Рішення

від 04.02.2025 по справі 910/14892/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2025Справа № 910/14892/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/14892/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

до 1. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

04 грудня 2024 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 14.11.2024 року до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (відповідач-2) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 602 440,67 грн., з них: 160 000,00 грн. - з відповідача-1 та 442 440,67 грн. - з відповідача-2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 845/23-Тз/ЗП118 від 02.06.2023 року "ALL RISKS", внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача-2, як власника транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з вини співробітника якого сталася дорожньо-транспортна пригода. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем-1, позивач просить суд стягнути з відповідачів суму страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14892/24, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

10.12.2024 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття № 9-03/51581 від 10.12.2024 року.

23.12.2024 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що наданий позивачем рахунок № DNZ_TEF-2403164 від 25.07.2024 року ТОВ "Технофорум" не є належним доказом, який підтверджує вартість проведених ремонтних робіт пошкодженого автомобіля "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . За вказаних обставин, відповідач-2 просить призначити судову автотоварознавчу експертизу з метою визначення вартості відновлювального ремонту та ринкової вартості автомобіля "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

23.12.2024 року через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти доводів відповідача-2 заперечив, посилаючись на те, що позивач не є власником транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому не володіє документами, які підтверджують його фактичний ремонт після ДТП, однак з метою спростування доводів відповідача-2 здійснив запит до страхувальника ТОВ «Україна» та надав акт виконаних робіт № DNZ_TEF-2403876 від 05.09.2024 року.

26.12.2024 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач-2 зазначив, що проаналізувавши акт виконаних робіт вбачається, що пробіг вантажного автомобіля "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент проведення ремонтних робіт становить 89331 км, в той час як згідно висновку експерта пробіг вантажного автомобіля на момент огляду (23-24 липня 2024 року) становить 76882 км, різниця пробігу з моменту ДТП до проведення ремонтних робіт складає 12449 км, отже власник транспортного засобу здійснював тривалий час експлуатацію з наявними пошкодженнями, які виникли після ДТП та в подальшому могли слугувати до виникнення нових пошкоджень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 року в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про призначення судової автотоварознавчої експертизи відмовлено.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2023 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 845/23-Тз/ЗП118 "ALL RISKS", предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідний страховий випадок настав 21.07.2024 року за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Нерубайське, адтодорога «Київ-Одеса», 459 км + 350 м, на теоиторії АЗС «WOG» за участю застрахованого позивачем транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом «KOGEL», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності, не звернувся за допомогою до інших осіб та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «TAD AGRO», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Внаслідок вказаної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 11.10.2024 року у справі № 496/5327/24 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 10.9 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до рахунку-фактури № DNZ_TEF-2403164 від 25.07.2024 року ТОВ «Технофорум» вартість відновлювального ремонту автомобіля "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 625 185,05 грн.

У відповідності до Висновку експерта № ЭУs240724 від 07.08.2024 року та калькуляції № ЭУs240724 від 24.07.2024 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 718 260,64 грн.

На підставі складеного позивачем страхового акту від 14.08.2024 року № 006.01306824-1 вищенаведену ДТП визнано страховим випадком та вирішено виплатити на рахунок ТОВ «Технофорум» страхове відшкодування у розмірі 602 440,67 грн.

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту від 14.08.2024 року № 006.01306824-1 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Технофорум» у розмірі 602 440,67 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 43515745 від 10.09.2024 року.

Згідно з полісом № ЕР/222135855 станом на 21.07.2024 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» із встановленим розміром франшизи - 0,00 грн. та лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачем заявляються вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (відповідача-1) про стягнення 160 000,00 грн. та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (відповідача-2) про стягнення 442 440,67 грн. (602 440,67 грн. - 160 000,00 грн.) як до особи, працівником якої завдано матеріальну шкоду, виплачену страхувальнику позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об`єктом страхування можуть бути, зокрема, майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

За змістом ст. 982 Цивільного кодексу України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 984 Цивільного кодексу України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Положеннями ст. 104 Закону України «Про страхування» (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що порядок прийняття страховиком рішення про відмову у здійсненні страхової виплати визначається в договорі страхування або законодавством України. У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової виплати страховик зобов`язаний протягом строку, передбаченого договором страхування або законодавством, повідомити страхувальника (іншу особу, яка відповідно до договору або законодавства має право на отримання страхової виплати) у письмовій формі про прийняте рішення з обґрунтуванням підстави відмови.

Згідно зі ст. 108 Цивільного кодексу України Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Крім того, відносини зі страхування можуть бути регресними.

Так, регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим і виникло нове - пов`язане саме з регресною вимогою.

У свою чергу, суброгація - це перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це правило поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування (передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми).

Таким чином, відносини між позивачем та відповідачем-1 (ПрАТ "Страхова компанія "Еталон") є суброгацією, яка допускається у договорах майнового страхування, та правовою підставою її застосування є стаття 993 Цивільного кодексу України.

В той же час, вимога до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" є регресною вимогою, що регулюється частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду даної справи судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Водночас, у разі не покриття такої шкоди лімітом відповідальності страховика винної в ДТП особи, позивачем можуть бути заявлені регресні вимоги до особи з вини якого заподіяно шкоду.

При цьому, слід враховувати, що Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 року у справі № 911/482/17 відзначив, що у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, суди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

У постанові від 03.07.2019 року у справі № 910/12722/18 Верховний Суд вказав, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року у справі № 922/4013/17.

З огляду на викладене, суд зазначає, що у матеріалах справи наявні належні докази, які дозволяють встановити та оцінити розмір шкоди, заподіяної внаслідок ДТП власнику транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача до відповідача-1 про стягнення з останнього шкоди в межах ліміту відповідальності 160 000,00 грн. (франшиза за полісом становить 0,00 грн.) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 160 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Як встановлено у постанові Біляївського районного суду Одеської області від 11.10.2024 року у справі № 496/5327/24 винна в ДТП особа ОСОБА_2 працює водієм у ТОВ «Європа Транс Агро».

Відтак, відповідальною особою за відшкодування шкоди, завданої її працівником, є ТОВ «Європа Транс Агро» (відповідач-2).

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача до відповідача-2 щодо стягнення з останнього 442 440,67 грн. обґрунтованими, відповідачем-2 не спростованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем-2 у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно розміру заявлених до них вимог, а саме: на відповідача-1 у розмірі 2400,00 грн., на відповідача-2 - в розмірі 6636,61 грн.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (ідентифікаційний код 20080515, адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, прим. 6) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (ідентифікаційний код 33908322, адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154) грошові кошти: страхового відшкодування - 160 000,00 грн. (сто шістдесят тисяч гривень) та судовий збір - 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» (ідентифікаційний код 41101091, адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. В. Івасюка, 62) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (ідентифікаційний код 33908322, адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154) грошові кошти: страхового відшкодування - 442 440,67 грн. (чотириста сорок дві тисячі чотириста сорок гривень 67 копійок) та судовий збір - 6636,61 грн. (шість тисяч шістсот тридцять шість гривень 61 копійка).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.02.2025р.

Суддя О.В. Котков