Рішення

від 22.01.2025 по справі 916/3715/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3715/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Кобзар А.І. на підставі посвідчення;

Від позивача: Макаренко М.В. в порядку самопредставництва;

Від відповідачів: не з`явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) до Бериславської районної державної адміністрації (Бериславської районної військової адміністрації), товариства з обмеженою відповідальністю «САТУРН І КО» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень державного реєстратора, зобов`язання повернути земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Каховська окружна прокуратура Херсонської області (далі по тексту - прокурор) звернулась до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) (далі по тексту - Херсонська ОДА) до Бериславської районної державної адміністрації (Бериславської районної військової адміністрації) (далі по тексту - Бериславська РДА), товариства з обмеженою відповідальністю «САТУРН І КО» (далі по тексту - ТОВ «САТУРН І КО»), відповідно до якої прокурор просить суд:

- визнати недійсним договір оренди землі від 11.04.2012, укладений між Бериславською РДА та ТОВ «САТУРН і КО», зареєстрований у відділі Держкомзему у Бериславському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2012 за № 652060004001559 щодо земельної ділянки для рибогосподарських потреб, на якій розташовані водні об`єкти місцевого значення - ставки, площею 45,9729 га, яка знаходиться на території Веселівського старостинського округу Новокаховської територіальної громади Каховського району Херсонської області (територія колишньої Веселівської сільської ради Бериславського району Херсонської області).

- скасувати рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександра Сергійовича за 35979079 від 04.07.2017 про державну реєстрацію права оренди ТОВ «САТУРН і КО» земельної ділянки площею 19,2963 га з кадастровим номером 520680400:04:001:0001 (номер запису про інше речове право: 21222140), яка розташована на території Каховського (раніше Бериславського) району Херсонської області; індексний номер 35978026 від 04.07.2017 про державну реєстрацію права оренди ТОВ «САТУРН і КО» земельної ділянки площею 11,3351 га з кадастровим номером 6520680400:04:001:0002 (номер запису про інше речове право: 21221245); індексний номер 35978914 від 04.07.2017 про державну реєстрацію права оренди ТОВ «САТУРН і КО» земельної ділянки площею 11,4056 га з кадастровим номером 6520680400:04:001:0003 (номер запису про інше речове право: 21221968); індексний номер 35978687 від 04.07.2017 про державну реєстрацію права оренди ТОВ «САТУРН і КО» земельної ділянки площею 3,1088 га з кадастровим номером 6520680400:04:001:0004 (номер запису про інше речове право: 21221536); індексний номер 35978406 від 04.07.2017 про державну реєстрацію права оренди ТОВ «САТУРН і КО» земельної ділянки площею 0,86 га з кадастровим номером 6520680400:04:001:0005 (номер запису про інше речове право: 21221789).

- зобов`язати ТОВ «САТУРН і КО» повернути Херсонській ОДА земельну ділянку загальною площею 46,0058 га з кадастровими номерами: 6520680400:04:001:0001 (площею 19,2963 га), 6520680400:04:001:0002 (площею 11,3351 га), 6520680400:04:001:0003 (площею 11,4056 га), 6520680400:04:001:0004 (площею 3,1088 га), 6520680400:04:001:0008 (площею 0,86 га) в комплексі з розташованими на ній водними об`єктами - ставками, які знаходяться на території Веселівського старостинського округу Новокаховської територіальної громади Каховського району Херсонської області (територія колишньої Веселівської сільської ради Бериславського району Херсонської області).

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на відсутність у Бериславської РДА повноважень передавати відповідачу в оренду земельну ділянку для рибогосподарських потреб, оскільки на моменту укладення договору такі повноваження належали Херсонській ОДА. Прокурор також звертає увагу на факт передачі земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів; на відсутність у договорі кадастрових номерів земельних ділянок та їх розмірів, а також на передачу земельних ділянок в оренду за відсутності нормативно-грошової оцінки земельних ділянок. Наведене, у своїй сукупності, за переконанням прокурора, свідчить про наявність підстав для визнання договору оренди недійсним, скасування рішення державного реєстратора про проведення державної реєстрації права оренди земельними ділянками та зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки Херсонській ОДА.

Ухвалою від 28.08.2024 судом було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

06.09.2024 до суду від Херсонської ОДА надійшли пояснення на позовну заяву, по тексту яких позивачем у повному обсязі підтримано заявлені прокурором позовні вимоги. Позивач також звертає увагу на відсутність у Бериславської РДА повноважень на передання в оренду земельної ділянки для рибогосподарських потреб.

13.09.2024 до суду від Бериславської РДА надійшов відзив на позовну заяву, по тексту якого відповідач повідомляє про відсутність у нього будь-яких оригіналів документів, які підтверджують оренду водного об`єкта місцевого значення та оренду землі з розташованими на ній водними об`єктами, у зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Відповідач звертає увагу на приписи п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно з якими спірні земельні ділянки з 27.05.2021 віднесені до земель комунальної власності, що, відповідно, свідчить про недоведеність прокурором факту порушення будь-яких прав Херсонської ОДА. Посилаючись на викладені обставини, Бериславська РДА просить суд відмовити у задоволенні заявленого позову.

24.09.2024 до суду від прокурора надійшли заперечення на відповідь на відзив. Прокурор вказує про помилковість доводів відповідача про відсутність підстав для пред`явлення позову в інтересах Херсонської ОДА, оскільки право комунальної власності на земельні ділянки державної власності переходить з моменту державної реєстрації, яка наразі проведена не була. Наведене, за твердженням прокурора, свідчить про пред`явлення позову в інтересах належного позивача та до належних відповідачів, тобто сторін договору оренди землі.

01.10.2024 до суду від Бериславської РДА надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

02.10.2024 до суду від Бериславської РДА надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач наполягає на пред`явленні прокурором позову до неналежного відповідача, тобто РДА, з підстав передачі земельних ділянок у комунальну власність.

28.10.2024 до суду від прокурора надійшла заява, згідно якої прокурор повідомляє про допущення описки по тексту позовної заяви, а також у прохальній частині позовної заяви, оскільки замість правильного кадастрового номера земельної ділянки 6520680400:04:001:0005, у позовній заяві зазначено - 6520680400:04:001:0008. Вказана заява була врахована господарським судом під час вирішення даного спору.

ТОВ «САТУРН і КО» згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: 74800, Херсонська обл., місто Каховка, вул. Луначарського, буд. 6.

Поряд з цим, Каховська міська територіальна громада згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (зі змінами) включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, датою початку тимчасової окупації є 24.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ТОВ «САТУРН і КО» було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи шляхом публікації на офіційному веб-сайті суду відповідних оголошень.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ «САТУРН і КО» про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

03.06.2010 між Бериславською РДА (Орендодавець) та ТОВ «САТУРН і КО» (Орендар) було укладено договір оренди водного об`єкта місцевого значення, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди водний об`єкт місцевого значення, що розташований на території Веселівської та Одрадокам`янської сільських рад Бериславського району Херсонської області. Межі водного об`єкта позначені на плані (схемі), який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору оренди водного об`єкта місцевого значення від 03.06.2010 водний об`єкта місцевого значення (загальною площею 139,50 га) надається в оренду для риборозведення. Орендареві надається право проводити поліпшення стану водного об`єкта з метою підвищення ефективності його використання.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди водного об`єкта місцевого значення від 03.06.2010 водний об`єкт місцевого значення (загальною площею 139,50 га) надається в оренду строком на 49 років, починаючи з дати підписання цього договору.

За змістом пп. 6.4.3 п. 6.4 договору оренди водного об`єкта місцевого значення від 03.06.2010 Орендар зобов`язаний протягом року укласти договір оренди земельної ділянки водного фонду.

Відповідно до п. 8.2 договору оренди водного об`єкта місцевого значення від 03.06.2010 договір оренди водного об`єкта втрачає чинність у разі не укладення договору оренди землі протягом року із дня укладення договору оренди водного об`єкта.

11.04.2012 між Бериславською РДА (Орендодавець) та ТОВ «САТУРН і КО» (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого Орендодавець передає, а Орендар, на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 01.03.2012 №246 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договорів оренди земельних ділянок для риборозведення», приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб, яка знаходиться в адміністративних границях Веселівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

За змістом п. п. 2, 3 договору оренди від 11.04.2012 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 45,9729 га, в тому числі: під ставками 45,9729 га, в адміністративних межах Веселівської сільської ради. На земельній ділянці знаходиться водний об`єкт місцевого значення, який перебуває в оренді ТОВ «САТУРН і КО» на підставі укладеного договору оренди водного об`єкта місцевого значення №1 від 03.06.2010 з урахуванням додаткової угоди від 16.09.2011, укладеного Бериславською РДА на підставі рішення Херсонської обласної ради від 14.05.2010 №1320 «Про надання у тимчасове користування на умовах оренди водних об`єктів місцевого значення ТОВ «САТУРН і КО».

Відповідно до п. 5 договору оренди від 11.04.2012 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 318 927,00 грн.

Договір укладено до закінчення терміну дії договору оренди водного об`єкта місцевого значення строком до 03.06.2059. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк у порядку, визначеному Законом України «Про оренду землі» (п. 8 договору оренди від 11.04.2012).

Положеннями п. п. 15, 16 договору оренди від 11.04.2012 передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для риборозведення. Цільове призначення земельної ділянки: 10.07 для рибогосподарських потреб.

Договір оренди землі від 11.04.2012 був зареєстрований у відділі Держкомзему у Бериславському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2012 за №652060004001559.

04.07.2017 державним реєстратором Розковерко О.С. була проведена державна реєстрація права оренди ТОВ «САТУРН і КО» на земельні ділянки з кадастровими номерами 6520680400:04:001:0001 (площею 19,2963 га), 6520680400:04:001:0002 (площею 11,3351 га), 6520680400:04:001:0003 (площею 11,4056 га), 6520680400:04:001:0004 (площею 3,1088 га), 6520680400:04:001:0005 (площею 0,86 га), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №388525292 від 26.07.2024. Право оренди було зареєстровано на підставі договору оренди землі, серія та номер: 652060004001559, від 11.04.2012, сторонами якого є ТОВ «САТУРН і КО» та Бериславська РДА.

17.07.2024 Каховська окружна прокуратура Херсонської області звернулася до Бериславської РДА з листом №52-169-24, відповідно до якого просила надати письмову інформацію та документи з питання використання ТОВ «САТУРН і КО» земельної ділянки водного об`єкта місцевого значення.

Листом від 25.07.2024 Бериславська РДА у відповідь на запит прокуратури повідомила про передання у користуванні ТОВ «САТУРН і КО» земельної ділянки водного об`єкта місцевого значення на підставі договору оренди землі від 11.04.2012. При цьому, відповідачем повідомлено про сплату відповідачем орендної плати за 2021 рік та січень-лютий 2022 року у повному обсязі.

В матеріалах справи також наявні інші листи Каховської окружної прокуратури Херсонської області, адресовані Херсонській ОДА, Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів, Головному управлінню ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, відповідь на запити прокуратури, зокрема, податкового органу про розміри сплаченої відповідачем орендної плати тощо.

Слід зазначити, що у листі від 22.07.2024 Новокаховська міська військова адміністрація повідомила прокуратуру, що станом на 22.07.2024 спірні земельні ділянки не були передані в комунальну власність та наразі віднесені до земель державної власності.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що держава може вступати в цивільні (господарські) та адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цих правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII, застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (пункти 50, 51 вказаної постанови).

У Рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», встановив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор посилається на необхідність захисту прав держави в особі Херсонської ОДА у зв`язку з перевищенням Бериславською РДА наданих їй законом повноважень з огляду на передачу земельної ділянки для рибогосподарських потреб та укладенням договору оренди землі з порушенням вимог Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом заявленого прокурором позову в інтересах держави в особі Херсонської ОДА є вимоги, пред`явлені до Бериславської РДА та ТОВ «САТУРН І КО», про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень державного реєстратора, зобов`язання повернути земельні ділянки.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004 по справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Частиною п. 1 ст. 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами. Юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

11.04.2012 між Бериславською РДА та ТОВ «САТУРН і КО» було укладено договір оренди землі, за змістом умов якого Бериславська РДА передала у користування ТОВ «САТУРН і КО» земельну ділянку для рибогосподарських потреб, яка знаходиться в адміністративних границях Веселівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 2, ст. 80 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на дату укладення договору оренди від 11.04.2012) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (п. «а» ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України).

В силу приписів ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

В силу приписів п. «б» ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті (ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України).

Земельна ділянка загальною площею 45,9729 га, яка знаходилася в адміністративних межах Веселівської сільської ради, за переконанням прокурора, була передана у користування ТОВ «САТУРН і КО» для рибогосподарських потреб з перевищенням наданих Бериславській РДА повноважень, визначених п. «б» ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України.

Господарський суд зазначає, що за змістом п. «б» ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації мають обмежені повноваження щодо розпорядження земельними ділянками. При цьому, такі обмеження встановлені виходячи з місця розташування земельної ділянки та цільового призначення їх використання, оскільки районні державні адміністрації мають право розпоряджатись земельними ділянками водного фонду лише для ведення водного господарства.

Поняття «водне господарство» визначене у Концепції розвитку водного господарства України, яка затверджена постановою Верховної Ради України від 14.01.2000 № 1390-ХІV, згідно з якою водне господарство це галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Отже, водне господарство передбачає використання земельної ділянки водного фонду для: 1) забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах; 2) збереження, охорона та відтворення водного фонду; 3) попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водні ресурси це - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.

Водночас, водний фонд включає в себе поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти (стаття 3 Водного кодексу України).

Потреба у веденні водного господарства не ототожнюється з потребами та цілями, для яких надаються у користування на умовах оренди водні об`єкти згідно із статтею 51 Водного кодексу України, зокрема, для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 по справі №615/1267/16-ц.

Поняття виду цільового використання земель водного фонду «рибне господарство» було визначене у п. 1 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 № 1192 (чинному на дату укладення договору), відповідно до якого рибне господарство - це галузь народного господарства, завданням якої є вивчення, охорона, використання і відтворення на науковій основі водних живих ресурсів з метою одержання різноманітних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 № 2894-III (в редакції чинній на дату укладення договору) рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи визначення згідно із Законом України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 № 2894-III поняття рибальства, яке передбачає добування риби та водних безхребетних, що, відповідно, унеможливлює віднесення діяльності з добування риби до водного господарства, господарський суд доходить висновку про відсутність у Бериславської РДА повноважень для передачі ТОВ «САТУРН і КО» земельної ділянки для рибогосподарських потреб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (в редакції, чинній на дату укладення договору оренди від 11.04.2012) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Проте, як було встановлено судом, договір оренди землі від 11.04.2012, не містить відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, що, відповідно, унеможливлювало встановлення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати. При цьому, відсутність у договорі істотної умови також є самостійною підставою для визнання договору недійсним згідно з приписами ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

З огляду на викладене, враховуючи передачу Бериславською РДА у користування ТОВ «САТУРН і КО» земельної ділянки з перевищенням повноважень РДА, визначених п. «б» ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, відсутність у договорі оренди землі від 11.04.2012 такої істотної умови як кадастровий номер, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленої прокурором позовної вимоги, пред`явленої в інтересах Херсонської ОДА, про визнання договору оренди від 11.04.2012 недійсним.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64, 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Відповідно до ст. ст. 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80- 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).

Водночас об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в пункті 48 постанови від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 сформулювала висновок про те, що позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача".

З викладених обставин, враховуючи задоволення заявленої прокурором позовної вимоги про визнання договору оренди від 11.04.2012 недійсним, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленої прокурором позовної вимоги про зобов`язання ТОВ «САТУРН і КО» повернути Херсонській ОДА чотири земельні ділянки.

Господарським судом відхиляються доводи Бериславської РДА про пред`явлення прокурором позову до неналежного відповідача, тобто РДА, оскільки остання є стороною договору, а, отже, має бути відповідачем за заявленим прокурором позовом про визнання договору недійсним. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам Верховного Суду, які наведені у постанові від 01.09.2021 по справі № 570/1533/20, відповідно до яких у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Крім того, судом відхиляються доводи Бериславської РДА про перехід спірних земельних ділянок у комунальну власність станом на моменту вирішення даного спору з огляду на наступне.

Відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З огляду на відсутність в матеріалів справи доказів проведення державної реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки, що, в тому числі, підтверджується листом Новокаховської міської військової адміністрації від 22.07.2024, господарський суд доходить висновку, що станом на момент вирішення судом даного спору право власності на земельні ділянки у комунальну власність не перейшло. Таким чином, даний позов був пред`явлений в інтересах Херсонської ОДА з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (зі змінами).

Згідно з приписами ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що на підставі даного судового рішення, яким було визнано недійсним договір оренди від 11.04.2012, може бути проведена державна реєстрація припинення права оренди ТОВ «САТУРН і КО» на спірні земельні ділянки. Судом враховано, що доводи про порушення державним реєстратором вимог чинного законодавства під час проведення державної реєстрації права оренди, прокурором наведені не були, а, отже, правові підстави для скасування спірних рішень відсутні.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає про недоведеність прокурором наявності передбачених законом підстав для скасування рішень державного реєстратора Розковерко О.О. про державну реєстрацію права оренди ТОВ «САТУРН і КО», що має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявлених прокурором позовних вимог.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявлених Каховською окружною прокуратурою Херсонської області позовних вимог шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 11.04.2012, укладеного між Бериславською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО», та зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО» повернути Херсонській обласній державній адміністрації (Херсонській обласній військовій адміністрації) чотири земельні ділянки. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів пропорційно кількості задоволених позовних вимог відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір оренди землі від 11.04.2012, укладений між Бериславською районною державною адміністрацією /74300, Херсонська область, м. Берислав, площа Перемоги, буд. 2; ідентифікаційний код 04059987/ та товариством з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО» /74800, Херсонська обл., місто Каховка, вул. Луначарського, буд. 6; ідентифікаційний код 32179466/, зареєстрований у відділі Держкомзему у Бериславському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2012 № 652060004001559.

3. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «САТУРН і КО» /74800, Херсонська обл., місто Каховка, вул. Луначарського, буд. 6; ідентифікаційний код 32179466/ повернути Херсонській обласній державній адміністрації (Херсонській обласній військовій адміністрації) /73000, м. Херсон, Херсонська область, площа Свободи, 1; ідентифікаційний код 00022645/ земельну ділянку загальною площею 46,0058 га з кадастровими номерами 6520680400:04:001:0001 (площею 19,2963 га), 6520680400:04:001:0002 (площею 11,3351 га), 6520680400:04:001:0003 (площею 11,4056 га), 6520680400:04:001:0004 (площею 3,1088 га), 6520680400:04:001:0005 (площею 0,86 га) в комплексі з розташованими на ній водними об`єктами - ставками, які знаходяться на території Веселівського старостинського округу Новокаховської територіальної громади Каховського району Херсонської області (територія колишньої Веселівської сільської ради Бериславського району Херсонської області).

4. Стягнути з Бериславської районної державної адміністрації (Бериславської районної військової адміністрації) /74300, Херсонська область, м. Берислав, площа Перемоги, буд. 2; ідентифікаційний код 04059987/ на користь Херсонської обласної прокуратури /73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ідентифікаційний код 04851120/ судовий збір у розмірі 2 422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп./.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «САТУРН І КО» /74800, Херсонська обл., місто Каховка, вул. Луначарського, буд. 6; ідентифікаційний код 32179466/ на користь Херсонської обласної прокуратури /73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ідентифікаційний код 04851120/ судовий збір у розмірі 2 422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп./.

6. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 03 лютого 2025 р.

Суддя С.П. Желєзна