грошових коштів, то застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Разом з тим, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежать від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду.

Водночас, невжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову дає можливість відповідачу розпорядитися наявними коштами з метою уникнення відповідальності та може призвести (у разі задоволення позову) до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.

Так, у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, "що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Крім того, аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №910/8671/22, від 20.04.2023 у справі №914/3316/22, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 09.06.2023 у справі №37з-23.

Слід також зазначити, що у випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з його рахунків й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову або виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань перед позивачем. Відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи втручання в його господарську діяльність, адже грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися тимчасово обмежується на певний час лише щодо частини коштів, а не всіх коштів відповідача, і спрямовані на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову у цій справі, а тому таке обмеження переслідує легітимну мету та забезпечує збалансованість інтересів сторін.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21.

При цьому судом не встановлено, що вказаний захід забезпечення позову порушує права або охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи викладене апеляційний господарський суд вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, та є співмірним із заявленою позовною вимогою та пов`язаним з нею заходом забезпечення позову, адже попередить можливе порушення прав позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду (у разі залишення рішення суду першої інстанції без змін).

Апеляційний господарський суд зазначає, що вжиття вказаного заходу забезпечення даного позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, та застосовуються з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які можуть мати відповідні негативні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, що може бути встановлено лише за результатами розгляду спору по суті (перегляду рішення місцевого господарського суду в суді апеляційної інстанції).

Щодо вимоги позивача про накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ", суд дійшов висновку про порушення принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Судова колегія зазначає, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

У постанові від 20.04.2023 у справі №914/3316/22 Верховний Суд зазначив, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Разом з тим, доказів, що підтверджують вартість майна, на яке позивач просить накласти арешт, заявником не подано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача грошової суми, тоді як застосування заходів забезпечення позову стосується нерухомого майна відповідача, що свідчить про порушення принципу адекватного підходу до забезпечення позову.

Отже, враховуючи накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог 1487056,30 грн, колегія суддів не вбачає підстав для накладення арешту на нерухоме майно відповідача.

За таких обставин, враховуючи доводи заявника, наведені у заяві, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, суд доходить висновку, що заява ПП "Ковальська майстерня Ковальчука" про забезпечення позову у справі №924/726/24 підлягає частковому задоволенню.

Щодо зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування таких заходів згідно із ч. 1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у суду достатні підстави відсутні, що не позбавляє відповідача чи інших зацікавлених осіб права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до вказаної статті (правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №924/789/18, від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 11.06.2019 у справі №916/2933/18, від 14.08.2019 у справі №910/3802/18, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19).

Крім того, відповідач не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" про забезпечення позову у справі №924/726/24 задоволити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" (код ЄДРПОУ 41117143) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 1487056,30 грн.

3. В решті вимог за заявою - відмовити.

4. Стягувачем за цією ухвалою є Приватне підприємство "Ковальська майстерня Ковальчука" (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 12/2Б; код ЄДРПОУ 37602182).

5. Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 19/2 кв.2; код ЄДРПОУ 41117143).

6. Дана ухвала є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом трьох років з дати її прийняття.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у строк, встановлений ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.