Рішення

від 04.02.2025 по справі 910/14401/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2025Справа № 910/14401/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Сітібудгруп"

про стягнення 30 109,62 грн.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач, Оператор ГТС) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Сітібудгруп" (далі - відповідач, Товариство) 30 109,62 грн. штрафних санкцій, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами 15.07.2021 року договору підряду № 2107000077, з яких: 18 305,30 грн. - пеня, 11 804,32 грн. - штраф.

Ухвалою від 25.11.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/14401/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За умовами частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Зважаючи на відсутність у Товариства електронного кабінету, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України копія ухвали від 25.11.2024 року про відкриття провадження у справі № 910/14401/24 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зареєстровану адресу місцезнаходження Товариства, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 26/3. Копія означеної ухвали суду була отримана уповноваженим представником відповідача 02.12.2024 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням з трек-номером 0610211341834.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2024 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.07.2021 між Оператором ГТС (замовник) та Товариством (підрядник) укладено договір підряду № 2107000077 (капітальне будівництво) (далі - Договір), за умовами замовник доручив, а підрядник зобов`язався на свій ризик виконати роботи відповідно до умов цього Договору (далі - роботи) в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів і Проектної документації по об`єкту: "Капітальний ремонт системи охолодження масла на ГТ 750-6 ст. № 1 компресорної станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів" (Будівельні роботи та поточний ремонт 45000000-7) (далі - об`єкт), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору.

Означений правочин, а також додатки та додаткові угоди від 05.04.2022 року № 1, від 03.06.2022 року № 2, від 30.09.2022 року № 3 і від 07.11.2022 року № 4 до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору об`єми робіт, терміни та етапність виконання, характеристики та технічні вимоги до виконання робіт, визначаються замовником на підставі затвердженої Проектної документації. Договірна ціна (Додаток № 1) та Графік виконання робіт (Додаток № 2) до цього Договору підписуються обома сторонами одночасно з укладенням цього Договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 07.11.2022 року № 4 до нього, загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором згідно з Договірною ціною (Додаток № 1 до цього Договору) становить 10 909 756,46 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 1 818 292,74 грн.

За умовами пункту 3.2 Договору оплата за цим Договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30-ти календарних днів, але не раніше, ніж через 20-ть календарних днів з моменту прийняття відповідних етапів робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт.

У пункті 4.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 30.09.2022 року № 3 до нього, сторони погодили, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 420 (чотириста двадцяти) днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 2).

Відповідно до пункту 4.13.1 Договору після одержання повідомлення від підрядника про готовність до здачі виконаних робіт, замовник зобов`язаний розпочати їх приймання протягом 5-ти робочих днів. Приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), до яких повинні надаватись сертифікати/паспорти на застосовані матеріали та обладнання, документи що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством. Замовник протягом 5-ти робочих днів після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) надсилає (передає) оформлені належним чином примірники актів підряднику.

Пунктом 10.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 30.09.2022 року № 3 до нього, передбачено, що останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 30.12.2022 року, а в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

З матеріалів справи вбачається, що дозвіл на початок виконання робіт за Договором був отриманий відповідачем 20.09.2021 року (акт-допуск від 20.09.2021 року), і саме з цього дня почав свій відлік встановлений пунктом 4.1 Договору та Графіком виконання робіт 420-денний (з урахуванням додаткової угоди від 30.09.2022 року № 3) строк виконання робіт.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору між уповноваженими представниками Оператора ГТС та Товариства були складені та скріплені їх підписами та печатками сторін, зокрема, 30.11.2022 року - довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2022 року на загальну суму 10 342 439,04 грн. (у тому числі за звітний місяць на суму 512 094,48 грн.), а також 17.01.2023 року - довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2023 року на загальну суму 10 511 072,13 грн. (у тому числі за звітний місяць на суму 168 633,08 грн.) разом з відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року та січень 2023 року.

Обґрунтовуючи пред`явлені до Товариства вимоги у даній справі, позивач посилався на прострочення відповідачем виконання робіт за Договором на суму 512 094,48 грн. на 15 календарних днів, а також робіт на суму 168 633,08 грн. - на 63 календарних дні.

З огляду на викладене, листом від 16.10.2023 року № ТОВВИХ-23-14637 позивач звернувся до Товариства із претензією № 1 про сплату нарахованих внаслідок прострочення виконання робіт за Договором штрафних санкцій.

Оскільки відповідач залишив означену претензію без задоволення, Оператор ГТС вирішив звернутися до господарського суду міста Києва з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання. Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як було зазначено вище, у пункті 4.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 30.09.2022 року № 3 до нього, сторони погодили, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 420 (чотириста двадцяти) днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 2).

Дозвіл на початок виконання робіт за Договором був отриманий відповідачем 20.09.2021 року (акт-допуск від 20.09.2021 року), і саме з цього дня почав свій відлік встановлений пунктом 4.1 Договору та Графіком виконання робіт 420-денний (з урахуванням додаткової угоди від 30.09.2022 року № 3) строк виконання робіт. Означений строк закінчився 14.11.2022 року.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що передбачені Договором роботи Товариство виконало з простроченням, передавши Оператору ГТС такі роботи, зокрема, на суму 512 094,48 грн. (з ПДВ) - 30.11.2021 року, а роботи на суму 168 633,08 грн. - 17.01.2023 року.

Відповідно до пункту 8.3 Договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт, до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт.

Зважаючи на порушення підрядником граничних термінів виконання робіт за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 18 305,30 грн. пені згідно з наданим Оператором ГТС розрахунком, зокрема: 7 681,42 грн. - пеня, нарахована у період з 15.11.2021 року по 29.11.2021 року на суму вартості несвоєчасно виконаних робіт у розмірі 512 094,48 грн.; 10 623,88 грн. - пеня, нарахована у період з 15.11.2022 року по 16.01.2023 року на суму вартості несвоєчасно виконаних робіт у розмірі 168 633,08 грн.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання, зокрема, у відсотках до суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання.

Аналізуючи в сукупності вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Про це, зокрема, свідчить використання законодавцем таких термінів, як "зобов`язання", "грошова сума".

Як наслідок, враховуючи приписи частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 4 Господарського кодексу України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання, а не лише грошового.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Крім того, за порушення відповідачем граничних термінів виконання робіт за Договором, позивач заявив до стягнення з Товариства 11 804,32 грн. штрафу, що становить 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт вартістю 168 633,08 грн.

За змістом частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

У даному випадку, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 року в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року в справі № 910/12876/19.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 18 305,30 грн. та штрафу в сумі 11 804,32 грн., суд вважає його таким, що відповідає приписам чинного законодавства та положенням Договору, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача означених штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За вказаним принципом особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано доказів на підтвердження вчасного виконання робіт за Договором, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Сітібудгруп" (01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 26/3; код ЄДРПОУ 41824483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44; код ЄДРПОУ 42795490) 18 305 (вісімнадцять тисяч триста п`ять) грн. 30 коп. пені, 11 804 (одинадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 32 коп. штрафу, а також 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.02.2025 року.

Суддя В.С. Ломака