Ухвала

від 30.01.2025 по справі 917/1854/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

30.01.2025 Справа № 917/1854/24(917/2409/24)

Суддя Паламарчук В. В. за участю секретаря судового засідання Біленко І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про визнання додаткових грошових вимог до боржника (вхід. №2512/24 від 30.12.2024) по справі №917/1854/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м.Київ, 03187; код ЄДРПОУ 38039872

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" вул.Харківське Шосе, буд. 2, м.Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 34698269

про банкрутство

Учасники справи: згідно протоколу

Встановив: ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.12.2024 відкрито провадження у справі №917/1854/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" (код ЄДРПОУ 34698269); введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича (свідоцтво №75 від 31.01.2013; адреса: а/с №8 м.Київ, 02034); призначено попереднє засідання суду на 20.02.2025.

З метою виявлення конкурсних кредиторів, 24.12.2024 Господарським судом Полтавської області оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" (код ЄДРПОУ 34698269). Дата публікації на сайті ВГСУ: 24.12.2024; номер публікації: 74936.

Згідно ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

В тридцятиденний термін від дня офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Пирятин Зернопродукт" до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про визнання додаткових грошових вимог до боржника в сумі 675 947,03грн (вхід. №2512/24 від 30.12.2024).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.12.2024 заяву передано на розгляд судді Паламарчуку В.В. в межах справи про банкрутство №917/1854/24 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №917/1854/24(917/2409/24).

За ухвалою від 15.01.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у справі про банкрутство №917/1854/24 до розгляду та призначено її у попередньому судовому засіданні на 30.01.2025 на 10:00год.

29.01.2025 від розпорядника майна надійшла заява про проведення судового засідання без його участі та повідомлено суд, про розгляд та визнання додаткових грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" в повному обсязі (вхід. №1167 від 29.01.2025).

Дослідивши матеріали вищезазначених грошових вимог, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Господарського суду Полтавської області з заявою про визнання додаткових грошових вимог до боржника щодо заборгованості за Договором купівлі-продажу №050508-ПЗ від 10.05.2008.

Зокрема прохає суд, визнати додаткові грошові вимоги на загальну суму 675 947,03грн та включити їх до наступних черг:

- сума вимог першої черги - 4 844,80грн (витрати по сплаті судового збору);

- сума вимог четвертої черги - 3 955,29грн (2 325,99грн інфляційні витрати, 729,30грн - 3% річних);

- сума вимог шостої черги - 667 146,94грн (пеня).

Однак, під час розрахунку кредитором в прохальній частині заяви здійснено арифметичну помилку, щодо загальної суми заявлених вимог четвертої черги, зазначено 3 955,29грн, тоді як при додаванні інфляційних та 3% річних загальна сума складає 3055,29грн.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" згідно Угоди №01/03-2012 про заміну кредитора у зобов`язанні від 01.03.2012 є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО".

10 травня 2008 року між ТОВ "ТАТ-АГРО" та ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" був укладений договір купівлі-продажу №050508-ПЗ, відповідно до умов якого визначено умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, мікродобрив.

У зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" взятого на себе грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору купівлі-продажу №050508-ПЗ від 10 травня 2008 року, ТОВ "ТАТ-АГРО" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області щодо стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 по справі №13/215-10, стягнуто із ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" на користь ТОВ "ТАТ-АГРО" (код ЄДРПОУ 33294293) суму основного боргу 298 000,00грн, пеню 182 301,48грн, 10% штрафу 67 787,77грн, інфляційні витрати 108 223,59грн, 3% - річних 24 438,94грн, витрати по сплаті державного мита 6 817,52грн, витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 235,55грн.

26.10.2010 Господарським суду Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання рішення.

В подальшому заборгованість згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2010 року по справі №13/215-10, за період із 09.10.2010 по 01.03.2023 в примусовому порядку була частково погашена.

Розмір заборгованості згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року по справі №13/215-10, становив 13 344,85 грн.

В подальшому в зв`язку з не повним та несвоєчасним виконанням ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" взятого на себе грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору купівлі-продажу №050508-ПЗ від 10.05.2008 ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулося до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою про стягнення із ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" донарахованого розміру пені, розрахованих за період із 09 листопада 2010 року по 09 червня 2013 року, 3%-річних, розрахованих за період із 01 вересня 2016 року по 01 березня 2023 року, та інфляційних втрат, розрахованих за період із вересня 2016 року по січень 2023 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.06.2023 по справі №917/377/23, частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС"; стягнуто з ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" 117 525,39грн пені, 36 718,61грн річних, 125 914,20грн інфляційних, 4 202,37грн судового збору. Всього - 284 360,57 грн.

21.08.2023 Господарським судом Полтавської області видано наказ про примусове виконання рішення.

На момент звернення ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" до Господарського суду Полтавської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" (вхід. №1937/24 від 30.10.2024) наявна та непогашена заборгованість складала 637 051,82грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.12.2024 визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (код ЄДРПОУ 38039872) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" (код ЄДРПОУ 34698269) в розмірі 637 051,82грн (13 344,85грн - заборгованості; 117 525,39грн - пені; 95 975,21грн - 3% річних, 366 431,25грн - інфляційні втрати, 35 450,78грн - послуги адвоката, 8 324,34грн витрат по сплаті судового збору), а також 24 224,00грн - судового збору, сплачених при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У зв`язку з порушенням боржником грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу №050508-ПЗ від 10 травня 2008 року, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" нараховано та заявлено до визнання штрафні санкції, а саме:

- 729,30грн 3% річних нарахованих за період з 02.03.2023 по 23.12.2024;

- 2 325,99грн інфляційних втрат нарахованих за період лютий 2023 по грудень 2024;

- 667 146,94грн - пені нарахованої за період з 10.06.2013 по 23.12.2024.

Розрахунок заявлених вимог наведений в тексті заяви про визнання додаткових грошових вимог.

Як встановлено судом, у рішенні Господарського суду Полтавської області від 13.06.2023 по справі №917/377/23 предметом спору було стягнення 3% річних нарахованих за період з 01.09.2016 р. по 01.03.2023, а також інфляційних втрат за період з вересня 2016 року по січень 2023 року.

У справі №917/1854/24(917/2409/24) кредитором заявлені вимоги про визнання 3% річних за період з 02.03.2023 по 23.12.2024 та інфляційних втрат за період лютий 2023 по грудень 2024 на суму основного зобов`язання 13 344,85грн по договору купівлі-продажу №050508-ПЗ від 10.05.2008.

Суд, дослідивши надані розрахунки, встановив, що заявлені у справі №917/1854/24(917/2409/24) додаткові грошові вимоги, а саме: суми 3 % річних та інфляційні нараховані заявником після періоду, що був предметом розгляду у справі №917/377/23.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2018 року у справі № 908/1394/17, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 цього Кодексу.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (даного висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 07.02.2018 у справі № 910/11249/17).

З огляду на викладене, вимога кредитора про нарахування інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованою.

Після перерахунку зробленого судом, з урахуванням зазначеного кредитором періоду, вірним нарахуванням 3% річних є сума у розмірі 726,13грн, інфляційних втрат - є сума в розмірі 2 233,81грн, які і підлягають визнанню.

Разом з тим, кредитором заявлено у справі №917/1854/24(917/2409/24) вимоги про визнання 667 146,94грн пені за період з 10.06.2013 по 23.12.2024. Згідно розрахунку вбачається, що пеня розрахована від сум невиконаних частин зобов`язання за вказаний період.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.3 договору купівлі-продажу № 050508-ПЗ від 10.05.2008 р. визначено, що у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно п. 5.3 договору Покупець, зокрема, зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Також у пункті 8.4 договору сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Здійснивши власний розрахунок пені в межах заявлених кредитором періодів, суд встановив, що розмір пені є значно більшим, чим заявлено кредитором.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи вказане, а також те, що кредитором розраховано та заявлено до визнання суму пені, розмір якої є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий розмір - 667 146,94грн підлягає визнанню.

За таких обставин, суд визнає додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до боржника, з яких: 726,13грн - 3% річних, 2233,81грн - інфляційні втрати, 667 146,94грн - пеня, а також 4844,80грн витрат по сплаті судового збору (платіжна інструкція №1201 від 28.12.2024). В іншій частині грошові вимоги відхилити.

Перевірка наданих розрахунків здійснена судом за допомогою програми "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон"

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч.6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Керуючись ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м.Київ, 03187; код ЄДРПОУ 38039872) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" (вул.Харківське Шосе, буд. 2, м.Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 34698269) в сумі 674 951,68грн, з яких:

- 4844,80грн (витрати по сплаті судового збору за подання заяви про визнання додаткових грошових вимог) - перша черга;

- 2 959,94грн (726,13грн - 3% річних, 2 233,81грн - інфляційні втрати) - четверта черга;

- 667 146,94грн (пеня) - шоста черга.

В частині заявлених додаткових грошових вимог в сумі 995,35грн (3% річних та інфляційних втрат) - відхилити.

2. Розпоряднику майна внести визнані судом грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника в порядку черговості, встановленої судом в даній ухвалі.

3. Копію ухвали направити заявнику, боржнику, розпоряднику майном та іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.

Повна хвала складена та підписана 04.02.2025р.

Суддя Паламарчук В.В.