Рішення

від 04.02.2025 по справі 910/15601/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2025Справа № 910/15601/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/15601/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен Джи Лаб Технолоджи»

до Громадської організації «Офіс на Банковій»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

17 грудня 2024 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен Джи Лаб Технолоджи» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 16.12.2024 року до Громадської організації «Офіс на Банковій» (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 256 125,11 грн., з них: основного боргу - 226 089,00 грн. (двісті двадцять шість тисяч вісімдесят дев`ять гривень), інфляційних збитків - 20 114,36 грн. (двадцять тисяч сто чотирнадцять гривень 36 копійок) та 3% річних - 9921,75 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять одна гривня 75 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем договору поставки, укладеного у спрощений спосіб. Зокрема, позивач посилається на те, що 23.06.2023 року та 26.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ен Джи Лаб Технолоджи» поставило Громадській організації «Офіс на Банковій» товар за видатковими накладними № 37/1 від 23.06.2023 року на суму 120 389,00 грн., № 37/2 від 23.06.2023 року на суму 20 160,00 грн. та № 43 від 26.06.2024 року на суму 85 540,00 грн. Однак відповідач своїх обов`язків щодо повної оплати товару не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 226 089,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні збитки у розмірі 20 114,36 грн. та 3% річних у розмірі 9921,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15601/24, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Громадській організації «Офіс на Банковій» за адресою: 01024, м. Київ, вул. Банкова, 1/10, офіс 13, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» - 13.01.2025 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ен Джи Лаб Технолоджи» (позивач) поставило Громадській організації «Офіс на Банковій» (відповідач) товар за видатковими накладними № 37/1 від 23.06.2023 року на суму 120 389,00 грн., № 37/2 від 23.06.2023 року на суму 20 160,00 грн., № 43 від 26.06.2023 року на суму 85 540,00 грн. Загальна вартість поставленого товару становить 226 089,00 грн.

Судом встановлено, що видаткові накладні підписані представниками сторін, скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 226 089,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на невиконання відповідачем як покупцем своїх зобов`язань в частині здійснення повної оплати за поставлений товар в загальному розмірі 226 089,00 грн. У зв`язку із чим, за твердженням позивача, у відповідача перед ним утворилася заборгованість в розмірі 226 089,00 грн.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, внаслідок чого останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 226 089,00 грн. основного боргу. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні збитки у розмірі 20 114,36 грн. та 3% річних у розмірі 9921,75 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

За змістом ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Приписами ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 643 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Дослідивши обставини щодо правової природи правовідносин, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про укладення між сторонами у спрощений спосіб договору поставки.

Частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд відзначає, що нормою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

З огляду на те, що сторонами не надано доказів погодження строків оплати товару, поставленого за видатковими накладними № 37/1 від 23.06.2023 року на суму 120 389,00 грн., № 37/2 від 23.06.2023 року на суму 20 160,00 грн. та № 43 від 26.06.2024 року на суму 85 540,00 грн., суд дійшов висновку щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, відповідач повинен був оплатити товар, поставлений позивачем до 24.06.2023 року та 27.06.2023 року включно.

Доказів, які б свідчили про погашення відповідачем боргу в сумі 226 089,00 грн., як станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, так і станом на момент розгляду даної справи матеріали справи не містять.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 226 089,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 20 114,36 грн. та 3% річних у розмірі 9921,75 грн.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Як вже було встановлено судом вище, строк оплати поставленого товару до 24.06.2023 року та 27.06.2023 року включно, отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з 25.06.2024 року та 28.06.2024 року відповідно.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 25.06.2024 року по 09.12.2024 року та за період з 28.06.2024 року по 09.12.2024 року, судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 9884,59 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 37,16 грн. позивачу належить відмовити.

При перевірці розрахунку інфляційних збитків, в межах заявлених позивачем періодів, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума інфляційних збитків, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначених позивачем періодів, за розрахунком позивача, становить 20 114,36 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 256 087,95 грн., з них: основного боргу - 226 089,00 грн. (двісті двадцять шість тисяч вісімдесят дев`ять гривень), інфляційних збитків - 20 114,36 грн. (двадцять тисяч сто чотирнадцять гривень 36 копійок) та 3% річних - 9884,59 грн. (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 59 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3841,32 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації «Офіс на Банковій» (ідентифікаційний код 44799460, адреса: 01024, м. Київ, вул. Банкова, 1/10, офіс 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен Джи Лаб Технолоджи» (ідентифікаційний код 44252329, адреса: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 32, офіс 8) грошові кошти: основного боргу - 226 089,00 грн. (двісті двадцять шість тисяч вісімдесят дев`ять гривень), інфляційних збитків - 20 114,36 грн. (двадцять тисяч сто чотирнадцять гривень 36 копійок), 3% річних - 9884,59 грн. (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 59 копійок) та судовий збір - 3841,32 грн. (три тисячі вісімсот сорок одна гривня 32 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.02.2025р.

Суддя О.В. Котков