Рішення

від 22.01.2025 по справі 904/4753/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4753/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Машінвест, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс", м. Дніпро

про стягнення передоплати у розмірі 5 000 000 грн., інфляційної складової у розмірі 386 998,63 грн., 3% річних у розмірі 145 962,27 грн., пені у розмірі 1 369 076,64 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю Машінвест звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс" про стягнення передоплати у розмірі 5 000 000 грн., інфляційної складової у розмірі 386998,63 грн., 3% річних у розмірі 145 962,27 грн., пені у розмірі 1 369 076,64 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №06/10-23 від 06.10.2023 з поставки товару у встановлені строки.

Ухвалою суду від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 11.12.2024.

Ухвалою суду від 11.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 15.01.2025.

Судове засідання, призначене на 15.01.2025, не відбулось у зв`язку перебуванням судді Ніколенка М.О. у відрядженні.

Ухвалою суду від 26.12.2024 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 22.01.2025.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс" (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Машінвест (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 06/10-23 від 06.10.2023 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити у встановлений строк у власність покупця товар, найменування якого визначається в рахунках, видаткових накладних та специфікаціях в належній кількості та в порядку, узгодженому сторонами, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 3.1 договору, ціни товару, що постачається за даним договором, вказуються у кожній наступній специфікації та може бути змінена за згодою сторін у зв`язку із значною зміною рівня цін або об`ємів поставок. Ціна договору - це загальна сума всіх накладних та специфікацій за договором.

Відповідно до п. 3.2 договору, оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом прямого банківського перерахунку грошових коштів на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах сторін. Строки оплати по даному договору вказуються у специфікації.

Позивач зазначив, що на виконання умов контракту між сторонами було підписано специфікацію № 1 на загальну суму 7 550 000 грн., у якій погоджено найменування, кількість, ціну товару, строки оплати та поставки товару тощо.

Пунктом 4 специфікації встановлені умови оплати: оплата 100% протягом 1 банківського дня, згідно виставленого рахунку на погоджену та відвантажену партію товару відповідно до заявки покупця.

Позивач вказав, що постачальник виставив покупцю рахунок на оплату № 153 від 02.11.2023 на суму 5 000 000 грн.

Позивач стверджує, що виконав умови договору, платіжною інструкцією № 517 від 02.11.2023 сплатив відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 5 000 000 грн. у якості передоплати за товар.

Пунктом 2 специфікації встановлені строки поставки: протягом 3 робочих днів з моменту погодження партії товару до відвантаження, згідно заявки покупця.

За розрахунком позивача, строк виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару настав 07.11.2023.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не поставив позивачу товар у встановлені строки у повному обсязі.

Позивач стверджує, що передоплату у розмірі 5 000 000 грн. відповідач позивачу не повернув. Що і стало причиною виникнення спору.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, позивачем було нараховано до сплати інфляційну складову у розмірі 386 998,63 грн., 3% річних у розмірі 145962,27 грн., пеню у розмірі 1 369 076,64 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві визнав позовні вимоги позивача.

Разом з цим, відповідач заперечив проти покладення на нього витрат позивача на правову допомогу у розмірі 345 101,87 грн. з підстав невідповідності заявленої суми складності цієї справи.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором поставки № 06/10-23 від 06.10.2023 у розмірі 5 000 000 грн., інфляційної складової у розмірі 386 998,63 грн., 3% річних у розмірі 145 962,27 грн., пені у розмірі 1 369 076,64 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був оплачений позивачем товар, у якому розмірі; в які строки товар мав бути поставлений відповідачем), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був поставлений відповідачем оплачений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс" (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Машінвест (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 06/10-23 від 06.10.2023 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 5.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до кінця поточного року та пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявила про своє бажання припинити його дію, але в будь-якому разі до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити у встановлений строк у власність покупця товар, найменування якого визначається в рахунках, видаткових накладних та специфікаціях в належній кількості та в порядку, узгодженому сторонами, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 3.1 договору, ціни товару, що постачається за даним договором, вказуються у кожній наступній специфікації та може бути змінена за згодою сторін у зв`язку із значною зміною рівня цін або об`ємів поставок. Ціна договору - це загальна сума всіх накладних та специфікацій за договором.

Відповідно до п. 3.2 договору, оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом прямого банківського перерахунку грошових коштів на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах сторін. Строки оплати по даному договору вказуються у специфікації.

На виконання умов контракту між сторонами було підписано специфікацію № 1 на загальну суму 7 550 000 грн., у якій погоджено найменування, кількість, ціну товару, строки оплати та поставки товару тощо.

Пунктом 4 специфікації встановлені умови оплати: оплата 100% протягом 1 банківського дня, згідно виставленого рахунку на погоджену та відвантажену партію товару відповідно до заявки покупця.

Постачальник виставив покупцю рахунок на оплату № 153 від 02.11.2023 на суму 5 000 000 грн.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, платіжною інструкцією № 517 від 02.11.2023 сплатив відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 5 000 000 грн. у якості передоплати за товар.

Пунктом 2 специфікації встановлені строки поставки: протягом 3 робочих днів з моменту погодження партії товару до відвантаження, згідно заявки покупця.

Так, у рахунку на оплату № 153 від 02.11.2023 сторонами було визначено найменування, кількість, ціну, загальну вартість партії товару. А отже, датою погодження партії товару на суму 5 000 000 грн. до відвантаження слід вважати дату виставлення спірного рахунку - 02.11.2023.

За таких обставин, строк виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару настав 07.11.2023.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не поставив позивачу товар у встановлені строки у повному обсязі.

Передоплату у розмірі 5 000 000 грн. відповідач позивачу не повернув.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17).

Відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України.

Таким чином, у постачальника виникло зобов`язання повернути покупцю суму попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 08.11.2023.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

А отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Машінвест про повернення суми попередньої оплати у розмірі 5 000 000 грн. є обґрунтованими.

Частиною 3 ст. 693 ЦК України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За приписами ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Також згідно з п. 7.3 договору, у випадку несвоєчасної поставки товару, постачальник сплачує пеню у розмірі, який обчислюється від суми несвоєчасно поставленого товару згідно видаткової накладної та дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період затримки.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 7.3 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 08.11.2023 по 28.10.2024 у розмірі 1 369 076,64 грн.

Щодо періодів нарахування пені додатково слід зазначити про таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як було вказано вище, у п. 7.3 договору сторони погодили, що пеня нараховується за весь період затримки.

А отже, позивач правомірно нараховує пеню за порушення відповідачем грошових зобов`язань поза межами 6 місячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 369 076,64 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення постачальником строків повернення попередньої оплати позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 145 962,27 грн. за період з 08.11.2023 по 28.10.2024 та інфляційну складову у розмірі 386 998,63 грн. за період з листопада листопада 2023 року по вересень 2024 року.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 145 962,27 грн. та інфляційної складової у розмірі 386 998,63 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 06/10-23 від 06.10.2023 (т. 1 а.с. 12 - 13), специфікацією (т. 1 а.с. 14), рахунком на оплату (т. 1 а.с. 15), платіжною інструкцією (т. 1 а.с. 16), листуванням між сторонами (т. 1 а.с. 17 - 25).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Згідно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Через визнання відповідачем у відзиві позовних вимог, слід повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Машінвест 50% суми судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 41 412,23 грн.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, решту витрат позивача зі сплати судового збору 41 412,23 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс" (місце реєстрації: 49051, м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, 40А, оф. 5, ідентифікаційний код: 42514124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Машінвест (місце реєстрації: 03039, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, буд. 42, ідентифікаційний код: 33200818) суму передоплати у розмірі 5 000 000 грн., інфляційну складову у розмірі 386998,63 грн., 3% річних у розмірі 145 962,27 грн., пеню у розмірі 1 369 076,64 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 41 412,23 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Машінвест (місце реєстрації: 03039, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, буд. 42; ідентифікаційний код: 33200818) 50% суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 41412,23 грн., перерахованого платіжною інструкцією № 563 від 28.10.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 03.02.2025.

Суддя М.О. Ніколенко