Рішення

від 03.02.2025 по справі 926/2464/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 лютого 2025 року Справа № 926/2464/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Керівника Чернівецької окружної прокуратури, м. Чернівці,

в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради, м. Чернівці,

до Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу Бульвар, м. Чернівці,

про стягнення коштів до бюджету на суму 1817717,37 грн.,

за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,

представників сторін:

прокурор Маріуца Р.А.,

позивача Сьоміна І.В., самопредставництво (виписка з ЄДРЮОФОПГФ від 12.04.2024),

відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради як органу, уповноваженого на здійснення функцій у спірних правовідносинах, з позовною заявою до Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу Бульвар про стягнення до бюджету коштів пайової участі у розвитку інфрастуруктури населеного пункту на суму 1926139,93 грн., у тому числі 1487610,34 грн. основного боргу, 335179,26 грн. інфляційних втрат і 103350,33 грн. 3% річних.

В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що всупереч чинному законодавству відповідач, як замовник будівництва на об`єкті Будівництво багатоквартирних житлових будинків з підземним паркінгом (блоки 1, 2, 3) не сплатив до бюджету кошти пайової участі у розвитку інфрастуктури міста Чернівці, а Чернівецька міська рада як орган, уповноважений державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, не вжила заходів до стягнення зазначених коштів з відповідача, що перешкоджає належним чином фінансувати створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чернівці, підриває економічні основи місцевого самоврядування та безпосередньо порушує інтереси держави.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 позовну заяву Керівника Чернівецької окружної прокуратури передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою від 04.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.10.2024, відповідачу встановлено 15-тиденний строк для подання відзиву на позовну заяву та відомостей про електронний кабінет, зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Підготовче засідання у справі відкладалося ухвалами від 29.10.2024 на 19.11.2024 та від 19.11.2024 на 03.12.2024 у зв`язку з неявкою представника відповідача та не поданням відзиву на позов.

Ухвалою від 03.12.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 19.12.2024.

Представник відповідача в судове засідання 19.12.2024 не з`явився без повідомлення причини неявки, отримання належним чином надісланої ухвали від 03.12.2024 відповідач не забезпечив, згідно довідки Укрпошти про причини повернення надісланого ОЖБК Бульвар рекомендованого відправлення ухвала повернута за закінченням терміну зберігання, на стікері Укрпошти наявна також відмітка про те, що адресат вибув.

Відповідно до частин 1, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 цієї статті ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Позаяк відповідач не повідомив суд про зміну свого місцезнаходження, а прокурор і представник позивача висловилися за розгляд справи за відсутності представника відповідача, з огляду на положення частини 1 статті 202 ГПК України суд розпочав розгляд справи по суті в засіданні 19.12.2024 без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 19.12.2024 суд заслухав вступне слово прокурора і представника позивача, розпочав дослідження доказів, ухвалою від 19.12.2024 оголосив перерву в судовому засіданні до 16.01.2025 та, враховуючи, що відповідач не отримує судові повістки на офіційним місцезнаходженням, задля забезпечення повідомлення Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу Бульвар про дату, час і місце розгляду справи постановив повідомити відповідача про наступне судове засідання шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному статтею 122 ГПК України.

13.01.2025 Чернівецька окружна прокуратура подала заяву від 13.01.2025 про відмову від частини позовних вимог. В указаній заяві прокурор заявив відмову від позовних вимог про стягнення нарахованих до 06.10.2022 інфляційних втрат у сумі 93016,62 грн. та 3% у сумі 15405,94 грн., просить стягнути на користь Чернівецької міської ради 1817717,37 грн., з них сума боргу 1487610,34 грн., інфляційні втрати 242162,64 грн., 3% річних 87944,39 грн.

Ухвалою від 16.01.2025 прийнято до розгляду заяву прокурора про відмову від частини позовних вимог та, враховуючи, що представник відповідача в судове засідання не з`явився, розгляд справи відкладено на 03.02.2025.

У судове засідання 03.02.2025 представник відповідача не з`явився, про причини неявки не повідомив, надіслана Обслуговуючому житлово-будівельному кооперативу Бульвар ухвала від 16.01.2025 повернулася без вручення з відміткою Укрпошти про причини невручення: адреса відсутній за вказаною адресою (трек-номер поштового рекомендованого відправлення 0601102714052. На веб-сайті Судової влади України опубліковано оголошення від 17.01.2025 з повідомленням Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу Бульвар про дату, час і місце судового засідання 03.02.2025.

За таких обставин, з урахуванням положень статей 120-122 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання 03.02.2025, відтак неявка його представник не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 03.02.2025 суд дослідив докази у справі, провів судові дебати та вирішив справу по суті спору.

Прокурор і представник позивача в судових засіданнях просили задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу, інфляційних втрат і 3% річних у розмірі згідно із заявою про відмову від частини позовних вимог, пояснили, що відповідач усупереч чинному законодавству не звернувся до позивача для визначення йому розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Чернівці та не сплатив кошти пайової участі на наступний день після введення об`єкта будівництва в експлуатацію, що надає підстави для стягнення з Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу Бульвар боргу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України та компенсаційних витрат, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

22 травня 2017 року між Чернівецькою міською радою (Орендодавець) та Обслуговуючим житлово-будівельним кооперативом Бульвар (Орендар) укладено договір оренди землі № 10500, за умовами якого на підставі рішення 27 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 04.05.2017 № 697 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1794 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0066) строком на п`ять років по 22 травня 2022 р. включно. До зазначеного договору оренди землі сторони уклали додатковий договір № 1/10500 від 04.08.2022 про поновлення договору оренди землі з 22.05.2022 до 27.07.2027 р.

04 жовтня 2019 року між Чернівецькою міською радою (Орендодавець) та Обслуговуючим житлово-будівельним кооперативом Бульвар (Орендар) укладено ще один договір оренди землі № 11141, за умовами якого на підставі рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 26.09.2019 № 1868 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,3315 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0241) строком на 5 років до 04 жовтня 2024 р. включно, сторонами складено акт прийому-передачі земельної ділянки оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку від 04.10.2019.

У подальшому 04.11.2019 Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради було видано замовнику Обслуговуючому житлово-будівельному кооперативу Бульвар містобудівні умови і обмеження № 557-МУО для проектування об`єкта будівництва (взамін містобудівних умов та обмежень від 06.03.2019 № 387-МУО) на об`єкт Будівництво багатоквартирних житлових будинків з підземним паркінгом (блоки 1,2,3) (далі Об`єкт будівництва), який знаходиться на вищевказаних земельних ділянках АДРЕСА_2 кадастровий номер 7310136300:09:001:0241, АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:09:001:0066).

27.11.2019 Інспекцією архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради видано замовнику будівництва Обслуговуючому житлово-будівельному кооперативу Бульвар дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ 112193310122 на Об`єкт будівництва.

В Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва створено Акт готовності об`єкта до експлуатації від 26.09.2022, відповідно до якого об`єкт будівництва Будівництво багатоквартирних житлових будинків з підземним паркінгом (блоки 1,2,3) по АДРЕСА_3 , 3 чергами, черга № 1, черга 2 закінчений будівництвом та готовий до експлуатації (реєстраційний номер в ЄДЕССБ АСО1: 1184-1845-0330-5790). У пункті 13 Акту готовності міститься інформація, що пайова участь до місцевого бюджету відповідачем не сплачується на підставі пункту 13 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні № 132 - IX від 20.09.2019.

05.10.2022 Інспекцією архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради зареєстровано сертифікат № ЧВ122220926248, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом Об`єкта будівництва проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Листом № 24/01-08/1-3191/1848 від 02.09.2024 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив Чернівецьку окружну прокуратуру, що заява від замовника будівництва Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу Бульвар, щодо визначення розміру пайової участі по Об`єкту будівництва до Чернівецької міської ради не надходила, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці між Чернівецькою міською радою і замовником по даному Об`єкту будівництва не укладався.

У матеріалах справи наявне листування і запити Керівника Чернівецької окружної прокуратури до Чернівецької міської ради, з яких вбачається, що позивач не вживав заходів до стягнення коштів пайової участі з відповідача у зв`язку з невизначеністю механізму щодо примусового зобов`язання замовників звертатися до органів місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі (а.с. 86, 92-94, 95).

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми законодавства України.

Відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У матеріалах справи наявні достатні документи, які свідчать про те, що позивач Чернівецька міська рада, не вживала заходів щодо захисту інтересів держави шляхом звернення з позовною заявою до суду про стягнення з відповідача коштів пайової участі ані самостійно, ані після звернення прокурора з цього приводу, що є достатнім аргументом для підтвердження прокурором підстав для представництва.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Згідно положень частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.

Прокурором у позовній заяві зазначено позивачем Чернівецьку міську раду.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно зі статтями 142, 145 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, зокрема, є доходи місцевих бюджетів і інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до статей 5, 7, частини 1 статті 71 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети входять до структури бюджетної системи України.

Бюджетна система України ґрунтується на принципах збалансованості, повноти, обґрунтованості, цільового використання бюджетних коштів, відповідальності учасників бюджетного процесу, цільового використання бюджетних коштів, який полягає в тому, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають, зокрема, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Приписами частини 1, 2 статті 2, частини 1 статті 10, частини 3 статті 16, частин 1, 8 статті 60, частин 1, 4 статті 61 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні унормовано, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Частинами 1, 2 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території міста Чернівці таким органом місцевого самоврядування є Чернівецька міська рада.

У постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб територіальної громади.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, використовуються виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Маючи таке джерело надходжень, органи місцевого самоврядування спрямовують кошти на ремонт доріг, розвиток комунікацій біля новобудов, будівництво дитячих садків, шкіл, лікувальних установ, поліпшуючи цим самим інвестиційну привабливість своїх територій.

Враховуючи те, що територіальна громада міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради є власником комунального майна та до її компетенції належить, зокрема, забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів, несплата Обслуговуючим житлово-будівельним кооперативом Бульвар пайового внеску у розвиток інфраструктури Чернівецької міської ради призводить до недофінансування інвестиційних потреб територіальної громади, підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що, в свою чергу, завдає істотної шкоди інтересам держави.

Враховуючи викладене, у спірних правовідносинах саме Чернівецька міська рада є уповноваженим органом на подання відповідного позову, відтак підставою для представництва прокурором інтересів держави в означеній справі є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю позивача, яка полягає у відсутності активних дій (підготовка проекту позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі внаслідок несплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011.

Відповідно до статті 1, частини 1 статті 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

До 01.01.2020 року діяла норма статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, за змістом якої замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури в порядку та розмірі, встановлених органом місцевого самоврядування відповідно до цього Закону, на підставі договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування.

01 січня 2020 року набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні № 132-IX від 20 вересня 2019 року (далі Закон № 132-IX), яким з 01.01.2020 виключено статтю 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, що регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Згідно з абзацами 2, 3, 5 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для житлових будинків 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підпунктами 3, 4, 6 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень № 132-IX унормовано, що замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Отже, наведеними положеннями Закону № 132-IX визначено обов`язок замовника будівництва сплатити пайову участь до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію, а також розмір пайової участі і порядок її сплати для:

1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Таким чином, у вказаних випадках в силу імперативної норми закону замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

У даній справі дозвіл на виконання будівельних робіт на Об`єкті будівництва видано 27.11.2019, згідно з актом готовності будівельні роботи розпочаті у квітні 2020, закінчені у червні 2022, Об`єкт будівництва введений в експлуатацію 05.10.2022 (сертифікат № ЧВ122220926248 від 05.10.2022). Відтак, з огляду на наведені вище законодавчі положення Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив Бульвар, як замовник нового будівництва, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту міста Чернівці, та сплатити кошти пайової участі до прийняття об`єкта в експлуатацію 05.10.2022.

Однак, з матеріалів справи слідує, що в указаний термін відповідач не сплатив кошти пайової участі, що є порушенням підпункту 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, постановах Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21 від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 та від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 викладено висновки, що у випадку, якщо замовниками об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Рішенням Чернівецької міської ради № 54 від 24.12.2015 Про затвердження Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, пунктів рішення міської ради VІ скликання від 25.07.2013 № 926 затверджено Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців (далі Положення).

Відповідно до пункту 2.1 Положення розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста для житлових будинків становить 4% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, що є більшим, аніж встановлено в абзаці 5 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX 2% вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 17.02.2022 № 53 Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України станом на 01 січня 2022 року вартість 1 кв.м загальної площі квартир (з урахуванням ПДВ) у Чернівецькій області становила 14813,00 грн.

Виходячи із вказаної опосередкованої вартості спорудження житла у Чернівецькій області та загальної площі Об`єкта будівництва згідно з Актом готовності об`єкта до експлуатації від 26.09.2022 5021,3 м2, прокурором визначено розмір пайової участі відповідача у сумі 148610,34 грн., з розрахунку: (5021,3 м2 х 14813,00 грн.) х 2%, де 2% це розмір пайової участі згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX, який (розмір) є меншим, аніж встановлений Положенням.

Дослідивши зазначений розрахунок, суд дійшов до висновку, що він є обгрунтованим та здійсненим на законних підставах, зокрема, на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації та з урахуванням приписів пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX.

При цьому, за матеріалами справи суд не встановив обставин, які б свідчили, що відповідач звільняється від сплати пайової участі на підставі підпункту 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання зі сплати коштів пайової участі прокурор у позові просить стягнути з Обслуговуючого житлово-будівельного кооператив Бульвар нараховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України компенсаційні платежі на загальну суму 438529,59 грн., у тому числі: інфляційні втрати 335179,26 грн., нараховані за період з червня 2022 року по вересень 2024 року, і 103350,33 грн. 3% річних, нараховані за період з 02.06.2022 по 24.09.2024.

Заявою від 13.01.2025 прокурор відмовився від частини позовних вимог, а саме від стягнення нарахованих до 06.10.2022 року інфляційних втрат у сумі 93016,62 грн. та 3% річних у сумі 15405,94 грн., разом 108422,56 грн.

Указана заява Керівника Чернівецької окружної прокуратури прийнята до розгляду судом ухвалою від 16.01.2025 року.

Представник позивача проти відмови прокурора від частини позовних вимог не заперечує.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

За частиною 6 зазначеної статті ГПК України суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (частини 3-5 статті 231 ГПК України).

Розглянувши заяву Керівника Чернівецької окружної прокуратури від 13.01.2025 про відмову від частини позовних вимог, суд встановив, що ця заява відповідає вимогам статей 46, 170 ГПК України, подана уповноваженою особою, не суперечить інтересам позивача, тому суд приймає відмову прокурора від частини позовних вимог та закриває провадження у справі у частині вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 93016,62 грн. та 3% річних у сумі 15405,94 грн.

Розглянувши позовні вимоги Керівника Чернівецької окружної прокуратури про стягнення з відповідача 242162,64 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з жовтня 2022 року по вересень 2024 року, і 87944,39 грн. 3% річних, нарахованих за період 06.10.2022 року по 24.09.2024 року, суд зазначає таке.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної правової норми нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 904/4334/22.

Крім того у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, а Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 погодилась з цим висновком.

Таким чином, у даній справі слід констатувати, що відповідач, як замовник будівництва, без достатньої правової підстави за рахунок позивача зберіг у себе кошти пайової участі, у результаті чого відповідно до статті 1212 ЦК України у нього виникло позадоговірне грошове зобов`язання з повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, яке відповідач не виконав. Відтак, за прострочення виконання зобов`язання щодо повернення коштів нараховуються інфляційні втрати і 3% річних від простроченої суми за період прострочення відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат і 3% річних за виключенням частини вимог, від яких прокурор відмовився, суд дійшов до висновку, що прокурором правильно визначено період прострочення грошового зобов`язання та вірно обчислені зазначені компенсаційні платежі, позаяк приписами частини 1 статті 526, частини 1 статті 530 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Вище у рішенні зазначено, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX встановлено обов`язок замовника щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, тоді як датою прийняття в експлуатацію Об`єкта будівництва є дата видачі Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради сертифіката № ЧВ122220926248 05.10.2022.

Водночас, статтею 253, частиною 5 статті 254 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що строком, з якого вважається, що забудовник порушує зобов`язання із перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, є день, наступний за днем прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію 06.10.2022, як і визначив прокурор.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (статті 76, 77 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ході судового розгляду справи від відповідача не надійшло відзиву на позов, будь-яких міркувань чи заперечень стосовно позовних вимог прокурора Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив Бульвар до суду не подав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив.

При цьому, господарським судом у відповідності до засад господарського судочинства створено всі умови для реалізації відповідачем належних йому процесуальних прав, якими той на власний розсуд не скористався, відтак, несе відповідні процесуальні ризики.

Підсумовуючи, за результатами розгляду справи, оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні у відповідності до статті 86 ГПК України, суд доходить до висновку, що позов Керівника Чернівецької окружної прокуратури підлягає задоволенню як в частині стягнення суми пайової участі в розмірі 1487610,34 грн., так і в частині вимог про стягнення компенсаційних платежів, а саме 242162,64 грн. інфляційних втрат і 87944,39 грн. 3% річних.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України судовий збір, пропорційний задоволеним позовним вимогам, у сумі 27265,76 грн. покладається на відповідача ((1487610,34 грн. + 242162,64 грн. + 87944,39 грн.) х 1,5%).

Судовий збір у сумі 1626,34 грн. (28892,10 грн. 27265,76 грн.), що припадає на вимоги, щодо яких заявлено відмову від позову, залишається за прокурором, оскільки відмова від частини позовних вимог подана під час розгляду справи по суті (ст. 130 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 46, 129, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову Керівника Чернівецької окружної прокуратури від позову в частині позовних вимог про стягнення з Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу Бульвар 93016,62 грн. інфляційних втрат і 15405,94 грн. 3% річних та закрити провадження у справі в цій частині.

Судовий збір у сумі 1626,34 грн., що припадає на вимоги, провадження щодо яких закрито у зв`язку з прийняттям відмови прокурора від позову, залишити за Чернівецькою обласною прокуратурою.

2. Позовну заяву Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу Бульвар про стягнення коштів до бюджету на суму 1817717,37 грн. задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу Бульвар (вул. Руська, 10, м. Чернівці, 58008, код ЄДРПОУ 38701930) на користь Чернівецької міської ради (Центральна площа, 1, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 36068147, р/рахунок у форматі IBAN-UA148999980314111921000024405 в ДКСУ м. Київ, код платежу 24170000, одержувач Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/24170000):

- 1487610,34 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі;

- 242162,64 грн. інфляційних втрат;

- 87944,39 грн. 3 % річних.

4. Стягнути з Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу Бульвар (вул. Руська, 10, м. Чернівці, 58008, код ЄДРПОУ 38701930) на користь Чернівецької обласної прокуратури (вул. Кордуби, 21-А, м. Чернівці, 28001, код ЄДРПОУ 02910120, р/рахунок у форматі IBAN-UA378201720343110001000004946, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір у сумі 27265,76 грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні 03.02.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписаний 04.02.2025.

Суддя Т.І. Ковальчук