Рішення

від 03.02.2025 по справі 910/12356/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2025Справа № 910/12356/24

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/12356/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (01001, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 34, код ЄДРПОУ 43231355)

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390)

про стягнення заборгованості у розмірі 21 500,98 грн., -

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» (далі - ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн», позивач) із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 21 500,98 грн, де 19 361, 68 грн. - основна заборгованість, 829, 56 грн. - 3% та 1 309, 74 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.10.2024 була направлена сторонам в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останніми 14.10.2024, про що свідчать повідомлення про доставку електронного листа.

Враховуючи викладене, позивач та відповідач повідомлені належним чином про розгляд даної справи.

22.10.2024 до канцелярії суду надійшла від ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" заява про надання оригіналів документів для огляду.

29.10.2024 через систему «Електронний суд» від ПАТ "Укрнафта" надійшов Відзив на позовну заяву.

04.11.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» надійшла Відповідь на Відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (далі - споживач) укладено договір № С-28/03/22-3 про постачання електричної енергії споживачу, умовами п. 2.1 якого передбачено, що постачальник надає послугу з постачання електроенергії Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (Управління нафтопромислового сервісу), а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 2.4 договору період постачання електричної енергії за договором: з 01.04.2022 до 31.12.2022.

Відповідно до п. 3.1. договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в Додатку 1 до цього Договору.

Згідно п. 5.1. договору загальна орієнтовна вартість договору станом на момент його укладення складає 2 078 425, 71 грн, в тому числі ПДВ 346 404,29 грн.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з договірною ціною, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.2. договору).

У пункті 5.4. договору сторони погодили, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць з 00:00 першого по 24:00 останнього числа місяця включно.

За умовами п. 5.5. договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що оплата за фактично спожитий обсяг електричної енергії за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Порядок розрахунків регламентується в додатках 2. 3 до договору.

Відповідно до п. 5.12. договору, розрахунковий період є періодом звірки остаточних обсягів поставленої електричної енергії, розрахунків за договором, за наслідками чого між сторонами складається Акт передачі-прийому електричної енергії та Акт звірки, у яких фіксується фактичний обсяг та ціна фактично спожитої електричної енергії, що була поставлена споживачу протягом розрахункового місяця.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 року, а в частині оплати поставленої електричної енергії - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 13.1 договору).

Між вказаними сторонами було укладено Додаткові угоди 1,2,3,4, 5 до Договору від 28.03.2022 № С-28/03/22-3 про постачання електричної енергії споживачу.

Так, додатковою угодою № 1 п. 5.1. договору викладено в наступній редакції: «п.5.1. Загальна орієнтовна вартість договору станом на момент його укладення складає 2 082 629, 91 грн, в тому числі ПДВ 347 104, 99 грн.».

Додатковою угодою № 2 п. 5.1. договору викладено в наступній редакції: «п.5.1. Загальна орієнтовна вартість договору станом на момент його укладення складає 2 082 634, 71 грн, в тому числі ПДВ 347 060,79 грн.».

Додатковою угодою № 3 п. 5.1. договору викладено в наступній редакції: «п.5.1. Загальна орієнтовна вартість договору станом на момент його укладення складає 2 526 441,51 грн, в тому числі ПДВ 421 073, 59 грн.». Також п. 13.1 договору викладено в наступній редакції: «п.13.1 Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 28.02.2023 року, а в частині оплати поставленої електричної енергії - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором».

Додатковою угодою № 4 п. 5.1. договору викладено в наступній редакції: «п.5.1. Загальна орієнтовна вартість договору станом на момент його укладення складає 2 530 593,31 грн, в тому числі ПДВ 421 766, 39 грн.».

Додатковою угодою № 5 п. 2.4, п. 5.1., п. 13.1 договору викладено в наступній редакції:

«п.2.4 період постачання електричної енергії за договором: з 01.04.2022 до 31.03.2023»;

«п.5.1. Загальна орієнтовна вартість договору станом на момент його укладення складає 2 753 014, 91 грн, в тому числі ПДВ 458 835,82 грн.»;

«п.13.1 Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2023 року, а в частині оплати поставленої електричної енергії - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором».

Відповідно до п. 4 даних Додаткових угод «Умови оплати» встановлено настпуне:

авансові платежі згідно графіку;

- до 28 числа місяця попереднього розрахунковому - 35 % від заявленого обсягу;

- до 08 числа розрахункового періоду - 35 % від заявленого обсягу;

- до 18 числа розрахункового періоду - 30% від заявленого обсягу.

Постачальник направляє Споживачу у спосіб, передбачений Договором для направлення Акту передачі-прийому електричної енергії, рахунки на оплату авансових платежів у наступні строки:

- До 21 числа місяця, що передує розрахунковому - на оплату 35 % від заявленого обсягу

- До 01 числа розрахункового місяця - на оплату 35 % від заявленого обсягу

- До 10 числа розрахункового місяця - на оплату 30 % від заявленого обсягу

До 15 числа (включно) місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, Споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у Розрахунковому місяці електричну енергію, вартість якої визначається згідно п. 3. цього Додатку.

Датою здійснення оплати є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Постачальника.

У разі надходження коштів від Споживача понад повну вартість електричної енергії, поставленої Споживачу у розрахунковому періоді, сума таких надходжень зараховується як оплата заборгованості попередніх періодів з найдавнішим терміном виникнення, а за відсутності такої, в рахунок оплати наступного розрахункового періоду або за заявою Споживача повертається йому на поточний рахунок.

Оплата четвертого платежу (остаточний розрахунок) проводиться на підставі акту передачі-прийому електроенергії за звітний (попередній період, фактичний відпрацьований період) та рахунку на оплату, що надсилається у строк та порядку, передбачені договором для направлення Акту передачі-прийому електричної енергії. У разі несвоєчасно наданого Постачальником акту та/або рахунку, платіж не проводиться і Споживач не несе за це відповідальності.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем у безготівковому вигляді, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.

Оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем на підставі завчасно виставлених Постачальником рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору № С-28/03/22-3 про постачання електричної енергії споживачу від 28.03.2022 поставив відповідачу за період з квітня 2022 року по березень 2023 року включно електричну енергію на загальну суму 1 051 664, 56 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі електричної енергії, а саме: № 387 від 30.04.2022 (на загальну суму 74 914,42 грн.); № 558 від 31.05.2022 (на загальну суму 63 703, 02 грн.); № 742 від 30.06.2022 (на загальну суму 55 396, 44 грн.); №904 від 31.07.2022 (на загальну суму 66 391, 33 грн.); № 1056 від 31.08.2022 (на загальну суму 79 771, 51 грн.); № 1303 від 30.09.2022 (на загальну суму 106 013, 52 грн.); № 1518 від 31.10.2022 (на загальну суму 104 102, 16 грн.); № 1747 від 30.11.2022 (на загальну суму 111 894, 97 грн.); № 1961 від 31.12.2022 (на загальну суму 116 072, 41 грн.); № 68 від 31.01.2023 (на загальну суму 90 753, 21 грн.); №320 від 28.02.2023 (на загальну суму 82 423, 82 грн.); № 546 від 31.03.2023 (на загальну суму 100 227, 58 грн.);

Дані акти підписані представниками сторін та скріпленими печатками підприємств без зауважень та заперечень.

Відповідач за поставлену електричну енергію розрахувався частково, а саме за період з квітня 2022 року по березень 2023 року включно перерахував на поточний рахунок ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» платежі на загальну суму 1 032 302, 88 грн., внаслідок чого за Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" утворилась заборгованість у розмірі 19 361, 68 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № 02/09/24-7 від 02.09.2024, в якій позивач просив відповідача оплатити заборгованість у розмірі 19 361, 68 грн. протягом 7 календарних днів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Відповідач на вищезазначену вимогу відповіді не надав.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати поставленої електричної енергії, зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 19 361, 68 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 829, 56 грн. - 3 % річних та 1 309, 74 - інфляційних втрат.

29.10.2024 до суду надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на позовну заяву, в якому відповідач зокрема зазначає, що крім факту споживання електроенергії, підставою здійснення оплати (в тому числі і підставою початку та перебігу та настання граничного строку платежу), є саме рахунок, що повинен бути наданий постачальником та одержаний споживачем. Зазначений рахунок на суму, що є предметом спору в даній справі, відповідач не одержував, а позивач не додав відповідні докази до позовної заяви, а тому, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Також, у відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що після відкриття провадження у даній справі відповідачу стало відомо, що позивач зазначив недостовірну інформацію в позовній заяві щодо наявності у нього оригіналів документів, копії яких він долучив, оскільки з наявної в розпорядженні ПАТ «Укрнафта» копії протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 07.04.2023 вбачається, що договір С-28/03/22-12 від 28.03.2022 та акти до нього вилучені детективом Головного підрозділу детективів БЕБ на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 08.02.2023. У зв`язку з цим, відповідач просить суд: залишити позовну заяву ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» без руху; зобов`язати позивача усунути недоліки позовної заяви шляхом зазначення інформації про те в кого дійсно знаходяться всі оригінали письмових доказів, доданих до позовної заяви.

Суд зазначає, у позовній заяві позивачем на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України було зазначено, що усі додатки, які додаються до цієї позовної заяви містяться в оригіналі у ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» та ПАТ «УКРНАФТА». Виходячи з відсутності обставин невідповідності позовної заяви вимога ст. 162 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, у тому числі і приписам п. 8 ч. 1 цієї норми про необхідність зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додані до заяви. Залишення заяви без руху виключно з метою надання позивачем заяви про вилучення документів правоохоронними органами в ситуації, коли ця обставина є встановленою та визнаною сторонами, буде свідчити про зайвий формалізм, який не сприятиме досягненню завдань господарського судочинства, і такий формалізм, у цьому випадку, буде превалювати, що заборонено приписами ч. 2 ст. 2 ГПК України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України унормовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу;

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Як установлено судом вище, на виконання умов Договору № С-28/03/22-3 від 28.03.2022 у період з квітня 2022 року по березень 2023 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію на загальну суму 1 051 664, 56 грн., що підтверджується актами приймання-передачі підписаними та скріпленими печатками позивача та відповідача, копії яких долучені до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 4 додатку 2 (в редакції Додаткової угоди № 5 від 15.02.2023 до договору) визначено, що до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію.

За поставлену електричну енергію відповідач розрахувався частково у загальній сумі 1 032 302, 88 грн, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн», долученими до матеріалів справи.

Отже, залишок заборгованості становить 19 361,68 грн, який виник, у зв`язку неповною оплату рахунку № 912 від 31.03.2023 та Акту приймання-передачі електричної енергії №546 від 31 березня 2023 року.

Що стосується заперечень відповідача щодо ненастання строку оплати, у зв`язку із неотриманням рахунків на оплату, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно з ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити належні за договором платежі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 37/405, постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2015 у справі № 910/15918/14 та у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 15.05.2019 у справі № 910/13527/17 та 24.09.2024 у cправі № 910/19091/23.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи рахунок на оплату було надіслано позивачем на електронну пошту відповідача.

При цьому, як зазначено Верховним Судом від 24.09.2024 у cправі № 910/19091/23, де сторонами спору були ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" та ПАТ "Укрнафта", надсилання рахунків електронною поштою було звичним як для позивача, так і для відповідача, який отримавши такі рахунки сплачував їх, не заявляючи при цьому, Товариству про порушення способу їх надсилання і відсутність підстав для проведення оплати отриманої електричної енергії.

Крім того, відсутність під час дії договору заперечень відповідача стосовно способу надсилання йому рахунків (електронною поштою), їх послідовна та неодноразова оплата без зауважень, суперечить тому, що під час судового розгляду даного спору, ПАТ "Укрнафта", за відсутності зауважень щодо об`єму отриманої електричної енергії, розміру заборгованості за договором, вказує, що у нього відсутній обов`язок з оплати лише за тієї обставини, що рахунок не було отримано рекомендованим листом чи шляхом доставки кур`єром.

Отже, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи належними та допустимим відповідно до статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України доказами в їх сукупності підтверджується постачання позивачем та споживання відповідачем електричної енергії за договором та станом на момент звернення до суду з даним позовом у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 123 246,23 грн.

У Додатковій угоді №5 від 15.02.2023 року до Договору сторони дійшли згоди викласти додаток 3 "Комерційна пропозиція" у наступній редакції, а саме: "До 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію, вартість якої визначається згідно п. 2.2. цього додатку".

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, з урахуванням Додаткової угоди №5 від 15.02.2023 року до Договору та положень ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний був оплатити поставлену електричну енергію за договором до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, відтак, починаючи з 16 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим місяцем відбувалося прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленої позивачем за період з квітня 2022 року по березень 2023 року включно електричної енергії, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19 361, 68 грн.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 19 361, 68 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Таким чином, оскільки факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у сумі 19 361, 68 грн за Договором № С-28/03/22-3 від 28.03.2022 встановлено, суд, перевіривши розрахунки позивача, додані до позовної заяви, дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми 3% річних у розмірі 829, 56 грн, нараховані за період з 16.04.2023 до 18.09.2024, та інфляційні втрати в розмірі 1 309, 74 грн, нараховані за період з квітня 2023 року по серпень 2024 року, є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв`язку із чим позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи встановлені судом обставини, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором № С-28/03/22-3 від 28.03.2022, що фактично призвело до його прострочення в сумі 19 361, 68 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 19 361, 68 грн. - основної заборгованості, 829, 56 грн. - 3% річних та 1 309, 74 грн. - інфляційних втрат, підлягають до задоволення.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» (01001, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 34, код ЄДРПОУ 43231355) 19 361, 68 грн. (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят одна гривня, 68 копійок) - основної заборгованості, 829, 56 грн. (вісімсот двадцять дев`ять гривень 56 копійок) - 3% річних та 1 309, 74 грн. (одна тисяча триста дев`ять гривень 74 копійок).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» (01001, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 34, код ЄДРПОУ 43231355) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 00 копійок).

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА