Ухвала

від 04.02.2025 по справі 910/640/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

04.02.2025Справа № 910/640/25

Суддя Маринченко Я.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у справі №910/640/25 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КОРНЕР ПЛЮС» та ОСОБА_1 про стягнення 3950168,21 грн, без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КОРНЕР ПЛЮС» та ОСОБА_1 про стягнення 3950168,21 грн

Також, 03.02.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачами порушено умови Договору овердрафту та договору поруки в частині повного та своєчасного повернення коштів, які було отримано за Договором овердрафту № 015/84-14/221 від 25.05.2023, внаслідок чого за відповідача утворилась заборгованість у розмірі 3950168,21 грн. Вимоги позивача щодо погашення заборгованості залишені відповідачами без відповіді та задоволення. Також, позивач зокрема, зазначає, що 27.08.2024 ОСОБА_1 зареєстрував в ТСЦ 8048 право власності на транспортні засоби такі як: - вантажний сідловий тягач RENAULT T 460, 2016 р.в., Об`єм двигуна НОМЕР_1 , білого кольору; - цистерна FELDBINDER TSA 42.3, 2008р.в., білого кольору. Протягом останніх місяців Позичальник сплачував на користь ОСОБА_1 , який є власником цього бізнесу, кошти за оренду транспортних засобів й за транспортно-експедиторські послуги. Також позивач зазначає, що позичальник за 2024 рік сплатив за транспортні послуги на користь ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_1 на суму більше 3900000 грн. Позивач вказує на те, що відповідач 2, як реальний керівник позичальника, знаючи про наявні грошові зобов`язання Позичальника перед Банком, за якими він є водночас поручителем, та грошові складності компанії, витрачає кошти не для здійснення розрахунків з позивачем, а для задоволення власних потреб шляхом придбання основних засобів (тягача з напівпричепом) з подальшим переведенням коштів з позичкового рахунка відповідача 1 на свій власний або на рахунок відкритий ним як фізичною особою-підприємцем. При цьому, особисте майно саме у позичальника відсутнє. Так позивач зазначає, що існує реальна потреба в застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , що забезпечить реальне виконання судового рішення по даній справі, оскільки у випадку відчуження майна відповідачем призведе до порушення прав та інтересів Позивача та завдасть останньому значних матеріальних збитків за невиконання судового рішення по даній справі про стягнення заборгованості з відповідачів.

На підставі викладеного, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме: Вантажний тягач RENAULT T 460, 10837, (2016 року випуску), № шасі НОМЕР_2 ; Напівпричіп FELDBINDER TSA 42.3, (2008 року випуску), № шасі НОМЕР_3 ; Автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1968, (2013 року випуску), № куз. НОМЕР_4 , що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ).

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи надані позивачем докази та пояснення, приймаючи до уваги відсутність у позичальника (відповідача 1) за Договором особистого майна; переведення поручителем (відповідачем 2) коштів з рахунку відповідача 1 на свій власний, а також приймаючи до уваги, зокрема, придбання 27.08.2024 відповідачем 2 транспортних засобів, що підтверджується інформацією з Головного сервісного центру МВС №31/93А-975-2025 від 14.01.2025 та сплату відповідачем 1 на користь відповідача 2 грошових коштів за оренду транспортних засобів та транспортно-експедиторські послуги, що підтверджується наданими виписками з банку та платіжними інструкціями з відповідними призначеннями платежів, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , що в свою чергу забезпечить реальне виконання судового рішення по даній справі, оскільки у випадку відчуження майна відповідачем 2 вказане може призвести до унеможливлення ефективного здійснення захисту прав та інтересів позивача.

Одночасно суд зазначає, що відповідні заходи не обмежують ОСОБА_1 в реалізації права власності та мають тимчасовий характер.

Отже, беручи до уваги те, що заявником вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, що підтверджується належними і допустимими доказами, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову, діями відповідача та предмету спору, суд дійшов висновку про існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам заявника (позивача) до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Щодо зустрічного забезпечення, заявник послав на відсутність необхідності його застосування.

За таких обставин, заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме: Вантажний тягач RENAULT T 460, 10837, (2016 року випуску), № шасі НОМЕР_2 ; Напівпричіп FELDBINDER TSA 42.3, (2008 року випуску), № шасі НОМЕР_3 ; Автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1968, (2013 року випуску), № куз. НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» дана ухвала є виконавчим документом.

Стягувач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 4А; ідентифікаційний код 14305909).

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_5 )

Дана ухвала дійсна для пред`явлення до виконання до 04.02.2028 року (включно).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Дата підписання: 04.02.2025.

Суддя Я.В. Маринченко