Рішення

від 23.01.2025 по справі 916/4237/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4237/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Капустін М.В.,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

зазначає наступне:

Керівник Біляївської окружної прокуратури (надалі Прокурор) в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області (надалі Міська Рада, Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" (надалі ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ", Відповідач), в якій просить:

стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" на користь Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області заборгованість по сплаті орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 5111500000:01:003:0006, загальною площею 8,7810 га у сумі 2392674,08 грн, які спрямувати на бюджетний рахунок Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області;

розірвати договір оренди № 9 земельної ділянки з кадастровим номером 5111500000:01:003:0006, загальною площею 8,7810 га, укладений 16.10.2009 р. між Теплодарською міською радою Одеського району Одеської області та Житлово-будівельним кооперативом "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ", зареєстрований Одеською регіональною філією ДП центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2009 р. за № 040951000031, зі змінами внесеними до договору додатковою угодою від 24.02.2011 р.

зобов`язати Житлово-будівельний кооператив "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" повернути Теплодарській міській раді Одеського району Одеської області земельну ділянку з кадастровим номером 5111500000:01:003:0006, загальною площею 8,7810 га, що розташована за адресою: Одеська область, м. Теплодар, вул. Енергетиків.

Фактичними підставами звернення із позовом Прокурором визначено порушення ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" взятих на себе за укладеним 16.10.2009 р. із Міською радою договором оренди землі № 9 (кадастровий номером 5111500000:01:003:0006, загальною площею 8,7810 га) зобов`язань в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати протягом 01.06.2021 р. 01.06.2024 р., що є істотним та систематичним порушенням умов договору, яке, в свою чергу, виступає самостійною та достатньою підставою для розірвання договору та повернення земельної ділянки власнику Міській раді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 24.09.2024 позовній заяві Прокурора присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/4237/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 прийнято позовну заяву Прокурора до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4237/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 жовтня 2024 року.

Надіслана ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась неврученою із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2024 відкладено підготовче засідання на 28 листопада 2024 року.

З метою додаткового повідомлення ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" про судове провадження господарським судом розміщено оголошення на офіційному сайті судової влади України.

Надіслана ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали від 29.10.2024 повернулась неврученою.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26 грудня 2024 року.

З метою додаткового повідомлення ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" про судове провадження господарським судом розміщено оголошення на офіційному сайті судової влади України.

Надіслані ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копії ухвал від 28.11.2024 повернулись неврученими із відмітками поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2024 відкладено розгляд справи на 23 січня 2025 року.

З метою додаткового повідомлення ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" про судове провадження господарським судом розміщено оголошення на офіційному сайті судової влади України.

Надіслана ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали від 26.12.2024 повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

У призначене на 23 січня 2025 року судове засідання представники Міської ради та ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" не з`явились. 22 січня Рада звернулась із клопотанням про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120,242 ГПК, пунктів 11,17,99,116,117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 р. у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 р. у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 р. у справі № 910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 р. у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 р. у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 р. у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 р. у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 р. у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 р. у справі № 916/1178/20, від 07.09.2022 р. у справі № 910/10569/21).

Окрім того, у відповідності до приписів пункту 76 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 із змінами, для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України Про поштовий зв`язок, цих Правил. Ухвали Господарського суду Одеської області надсилались на адресу ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте отримання їх Відповідачем залежить від суб`єктивної поведінки останнього, відтак надіслана кореспонденція суду вважається врученою належним чином, а Відповідач обізнаним про призначенні судові засідання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кузнецов та інші проти Російської Федерації зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України, Проніна проти України), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003 р.).

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В процесі розгляду справи Прокурор підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, представник Міської ради підтримував позицію Прокурора.

Письмового відзиву від ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило у зв`язку з чим у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

23 січня 2025 року судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

16 жовтня 2009 року між Міською радою (Орендодавець) та ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" (Орендар) укладено договір оренди землі № 9 (Договір), за умовами пункту 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться: Одеська обл., м. Теплодар, вул. Енергетиків.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,7810 га, у тому числі рілля 8,7810 га (пункт 2).

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: не має, а також інші об`єкти інфраструктури: біля ділянки знаходяться інженерні сеті (пункт 3).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 70075,73 грн (пункт 5).

Договір укладено на 49 років (пункт 5).

Орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки, що складає 2102,21 грн у рік (пункт 9).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 10).

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на р/р… не пізніше 10 числа наступного місяця (пункт 11).

Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі в наслідок інфляції;погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13).

Земельна ділянка передається в оренду для: під будівництво та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (пункт 15).

Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (пункт 16).

Умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки (пункт 17).

Після припинення дії договору орендар повертає орендареві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 21).

Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором… (пункт 38).

За невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору (пункт 41).

Договір містить підписи представників сторін.

16 жовтня 2009 року між Міською радою як Орендодавцем та ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" як Орендарем складено акт приймання-передачі земельної ділянки за укладеним Договором.

24 лютого 2011 року між Міською радою як Орендодавцем та ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" як Орендарем укладено Додаткову угоду до Договору, якою погоджено викласти пункт 9 у наступній редакції: «Орендна плата за землю вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі, що складає 3194,21 грн у рік (266,18 грн/місяць)».

Відповідно до представленого витягу від 04.11.2020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із кадастровим номером 5111500000:01:003:0006, остання на праві комунальної власності належить Міській раді, Орендарем є ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" (у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2009 р. за № 040951000031).

Відповідно до представленого витягу від 23.01.2018 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 5111500000:01:003:0006 її розмір складає 20828431,02 грн.

30 вересня 2020 року Міською радою складено до ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" претензію, в якій посилається на порушення взятих на себе за укладеним Договором оренди зобов`язань в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати (станом на 20.09.2020 наявна заборгованість у розмірі 2438078,88 грн). Міська рада пропонує сплатити наявну заборгованість. Відповідно до залишених АТ «УКРПОШТА» на конверті відміток надіслана Відповідачу претензія повернулась неврученою Міській раді.

Відповідно до представленого витягу від 20.01.2022 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 5111500000:01:003:0006 її розмір складає 22989871,97 грн.

Відповідно до представленого витягу від 25.01.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 5111500000:01:003:0006 її розмір складає 23098511,44 грн.

05 липня 2023 року Міською радою складено до ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" претензію, в якій посилається на порушення взятих на себе за укладеним Договором оренди зобов`язань в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати (станом на 31.06.2023 наявна заборгованість у розмірі 1036173,62 грн). Міська рада пропонує сплатити наявну заборгованість. Відповідно до залишених АТ «УКРПОШТА» на конверті відміток надіслана Відповідачу претензія повернулась неврученою Міській раді.

07 серпня 2023 року Міською радою складено до ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" претензію, в якій посилається на порушення взятих на себе за укладеним Договором оренди зобов`язань в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати (станом на 08.08.2023 наявна заборгованість у розмірі 1093919,90 грн). Міська рада пропонує сплатити наявну заборгованість. Відповідно до залишених АТ «УКРПОШТА» на конверті відміток надіслана Відповідачу претензія повернулась неврученою Міській раді.

Відповідно до представленого витягу від 07.08.2023 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із кадастровим номером 5111500000:01:003:0006, остання на праві комунальної власності належить Міській раді, Орендарем є ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ". Нормативно грошова оцінка станом на 25.01.2023 складає 23098511,44 грн.

29 вересня 2023 року Міською радою складено до ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" претензію, в якій посилається на порушення взятих на себе за укладеним Договором оренди зобов`язань в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати (станом на 20.09.2023 наявна заборгованість у розмірі 2438078,88 грн). Міська рада пропонує сплатити наявну заборгованість. Відповідно до залишених АТ «УКРПОШТА» на конверті відміток надіслана Відповідачу претензія повернулась неврученою Міській раді.

15 листопада 2023 року Міською радою складено до ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" претензію, в якій посилається на порушення взятих на себе за укладеним Договором оренди зобов`язань в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати (станом на 15.11.2023 наявна заборгованість у розмірі 2495825,16 грн). Міська рада пропонує сплатити наявну заборгованість. Відповідно до залишених АТ «УКРПОШТА» на конверті відміток надіслана Відповідачу претензія повернулась неврученою Міській раді.

Відповідно до представленого витягу від 12.09.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 5111500000:01:003:0006 її розмір складає 44434646,62 грн.

06 червня 2024 року Прокурор звернувся до Міської ради із запитом в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на укладений між сторонами у справі Договір оренди, просить надати його копію, разом із документами стосовно виконання Відповідачем взятих на себе за укладеним Договором зобов`язань.

24 червня 2024 року Міською радою надано на запит Прокурора відповідні документи. Відповідно до представленого Міською радою розрахунку заборгованості за ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" обліковується заборгованість у розмірі 2392674,08 грн у зв`язку із відсутністю своєчасного та остаточного внесення орендної плати впродовж 01.06.2021 01.06.2024.

19 липня 2024 року Прокурор звернувся до Міської ради із запитом в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на укладений між сторонами у справі Договір оренди, повідомляє про порушення Відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати у зв`язку із чим наявна заборгованість у розмірі 2392674,08 грн, з`ясовує вжиття заходів представницького характеру з метою захисту порушених прав.

31 липня 2024 року Міською радою надано відповідь на звернення Прокурора, в якій повідомляє про відсутність фінансування витрат на оплату судового збору, які позбавили можливість вчинення будь-яких дій.

10 вересня 2024 року Прокурором повідомлено Міську раду про звернення із позовом за захистом порушених прав.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом частини 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Із уведенням у дію 01.01.2002 р. нового Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 Земельного кодексу України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях Земельного кодексу України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 р. перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у Земельному кодексі України.

Разом з цим 01.01.2013 р. набув чинності Закон України № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

При цьому 27.05.2021 р. набув чинності Закон України № 1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", приписами якого доповнено "Перехідні положення" Земельного Кодексу України пунктом 24 такого змісту: З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Як зазначено судом, відповідно до представленої та дослідженої судом інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із кадастровим номером 5111500000:01:003:0006, остання на праві комунальної власності належить Міській раді, Орендарем є ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ".

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом частин 1,3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).

Враховуючи викладене, господарським судом встановлено, що Прокурором надано розумний строк для звернення Міської ради для відновлення порушених прав, проте останньою з моменту отримання повідомлень в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру не вчинено спрямованих на захист порушених інтересів дій, відтак Прокурором підтверджено наявність підстав для представництва інтересів Ради.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 4 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із частиною 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно частин 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 14.1.136 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

В свою чергу пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між Міською Радою та ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5111500000:01:003:0006 від 16 жовтня 2009.

Умовами пункту 9 укладеного Договору оренди передбачено, що орендна плата за землю вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі.

Умовами ж пункту 11 укладеного Договору передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на р/р… не пізніше 10 числа наступного місяця.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 сформовано правовий висновок стосовно того, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Відповідно до досліджених судом умов Договору розмір орендної плати, яка підлягає сплаті ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ", визначено сторонами у відсоткову співвідношенні від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме у розмірі 3% на рік.

Відповідно ж до досліджених судом витягів з Державного земельного кадастру та витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 5111500000:01:003:0006, розмір нормативної грошової оцінки змінювався, відтак господарський суд спираючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, доходить до висновку про наявність правових підстав для застосування відповідного розміру грошової оцінки земельної ділянки впродовж спірного періоду (заявленого до стягнення періоду, протягом якого Відповідачем не вносилась орендна плата на розрахунковий рахунок Міської ради).

Враховуючи наведене, господарський суд доходить до висновку, що ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" як Орендарем в порушення приписів статей 525,526,610,629,759,762 ЦК України, статей 193,283,286 ГК України та умов Договору обов`язку з перерахування орендної плати за період з 1 червня 2021 року по 1 червня 2024 року не виконано, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів частини 1 статті 530 ЦК України та умов пункту 11 Договору оренди землі строк виконання щомісячних зобов`язань в загальному розмірі 2392674,08 грн настав (судом перевірено представлений Прокурором розрахунок розміру заборгованості та встановленого його відповідність методології нарахування та приписам законодавства України).

ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" доказів, які спростовують позицію Прокурора, не представлено, так само як і не представлено доказів своєчасного та остаточного внесення коштів.

Відтак позовні вимоги Прокуратора про стягнення з ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" на користь Міської Ради 2392674,08 грн підлягають задоволенню.

Підстави для зміни або розірвання договору, визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 ЦК України).

З аналізу статті 651 ЦК України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати зміни договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення між шкодою та тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 р. у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 р. у справі № 910/6381/18 та від 14.08.2019 р. у справі № 910/8819/18.

Положення статті 141 ЗК України передбачають, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Приймаючи до уваги те, що ЖБК "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" як Орендарем земельної ділянки із кадастровим номером 5111500000:01:003:0006 порушувались умови укладеного Договору оренди в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати червня 2021 року червня 2024 року, господарський суд доходить до висновку про допущення ним істотного порушення Договору оренди протягом тривалого часу, що тягне для другої сторони неможливість досягнення цілей договору, а саме отримання Радою визначених умовами Договору коштів, відтак господарський суд вважає наявними правові підстави для розірвання Договору оренди.

Приписи статті 173 ГПК України передбачають, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Приймаючи до уваги те, що господарський суд дійшов до висновку про розірвання Договору оренди, передана за відповідними Договорами земельна ділянка із кадастровими номером 5111500000:01:003:0006 підлягає поверненню орендодавцеві (власнику) Міській Раді.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Комунальна, буд. 2, Код ЄДРПОУ 34643011) на користь Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Піонерна, буд. 7, Код ЄДРПОУ 04527038) заборгованість по сплаті орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 5111500000:01:003:0006, загальною площею 8,7810 га у сумі 2392674/дві мільйона триста дев`яносто дві тисячі шістсот сімдесят чотири/грн 08 коп., які спрямувати на бюджетний рахунок Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області ((код класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб»; код платежу 13010600; отримувач ГУК в Од.обл., м. Теплодар, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; МФО 899998; банк отримувач Казначейство України; номер рахунку - UA698999980334109812000015748).

Розірвати договір оренди № 9 земельної ділянки з кадастровим номером 5111500000:01:003:0006, загальною площею 8,7810 га, укладений 16.10.2009 р. між Теплодарською міською радою Одеського району Одеської області (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Піонерна, буд. 7, Код ЄДРПОУ 04527038) та Житлово-будівельним кооперативом "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Комунальна, буд. 2, Код ЄДРПОУ 34643011), зареєстрований Одеською регіональною філією ДП центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2009 р. за № 040951000031, зі змінами внесеними до договору додатковою угодою від 24.02.2011 р.

Зобов`язати Житлово-будівельний кооператив "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Комунальна, буд. 2, Код ЄДРПОУ 34643011) повернути Теплодарській міській раді Одеського району Одеської області (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Піонерна, буд. 7, Код ЄДРПОУ 04527038) земельну ділянку з кадастровим номером 5111500000:01:003:0006, загальною площею 8,7810 га, що розташована за адресою: Одеська область, м. Теплодар, вул. Енергетиків.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "МОЛОДІЖНИЙ ЖИЛИЙ КОМПЛЕКС ТЕПЛИЙ ДІМ" (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Комунальна, буд. 2, Код ЄДРПОУ 34643011) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, Код ЄРПОУ 03528552; рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101) 41943/сорок одну тисячу дев`ятсот сорок три/грн 13 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 03 лютого 2025 р.

Суддя С.Ф. Гут