Рішення

від 23.01.2025 по справі 910/8653/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025Справа № 910/8653/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд»

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення 28 624 669,53 грн

за участю представників:

від позивача: Антіпов Є.В.

від відповідача 1: Сметанюк Р.М.

від відповідача 2: Левчук О.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» (далі - ТОВ «Агри-Трейд», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ ДКСУ у м. Києві, відповідач-2) про стягнення шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю, в сумі 28 624 669,53 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що підтверджена рішенням адміністративного суду протиправна бездіяльність ГУ ДПС у м. Києві (відповідача-1) щодо невжиття заходів зі своєчасного відшкодування ПДВ на користь ТОВ «Агри-Трейд» спричинила реальні збитки товариству, які виявились у неможливості належного виконання позивачем своїх кредитних зобов`язань, а також завдала моральної шкоди у вигляді приниження його ділової репутації перед іноземними кредиторами.

У позові ТОВ «Агри-Трейд» просить суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідача-2) матеріальну шкоду у сумі 23 624 669,53 грн та моральну шкоду у сумі 5 000 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.2024 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Разом з позовом ТОВ «Агри-Трейд» подало клопотання про витребування доказу у ГУ ДПС у м. Києві, а саме - довідки від 20.08.2010 про результати позапланової виїзної перевірки товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року. Проте, оскільки вказана довідка була надана позивачем під час усунення недоліків позову, зазначене клопотання судом не розглядалося.

Відповідач-1 (ГУ ДПС у м. Києві) у встановлений законом строк надав відзив на позов, в якому заявлені вимоги не визнав, вказав, що діяльність податкового органу не є причиною виникнення збитків у позивача; зобов`язання ТОВ «Агри-Трейд» з виконання кредитного договору перед своїми контрагентами не мають зв`язку з відшкодуванням податку на додану вартість з державного бюджету; позивач не надав доказів того, що погашення кредитної заборгованості ТОВ «Агри-Трейд» мало намір здійснити за рахунок бюджетного відшкодування, а тому у позивача не могло виникати майнових очікувань на погашення кредитної заборгованості за рахунок відшкодування ПДВ, відтак, у даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями органу ДПС та збитками позивача. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди відповідач-1 зазначив, що ТОВ «Агри-Трейд» не довело належними доказами завдання йому такої шкоди діями ГУ ДПС та наявність причинного зв`язку між діями і спричиненою моральною шкодою. Крім того відповідач-1 заявив клопотання про застосування наслідків пропуску строків позовної давності до заявлених вимог.

Відповідач-2 (ГУ ДКСУ у м. Києві) подав відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених вимог також заперечив, вказав, що кредитна заборгованість, яка утворилась в результаті господарської діяльності між двома юридичними особами у приватному порядку, не може вважатись збитками та шкодою у розумінні ст. 22, 1173 ЦК України. При цьому з Державного бюджету України на користь позивача вже були стягнуті кошти з відшкодування ПДВ та пені, нарахованої за порушення податкової дисципліни. Також відповідач-2 зазначив, що ТОВ «Агри-Трейд» не довело та не підтвердило факт заподіяння йому моральної шкоди, характер та ступінь моральних страждань, будь-яких втрат немайнового характеру, як і не обґрунтувало заявленого розміру моральної шкоди. Крім того вказав, що у спорах про стягнення з держави коштів, зокрема про стягнення відшкодування (компенсації) завданої шкоди, немає необхідності залучати органи казначейства в якості відповідача.

У відповідях на вказані відзиви позивач зазначив, що причинно-наслідковий зв`язок між завданою матеріальною і моральною шкоди та протиправними діями відповідача-1 підтверджується фактичними обставинами справи, а також доданими до позову розрахунками, фінансовими звітами та висновком експерта, з яких вбачається, що в період неправомірної бездіяльності органів ДПС товариство понесло витрати на обслуговування власного кредитного зобов`язання у вигляді додаткових відсотків та курсових різниць від перерахунку заборгованості в іноземній валюті, а це, в свою чергу, спричинило критично фінансову неплатоспроможність, фактичне припинення підприємницької діяльності та негативно позначилось на діловій репутації підприємства. Також позивач наголосив на тому, що за діючим законодавством ГУ ДКСУ у м. Києві є органом, який здійснює безспірне списання коштів державного бюджету у випадку відшкодування шкоди, завданої юридичним особам, тому позовна вимога про стягнення коштів через відповідача-2 не свідчить про стягнення таких коштів з ГУ ДКСУ у м. Києві.

У запереченні до відповіді на відзив ГУ ДПС у м. Києві наполягало на своїх правових позиціях, просило не брати до уваги надані позивачем докази та відмовити у задоволенні позову.

У підготовчому засіданні представник ТОВ «Агри-Трейд» заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи в якості доказу заяви свідка та про поновлення строку на подачу відповідного доказу. Зазначене клопотання було обґрунтоване тим, що на момент подання позовної заяви вказаного доказу не існувало, а пояснення директора ТОВ «Агри Трейд» ОСОБА_1 , викладені у цій заяві, підтверджують обставини, що входять до предмету доказування у даному спорі.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши доводи представника позивача та перевіривши в цій частині докази, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 03.10.2024, задовольнив клопотання ТОВ «Агри-Трейд», визнав причини пропуску процесуального строку на подачу доказу поважними, поновив вказаний процесуальний строк та долучив заяву свідка до матеріалів справи.

Також ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 03.10.2024, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представники відповідачів-1, 2 під час розгляду справи по суті проти позовних вимог заперечили, просили відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Агри-Трейд» задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що у період з січня 2010 по вересень 2011, за результатами проведених ДПІ у Печерському районі міста Києва документальних позапланових виїзних перевірок діяльності ТОВ «Агри-Трейд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, податковим органом була встановлена та підтверджена правомірність заявленого позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 8 821 043,00 грн. Тобто зазначена сума бюджетного відшкодування була узгодженою та підлягала поверненню ТОВ «Агри-Трейд» з бюджету.

Проте фактично позивачу було повернуте бюджетне відшкодування за вересень 2011 року в сумі 90 789,00 грн, а залишок невідшкодованих сум ПДВ склав 8 730 254,00 грн, у зв`язку з чим ТОВ «Агри-Трейд» звернулося до адміністративного суду з позовом про стягнення бюджетної заборгованості у сумі 8 730 254,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2013 у справі № 2а-5813/12/2670, що набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агри-Трейд» про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість було відмовлено з тих підстав, що податковий орган не отримав на той час підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Агри-Трейд» з його контрагентом - нерезидентом ТОВ «ТК Еліт» (Російська Федерація) щодо відповідності виду і обсягу експортних операцій з постачання м`яса яловичини замороженого 1-ї категорії в напівтушах.

Далі, після зміни обставин щодо підтвердження реальності експортних операцій з постачання м`яса покупцю ТОВ «ТК Еліт» та зміни з 01.07.2017 нормативно-правового регулювання спірних правовідносин щодо порядку відшкодування податку на додану вартість, ТОВ «Агри-Трейд» звернулось з позовом до адміністративного суду про визнання протиправної бездіяльності ДПС України і ГУ ДПС у м. Києві щодо невключення до 01 лютого 2017 року у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомостей про узгоджену суму бюджетного відшкодування ТОВ «Агри-Трейд» за період січня 2010 року - вересня 2011 року в розмірі 8 730 254,00 грн та стягнення цієї суми на користь позивача (справа № 640/583/20).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 640/583/20, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невключення до 01.02 2017 року у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомостей про узгоджену суму бюджетного відшкодування ТОВ "Агри-Трейд" за період січня 2010 року - вересня 2011 року в розмірі 8 730 254,00 грн; визнано протиправною бездіяльність ДПС України і ГУ ДПС у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України до 01 квітня 2017 року висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 8 730 254,00 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Агри-Трейд"; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Агри-Трейд» заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 8 730 254, 00 грн. та пеню в розмірі 4 714 480,67 грн., нараховану на суму такої заборгованості за період з 11 березня 2017 року по 09 січня 2020 року.

19.01.2021 на підставі виконавчого листа від 07.12.2020 № 640/583/20 заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ в сумі 8 730 254,00 грн була сплачена на розрахунковий рахунок ТОВ «Агри-Трейд», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки по банківському рахунку позивача за період з 18.01.2021 по 19.01.2021.

Також судом встановлено, що 05.02.2008 між ТОВ «Агри-Трейд» (позичальник, підприємство) та Kreaton, S.A. (кредитор) була укладена кредитна угода № 1, за умовами якої кредитор зобов`язується надати підприємству кредит у розмірі 500 000 доларів США строком до 15.03.2012 під 11% річних, а підприємство зобов`язується використовувати кредит згідно з цільовим призначенням та повернути його у визначений даною угодою строк. Цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів. Дана угода набирає чинності з моменту реєстрації її Національним банком України та діє до повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків.

У подальшому до даної кредитної вносились зміни щодо розміру надання кредиту та строків його повернення, зокрема, додатком 3 від 29.07.2013 у п. 1.1 кредитної угоди визначено, що кредитор зобов`язується надати кредит підприємству у сумі 1 500 000 дол. США, а додатком 6 від 16.12.2016 сторони погодили у п. 5.1 кредитної угоди строк повернення кредиту та відсотків за його використання - до 01.02.2019 з можливістю дострокового погашення.

На виконання вказаної кредитної угоди ТОВ «Агри-Трейд» у період з 2008 по 2013 рік отримало траншами грошові кошти в сумі 963 195,00 доларів США, що підтверджується виписками по рахунку позивача.

У подальшому, у зв`язку з несплатою позивачем кредитної заборгованості 01.02.2019 між Kreaton, S.A. (первісний кредитор), Vara Cmbh (новий кредитор) та ТОВ «Агри-Трейд» (боржник) був укладений договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника за кредитною угодою в порядку і в обсязі, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору станом на день укладення цього договору 01.02.2019 з боку боржника наявні наступні зобов`язання за кредитною угодою: з повернення тіла кредиту - в розмірі 963 195,00 дол. США; зі сплати процентів - в розмірі 928 934,32 дол. США, а всього - 1 892 129,32 дол. США.

Проте, як вбачається з довідки № 81-22/16907 від 13.10.2023, наданої Райфайзен Банк позивачу, заборгованість за кредитною угодою № 1 від 05.02.2008 ТОВ «Агри-Трейд» на користь нерезидента Vara Gmbh сплатило частково.

Позивач вказує, що за рахунок отриманих кредитних коштів ТОВ «Агри-Трейд» проводило свою господарську діяльністю, здійснювало операції, які включали сплату податку на додану вартість, та розраховувало на бюджетне відшкодування податку на додану вартість з метою погашення кредитної заборгованості.

Так, за доводами позивача, протиправна бездіяльність ДПІ у Печерському районі міста Києва (правонаступником якого є на даний час Головне управління ДПС у місті Києві), що полягала у неподанні органам держказначейства висновків із зазначенням суми податку на додану вартість, призвела до невиплати позивачу бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 8 730 254,00 грн, на повернення яких при прийнятті кредитних зобов`язань розраховувало товариство, що спричинило реальні збитки (майнову шкоду) ТОВ «Агри Трейд», які складаються з додаткових витрат у вигляді відсотків за користування кредитом за ставкою 11 % та 7,5% річних, що були нараховані за вимушене користування сумою позики (тілом кредиту) поза строком, встановленим первинними умовами кредитування, та нарахувань курсових різниць з перерахунку заборгованості за кредитом з 15.12.2013 року до 19.01.2021 року за кредитною угодою та договором про відступлення права вимоги. За таких обставин позивач вважає, що йому була завдана матеріальна шкода в сумі 23 624 669,53 грн, а також спричинена шкода діловій репутації товариства на суму 5 000 000 грн.

Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У пункті 8 частини другої статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положення ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.

За змістом наведених правових норм для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, у тому числі моральної, є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.01.2020 року у справі № 925/101/19).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, при зверненні з позовом про відшкодування збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п. 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

У даному випадку суд приймає до уваги той факт, що протиправність поведінки з боку Головного управління ДПС у м. Києві була встановлена рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 640/583/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020, яким, зокрема, визнано протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України до 01 квітня 2017 року висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 8 730 254,00 грн, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Агри-Трейд»; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Агри-Трейд» заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 8 730 254, 00 грн. та пеню в розмірі 4 714 480,67 грн., нараховану на суму такої заборгованості за період з 11 березня 2017 року по 09 січня 2020 року.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, судове рішення у справі № 640/583/20, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини протиправної бездіяльності ГУ ДПС у м. Києві щодо неподання висновків до органів держказначейства про відшкодування позивачу суми ПДВ в розмірі 8 730 254,00 грн повторного доведення не потребують та приймаються судом до уваги в даній справі.

Щодо наявності збитків та розміру майнової шкоди (реальних збитків), то позивач їх доводить висновком експерта № 04-24 від 03.06.2024, складеним за результатами судово-економічної експертизи.

Так, згідно з висновком експерта у період з 15.12.2013 (дата повернення кредиту згідно з додатком № 2 до кредитної угоди) по 19.01.2021 (дата фактичного отримання бюджетного відшкодування) позивачу за кредитною угодою № 1 від 05.02.2008 (із внесеними змінами та доповненнями) та за договором про відступлення права вимоги від 01.02.2019 були нараховані відсотки за користування кредитом на суму 16 165 702,01 грн та курсові різниці з перерахунку заборгованості за кредитом на суму 7 458 967,52 грн, тому загальний розмір збитків по погашенню позики у сумі 963 195,00 дол. США складає 23 624 669,53 грн (16 165 702,01+7 458 967,52), що еквівалентно 1 073 413,56 дол. США.

На вказаний експертний висновок ТОВ «Агри Трейд» також посилається в обґрунтування своїх доводів щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і спричиненими збитками. Зокрема позивач вказує, що такий зв`язок полягає у тому, що товариство очікувало отримання бюджетного відшкодування в сумі 8 730 254, 00 грн. та за рахунок цих коштів мало намір частково погасити кредитну заборгованість.

У своєму висновку експерт зазначив, що внаслідок встановленої судом протиправної бездіяльності ГУ ДПС у м. Києві, невиплати у передбачений законом строк бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8 730 254,00 грн, що спричинило продовження терміну користування кредитними коштами за кредитними зобов`язаннями перед іноземними кредиторами щодо погашення основного боргу за позикою та сплати відсотків за користування кредитом, ТОВ «Агри-Трейд» понесло збитки у вигляді додаткових витрат з нарахування відсотків за користування позикою та курсових різниць від перерахунку заборгованості за кредитом в іноземній валюті.

Крім того експерт дійшов висновку про те, що додаткові витрати, понесені ТОВ «Агри-Трейд» в період господарської діяльності на протязі 2013-2020 років, безпосередньо вплинули на погіршення фінансового стану підприємства шляхом зниження його платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості, і відповідно в розумінні ч. 2 ст. 22 ЦК України, відносяться до складу збитків (витрат), які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Разом з тим суд зазначає, що з аналізу винесених на вирішення судово-економічної експертизи № 04-24 від 03.06.2024 питань вбачається, що всупереч п. 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, експерт вийшов за рамки спеціальних знань, оскільки він з`ясовував правові питання та надавав оцінку проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами, зокрема, щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача-1 та спричиненими збитками.

За таких обставин суд вважає, що наданий позивачем висновок судово-економічної експертизи є недопустимим доказом, а тому його відхиляє.

Крім того з наданого висновку суду неможливо встановити, на підставі яких відомостей експерт дійшов висновку про намір позивача перерахувати відшкодовану суму ПДВ в рахунок погашення боргу за кредитною угодою, оскільки з документів, наданих позивачем для проведення експертизи, таких відомостей не вбачається.

При цьому суд враховує, що ті ж самі докази (документи) були подані ТОВ «Агри Трейд» до матеріалів справи.

Проаналізувавши матеріали справи в цій частині, суд доходить висновку, що невиконання кредитних зобов`язань ТОВ «Агри Трейд» перед іноземними кредиторами не є безпосереднім наслідком неправомірних дій податкового органу; ні кредитна угода, на договір про відступлення права вимоги не містить умов, за якими вбачався би зв`язок між виконанням кредитних зобов`язань та отриманням бюджетного відшкодування; кредитна заборгованість виникла внаслідок здійснення самостійної господарської діяльності ТОВ «Агри Трейд»; витрати позивача на обслуговування кредиту та курсових різниць є результатом комерційних рішень підприємства, а не діями податкового органу.

При цьому всі інші докази, зокрема, лист-повідомлення ТОВ «Агри Трейд» № 1 від 10.07.2013, адресований кредитору Kreaton, S.A. про неможливість вчасного повернення кредиту та процентів за ним; заява свідка ОСОБА_1 - директора ТОВ «Агри Трейд», на які посилався позивач під час розгляду справи, не є належними та вірогідними доказами у справі і не спростовують вищевказаних висновків суду.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Проте жодними належними доказами чи об`єктивними обставинами справи не встановлено, що отриману суму бюджетного відшкодування ПДВ позивач мав намір перераховувати в якості часткового погашення кредитної заборгованості і протиправні дії податкового органу призвели до порушення кредитного зобов`язання позивачем.

У той же час слід зазначити, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, за висновком суду, позивач не довів належними, допустимими та вірогідними доказами наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) податкового органу та завданими позивачу збитками, а тому вважається недоведеною і наявність усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за статтями 1173, 1174, 1176 ЦК України.

За таких обставин вимоги ТОВ «Агри Трейд» в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 23 624 669,53 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у сумі 5 000 000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Визначення терміну "ділова репутація" наведено у п. 26 ч. 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", за змістом якої діловою репутацією є сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства.

У силу статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації. Способами захисту ділової репутації може бути вимога про відшкодування збитків та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної такими порушеннями юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються відповідно до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статі. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У обґрунтування підстав для стягнення моральної шкоди позивач зазначив, що неправомірна бездіяльність відповідача-1 негативно позначилась на діловій репутації підприємства, спричинила критичну фінансову неплатоспроможність та фактичне припинення підприємницької діяльності позивача.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що позивач не надав суду будь-яких належних, достовірних та вірогідних доказів, які б свідчили про приниження його честі, гідності, ділової репутації або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням його ділової репутації, внаслідок дій відповідача.

Як було зазначено судом вище, позивач як суб`єкт підприємницької діяльності самостійно визначає джерела фінансування своєї господарської діяльності, несе відповідальність за свої комерційні рішення та ризики господарської діяльності. Водночас позивачем не наведено належних доводів, які б підтверджували, що саме через дії ГУ ДПС у м. Києві сталося припинення підприємницької діяльності та настала критична фінансова неплатоспроможність позивача, тобто відсутній причинний зв`язок між діями та наслідком фінансової діяльності позивача.

Також в матеріалах справи відсутні докази, що підприємство втратило доступ до іноземних запозичень та інвестицій саме через дії контролюючого органу, оскільки позивач в цей час міг продовжувати здійснювати господарську діяльність і не відомо про інші його операції, які б також могли б погіршити його фінансову ситуацію та ділову репутацію.

Беручи до уваги надані позивачем обґрунтування та встановлені в цій частині обставини, факт понесення позивачем моральної шкоди є непідтвердженим, а тому вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Щодо заявленого відповідачем-1 клопотання про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

У даному випадку, беручи до уваги висновок суду про те, що позивачем не доведено факту порушення його охоронюваних законом прав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

У даному випадку з огляду на приписи чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надавалася, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результати прийнятого у справі рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення 28 624 669,53 грн.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 23 січня 2025 року.

Повний текст рішення складений 03 лютого 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.