Рішення

від 04.02.2025 по справі 927/1119/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2025 року справа № 927/1119/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Санвіт-Холдінг, вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02090, код 32304939

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз, вул. Шевченко, 2Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552, код 38408485

про стягнення 71271,50 грн.

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

05.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Санвіт-Холдінг звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз про стягнення 40802,06 грн інфляційних втрат та 30469,44 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 040718/п від 04.07.2018 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.12.2024 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/1119/24 без повідомлення учасників сторін; відповідачу надано строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

23.12.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» у встановлений судом строк подано відзив на позов, у якому відповідач підтвердив факт укладення позивачем та відповідачем договору поставки №040718/п від 04.07.2018. Як зазначив відповідач, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, окупації території товариства та протиправних дій на території Чернігівської області відповідач зазнав збитків на загальну суму 6 393 431,47 грн., що підтверджується рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2023 у справі №927/1240/23. Посилаючись на п. 8.1 договору поставки №040718/п від 04.07.2018, відповідач зазначає, що не виконав умови договору сторін внаслідок форс-мажорних обставин, а також що порушення зобов`язання за договором зі сторони відповідача, на якому наголошує позивач, не потягнуло за собою завдання збитків іншим учасникам господарських відносин.

Відповідач зазначає, що відповідно до Листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 №01-8/21 якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій; правилами ч.3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника. Відповідач просить суд врахувати, що загальний розмір штрафних та компенсаційних нарахувань є надмірно великим, тобто заявлені вимоги створюють несправедливий і надмірний тягар для відповідача; неустойка не може бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. У задоволенні позорвих вимог відповідач просить суд відмовити у повному обсязі.

28.12.2024 позивач через систему «Електронний суд» у встановлений судом строк подав відповідь на відзив, у якому позивач повідомив про те, що, розуміючи обставини відповідача, які відбулися у період з 24.02.2022 по 03.04.2022, надав останньому строк для відновлення своїх потужностей та грошового потенціалу. Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення боргу та штрафних санкцій за договором поставки №040718/п лише 23.02.2023, тобто майже через рік після вторгнення російської федерації і початку окупації майнового комплексу відповідача, та через 325 (триста двадцять п`ять) календарних днів після визволення майнового комплексу відповідача Збройними силами України з окупації. За доводами позивача це більш ніж достатній термін для відновлення потужностей та грошового потенціалу, а також знайдення коштів для оплати вже поставленого позивачем товару хоча б у розстрочку, частинами. Крім того, виходячи з опублікованої інформації, яка міститься на офіційному сайті відповідача за період з 2022 року по 2024 рік, позивач зазначає, що відповідачем ведеться господарська діяльність. (а.с.110-111)

Позивач також зазначає, що відповідачем не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/6234/22, від 26.07.2023 у справі №909/1043/21, від 23.03.2023 у справі №920/505/22 щодо обґрунтування наявності форс-мажорних обставин саме для відповідача у справі, враховуючи відсутність у матеріалах справи №927/302/23 та №927/1119/24 сертифікату Торгово-промислової палати України, а сам факт введення воєнного стану не може бути правовою підставою для невиконання зобов`язань. Як зазначає позивач, відповідач відповідно до п. 8.2 договору не повідомив позивача щодо наявності форс-мажорних обставин, а тому не має права на них посилатись, а відсутність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини у відповідача нівелює його правову позицію як таку, що не підтверджується належними та допустими доказами.

За доводами позивача відповідач хибно трактує правову природу інфляційних втрат та 3% річних, відносячи їх до неустойки (штрафу, пені), посилаючись при цьому на ст. 549 Цивільного кодексу України та відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Відповідач зазначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

04.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добродія Фудз» (замовник) укладено договір поставки №040718/п (далі Договір) (а.с. 26-29).

Згідно з п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується передавати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити в порядку, передбаченому Договором, гофропродукцію (далі-товар) асортимент, кількість якого визначена в специфікаціях та / або видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник зобов`язується формувати асортимент та кількість товару в партії на підставі та у відповідності із заявкою покупця, яка надсилається постачальнику засобами електронної пошти, факсу, на зазначені у Договорі реквізити, а також передавати всі приналежності та документи (у тому числі документи про підтвердження якості товару), що стосуються товару і підлягають переданню разом із ним, та поставити товар протягом установлених у цьому Договорі строків та на визначених умовах.

Фактичний асортимент та кількість товару визначається у специфікаціях або накладних. Якість товару, що постачається, повинна відповідати стандартам, технічним умовам та іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості та підтверджуватись відповідними документами, які надаються разом із кожною партією товару. (п. 3.1 Договору). Товар може поставлятись з відхиленням +/- 15% від замовленого об`єму, з оплатою фактично поставленого об`єму товару (п. 3.2. Договору).

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що поставка товару відбувається силами та за рахунок постачальника на умовах СРТ (згідно з правилами Інкотермс 2010) за адресою складу покупця: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, 2Б (або на вибір покупця за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 53, корпус 4). За погодженням сторін поставка товару може здійснюватися силами та за рахунок покупця (на умовах EXW згідно з правилами Інкотермс 2010) (п. 4.2. Договору).

Датою поставки товару вважається дата, вказана у видатковій накладній. Постачальник зобов`язався поставляти товар у строк, зазначений у специфікаціях (пункти 4.3., 4.5. Договору).

Відповідно до п. 5.1, 5.2 Договору приймання товару здійснюється за кількістю згідно з видатковими накладними постачальника, за якістю згідно із технічною документацією. Покупець повинен звірити кількість товару при відвантажені. Постачальник одночасно з передачею товару зобов`язаний передати такі документи: товарно-транспортну накладну (оригінал), рахунок на оплату (оригінал), видаткову накладну (оригінал), сертифікат якості або якісне посвідчення (оригінал), висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (завірена копія), результати вимірювання міграції в модельні середовища (завірена копія), результати досліджень на визначення мікробіологічних показників та на вміст важких металів (завірена копія). Обов`язкові супровідні документи на автотранспорт (оригінали або належним чином завірені копії): санітарний паспорт автомобіля, медична книжка водія, довідка про санітарну обробку автомобіля (пункти 5.1., 5.2. Договору).

Ціна товару зазначається у накладних або у специфікаціях, що видаються на підставі асортименту замовленого покупцем, сума яких складає загальну суму Договору. У будь-якому випадку підписання видаткової накладної є підтвердженням погодженої ціни на замовлений товар (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 6.4 Договору покупець зобов`язується провести розрахунок за отриманий товар на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару. Датою отримання товару вважати дату підписання видаткових накладних.

Сторони у п. 7.3 Договору погодили, що у разі порушення покупцем строків оплати товару останній сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення оплати, від вартості неоплаченого товару за весь період прострочення.

Умови Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу, скріпленим печаткою та підписами уповноважених на те сторін. Зміни та доповнення є невід`ємною частиною Договору (п. 9.1. Договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання його постачальником і покупцем і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 10.1. Договору).

Додатковою угодою від 20.11.2020 до Договору поставки №040718/п від 04.07.2018 сторони прийшли взаємної згоди щодо продовження строку дії Договору та викладення п. 10.1 Договору у такій редакції: «Даний договір набуває чинності від дати його підписання та діє до 31.12.2023, а у частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором» ( а.с. 30).

Додатковою угодою від 09.07.2021 до Договору поставки №040718/п від 04.07.2018 сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 1.1., 3.1, 6.6 Договору та викладення цих пунктів у такій редакції: « 1.1. Постачальник зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити у порядку, передбаченим договором гофропродукцію та поліпропіленову плівку з друком або без друку, далі товар, асортимент, кількість якого визначена у специфікаціях та /або видаткових накладних.

3.1.Фактичний асортимент та кількість товару визначається у специфікаціях або накладних. Якість товару, що постачається, повинна відповідати стандартам, технічним умовам та іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості та підтверджуватись відповідними документами, які надаються разом із кожною партією Товару. Специфікаціями сторони можуть встановлювати інші, відмінні від вказаних у даному Договорі вимог до товару, - у такому випадку пріоритет мають вимоги, зазначені у специфікаціях.

6. Якщо товар виготовляється за допомогою штанцформ та фотополімерних форм, компенсацію вартості послуг за виготовлення таких покупець сплачує за власні кошти постачальнику».

Пунктом 4 додаткової угоди від 09.07.2021 сторони передбачили, що для товару - поліпропіленової плівки з друком або без друку, який поставляється за цим Договором, сторони погодили форму Заявки/Замовлення (додаток №2) та Специфікації (Додаток №3) до даної Додаткової угоди. ( а.с. 31)

На виконання умов Договору 29.11.2021 сторонами складена Специфікація № 29 (додаток № 1 до Договору), якою погоджена поставка гофроящика 520*240*235 мм бурого, на піддоні 1200*800 мм, «San Grano» у кількості 10000 шт. за ціною 13,65 грн. за одиницю (без ПДВ) (1); гофроящика 390*360*215 мм «Добродія» бурого на піддоні 1200*800 мм у кількості 10000 шт. за ціною 16,00 грн за одиницю (без ПДВ) (2); гофроящика 400*300*200 мм бурого «Happy Flakes» на піддоні 1200*1000 мм у кількості 5000 шт. за ціною 13,35 грн за одиницю (без ПДВ) (3); гофроящика 520*240*235 мм бурого на піддоні 1200*800мм «Добродія» у кількості 5000 шт. за ціною 13,65 грн. за одиницю (без ПДВ) (4). Загальна вартість товару: 517800,00 грн.(з ПДВ). Строк поставки - по 17.12.2021.( а.с. 32)

За умовами Специфікації № 29 поставка товару здійснюється на умовах СРТ за адресою складу покупця за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, 2Б.

Оплата за товар, визначений Специфікацією № 29, здійснюється на умовах відстрочення оплати протягом 60 календарних днів з дати отримання покупцем товару.

На виконання умов Договору 08.06.2022 сторонами підписана Специфікація № 32 (додаток № 1 до Договору), якою погоджена поставка товару гофроящика 520*240*235 мм бурого на піддоні 1200*800 мм «San Grano» у кількості 5000 шт. за ціною 14,45 грн. за одиницю (без ПДВ). Загальна вартість товару: 86700,00 грн (з ПДВ). Строк поставки по 20.06.2022.( а.с. 33)

За умовами Специфікації № 32 поставка товару здійснюється на умовах СРТ на адресу складу покупця за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, 2Б.

Оплата за товар, визначений Специфікацією № 32, здійснюється на умовах 50% передплати перед запуском та 50% передплати перед відвантаженням за фактом виготовлення.

За умовами Специфікацій № № 29, 32 (п. 3) обов`язкові супровідні документи на товар: ТТН (оригінал), рахунок на оплату (оригінал), видаткова накладна (оригінал), сертифікат якості або якісне посвідчення (оригінал), висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (завірена копія), результати вимірювання міграції в модельні середовища (завірена копія), результати досліджень на визначення мікробіологічних показників та на вміст важких металів (завірена копія). Обов`язкові супровідні документи на автотранспорт (оригінали або належним чином завірені копії): санітарний паспорт автомобіля, медична книжка водія, довідка про санітарну обробку автомобіля.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1486366,68 грн. на підставі видаткових накладних № 586 від 21.06.2022 на суму 93601,32 грн., № 233 від 23.02.2022 на суму 317497,20 грн., № 399 від 10.05.2022 на суму 120463,18 грн., № 455 від 25.05.2022 на суму 229534,36 грн., № 555 від 13.06.2022 на суму 74354,83 грн, № 556 від 13.06.2022 на суму 155400,76 грн., № 1013 від 20.09.2022 на суму 278646,95 грн., № 1014 від 20.09.2022 на суму 52361,90 грн., № 1035 від 30.09.2022 на суму 71679,89 грн, № 1132 від 19.10.2022 на суму 92826,29 грн.

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № 586 від 21.06.2022, № 233 від 23.02.2022, № 399 від 10.05.2022, № 455 від 25.05.2022, № 555 від 13.06.2022, №556 від 13.06.2022, № 1014 від 20.09.2022, № 1013 від 20.09.2022, № 1035 від 30.09.2022, № 1132 від 19.10.2022.

Перелічені видаткові та товарно-транспортні накладні складені за підписом обох сторін, завірені печатками юридичних осіб; у видаткових накладних проставлена відмітка про їх підписання на підставі договору № 040718/п від 04.07.2018.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2023 у справі № 927/302/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Санвіт-Холдінг до Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз про стягнення заборгованості у сумі 1127277,24 грн. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 819014,66 грн. боргу, 52817,36 грн. пені, 9658,60 грн. відсотків річних, 68519,96 грн. інфляційних втрат та 14250,16 грн. судового збору. (а.с. 13-24)

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі №927/302/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2023 у справі №927/302/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2023 у справі №927/302/23 залишене без змін. (а.с. 25)

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України у межах позову у даній справі позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення сплати боргу з 17.02.2023 по 14.05.2024 у сумі 30469,44 грн., а також інфляційні втрати за період прострочення сплати боргу з 01.03.2023 по 30.04.2024 у сумі 40802,06 грн. До справи позивачем надано розрахунок заборгованості (а.с.77).

Відповідач у відзиві на позов підтвердив факт укладення позивачем та відповідачем договору поставки №040718/п від 04.07.2018. Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, окупації території товариства та протиправних дій на території Чернігівської області відповідачем зазнано збитків на загальну суму 6 393 431,47 грн., що підтверджується рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2023 у справі №927/1240/23. Посилаючись на п. 8.1 договору поставки №040718/п від 04.07.2018, відповідач зазначає про не виконання умов договору сторін внаслідок форс-мажорних обставин, а також про те що порушення зобов`язання за договором зі сторони відповідача, на якому наголошує позивач, непотягнуло за собою завдання збитків іншим учасникам господарських відносин.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що звернувся із позовом до суду майже через рік після зазначених відповідачем у відзиві форс-мажорних обставин, до того ж, відповідачем ведеться господарська діяльність. За доводами позивача відповідач хибно трактує правову природу інфляційних втрат та 3% річних, відносячи їх до неустойки (штрафу, пені), посилаючись при цьому на ст. 549 Цивільного кодексу України та відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Спір між сторонами даної справи виник у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 040718/п від 04.07.2018 у частині своєчасної та у повному обсязі оплати суми заборгованості за отриманий товар.

Матеріалами справи підтверджено факт укладення сторонами договору поставки №040718/п від 04.07.2018, а також факт поставки обумовленого договором товару на загальну суму 1486366,68 грн. на підставі видаткових накладних № 586 від 21.06.2022 на суму 93601,32 грн., № 233 від 23.02.2022 на суму 317497,20 грн., № 399 від 10.05.2022 на суму 120463,18 грн., № 455 від 25.05.2022 на суму 229534,36 грн., № 555 від 13.06.2022 на суму 74354,83 грн, № 556 від 13.06.2022 на суму 155400,76 грн., № 1013 від 20.09.2022 на суму 278646,95 грн., № 1014 від 20.09.2022 на суму 52361,90 грн., № 1035 від 30.09.2022 на суму 71679,89 грн, № 1132 від 19.10.2022 на суму 92826,29 грн.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2023 у справі № 927/302/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Санвіт-Холдінг до Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз про стягнення заборгованості у сумі 1127277,24 грн. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 819014,66 грн. основного боргу, 52817,36 грн. пені, 9658,60 грн. відсотків річних, 68519,96 грн. інфляційних втрат та 14250,16 грн. судового збору (а.с. 13-24).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі №927/302/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2023 у справі №927/302/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2023 у справі №927/302/23 залишене без змін (а.с. 25).

Частиною 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Отже, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2023 у справі №927/302/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024, встановлено обставини прострочення оплати відповідачем товару, отриманого за специфікаціями № 29 від 29.11.2021 та № 32 від 08.06.2022 на загальну суму 604500,00 грн. на підставі видаткових накладних: № 586 від 21.06.2022 на суму 93601,32 грн., № 233 від 23.02.2022 на суму 102867,00 грн., № 399 від 10.05.2022 на суму 14484,78 грн., № 455 від 25.05.2022 на суму 229534,36 грн., № 555 від 13.06.2022 на суму 74354,83 грн, № 556 від 13.06.2022 на суму 155400,76 грн., № 1013 від 20.09.2022 на суму 35934,95 грн., № 1014 від 20.09.2022 на суму 9641,90 грн., № 1035 від 30.09.2022 на суму 10368,47 грн, № 1132 від 19.10.2022 на суму 92826,29 грн. ( а.с.19)

Вказаним рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2023 у справі № 927/302/23 з відповідача на користь позивача стягнуто 819014,66 грн. боргу, 52817,36 грн. пені, 9658,60 грн. відсотків річних, які нараховані за період прострочення з 07.02.2022 по 16.02.2023, 68519,96 грн. інфляційних втрат та 14250,16 грн. судового збору.

Платіжними інструкціями № 9356015558 від 15.05.2024, №9356015559 від 15.05.2024 підтверджується факт оплати суми боргу, стягнутого з відповідача за рішенням у справі №927/302/23 від 19.07.2023 (а.с. 67-68).

Оскільки станом на 14.05.2025 основна заборгованість відповідача за договором мала статус несплаченої, позивач просить стягнути з відповідача 30469,44 грн. 3% річних за період прострочення з 17.02.2023 по 14.05.2024 та 40802,06 грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2023 по 30.04.2024 на підставі доданого до позовної заяви розрахунку ( а.с.77).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1). Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Неможливість включає в себе як наявність випадку або непереборної сили (форс-мажорні обставини), так і відсутність коштів тощо.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Враховуючи викладене вище, відповідач не може бути звільнений від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Суд вважає за необхідне зазначити про необгрунтованість правової кваліфікації предмету спору та підстав позову у даній справі за ст. 549 Цивільного кодексу України та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки заявлені до стягнення на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування не є штрафними санкціями, а тому не можуть бути зменшені судом.

Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем обґрунтовано нараховано 30469,44 грн. 3% річних за період прострочення сплати боргу з 17.02.2023 по 14.05.2024 та 40802,06 грн. інфляційних втрат за період прострочення сплати боргу з 01.03.2023 по 30.04.2024, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У складі судових витрат позивач просить стягнути суму оплати послуг адвоката у розмірі 20000,00 грн.

За висновком суду на момент ухвалення судового рішення відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких визначено у позовній заяві. Позивачем повідомлено, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть надані у строки та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз (вул. Шевченко, 2Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552, код 38408485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санвіт-Холдінг ( вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02090, код 32304939) 3 % річних у сумі 30469,44 грн, інфляційні втрати у сумі 40802,06 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2025.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.О. Демидова