Рішення

від 21.01.2025 по справі 904/3895/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025м. ДніпроСправа № 904/3895/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:

за позовом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "ЕЛЕГІЯ", м. Дніпро

про відшкодування збитків у розмірі 659 889,00 грн.

Представники:

від позивача: Глуговський Е.М., представник;

від відповідача: Кучерук А.В., адвокат.

ПРОЦЕДУРА:

Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "ЕЛЕГІЯ" (далі - відповідач) відшкодування збитків у розмірі 659 889,00 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 9 898,34 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем зайво сплачено кошти відповідачу за договором №26 від 28.08.2021 про надання послуг риборозведення у розмірі 659 889,00 грн., які підлягають поверненню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.10.2024 о 10:00 год.

18.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить залишити позовну заяву без розгляду.

30.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вважає твердження відповідача передчасними та позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити у повному обсязі.

30.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту, у якому просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Східний офіс Держаудитслужб, Державнуекологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіроворградська область), Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області, Дніпропетровську обласну громадську організацію "Дніпровська природна інспекція", та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

У підготовчому судовому засіданні 01.10.2024 судом оголошено перерву до 15.10.2024 о 11:20 год.

14.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту

14.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.10.2024 в Україні оголошена масштабна повітряна тривога у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 15.10.2024 на 11:20 годину не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 повідомлено учасників справи, про те, що підготовче судове засідання відбудеться 29.10.2024 о 10:40 год.

28.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, у якому просить зупинити провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 227 ГПК України, у зв`язку зі звільненням 28.10.2024 законного представника позивача.

У призначене підготовче судове засідання 29.10.2024 представник позивача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 відмовлено Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 05.12.2024 включно та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 03.12.2024 о 10:40 год.

Підготовче судове засідання 03.12.2024 не відбулося, задля збереження життя та здоров`я учасників судового процесу, оскільки по всій території України була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та призначено підготовче засідання у справі на 17.12.2024 о 10:00 год.

04.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

У призначене підготовче судове засідання 17.12.2024 представник відповідача не з`явився.

Протокольною ухвалою від 17.12.2024 судом у задоволені клопотання позивача про залучення третіх осіб, яке було подано до суду 30.09.2024, відмовлено.

У підготовчому судовому засіданні 17.12.2024 представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.01.2025 о 11:00 год.

Судове засідання у справі 14.01.2025 о 11:00 год. не відбулось, через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 10 год. 26 хв. у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область").

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2025 о 11:00 год.

20.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про стягнення судових витрат, у якому просить стягнути з позивача 25 826,80 грн. витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 21.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем зайво сплачено кошти відповідачу за договором №26 від 28.08.2021 про надання послуг риборозведення у розмірі 659 889,00 грн., які підлягають поверненню.

Позиція відповідача

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позов зазначив, що Позивач не навів жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про фіктивність господарських операцій між: Відповідачем та ТОВ Лонгерт, отже недоведеність таких дій Відповідача не може зумовлювати для нього, як для платника податків, відповідних правових наслідків. Також Позивачем не надано належного та допустимого доказу того, що Відповідач, як учасник господарських відносин, діяв без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цим контрагентом було одержання вигоди.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

28 серпні 2021 року між Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "ЕЛЕГІЯ" (далі - Учасник, Відповідач) було укладено договір № 26 про надання послуг (послуги риборозведення, код 77850000-3 класифікатора ДК 021:2015 (Проведення відтворювальних і біомеліоративних заходів на Дніпровському водосховищі (середня ділянка)) (далі - Договір) на загальну суму 3 719 929,40 грн., в тому числі ПДВ 619 988,20 грн., які оплачені Заявником претензії в повному обсязі (загальна кількість молоді риб - 1 458 780 екземплярів цьоголітки рослиноїдних видів риб в полікультурі).

У відповідності до актів про надання послуги №№ 1, 2, 3, 4 та 5 всю кількість молоді риб (1 458 780 екземплярів цьоголітки рослиноїдних видів риб в полікультурі) було відвантажено Відповідачу згідно наступних товарно-транспортних накладних:

-ТТН № Р26 від 19.10.2021;

-ТТН № Р26/1 від 21.10.2021;

-ТТН № 0000003 від 22.10.2021;

-ТТН № 0000003/1 від 22.10.2021;

-ТТН № 29/2 від 23.10.2021;

-ТТН № 0000004 від 25.10.2021;

-ТТН № 0000004/1 від 25.10.2021.

П. 5.3. Договору, зокрема, встановлено, що після реалізації комплексу заходів з надання послуги Учасник (Відповідач) надає Замовнику (Позивачу) результати у належно оформленому вигляді.

Кожен етап надання послуги оформлюється окремим актом надання послуги.

Акт надання послуги підписується всіма представниками сторін та залученими фахівцями державних органів, які були присутні при наданні послуги.

Оцінка відповідності технічній специфікації наданих результатів проводиться фахівцями Замовника або залученими фахівцями протягом 2 (двох) робочих днів з моменту їх надходження до Замовника. До актів приймання-передачі послуги в обов`язковому порядку надаються акти надання послуги зі всіма документами.

У разі відсутності зауважень Замовник підписує акт приймання-передачі послуги.

На виконання п. 5.3. Договору директор Заявника претензії та генеральний директор ТОВ ВТФ Елегія склали та підписали:

-акт приймання-передачі наданих послуг від 17.11.2021 року № 26;

-акт приймання-передачі наданих послуг від 25.11.2021 року № 29;

-акт приймання-передачі наданих послуг від 25.11.2021 року № 32.

Кожен зі вказаних актів приймання-передачі наданих послуг складався та підписувався представниками Позивача та Відповідача на підтвердження того, що послуга надана Відповідачем у встановлений термін та в повному обсязі.

Позивач зазначив, що Східним офісом Держаудитслужби проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі-департамент/позивач) за період з 01.04.2021 по 30.06.2023.

За результатами планової перевірки складено акт ревізії від 20.10.2023№ 040407-28/3 (далі - Акт ревізії), яким зафіксовано наступне.

Перевіркою виконання умов договорів встановлено, що у 2021 році між департаментом та відповідачем укладено договір від 28.08.2021 року № 26 на надання послуг риборозведення,код 77850000-3 класифікатора ДК 021:2012 (Проведення відтворювальних і біомеліоративних заходів на Дніпровському водосховищі (середня ділянка) (далі - Договір № 26) на загальну суму 3 719 929,40 грн, в тому числі ПДВ 619 988,20 грн., які оплачені в повному обсязі (загальна кількість молоді риб - 1 458 780 екземплярів цьоголітки рослиноїдних видів риб в полікультурі).

В процесі ревізії Східним офісом Держаудитслужби було встановлено, що згідно ветеринарних свідоцтв придбання рослиноїдних видів риб, які були предметом договору від 28.08.2021 №26, ТОВ ВТФ ЕЛЕГІЯ здійснено у ФОП Козлов Л.В. через ТОВ Логер.

В ході ревізії, з метою визначення інформації щодо перебування у користуванні ФОП Козлов Л.В. ставків, озер, тощо для розведення риби, наявного рибопоголів?я та ціни реалізації одиниці в розрізі видів - цьоголітків біомеліорантів рослиноїдних риб (короп, товстолобик, амур) Східним офісом Держаудитслужби були надіслані листи Управлінню державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області, Управлінню державного агентства меліорації та рибного господарства України у Миколаївській області та лист Державному агентству меліорації та рибного господарства України.

Згідно з отриманою на запит формою звітності № 1А-риба Виробництво продукції аквакультури за 2021 рік, поданою суб`єктом господарювання ФОП Козловим Л.В. відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 141 від 21.03.2012 та абз. 26 ст. 9 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів за 2021 рік вирощено та виловлено рибопосадкового матеріалу (цьоголітки) 1200 тис. екз. у загальному об`ємі ЗО 000 кг (Ш розділ форми № 1А-риба Вирощування рибопосадкового матеріалу, код рядка-44 "цьоголітки"). Закупівлю цьоголіток в інших об`єктів у вказаному звіті не визначено. Таким чином, за даними звітності, поданої ФОП Козловим Л.В., розбіжність між кількістю цьоголіток біомеліорантів рослиноїдних риб, які були вирощені, та кількістю реалізованих ним відповідно до ветеринарних свідоцтв, становить 258,78 тис. екземплярів у загальному об?ємі 13 763 кг на суму 659 889 грн.

Позивач стверджує, що з аналізу викладеного, ревізією виконання умов Договору № 26, укладеного між позивачем та відповідачем, встановлено факт не виконання умов договору щодо проведення відтворювальних і біомеліоративних заходів на Дніпровському водосховищі (середня ділянка) в частині постачання цьоголіток біомеліорантів рослиноїдних риб 258,78 тис. екземплярів у загальному об?ємі 13 763 кг, внаслідок чого вартість робіт завищена на суму 659 889 грн.

Отже, Східним офісом Держаудитслужби було встановлено, що департаментом зайво сплачено кошти ТОВ ВТФ ЕЛЕГІЯ, у сумі 659 889 грн., які підлягають поверненню.

Позивач зазначив, що на адресу відповідача було направлено претензію від 19.01.2024 № 3-196/0/261-24 з вимогою відшкодувати суму сплачених коштів, у зв`язку із безпідставним завищенням вартості послуг за договором від 28.08.2021 № 26 на надання послуг риборозведення, код 77850000-3 класифікатора ДК 021:2012 (Проведення відтворювальних і біомеліоративних заходів на Дніпровському водосховищі (середня ділянка) на загальну суму 3 719 929,40 грн та неналежним виконанням умов договору, а саме перерахувати на розрахунковий рахунок Замовника - департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації сплачені кошти у розмірі 659 889,00 грн.

У відповідь на претензію, ТОВ ВТФ ЕЛЕГІЯ листом від 13.02.2024№ 644АБ/вих., зареєстрованим в департаменті 13.02.2024 за № 445/0/260-24 повідомило, що вважає безпідставними вимоги департаменту, викладені у претензії.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду про стягнення з відповідача завданих збитків.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Предметом доказування в даній справі виступає відшкодування зайвосплачених позивачем коштів відповідачу у розмірі 659 889,00 грн., що було виявлено за результатами проведення Східним офісом Держаудитслужби планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності департаменту, під час проведення якої було перевірено виконання умов договору від 28.08.2021 року № 26, укладеного між позивачем та відповідачем, та відповідно зафіксовано у акті ревізії від 20.10.2023 № 040407-28/3 порушення та розмір суми, яка підлягає поверненню, а також обґрунтування щодо виявленого порушення.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Вимогами частини 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з умовами договору, сторонами була досягнута домовленість про те, що договірна ціна є твердою.

Перевірка фактичного обсягу виконаних послуг, які включені до акта про надання послуг, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання акта.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем послуги, обумовлені договором, прийняті. Мотивована відмова від приймання послуг з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Водночас, обсяг наданих послуг погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем.

Отже, умови договору сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Суд критично ставиться до доводів позивача про те, що за даними звітності ФОП Козлова Л.В. (третя особа) розбіжність між кількістю риб, які були вирощені та реалізовані ним відповідно до ветеринарних свідоцтв становить 258,78 тис. екземплярів у загальному об`ємі 13 763 кг на суму 659 889 грн.

ФОП Козлов Л.В. не є стороною у господарських відносинах між позивачем та відповідачем. Відносини між ним і відповідачем не є предметом цього спору.

Крім того суд бере до уваги, що акти про надання послуг з проведення відтворювальних і біомеліоративних заходів на Дніпровському водосховищі (середня ділянка) підписані не лише представниками позивача та відповідача, а представниками інших державних органів та установ з охорони природи та рибного господарства, які брали участь прийняття послуг із зариблення акваторії верхньої ділянки Дніпровського водосховища. Доказів на спростування даних внесених у акти приймання передачі послуг позивачем не надано.

Звертаючись з позовом, позивач визначив заявлену до стягнення суму коштів у розмірі 659 889,00 грн., виходячи із встановленого Держаудитслужбою завищення вартості виконаних підрядних робіт за умовами договору про надання послуг № 26 від 28.08.2021.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна та не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) завдання шкоди у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як зазначалося вище, згідно з частиною 1, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

За частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі - гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 р. у справі № 927/491/19, від 20.05.2021 р. у справі № 905/1751/19.

У даному випадку послуги виконані та прийняті замовником, грошові кошти за надані послуги сплачені учаснику. Тобто умови договору виконані і договір є припиненим внаслідок його виконання. З огляду на зазначене, до даних відносин не можуть бути застосовані приписи ст. 1212 ЦК України.

Посилання позивача на акт Східного офісу Держаудитслужби в Дніпропетровської області № 040407-28/3 від 20.10.2023, складений за результатами ревізії його фінансово-господарської діяльності, як на беззаперечну підставу для стягнення зазначених коштів, судом відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 10 цього Закону, органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Положенням Про державну аудиторську службу, яке затверджено постановою КМУ № 43 від 03.02.2016 р., визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з п. 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Отже, акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки.

Слід зауважити, що пунктом 50 вказаного Порядку передбачено, що за результатами проведеної ревізії, у межах наданих прав, органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що на підставі здійсненої ревізії вжито будь-які з вищезазначених заходів (в тому числі - звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства).

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором, в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись, як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто, укладання сторонами у справі договору підряду, дії сторін по виконанню його умов, у тому числі - проведення відповідних робіт та їх оплата, є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак, акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2018 р. у справі № 922/2310/17.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Як слідує з матеріалів справи, позивач обґрунтованість своїх позовних вимог доводить висновками акту ревізії і не вказує жодного пункту договору, який фактично порушив відповідач, як своє договірне зобов`язання.

Позивач не надав доказів того, що відповідач порушив прийняті на себе договірні зобов`язання згідно договору, не довів, що відповідач вийшов за межі погодженої сторонами договірної ціни виконання робіт та що виконані роботи не відповідають умовам договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено обґрунтованості та законності позовних вимог щодо стягнення з відповідача на його користь 659 889,00 грн. лише на підставі акта ревізії фінансово-господарської діяльності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Крім того, представник відповідача до закінчення судових дебатів заявив клопотання про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу

Таким чином, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання представника відповідача та призначити окреме судове засідання для вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 221, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені відповідачем судові витрати у справі №902/3895/24 на 27 січня 2025 року на 12 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань (кабінет) № 3-401 (4 поверх) за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано - 31.01.2025.

Суддя В.Г. Бєлік