Рішення

від 04.02.2025 по справі 911/2942/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2025 м. КиївСправа № 911/2942/24

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВ МІТ АГРО";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "АРМІЙСЬКЕ АГРО";

про: стягнення 326.885,62 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРОВ МІТ АГРО" звернулося до господарського суду Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АРМІЙСЬКЕ АГРО" про стягнення 326.885,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором на виконання сільськогосподарських робіт від 09.05.2023 № БМА 02/05-23, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 326.885,62 грн., з яких: 224.242,81 грн. - основна заборгованість, 78.930,87 грн. - пеня, 11.212,14 грн. - штраф, 6.664,45 грн. - 3 % річних та 5.835,35 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2024 № 911/2942/24 вказану позовну заяву передано на розгляд до господарського суду м. Києва з підстав місцезнаходження відповідача у м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2942/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт від 09.05.2023 № БМА 02/05-23 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується власними силами (технікою разом з персоналом позивача) своєчасно та якісно виконати роботи на об`єктах (полях) відповідача, а відповідач зобов`язується своєчасно прийняти роботи за якістю та об`єктами та здійснити оплату виконаних позивачем робіт у відповідності до умов цього Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.3 Договору визначено, що відповідач оплачує фактично виконані роботи за цим Договором протягом п`яти банківських днів після підписання сторонами акта приймання виконаних робіт (п. 4.1 цього Договору) шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача, вказаний в цьому Договорі. Термін оплати може бути подовжено за взаємною згодою сторін, але не пізніше 30.09.2023.

Положеннями пункту 5.2 Договору передбачено, що за невиконання грошових зобов`язань позивач має право стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення платежу, у разі прострочення платежу понад 10 банківських днів - штраф в розмірі 5 % від суми простроченої заборгованості.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивачем надані відповідачу послуги за Договором на загальну суму 224.242,81 грн., що підтверджується актами надання послуг, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді копій, а саме: від 31.05.2023 № 62 на суму 194.492,47 грн. та від 30.06.2023 № 72 на суму 29.750,34 грн.

Проте, вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 224.242,81 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в сумі 78.930,87 грн. та штрафу в сумі 11.212,14 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 6.664,45 грн. та інфляційних втрат в сумі 5.835,35 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в сумі 224.242,81 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 224.242,81 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді пені здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнав його арифметично невірним, враховуючи положення 4.3 Договору та приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 46.622,76 грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи початок прострочення відповідачем грошового зобов`язання та приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а саме:

акт здачі-приймання робіт (надання послуг)Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.)від 31.05.2023 № 62194.492,4707.06.2023 - 27.07.20235125 %13.587,83від 31.05.2023 № 62194.492,4728.07.2023 - 14.09.20234922 %11.488,38від 31.05.2023 № 62194.492,4715.09.2023 - 26.10.20234220 %8.951,98від 31.05.2023 № 62194.492,4727.10.2023 - 05.12.20234016 %6.820,56від 30.06.2023 № 7229.750,3407.07.2023 - 27.07.20232125 %855,83від 30.06.2023 № 7229.750,3428.07.2023 - 14.09.20234922 %1.757,31від 30.06.2023 № 7229.750,3415.09.2023 - 26.10.20234220 %1.369,33від 30.06.2023 № 7229.750,3427.10.2023 - 14.12.20234916 %1.278,04від 30.06.2023 № 7229.750,3415.12.2023 - 04.01.20242115 %513,50Загальна сума пені 46.622,76 Позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 11.212,14 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, за розрахунком позивача, який перевірений та визнаний судом вірним.

Положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд визнав його арифметично невірним враховуючи положення 4.3 Договору.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 6.653,92 грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи початок прострочення відповідачем грошового зобов`язання.

акт здачі-приймання робіт (надання послуг)Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума відсотків річних за період прострочення (грн.)від 31.05.2023 № 62194.492,4707.06.2023 - 05.06.20243653 %5.834,77від 30.06.2023 № 7229.750,3407.07.2023 - 05.06.20243353 %819,15Загальна сума відсотків річних 6.653,92 Позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 5.835,35 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, за розрахунком позивача, який перевірений та визнаний судом вірним.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АРМІЙСЬКЕ АГРО" (03151, місто КИЇВ, вулиця ВОЛИНСЬКА, будинок 66, ідентифікаційний код: 43831864) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВ МІТ АГРО" (07400, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 20А, офіс 11, ідентифікаційний код: 43407189) основну заборгованість в сумі 224.242 (двісті двадцять чотири тисячі двісті сорок дві) грн. 81 коп., пеню в сумі 46.622 (сорок шість тисяч шістсот двадцять дві) грн. 76 коп., штраф в сумі 11.212 (одинадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 14 коп., 3 % річних в сумі 6.653 (шість тисяч шістсот п`ятдесят три) грн. 92 коп., інфляційні втрати в сумі 5.835 (п`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 35 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4.418 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 50 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац