Рішення

від 28.01.2025 по справі 911/1325/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1325/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів», Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гнідин

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Київ

про стягнення збитків

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» б/н від 23.05.2024 року (вх. №2811 від 23.05.2024) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів» (далі відповідач) про стягнення збитків у розмірі 11934.10 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1325/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів» (08340, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гнідин, вул. Польова, 2, код ЄДРПОУ 23237986): копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mini Cooper SD» д.н.з. НОМЕР_1 станом на 16.06.2022; документи, що підтверджують перебування ОСОБА_1 з ТОВ «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів» у трудових відносинах, станом на 16.06.2022 року (копію наказу про прийняття на роботу, трудовий договір, витяг з трудової книги тощо); документи, що підтверджують службове використання ОСОБА_1 на час ДТП 16.06.2022 року транспортного засобу «Mini Cooper SD» д.н.з. НОМЕР_1 (наказ про закріплення транспортного засобу тощо).

Ухвалою суду від 22.07.2024 року вирішено розглядати справу №911/1325/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.09.2024 року. Повторно витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів» у строк до 01.09.2024 року: копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mini Cooper SD» д.н.з. НОМЕР_1 станом на 16.06.2022; документи, що підтверджують перебування ОСОБА_1 з ТОВ «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів» у трудових відносинах, станом на 16.06.2022 року (копію наказу про прийняття на роботу, трудовий договір, витяг з трудової книги тощо); документи, що підтверджують службове використання ОСОБА_1 на час ДТП 16.06.2022 року транспортного засобу «Mini Cooper SD» д.н.з. НОМЕР_1 (наказ про закріплення транспортного засобу тощо). Викликано повноважних представників сторін у судове засідання.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 27.08.2024 року (вх. №6597/24 від 27.08.2024) про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 20.09.2024 року (вх. №10304/24 від 20.09.2024) про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, у судове засідання 24.09.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду від 22.07.2024 року не виконав.

Ухвалою суду від 24.09.2024 року клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1 задоволено. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 . Відкладено підготовче засідання на 05.11.2024 року.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 26.09.2024 року (вх. №10579/24 від 26.09.2024) на виконання вимог пункту 6 резолютивної частини ухвали суду від 24.09.2024 року.

Також від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 01.11.2024 року (вх. №12289/24 від 01.11.2024) про розгляд справи без участі представника позивача.

Представники відповідача та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду даної справи, у судове засідання 05.11.2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року відкладено підготовче засідання на 17.12.2024 року. Повторно витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів» у строк до 01.09.2024 року: копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mini Cooper SD» д.н.з. НОМЕР_1 станом на 16.06.2022; документи, що підтверджують перебування ОСОБА_1 з ТОВ «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів» у трудових відносинах, станом на 16.06.2022 року (копію наказу про прийняття на роботу, трудовий договір, витяг з трудової книги тощо); документи, що підтверджують службове використання ОСОБА_1 на час ДТП 16.06.2022 року транспортного засобу «Mini Cooper SD» д.н.з. НОМЕР_1 (наказ про закріплення транспортного засобу тощо). Повторно зобов`язано третю особу надати письмові пояснення по суті спору та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mini Cooper SD» д.н.з. НОМЕР_1 станом на 16.06.2022; документи, що підтверджують перебування ОСОБА_1 з ТОВ «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів» у трудових відносинах, станом на 16.06.2022 року (копію наказу про прийняття на роботу, трудовий договір, витяг з трудової книги тощо); документи, що підтверджують службове використання ОСОБА_1 на час ДТП 16.06.2022 року транспортного засобу «Mini Cooper SD» д.н.з. НОМЕР_1 (наказ про закріплення транспортного засобу тощо).

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 16.12.2024 року (вх. №14395/24 від 16.12.2024) про проведення засідання за відсутності учасника справи.

Представники відповідача та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду даної справи, у судове засідання 17.12.2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 17.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 28.01.2025.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 28.01.2025 року не з`явився та просив проводити розгляд справи без участі його представника згідно раніше поданого ним клопотання.

Представники відповідача та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду даної справи, у судове засідання 28.01.2025 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Судом враховано, що ухвали Господарського суду Київської області направлялись учасникам справи на юридичні адреси згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, ухвали суду у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua. Інформацію про розгляд справи №911/1325/24 оприлюдено на сайті «Судова влада України». Однак, ухвали суду, надіслані на адресу відповідача 2, повернуто без вручення із зазначенням причини: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також, керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ВСТАНОВИВ:

11.10.2017 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі Страховик) та ОСОБА_2 (далі Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202.17.2374417 (далі Договір), строком дії з 12.10.2017 по 11.10.2024, страхова сума 456000,00 грн. Даним Договором було застраховано ТЗ KIА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Франшиза за Договором страхування 10% (45600,00 грн.).

16.06.2022 року о 23:00 год. на перехресті вул. Грінченка та Байкова у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mini Cooper SD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху, скоїв зіткнення з застрахованим позивачем автомобілем KIА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2022 року у справі №752/7788/22 водія автомобіля Mini Cooper SD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

05.07.2022 року складено Звіт №2957 про оцінку КТЗ KIА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно якого, вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля становить 446 386,98 грн., а ринкова вартість на момент ДТП становить 434534,10 грн.

Таким чином, оскільки, вартість відновлювального ремонту перевищує 70% ринкової (дійсної) вартості на момент настання страхового випадку), автомобіль KIА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважається конструктивно загиблим.

09.08.2022 року до позивача звернувся страхувальник ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування.

Як зазначено позивачем, згідно зобов`язуючої пропозиції он-лайн аукціону, ринкова вартість пошкодженого автомобіля KIА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 377000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» (у редакції чинній на момент настання ДТП), положень Договору, розмір страхового відшкодування, становить: 11934,10 грн., згідно наступного розрахунку: 434534,10 грн. (ринкова (дійсна) вартість ТЗ на дату настання страхового випадку, визначена Звітом про оцінку); - 377000,00 грн. (ринкова вартість пошкодженого автомобіля KIА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначена зобов`язуючою пропозицією он-лайн аукціону); - 45600,00 грн. (розмір франшизи); = 11934,10 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату ДТП - 16.06.2022 року була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі ТДВ «СК «Альфа Гарант») на підставі полісу №ЕР209152122 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 130000,00 грн. франшиза 0 грн.

12.09.2022 року позивач звернувся до ТДВ "СК "Альфа Гарант" з заявою про виплату страхового відшкодування.

09.01.2023 року позивач отримав лист від ТДВ "СК "Альфа Гарант" з відмовою у виплаті страхового відшкодування з огляду на виплату потерпілій особі ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі страхової суми (ліміту) за полісом № ЕР 209152122 у розмірі 130000,00 грн.

Згідно схеми ДТП (копія додається) автомобіль Mini Cooper SD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить відповідачу на праві власності. А згідно відомостей з веб-сайту - https://23237986.business-guide.com.ua/ (скриншот додається), водій автомобіля Mini Cooper SD, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 працює (працював) у відповідача бухгалтером.

Представник позивача надсилав адвокатський запит на адресу відповідача стосовно надання документів, які підтверджують відомості, що водій автомобіля Mini Cooper SD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працює у відповідача. Однак, відповідачем не було надано відповіді на адвокатський запит, у зв`язку із чим, позивачем на підставі ст. 81 ГПК України подано разом з позовною заявою клопотання про витребування доказів.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 11.10.2017 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (за договором Страховик) та ОСОБА_2 (за договором Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №202.17.2374417 (далі Договір), строком дії з 12.10.2017 по 11.10.2024, страхова сума 456000,00 грн., згідно якого, застраховано транспортний засіб KIА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Франшиза за Договором страхування 10% (45600,00 грн.).

Договір добровільного страхування №202.17.2374417 від 11.10.2017 за своїм змістом та правовою природою є договором страхування, який підпадає під правове регулювання параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України (далі ГК України), глави 67 ЦК України та Закону України "Про страхування".

Як передбачено статтею 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналогічні визначення поняття "договір страхування" містяться в ст. 354 ГК України та ст. 979 ЦК України.

Відповідно до ст. 981 ЦК України та ч. 2 ст. 18 Закону України "Про страхування", договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Згідно ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2022 року о 23:00 год. на перехресті вул. Грінченка та Байкова у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mini Cooper SD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху, скоїв зіткнення з застрахованим позивачем автомобілем KIА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до п. 3.3 Договору, страховим випадком за цим Договором є подія що відбулась під час дії періоду страхування за Договором та у місці дії Договору,з настанням якої, за умови виконання Страхувальником всіх умов Договору, виникає обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику (Вигодонабувачу) в межах страхової суми, а саме: пошкодження, знищення або втрата ТЗ та/або ДО внаслідок настання однієї або декількох наступних подій, зокрема, (п. 3.3.2) дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) подія , що сталася під час руху ТЗ, внаслідок якої завдані матеріальні збитки: зіткнення ТЗ під час руху хоча б одного з них; зіткнення ТЗ під час руху з рухомими і нерухомими об`єктами; перекидання ТЗ під час руху.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи».

Відповідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Аналогічні приписи містяться в частинах 1, 2 ст. 990 ЦК України, згідно яких, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.ст. 33, 33-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 09.08.2022 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п.п. 9.18.3. п. 9.18. Договору, в разі повної конструктивної загибелі транспортного засобу та/або додаткового обладнання (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 70% ринкової (дійсної) вартості на момент настання страхового випадку) Страховик проводить виплату страхового відшкодування: у випадку, якщо страхова сума транспортного засобу або додаткового обладнання більше ринкової (дійсної) вартості транспортного засобу та/або додаткового обладнання на дату укладання Договору: у розмірі ринкової (дійсної вартості ТЗ) та/або ДО на момент настання страхового випадку, з вирахуванням встановленої франшизи, залишкової вартості ТЗ, та страхових платежів (за умов, викладених у п. 9.24. частини Б Договору). При цьому ТЗ залишається у власності Страхувальника.

Згідно п. 9.19. Договору, залишкова вартість ТЗ визначається на вибір Страховика: шляхом визначення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків, що документально підтверджується (зокрема, але не обмежуючись, онлайн (інтернет) аукціоном з продажу автомобілів) або шляхом експертної оцінки. При цьому Страховик має пріоритетне право оцінки вартості залишків застрахованого ТЗ, пошкодженого внаслідок страхового випадку, шляхом виставлення відповідної пропозиції, щодо продажу ТЗ на он-лайн аукціоні та будь яким іншим шляхом, що не суперечить законодавству України. У разі незгоди Страхувальника або інших зацікавлених сторін із рішенням Страховика, Страховик здійснює виплату страхового відшкодування із розрахунку на дані, зафіксовані найбільш вигідною пропозицією онлайн аукціону. З дати прийняття рішення про оголошення ТЗ до он-лайн аукціону, Страховик протягом 7 (семи) робочих днів приймає та досліджує пропозиції потенційних покупців та, грунтуючись на найбільш вигідній пропозиції, здійснює розрахунок страхового відшкодування.

Згідно Звіту №2957 від 05.07.2022 року про оцінку КТЗ KIА Sportage реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеного ФОП Залуцьким С.В., вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля становить 446386,98 грн., а ринкова вартість на момент ДТП становить 434534,10 грн. Позивачем зазначено, що оскільки, вартість відновлювального ремонту перевищує 70% ринкової (дійсної) вартості на момент настання страхового випадку), автомобіль KIА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважається конструктивно загиблим.

Згідно зобов`язуючої пропозиції он-лайн аукціону, ринкова вартість пошкодженого автомобіля KIА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 377000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» (у редакції чинній на момент настання ДТП) та положень Договору, розмір страхового відшкодування, становить 11934,10 грн. (434534,10 грн. (ринкова (дійсна) вартість ТЗ на дату настання страхового випадку, визначена Звітом про оцінку - 377000,00 грн. (ринкова вартість пошкодженого автомобіля KIА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначена зобов`язуючою пропозицією он-лайн аукціону - 45600,00 грн. (розмір франшизи).

У зв`язку зі зверненням страхувальника до позивача із заявою про страхове відшкодування, останнім визнано вищезазначену ДТП страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування страхувальнику у сумі 11934,10 грн., про що складено страховий акт №3.22.02502-1 від 09.08.2022 за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № №202.17.2374417 від 11.10.2017.

Відповідно до умов Договору, позивачем потерпілій виплачено відшкодування в розмірі 11934,10 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №9315337423 від 10.08.2022.

Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату ДТП - 16.06.2022 року була застрахована ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі ТДВ «СК «Альфа Гарант») на підставі полісу №ЕР209152122 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 130000,00 грн. франшиза 0 грн.

12.09.2022 року позивач звернувся до ТДВ "СК "Альфа Гарант" з заявою про виплату страхового відшкодування.

09.01.2023 року позивачем від ТДВ "СК "Альфа Гарант" отримано лист, згідно якого, позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування з огляду на виплату потерпілій особі ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі страхової суми (ліміту) за полісом № ЕР 209152122 у розмірі 130000,00 грн.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2022 року у справі №752/7788/22 водія автомобіля Mini Cooper SD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов Договору страхування, позивач в силу приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до правової позиції, викладеної у п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року №4, не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим роботодавцем в регресному порядку.

У спорах, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на страховика (винної особи), у межах встановлених даним Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відтак, враховуючи положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1194 ЦК України, обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особі, яка завдала цю шкоду, і яка не покрита її страховиком.

Враховуючи вказане вище, різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, який відшкодовує страховик згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №3-50гс15.

ТДВ «СК «Альфа-Страхування», як страховик транспортного засобу винної особи, сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 130000,00 грн.

Позивач, як особа, що здійснює страхову діяльність згідно ліцензії та відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202.17.2374417 від 11.10.2017 є страховиком відповідно до Законів України "Про страхування" та "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до суду з позовом про стягнення 11934,10 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Тобто, у встановлених правовідносинах позивача та його страхувальника відбулася передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/12500/17.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст. 37 Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц, від 03.10.2018 року у справі №760/15471/15-ц, від 22.02.2022 року у справі №201/16373/16-ц.

Згідно схеми ДТП та довідки №3022180494485097 про дорожньо-транспортну пригоду, власником автомобіля Mini Cooper SD, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП був відповідач.

Позивачем у позовній заяві з посиланням на ст. 96 ГПК України зазначено, що згідно відомостей з веб-сайту - https://23237986.business-guide.com.ua/ (скріншот додається до позовної заяви), водій автомобіля Mini Cooper SD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працює (працював) у відповідача бухгалтером.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №911/2589/17 зазначено, що на підставі ст. 1172 ЦК України особою, відповідальною за завдану під час ДТП шкоду може бути у тому числі і роботодавець винної у ДТП особи, у разі якщо вказана шкода була завдана таким працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Як вказує Верховний Суд у постанові від 21.08.2020 року у справі № 905/1391/19, тлумачення ч. 1 ст. 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №355/1394/16-ц, від 06.02.2019 у справі №640/4185/15-ц, від 05.05.2018 у справі №910/14685/17.

Ухвалами суду від 27.05.2024, від 22.07.2024, від 05.11.2024 відповідно до ст. 81 ГПК України, витребувано у ТОВ «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів» копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mini Cooper SD» д.н.з. НОМЕР_1 станом на 16.06.2022; документи, що підтверджують перебування ОСОБА_1 з ТОВ «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів» у трудових відносинах, станом на 16.06.2022 року (копію наказу про прийняття на роботу, трудовий договір, витяг з трудової книги тощо); документи, що підтверджують службове використання ОСОБА_1 на час ДТП 16.06.2022 року транспортного засобу «Mini Cooper SD» д.н.з. НОМЕР_1 (наказ про закріплення транспортного засобу тощо).

Відповідач ані відзив на позов, ані витребувані ухвалами суду документи суду не подав.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не спростовано вказані обставини щодо перебування водія автомобіля Mini Cooper SD, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 у трудових відносинах з останнім та скоєння ДТП під час виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків власними доказами, які можуть бути у розпорядженні відповідача, відповідачем не заперечено факт перебування транспортного засобу у його власності, факт наявності між відповідачем і особою, винною у скоєнні ДТП, трудових відносин станом на 16.06.2022 та співставлення цих подій в контексті визначеного статтею 79 ГПК України інституту вірогідності доказів.

На переконання суду, слід прийняти як ймовірну обставину те, що водій здійснював трудові обов`язки, оскільки, в його розпорядженні перебував автомобіль роботодавця. В іншому ж випадку водій мав би подати до суду пояснення на яких підставах йому надано у розпорядження автомобіль. При цьому, роботодавець також має бути обізнаний про такі підстави, однак, відповідач не надав до суду доказів, які б з більшою ймовірністю вказували на необхідність виключення обов`язку роботодавця відшкодовувати шкоду, завдану його працівником іншій особі, оскільки, той міг потрапити в ДТП 16.06.2022 не під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, що б суперечило положенням ч. 1 ст. 1172 ЦК України.

Таким чином, судом встановлено, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності свідчать, що винуватець ДТП ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем - ТОВ «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів».

Враховуючи встановлені факти та вимоги правових норм, за наслідками розгляду спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із доведеністю в сукупності наданих позивачем та отриманих судом доказів та встановлених судом фактичних обставин. Відповідачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення збитків задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бортницьке підприємство будівельних матеріалів» (08340, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гнідин, вул. Польова, 2, код ЄДРПОУ 23237986) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» (04073, м. Київ, проспект Бандери Степана, буд. 22, код ЄДРПОУ 36086124) 11934 (одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн. 10 коп. страхового відшкодування в порядку суброгації та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 04.02.2025 року.

Суддя Д.Г. Заєць