Рішення

від 04.02.2025 по справі 910/14680/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2025 м. КиївСправа № 910/14680/24

За позовом: комунального підприємства "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СВІТАНОК ТРАНС";

про: стягнення 225.994,06 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Комунальне підприємство "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" про стягнення 225.994,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за договором про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 30.06.2023 № ДНП-2023-06/15, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за таким договором, а саме: 61.063,00 грн. - основна заборгованість, 9.937,91 грн. - пеня, 1.125,88 грн. - 3 % річних, 4.163,01 грн. - інфляційні втрати та за додатковою угодою від 29.02.2024 № 3 до вказаного договору, а саме: 117.614,00 грн. - основна заборгованість, 21.356,90 грн. - пеня, 2.400,48 грн. - 3 % річних та 8.332,88 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14680/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як стороною-1, та фізичною особою-підприємцем Хахудою Андрієм Григоровичем, як стороною-2 укладено договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 30.06.2023 № ДНП-2023-06/15 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач передає за плату відповідачу для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Драйзера Теодора, 1 (далі - майданчик для паркування), що включає 126 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 14 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.3 Договору, зокрема, визначено, що оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання-передачі позивачем в експлуатацію відповідачу майданчика для паркування та здійснюється відповідачем щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у розмірі 100 % місячної вартості експлуатації майданчика з урахуванням кількості календарних днів в місці, за який проводиться оплата не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється розрахунок.

Положеннями пункту 4.5 Договору передбачено, що відсутність рахунку на дату оплати визначену п. 4.3 цього Договору не звільняє відповідача від зобов`язань щодо оплати.

Умовами пункту 3.4 Договору визначено, що щомісяця до 10 числа сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням позивача. У випадку не підписання відповідачем акту приймання-передачі наданих послуг в строк до 10 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним відповідачем без зауважень.

Відповідно до пункту 5.2 Договору, у разі порушення відповідачем строків здійснення оплати щомісячних платежів, встановлених цим Договором, позивач набуває право вимоги у відповідача сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Між сторонами Договору підписано та скріплено відбитками їх печаток акт приймання-передачі паркувального майданчика від 30.06.2023 № б/н.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Між позивачем, як стороною-1, фізичною особою-підприємцем Хахудою Андрієм Григоровичем, як стороною-2 та відповідачем, як стороною-3 укладено додаткову угоду від 29.02.2024 № 3 про зміну сторони Договору, відповідно до умов якої:

- сторони погодилися змінити одну із сторін Договору, а саме: передати відповідачу, усі права та обов`язки сторони-2 за Договором (п. 1);

- з моменту набрання чинності додаткової угоди, сторона-3 змінює сторону-2 за Договором, сторона-2 втрачає право вимагати від сторони-1 виконання своїх обов`язків, що виникають з Договору, а сторона-3 набуває прав та починає нести обов`язки та відповідальність за їх невиконання за Договором (п. 2);

- права, обов`язки та відповідальність сторони-2 по Договору переходять до сторони-3 в тому обсязі, в якому вони належали стороні-2 до набрання чинності додатковою угодою (п. 3);

- сторона-2 передає, а сторона-3 бере на себе зобов`язання сплатити заборгованість, яка виникла під час дії Договору. Заборгованість на момент набрання чинності додаткової угоди № 3 становить 151.466,00 грн. (п. 4);

- додаткова угода набуває чинності з 01.03.2024, підписана та скріплена відбитками печаток сторін і діє до закінчення терміну дії Договору відповідно до його умов (п. 6).

Враховуючи положення пункту 4.3 Договору, заборгованість за додатковою угодою в розмірі 151.466,00 грн. мала бути сплачена відповідачем до 15.03.2024.

Проте, вказана заборгованість сплачена відповідачем частково в сумі 33.852,00 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за додатковою угодою від 29.02.2024 № 3 до Договору в сумі 117.614,00 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 21.356,90 грн., 3 % річних в сумі 2.400,48 грн. та інфляційних втрат в сумі 8.332,88 грн.

При цьому, в період з березня 2024 по травень 2024 вартість експлуатації майданчика становила 63.063,00 грн., а саме: березень 2024 - 25.389,00 грн., квітень 2024 - 24.570,00 грн. та травень 2024 - 13.104,00 грн.

Проте, вказана заборгованість сплачена відповідачем частково в сумі 2.000,00 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором в період з березня 2024 по травень 2024 в сумі 61.063,00 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 9.937,91 грн., 3 % річних в сумі 1.125,88 грн. та інфляційних втрат в сумі 4.163,01 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Положеннями частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за додатковою угодою від 29.02.2024 № 3 до Договору в сумі 117.614,00 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за додатковою угодою від 29.02.2024 № 3 до Договору в сумі 117.614,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді пені здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за невиконання додаткової угоди від 29.02.2024 № 3 до Договору підлягає задоволенню в сумі 15.802,16 грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.)117.614,0016.03.2024 - 25.04.20244114,5 %3.831,32117.614,0026.04.2024 - 13.06.20244913,5 %4.263,10117.614,0014.06.2024 - 13.09.20249213,0 %7.707,74Загальна сума пені 15.802,16

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2.400,48 грн. та інфляційних втрат в сумі 8.332,88 грн. за невиконання додаткової угоди від 29.02.2024 № 3 до Договору є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в період з березня 2024 по травень 2024 в сумі 61.063,00 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в період з березня 2024 по травень 2024 в сумі 61.063,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнав його арифметично невірним, оскільки позивачем знову не враховані приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за Договором підлягає задоволенню в сумі 8.162,80 грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.)25.389,0016.03.2024 - 25.04.20244114,5 %827,0625.389,0026.04.2024 - 30.04.2024513,5 %93,9023.389,0001.05.2024 - 13.06.20244413,5 %761,2623.389,0014.06.2024 - 13.09.20249213,0 %1.532,7824.570,0016.04.2024 - 25.04.20241014,5 %195,2124.570,0026.04.2024 - 13.06.20244913,5 %890,5824.570,0014.06.2024 - 14.10.202412313,0 %2.152,7413.104,0016.05.2024 - 13.06.20242913,5 %281,1113.104,0014.06.2024 - 13.11.202415313,0 %1.428,16Загальна сума пені 8.162,80

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1.125,88 грн. та інфляційних втрат в сумі 4.163,01 грн. за Договором є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" (02230, м. Київ, вул. Петра Запорожця, 6, кв. 70, ідентифікаційний код: 44346961) на користь комунального підприємства "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" (01030, місто КИЇВ, вулиця ЛЕОНТОВИЧА, будинок 6, ідентифікаційний код: 35210739) основну заборгованість за додатковою угодою від 29.02.2024 № 3 до договору від 30.06.2023 № ДНП-2023-06/15 в сумі 117.614 (сто сімнадцять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 00 коп., пеню в сумі 15.802 (п`ятнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 16 коп., 3 % річних в сумі 2.400 (дві тисячі чотириста) грн. 48 коп., інфляційні втрати в сумі 8.332 (вісім тисяч триста тридцять дві) грн. 88 коп., основну заборгованість за договором від 30.06.2023 № ДНП-2023-06/15 в сумі 61.063 (шістдесят одна тисяча шістдесят три) грн. 00 коп., пеню в сумі 8.162 (вісім тисяч сто шістдесят дві) грн. 80 коп., 3 % річних в сумі 1.125 (одна тисяча сто двадцять п`ять) грн. 88 коп., інфляційні втрати в сумі 4.163 (чотири тисячі сто шістдесят три) грн. 01 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.279 (три тисячі двісті сімдесят дев`ять) грн. 96 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац