Ухвала

від 03.02.2025 по справі 904/2005/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

03.02.2025м. ДніпроСправа № 904/2005/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська область, м.Обухів, вул.Промислова, буд.20, ідентифікаційний номер юридичної особи 36348550)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва-Агро" (52181, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с.Новоіванівка, вул.Урожайна, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 33704869)

про визнання банкрутом

Суддя Суховаров А.В.

при секретарі судового засідання Рудь В.Г.

Представники:

від кредитора: Бонтлаб В.В., довіреність №б/н від 07.12.2021, ТОВ "Спектр-Агро"

від боржника: Косякевич С.О., свідоцтво №40 від 31.01.2013, ліквідатор

від керівника боржника- Жорніченко Д.В., посв. адв. №0823 від 24.03.2017

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/2005/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва-Агро" (52181, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с.Новоіванівка, вул.Урожайна, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 33704869) на стадії ліквідації.

Повноваження ліквідатора по справі виконує арбітражний керуючий Косякевич Сергій Олексійович (свідоцтво №40 від 31.01.2013).

20.11.2024 до суду надійшла заява ліквідатора ТОВ "Чапаєва-Агро" Косякевича С.О. про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) (вх.№53976/24 від 20.11.2024), за змістом якої арбітражний керуючий просить суд:

- визнати керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва-Агро" (52181, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с.Новоіванівка, вул.Урожайна, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 33704869) - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства;

- покласти на ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) солідарну відповідальність за вимогами у справі №904/2005/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва-Агро" (52181, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с.Новоіванівка, вул.Урожайна, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 33704869);

- стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва-Агро" (52181, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с.Новоіванівка, вул.Урожайна, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 33704869) 4 003 240,06грн.

Ухвалою суду від 25.11.2024 розгляд заяви призначено на 17.12.2024.

13.12.2024 до суду надійшли попередні пояснення представника ОСОБА_1 за змістом яких останній заперечує проти заяви ліквідатора ТОВ "Чапаєва-Агро" Косякевича С.О. про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності. За змістом наданих пояснень керівник ТОВ "Чапаєва-Агро" вказує, що у справі №904/2005/24 про банкрутство ТОВ "Чапаєва-Агро" наявний єдиний кредитор - ТОВ «Спектр-Агро», тому заявником не доведено наявності у боржника ТОВ "Чапаєва-Агро" стану загрози неплатоспроможності в період виконання ОСОБА_1 повноважень керівника боржника, оскільки для встановлення загрози неплатоспроможності боржника, з огляду на приписи ст.34 КУзПБ, необхідна наявність щонайменше двох кредиторів, строк виконання зобов`язань яких настав. Також, ОСОБА_1 вказує, що аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "Чапаєва-Агро", щодо наявності ознак неплатоспроможності із визначенням фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства проведено лише за три календарні роки до дати порушення справи про банкрутство, а саме за період 2021- 2023р.р., а не за той період, коли у боржника виникла заборгованість перед кредитором. Заява ліквідатора Косякевича С.О. про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) не містить визначення моменту виникнення загрози неплатоспроможності, що є самостійною підставою для відмови в покладенні на керівника боржника солідарної відповідальності. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 14.09.2021 по справі №902/1023/19, ОСОБА_1 зазначає, що виявлення "ознак загрози неплатоспроможності" пов`язане з наданням судами оцінки, зокрема, доказам щодо вартості майнових активів боржника станом на той звітний період, коли у нього виникли та одночасно тривали зобов`язання перед щонайменше двома кредиторами боржника (заявником у спорі про покладення солідарної відповідальності та ще одним із кредиторів боржника). Також, ОСОБА_1 , посилаючись, зокрема, на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.12.2021 по справі №908/639/21, вказує, що доводи ліквідатора стосовно кола осіб, на яких може бути покладена відповідальність за зобов`язаннями боржника, яка є предметом поданої ліквідатором заяви, зводяться до помилкового ототожнення солідарної відповідальності у разі недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з частиною першою статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.6 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), солідарної відповідальності у разі порушення вимоги Кодексу України з процедур банкрутства щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства) та субсидіарної відповідальності третіх осіб, у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства (ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства), які, по суті, є трьома різними видами цивільно-правової відповідальності із різним суб`єктним складом та відмінними підставами для застосування. Поряд з цим, ОСОБА_1 зазначає, що з метою ґрунтовного спростування висновків, наведених у вказаному аналізі, а також враховуючи те, що керівник ТОВ «Чапаєва-Агро» ОСОБА_1 не є спеціалістом у відповідній сфері, останнім 12.12.2024 було укладено із ФОП Лимешко О.Д. договір про надання консалтингових послуг №2/12/24 щодо надання консалтингових послуг із проведення аналізу фінансово - господарського стану ТОВ «Чапаєва-Агро» (код ЄДРПОУ 33704869) на предмет наявності (відсутності) неплатоспроможності та ознак дій з приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також визначення наявності/відсутності підстав для притягнення колишнього керівника ТОВ «Чапаєва - Агро» ОСОБА_1 до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань ТОВ «Чапаєва - Агро». За результатом отримання вищевказаного висновку, а також документів, які було витребувано на підставі адвокатських запитів, вищевказані докази буде долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 17.12.2024 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про надання додаткового строку для подання пояснень на заяву ліквідатора Косякевича С.О. про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності); зобов`язано ОСОБА_1 у строк до 10.01.2025 року надати пояснення на заяву ліквідатора Косякевича С.О. про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) (вх.№53976/24 від 20.11.2024), які надіслати учасникам справи (докази надсилання надати суду); судове засідання для розгляду заяви ліквідатора Косякевича С.О. про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) (вх.№53976/24 від 20.11.2024) відкладено на 21.01.2025.

10.01.2025 до суду надійшли пояснення ОСОБА_1 , за змістом яких останній просить суд відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Косякевича С.О. про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) з огляду на безпідставність вимог заявника. Посилаючись на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №902/1023/19, ОСОБА_1 зазначає, що під час встановлення наявності ознак загрози неплатоспроможності необхідно врахувати настання строків оплати з урахуванням дати введення в дію КУзПБ, яким передбачений обов`язок звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення загрози неплатоспроможності та солідарна відповідальність у разі невиконання цього обов`язку. ОСОБА_1 вказує, що повноцінне ефективне ведення господарської діяльності ТОВ "Чапаєва-Агро" та достатній рівень платоспроможності на дату укладення договорів поставки від 24.02.2012 №39-ДН, від 11.06.2012 №230-ДН з ТОВ «Спектр-Агро», були підтверджені самим постачальником/кредитором ТОВ «Спектр-Агро», про що свідчить подальше підписання договорів та поставка товару. Згідно тверджень ОСОБА_1 суттєве погіршення платоспроможності та фінансової стійкості цілком обґрунтоване значним падінням рівня урожайності, яке призвело до недоотримання очікуваних доходів, неможливості стабільно та безперебійно здійснювати виробничу діяльність та своєчасно та в повному обсязі розраховуватися із своїми контрагентами. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що причиною реалізації сільськогосподарської техніки в період з лютого по квітень та в жовтні 2013 року стало недоотримання очікуваних доходів внаслідок катастрофічного рівня урожайності, отримання значних збитків, які призвели до кризи ліквідності - відсутності достатнього обсягу грошових коштів для забезпечення ефективної виробничої діяльності, в тому числі для утримання та обслуговування сільськогосподарської техніки. Для з`ясування ціни реалізації сільськогосподарської техніки необхідно порівнювати ціну продажу в договорах купівлі - продажу з рівнем цін на ринку рухомого майна, який склався по відношенню до такого роду рухомого майна у відповідному регіоні, а також фізичний стан сільськогосподарської техніки, яка реалізується. Звичайна ціна ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК України. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (пп. 14.1.71 п.14.1. п.14 ПК України). Таким чином, ОСОБА_1 вказує, що з огляду на відсутність документації у зв`язку із закінченням строку її зберігання, відсутні підстави вважати, що сільськогосподарська техніка була реалізована за ціною, яка була невигідна ТОВ "Чапаєва-Агро", а також відсутні підстави стверджувати, що за результатом реалізації сільськогосподарської техніки ТОВ "Чапаєва-Агро" отримало збитки, що узгоджується з даними аналізу фінансово-господарського стану боржника, проведеного ФОП Лимешко О.Д. Щодо переведення основних засобів пов`язаній стороні, про що зазначено у Звіті незалежного аудитора (арк. 10), ОСОБА_1 вказує, що такі твердження є безпідставними, грунтуються на припущеннях, в той час як відповідно до абз.16 ст.14 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» зміст аудиторського Звіту має бути зрозумілим та не викликати двозначності розуміння. Разом з тим, ОСОБА_1 вказує, що відчуження (вибуття, продаж, передача) основних засобів на пов`язане підприємство, яке призвело до неплатоспроможності підприємства, яке такі основні засоби відчужує, повинне містити факти наявності умисних дій від імені підприємства, які грубо суперечать вимогам належного господарювання, вчинені керівником (засновником, учасником), та які могли призвести до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта до банкрутства, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, а саме: безоплатна передача основних засобів; продаж основних засобів за ціною набагато нижче ринкової; обмін основних засобів шляхом передавання пов`язаній стороні ліквідних активів, а отримання неліквідних (застарілих морально та фізично) та таких, які не відповідають суті господарської діяльності аграрного підприємства; передача основних засобів в статутний капітал пов`язаної сторони в обмін на неадекватний розмір частки в статутному капіталі пов`язаної сторони, що фактично призводить до втрати контролю за такими основними засобами; продаж основних засобів, є домінуючою причиною, яка призвела до отримання збитків та скорочення діяльності. При чому, умисні дії повинні бути підтверджені відповідними первинними документами, які фіксують факт та детальний зміст господарської операції. При цьому, вирішальним у встановленні наявності умисних дій є встановлення наявності/відсутності факту, який свідчить про те, що на момент реалізації майна (сільськогосподарської техніки) Товариство було платоспроможне, мало достатню фінансову стійкість, мало ефективну виробничу діяльність, а за результатами періоду, в якому були реалізовані основні засоби, що забезпечують виробничий процес, відбулося суттєве погіршення показників підприємства, при чому інші чинники (окрім реалізації основних засобів), які могли суттєво та вирішально вплинути на погіршення діяльності Товариства - відсутні. За викладених обставин, у керівника не виникло зобов`язання, передбаченого ч.6 ст.34 КУзПБ щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство внаслідок наявної неплатоспроможності, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів могло б призвести до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, оскільки зобов`язання перед будь - якими іншими кредиторами станом на початок 2020 року, включаючи розрахунки по платежам в бюджет та позабюджетні фонди, окрім ТОВ «Спектр- Агро», відсутні, в той час як ТОВ «Спектр-Агро» єдиний кредитор ТОВ "Чапаєва-Агро", при чому ступінь розрахунку за договором поставки №39-ДН від 24.02.2012, за яким ТОВ "Чапаєва-Агро" має найбільшу заборгованість, складає 86,8%, тобто майже 90% поставленого товару було оплачено. Також, ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 74 Постанови Верховного суду України від 09.06.2022 року у справі №904/76/2, вказує, що тлумачення ст.ст. 13, 92 ЦК України у взаємозв`язку з положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.

Поряд з цим, щодо поінформованості кредитора ТОВ «Спектр-Агро» про неплатоспроможність боржника/покупця ТОВ "Чапаєва-Агро" ОСОБА_1 зазначає, що станом на час укладення договорів поставки ТОВ «Спектр-Агро» в повному обсязі володіло інформацією про платоспроможність ТОВ "Чапаєва-Агро" та його фінансовий стан, оскільки умови укладених договорів містили вимоги надати постачальнику/кредитору фінансову звітність. При чому, після вивчення наданої ТОВ "Чапаєва-Агро" фінансової документації, договори поставки були підписані, що свідчить про погодження сторонами всіх істотних умов договору. Інформація щодо відсутності господарської діяльності ТОВ "Чапаєва-Агро" до 2020 року (період, в якому вперше, згідно КУзПБ, виникають зобов`язання у керівника подати заяву про банкрутство) також була відома кредитору, оскільки він був обізнаний про відкриття виконавчих проваджень, за результатами яких встановлена відсутність майна у боржника. Щодо строків настання виконання зобов`язань ОСОБА_1 вказує, що за договором поставки №39-ДН від 24.02.2011 строк оплати настав 01.11.2012, а за договором №230-ДН від 11.06.2012р. строк оплати настав 30.09.2012р. Тобто, на час встановлення ознак неплатоспроможності підприємства (31.12.2012р. - строк виконання зобов`язань за договорами поставки) ТОВ "Чапаєва-Агро" був фінансово неспроможний виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредитором ТОВ «Спектр- Агро». При цьому, чинний на той час Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлював обов`язку керівника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності і не встановлював солідарну відповідальність останнього, на відміну від КУзПБ, який набрав чинності з 21.10.2019р. Тому, відсутні підстави для притягнення керівника до солідарної відповідальності.

За викладених обставин, ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні заяви ліквідатора з наступних підстав:

- надані ліквідатором докази взагалі не визначають період виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

- загроза неплатоспроможності виникла до вступу в дію Кодексу України з процедур банкрутства, під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким не передбачено обов`язок звернення керівника боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності та солідарну відповідальність останнього;

- зобов`язання, строк яких настав, виникли у боржника лише щодо одного кредитора, що не встановлює для боржника (керівника боржника) обов`язку, визначеного ч.6 ст.34КУзПБ.

20.01.2025 до суду надійшли пояснення ліквідатора Косякевича С.О. на пояснення ОСОБА_1 , за змістом яких ліквідатор зазначає про обґрунтованість заяви про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності. Ліквідатор, посилаючись на постанову Верховного суду від 04.09.2024 по справі №908/3236/21, вказує, що момент виникнення у керівника/члена органу управління боржника обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника залежить у кожному конкретному випадку від наявності об`єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності і вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів. Поряд з цим, ліквідатор вказує, що відповідно до п.3.4 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.01.2006 №14, визначено, що поняття "загроза неплатоспроможності" може полягати, зокрема, у надкритичній неплатоспроможності (поточна + критична неплатоспроможність + за підсумками року коефіцієнт покриття менший за 1,0 і підприємство не отримало прибутку). З огляду на те, що зі звіту незалежного аудитора фінансово-господарської діяльності боржника, станом на 31.12.2021 боржник знаходився у стані надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення вимог його кредиторів було можливим тільки у ліквідаційній процедурі, а відповідно до Аналізу фінансово-господарського стану банкрута, наданого ОСОБА_1 разом із поясненнями, на арк. 70 також вказано, що ТОВ "Чапаєва-Агро" станом кінець 2021р., 2022р., 2023р. було в стані надкритичної неплатоспроможності, ліквідатор вважає, що ОСОБА_1 в період з 31.12.2021 (надкритична неплатоспроможність) по 31.01.2022 (один місяць з виникнення надкритичної неплатоспроможності) був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Чапаєва-Агро". При цьому, ліквідатор зазначає, що від`ємне значення поточної платоспроможності та нульове значення абсолютної ліквідності вказують на відсутність у підприємства коштів та їх еквівалентів для погашення своїх зобов`язань протягом всього періоду. Крім того, ліквідатор зазначає, що наявність у боржника зобов`язань лише перед одним кредитором не може позбавити права на покладення на керівника боржника солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності), в той час як надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду.

Ухвалою суду від 21.01.2025 відкладено судове засідання для розгляду заяви ліквідатора Косякевича С.О. про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) (вх.№53976/24 від 20.11.2024) на 03.02.2025.

В судовому засіданні 03.02.2025 ліквідатор наполягає на задоволенні вимог, викладених в заяві про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності, представник ОСОБА_1 заперечує проти задоволення заяви ліквідатора.

За результатом дослідження заяви ліквідатора Косякевича С.О. про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності, а також пояснень учасників справи, господарський суд зазначає наступне.

За змістом поданої заяви ліквідатор вказує про порушення керівником ТОВ "Чапаєва-Агро" ОСОБА_1 , положень ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, в обгрутування чого посилається на звіт про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "Чапаєва-Агро", за змістом якого досліджено основні показники за 2021-2023 роки, що передували порушенню провадження у справі про банкрутство.

При здійсненні аналізу фінансово-господарського стану підприємства-боржника враховувались "Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства", які розроблені Департаментом з питань санації та банкрутства Міністерства економіки України та затверджені Наказом N 14 від 19 січня 2006 року (далі Методичні рекомендації).

Ліквідатор вказує, що Методичними рекомендаціями визначено, що від`ємний результат показника поточної платоспроможності свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства.

У відповідності до Методичних рекомендацій, якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менший за 1,0 і підприємство не отримало прибутку, такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності.

Згідно тверджень ліквідатора, наведені в Звіті аудитора показники вказують на те, що підприємство було неспроможним виконати після настання встановленого строку свої грошові зобов`язання перед ініціюючим кредитором. Дані, наведені в таблиці №14 вказують на те, що за даними фінансової звітності як станом на 31.12.2021 рік, так і станом на 31.12.2023 рік підприємство має ознаки надкритичної неплатоспроможності - поточна платоспроможність має від`ємне значення, його коефіцієнт покриття дорівнює нулю і підприємство не отримало прибуток. Підприємство не тільки не має власних засобів, а взагалі не має ніяких активів. Прогнозні показники щодо імовірності банкрутства боржника свідчать, що повний розрахунок з кредиторами є неможливим через надкритичний стан неплатоспроможності товариства та відсутність змоги відновлення платоспроможності.

Поряд з цим, ліквідатор зазначає, що до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Чапаєва-Агро" внесено вимоги ТОВ "Спектр-Агро" на загальну суму 4 003 240,06 грн., з яких:

- 2 909 654, 38 грн. - 4 черга (основна сума боргу, інфляційні втрати, % річних);

- 985 249,68 грн. - 6 черга задоволення (пеня, штрафні санкції);

- 108 336,00 грн. - 1 черга задоволення (судовий збір, авансування грошової винагороди розпорядника майна).

Враховуючи викладене, ліквідатор, посилаючись на звіт незалежного аудитора фінансово-господарської діяльності боржника, за змістом якого, підприємство ТОВ "Чапаєва-Агро" станом на 31.12.2021 знаходилось у стані надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення вимог його кредиторів було можливим тільки у ліквідаційній процедурі, керівник ТОВ "Чапаєва-Агро" найпізніше в період з 31.12.2021 (надкритична неплатоспроможність) по 31.01.2022 (один місяць з виникнення надкритичної неплатоспроможності) був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, проте провадження у справі про банкрутство ТОВ "Чапаєва-Агро" відкрито за заявою ТОВ "Спектр-Агро" згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024, що свідчить про порушення керівником ТОВ "Чапаєва-Агро" ОСОБА_1 вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, та наявність підстав для притягнення останнього до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.

Викладені обставини стали підставою для звернення ліквідатора ТОВ "Чапаєва-Агро" до суду із заявою про визнання керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" - ОСОБА_1 таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, покладення на ОСОБА_1 солідарної відповідальності за вимогами у справі №904/2005/24 про банкрутство ТОВ "Чапаєва-Агро" та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва-Агро" суми 4 003 240,06 грн.

Поряд з цим, ОСОБА_1 заперечує проти заяви ліквідатора, посилаючись, зокрема, на факт настання обставин, що зумовили надкритичну неплатоспроможність боржника, до набуття чинності Кодексу України з процедур банкрутства.

За викладених обставин, враховуючи наявність між учасниками справи суперечностей в частині правомірності застосування до спірних правовідносин приписів ч.6 ст.34 КУзПБ, господарський суд вказує наступне.

За змістом положень частини другої статті 197, частини першої статті 215, частини першої статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини четвертої статті 50, частини другої статті 75 Закону України "Про господарські товариства", попри загальне правило про відповідальність безпосередньо юридичної особи за допущені нею порушення у сфері господарювання (порушення своїх зобов`язань перед кредиторами), законодавець визначає також інших суб`єктів (третіх осіб), відповідальних за такі порушення, встановлюючи для цього певні підстави, умови та порядок.

Суб`єкти інші, ніж юридична особа - боржник, що відповідальні за порушення (виконання) зобов`язань боржника перед його кредиторами, визначені також положеннями спеціального нормативного акта з питань банкрутства - КУзПБ у межах покладення на цих суб`єктів за правилами цього Кодексу солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство.

За приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом другим частини шостої цієї статті КУзПБ, якщо керівник (а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 N2971-IX - органи управління боржника) допустив порушення цих вимог, то він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання щодо порушення керівником боржника (згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 N2971-IX - органами управління боржника) зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (зазначених осіб).

Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника.

Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (постанови Верховного Суду від 23.03.2021 у справі N 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі N 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі N 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі N 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі N 924/408/21).

Зазначене дає підстави для висновку про те, що застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов`язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов`язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ).

При цьому, задоволення кредитором або кредиторами своїх вимог за рахунок солідарної відповідальності керівника та/або органів управління боржника, тобто інших осіб, ніж боржник, не призводить до зміни розміру або складу ліквідаційної маси боржника у бік зменшення активів, за рахунок яких підлягають задоволенню кредиторські вимоги, а навпаки, має наслідком зменшення сукупного розміру кредиторських вимог і, як наслідок, більш ефективне задоволення таких кредиторських вимог.

Беручи до уваги принцип конкурсного імунітету, що діє разом із принципом судового контролю під час здійснення процедур банкрутства, не допускається стягнення кредитором або кредиторами з керівника/органів боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.

Суд зазначає, що у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.

Тому солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд звертає увагу, що закон визначає суб`єктом правопорушення керівника як одноособовий орган управління підприємства боржника, а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 N 2971-IX, суб`єктами правопорушення, а отже, і солідарної відповідальності, є органи управління боржника, які можуть бути як одноособовим органом управління, так і колективними.

Визначення керівника боржника (а з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 N 2971-IX - членів органів управління боржника) суб`єктом солідарної відповідальності узгоджується з положеннями частини першої статті 92 ЦК України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов`язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, і нести відповідальність у разі невиконання цього обов`язку.

За змістом положень частини шостої статті 34 КУзПБ порушення, яке є умовою покладення солідарної відповідальності, є допущене керівником боржника (а з 20.03.2023 - органами управління боржника) порушення місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Такими іншими випадками можна б було вважати, зокрема, визначений законом припис частини третьої статті 110 ЦК України - якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Суд зауважує, що загроза неплатоспроможності боржника і визначається недостатньою вартістю майна юридичної особи для задоволення вимог кредиторів. Тому для покладення солідарної відповідальності на керівника/члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Момент виникнення такого обов`язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об`єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності і вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

Своєчасне, з дотриманням вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ подання боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є запорукою раціонального та справедливого розподілення активів боржника, якого за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності (звітності) боржника виявилося недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Належне (об`єктивне) визначення загрози неплатоспроможності боржника дає змогу уникнути як необґрунтованого відкриття за заявою боржника провадження у справі про банкрутство (з виключенням відповідного суб`єкта господарювання із звичайного господарського обороту), так і порушення прав кредиторів через несвоєчасне ініціювання боржником такої справи, приховання неплатоспроможності боржника тощо.

Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника перед кредитором/ двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед кредитором/кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку. При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.

Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.

Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.

При цьому фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами. Також доцільно враховувати реальні (доведені належними доказами) майбутні зміни вартості та/або складу активів, з використанням яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів, що відбудуться (повинні відбутись) протягом відповідного місяця, тому що керівник має право посилатись на реальні очікування зміни складу та вартості активів, фінансового стану підприємства з огляду на його господарську діяльність.

Якщо звернення або незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не впливає і не змінює стану та порядку розрахунків з кредиторами, не призводить до порушення їхніх прав на задоволення вимог до боржника (інших негативних наслідків для кредиторів: простій, збитки, штрафні санкції внаслідок невиконання боржником зобов`язання перед кредиторами) або якщо внаслідок неподання боржником відповідної заяви не змінились/не погіршились його розрахункові можливості (можливості відповідати за зобов`язаннями, зокрема і належними йому активами: майном, коштами, правом вимоги до третіх осіб тощо), - суд зазначає про очевидну відсутність загрози неплатоспроможності боржника.

За змістом абзацу другого статті 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов`язань боржника до суб`єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником/органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.

Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб`єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора/кредиторів.

Отже, стягнення коштів із керівника/члена органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси. При цьому суд враховує, що арбітражний керуючий, діючи від імені боржника і захищаючи його інтереси, опосередковано діє і в інтересах кредиторів, оскільки кошти, стягнуті на користь боржника, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Тому відповідно до тлумачення виразу "подальше звернення кредиторів своїх вимог" у частині шостій статті 34 КУзПБ цю норму слід розуміти у тому числі і як звернення боржника з метою подальшого задоволення вимог кредиторів.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань керівником ТОВ "Чапаєва-Агро" з 17.11.2005 був ОСОБА_1 .

Відповідно до звіту про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "Чапаєва-Агро", який долучено ліквідатором, станом на 31.12.2021 боржник знаходився у стані надкритичної неплатоспроможності.

Зі змістом Аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Чапаєва-Агро" на предмет наявності (відсутності) неплатоспроможності та ознак дій з прихованого, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також визнання наявності/відсутності підстав для притягнення керівника ОСОБА_1 до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань ТОВ "Чапаєва-Агро", наданого ОСОБА_1 в рамках провадження у справі №904/2005/224 про банкрутство, ТОВ "Чапаєва-Агро" станом кінець 2021р., 2022р., 2023р. було в стані надкритичної неплатоспроможності.

Згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2024 по справі №№904/2005/24 до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Чапаєва-Агро" внесено вимоги ТОВ "Спектр-Агро" на загальну суму 4 003 240,06 грн., з яких:

- 2 909 654, 38 грн. - 4 черга (основна сума боргу, інфляційні втрати, відстоки річних);

- 985 249,68 грн. - 6 черга задоволення (пеня, штрафні санкції);

- 108 336,00 грн. - 1 черга задоволення (судовий збір, авансування грошової винагороди розпорядника майна).

Як вбачається з матеріалів справи №904/2005/24, ТОВ "Чапаєва-Агро" має непогашену кредиторську заборгованість перед ТОВ "Спектр-Агро", яка виникла на підставі договорів поставки №39-ДН від 24.02.2012 та від 11.06.2012р. №230-ДН.

24 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чапаєва-Агро" укладено Договір поставки №39-ДН на умовах товарного кредиту, відповідно до якого визначено умови купівлі-продажу та/або поставки засобів захисту рослин.

За умовами Додатку №1 до договору поставки №39-ДН від 24.02.2012 строк оплати ТОВ "Чапаєва-Агро" вартості отриманого від ТОВ "Спектр-Агро" товару настав 01.11.2012р.

У зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ "Чапаєва-Агро" взятого на себе грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно Договору поставки №39-ДН на умовах товарного кредиту від 24.02.2012 року ТОВ "Спектр-Агро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення із ТОВ "Чапаєва-Агро" суми заборгованості у розмірі 260 924,53грн. та штрафних санкцій (інших нарахувань) за період із 08.04.2013 року по 12.06.2014 року згідно Договору поставки №39-ДН на умовах товарного кредиту від 24.02.2012 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2014 року по справі №904/2439/14 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва-Агро" (52181, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Савро, вул. Корнєєва, буд. 122, ідентифікаційний код 33704869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Будьонного, 33, ідентифікаційний код 36348550) 820 007, 76грн., з яких: 260 924, 53 грн. основний борг, 221 218,72 грн. відсотки за користування товарним кредитом, 14 941, 95грн. пеня на відсотки за користування товарним кредитом, 322 922, 56грн. 28% річних, витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 399,01 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2014 року у справі №904/2439/14 змінено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Чапаєва-Агро" (Дніпропетровська обл., П`ятихатський район, с.Савро, вул.. Корнєєва, 122, ідн. код 33704869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (Київська обл., м. Обухів, вул.. Будьоного, 33, ідн. код 36348550) 260 924,53 грн. основного боргу, 221 218,72 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 3 308,08 грн. пені, 276 928,43 грн. 28% річних та 14 563,75 грн. витрат з судового збору.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 господарським судом 03.12.2014 видано наказ.

Відповідно до Постанови Жовтоводсько-П`ятихатського ВДВС у Кам`янському йайоні Дніпропетровської області Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 12 12.12.2022 року відкрито виконавче провадження №70482476 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2014 року по справі №904/2439/14.

Зазначений наказ не виконано, з огляду на відомості що містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та відповідно даних постанови про відкриття виконавчого провадження.

11 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чапаєва-Агро" укладено Договір поставки №230-ДН на умовах товарного кредиту, відповідно до якого визначено умови купівлі-продажу та/або поставки засобів захисту рослин.

За змістом Додатку №1 до договору поставки від 11.06.2012 №230-ДН строк оплати ТОВ "Чапаєва-Агро" вартості отриманого від ТОВ "Спектр-Агро" товару настав 30.09.2012.

У зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ "Чапаєва-Агро" взятого на себе грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно Договору поставки №230-ДН на умовах товарного кредиту від 11.06.2012 року ТОВ "Спектр-Агро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення із ТОВ "Чапаєва-Агро" суми заборгованості у розмірі 44 478,05грн. та штрафних санкцій (інших нарахувань) за період із 01.10.2012 року по 08.04.2014 року згідно Договору поставки №230-ДН на умовах товарного кредиту від 11.06.2012 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року по справі №904/2466/14 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва-Агро" (52181, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Савро, вул. Корнєєва,б.122, код 33704869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Будьонного,33, код 36348550) суму основного боргу в розмірі 44 478,05 грн., 13 351,99 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 3 685,58 грн. - пені, судовий збір у сумі 1 238,89 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року апеляційну скаргу залишено без задоволення; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року у справі № 904/2466/14 залишено без змін.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.14р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.14р господарським судом 30.07.2014 видано наказ.

Відповідно до Постанови Жовтоводсько-П`ятихатського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 12.12.2022 року відкрито виконавче провадження №70482677 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 30 липня 2014 року по справі №904/2466/14.

Зазначений наказ не виконано, з огляду на відомості що містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та відповідно даних постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Господарський суд вказує, що за змістом поданих матеріалів, ліквідатором не спростовано тверджень керівника ТОВ «Чапаєва-Агро» в частині настання обставин надкритичної неплатоспроможності боржника до набуття чинності Кодексу України з процедур банкрутства.

Поряд з цим, слід відзначити, що діючий на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" покладав обов`язок звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме на боржника, а не на керівника боржника, однак не містив приписів щодо місячного строку для такого звернення, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, та який також містив умови, за яких боржник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (ч. 5 ст. 11 та ст. 95 цього Закону) передбачав, солідарну відповідальність, але за інше порушення - у разі недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.6 ст. 95 цього Закону).

Водночас вказаний Закон не містив положень про відповідальність за не звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.

Тобто в Законі про банкрутство були відсутні положення щодо солідарної відповідальності керівника боржника у разі не звернення його до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.

Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.

Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.97 N 1-зп, від 09.02.99 N 1-рп/99, від 05.04.2001 N 3-рп/2001, від 13.03.2012 N 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (див. висновок щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі N 3-1085гс15).

Таким чином, загроза неплатоспроможності боржника мала місце, коли діючий на той момент Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містив приписів щодо місячного строку для звернення керівника боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою.

За змістом постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у, справі N 902/1023/19, від 09.03.2024 у справі N904/6900/20, від 27.11.2024 у справі № 904/6740/20, суд касаційної інстанції дійшов висновків щодо неможливості застосування частини шостої статті 34 КУзПБ до оцінки подій (обставин загрози неплатоспроможності), що мали місце до введення в дію КУзПБ,

В даній справі ліквідатор стверджує про необхідність звернення керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" ОСОБА_1 , із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Чапаєва-Агро" в порядку ч.6 ст.34 КУзПБ, натомість вищевикладені обставини свідчать про загрозу неплатоспроможності ТОВ "Чапаєва-Агро" в період, що не охоплюється дією вищевказаних положень ч.6 ст. 34 КУзПБ, що суперечить принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.

За викладених обставин, керуючись принципом незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд вважає неправомірним покладення на ОСОБА_1 , як керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності за вимогами кредиторів у справі N904/2005/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва-Агро" та визнання його таким, що порушив приписи ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Чапаєва-Агро" Косякевича С.О. про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності відмовляється судом.

Керуючись ст. ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Чапаєва-Агро" Косякевича С.О. про покладення на керівника ТОВ "Чапаєва-Агро" солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) (вх.№53976/24 від 20.11.2024) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 03.02.2025.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 04.02.2025.

Суддя А.В. Суховаров