Постанова від 28.01.2025 по справі 910/173/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/173/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

прокуратури - Баклан Н. Ю.,

позивача 1 - не з`явився,

позивача 2 - не з`явився,

відповідача - Сайко Ю. В.,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Алданова С. О., Євсіков О. О., Корсак В. А.

від 04.11.2024

за позовом Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Північний офіс Держаудитслужби

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів,

1. Історія справи

Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 05.07.2021, № 2 від 13.10.2021 та № 5 від 17.01.2022 до договору № 24 про закупівлю товарів за державні кошти від 09.03.2021 та стягнення 343 167,94 грн безпідставно сплачених коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі № 910/173/23 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 10.10.2023 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі № 910/173/23. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив повністю.

Постановою від 29.01.2024 Верховний Суд скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23. Справу передав на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

За результатом нового розгляду, постановою від 07.10.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі № 910/173/23.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранат" подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/173/23 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування заяви Товариством зазначено, що судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом пред`явленого до нього позову в суді касаційної та апеляційної інстанцій, становлять - 60 500,00 грн. Також відповідач звернув уваг на те, що при зверненні з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2023 року ним було сплачено судовий збір у сумі 20 144,83 грн., згідно з платіжною інструкцією № 8988 від 28 грудня 2023 року. Отже, відповідач вважає, що на його користь підлягає стягненню 20 144,83 грн судового збору за розгляд касаційної скарги касатора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 910/173/23.

Зазначена заява обґрунтована тим, що Адвокатське бюро «Сайко та партнери» надало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранат" прийняло правову допомогу, що полягає у наступному:

- ознайомлення 01.11.2023 у Північному апеляційному господарському суді з матеріалами справи № 910/173/23 з метою підготування касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23 - 3 000,00 грн (1 година);

- підготування та надіслання 29.12.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23, що включає: правовий аналіз оскаржуваної постанови стосовно перспектив його оскарження Клієнтом до суду касаційної інстанції; опрацювання нормативної бази та судової практики, що потенційно може спростувати висновки апеляційного суду викладені в оскаржуваній постанові - 21 000,00 грн (7 годин);

- участь 29.02.2024 у судовому засіданні в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі № 910/173/23 - 2 000,00 грн (0,5 години);

- підготування та надіслання 25.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури подану на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі № 910/173/23, що включає: правовий аналіз доводів апеляційної скарги стосовно перспектив їх спростування; опрацювання нормативної бази та судової практики, що потенційно може спростувати висновки апелянта викладені в апеляційній скарзі - 21 000,00 грн (7 годин);

- участь: 29.04.2024, 03.06.2024, 12.06.2024, 07.08.2024, 11.09.2024, 07.10.2024 у судових засіданнях в Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/173/23 - 12 000,00 грн (5,5 годин);

- підготування та надіслання 05.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду додаткових пояснень у справі № 910/173/23 - 1 500,00 грн (0,5 години).

До апеляційного господарського суду від Прокурора надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в яких останній просить відмовити в повному обсязі у задоволені заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Прокурор зазначає, по-перше, що заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" розмір витрат на професійну правничу допомогу є суттєво завищеним і не відповідає критеріям «реальності» та «розумності». По-друге, підтверджуючих доказів щодо визначення вартості та порядку обчислення гонорару адвокату не надано. Зі змісту акта № 7 про надання правової допомоги вбачається, що розмір гонорару за ознайомлення з матеріалами справи № 910/173/23 становить - 3 000,00 грн, підготовку та надіслання касаційної скарги становить - 21 000,00 грн, відзиву на апеляційну скаргу - 21 000,00 грн. Розмір гонорару за участь у судових засіданнях становить - 2 000, 00 грн, кожне. Однак, відповідні рахунки на оплату і квитанції про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранат" Бюро гонорару, які б підтверджували безготівковий розрахунок, згідно вказаного акта про надання послуг відсутні. По-третє, правовим аналізом змісту відзиву адвоката Сайко Ю.В. на апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури, вбачаються посилання, які надавались адвокатом до суду першої інстанції та посилання на судово - товарознавчу експертизу, що по суті є результатом технічної роботи по копіюванню фрагментів та перенесення його у текст відзиву, що дає підстави для висновку, що адвокатом застосовано формальний підхід до написання процесуального документа у суді апеляційної інстанції. По-четверте, правове обґрунтування касаційної скарги не містить нової правової позиції, а посилання на норми права та практику суду ті ж самі, що застосовувались адвокатом при підготовці процесуальних документів у суді першої та апеляційної інстанції по даній справі. Підсумовуючи викладені заперечення Прокурор висновується, що оскільки заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 60 500 грн не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), дійсним, обґрунтованим, розумним, реальним, за відсутності доказів витраченого часу адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), то стягнення такого розміру судових витрат не відповідає критерію розумності, співмірності та справедливості.

2. Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

Додатковою постановою від 04.11.2024 Північний апеляційний господарський суд заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Присудив до стягнення з Київської міської прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат": - судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 22 500,00 грн; - судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23 у сумі 20 144,83 грн; - витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені у Верховному Суді в межах справи № 910/173/23 у розмірі 15 500,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовив.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція відповідача вже була сформована, зокрема, викладена у відзиві на позов та в заяві про залишення позову без розгляду щодо представництва інтересів позивачів прокурором, та, по суті, викладена Товариством у відзиві на апеляційну скаргу. З огляду на це, час, витрачений представником відповідача на підготовку відзиву на апеляційну скаргу не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та є надмірним, враховуючи, зокрема, складність справи та фактичні обставини, на яких вона ґрунтується;

- дослідивши надані відповідачем докази, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, з урахуванням критеріїв пропорційності та реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове (в окресленій частині) задоволення клопотання відповідача та стягнення на його користь 22 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, з розрахунку: (3 години х 3 000 грн + 12 000,00 грн (за участь у судових засіданнях) + 1 500,00 грн (за додаткові пояснення));

- касаційна скарга Товариства обґрунтована виключно порушенням судом апеляційної інстанції процесуальних приписів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання 10.10.2023, що: не охоплює значного обсягу дослідження нормативно-правової бази; вивчення широкого обсягу документів для спростування обставин, викладених Північним апеляційним господарським судом в постанові від 10.10.2023 у справі № 910/173/23; не вимагає дослідження значного обсягу судової практики. За вказаного, за висновками колегії суддів витрачений представником відповідача час на підготовку касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23 не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та є надмірним;

- дослідивши надані відповідачем докази, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, з урахуванням критеріїв пропорційності та реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове (в цій частині) задоволення клопотання відповідача та стягнення на його користь 15 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, з розрахунку: (3,5 години х 3 000 грн + 2 000,00 грн (за участь у судовому засіданні) + 3 000,00 грн (за ознайомлення із матеріалами справи));

- судовий збір у розмірі 20 144,83 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23, враховуючи результат апеляційного та касаційного перегляду цієї справи, покладається на Київську міську прокуратуру.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 910/173/23 в частині стягнення з Київської міської прокуратури витрат на професійну правничу допомогу в судах апеляційної і касаційної інстанцій у розмірі 38 000 грн, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" щодо стягнення зазначених витрат. В іншій частині Заступник керівника Київської міської прокуратури просить додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 910/173/23 залишити без змін.

В своїй касаційній скарзі Заступник керівника Київської міської прокуратури зазначив, що підставою касаційного оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 910/173/23 є наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує, що в порушення частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судом апеляційної інстанції застосовано статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 17.05.2023 у справі № 903/127/22 та від 25.05.2023 у справі № 906/959/21.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранат" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а додаткову постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

4. Позиція Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційний перегляд додаткової постанови суду апеляційної інстанції здійснюється лише в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним та касаційним розглядом цієї справи, оскільки інші частини додаткової постанови не оскаржені.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Колегія суддів не погоджується із висновками апеляційного господарського суду щодо розміру присуджених витрат з огляду на таке.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах 1, 2 статті 126 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами 3 - 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої' допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову па (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини 4, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Застосовуючи цю норму, Верховний Суд неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої' допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої' сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Принцип у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частини 4-6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України також визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як зазначалося раніше, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі) сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити й оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру й обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ № 922/1964/21).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначено, що Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Вирішуючи, чи є розмір витрат на правову (правничу) допомогу обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, з урахуванням складності та значення справи для сторін, апеляційний господарський суд обґрунтовано зазначив, що на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція заявника вже була сформована (викладена у відзиві на позов та в заяві про залишення позову без розгляду щодо представництва інтересів позивачів Прокурором), а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається, що свідчить про розумну необхідність непокладання усього розміру судових витрат у цій частині. Водночас, дійшов помилкового висновку, що за складання та надсилання відзиву на апеляційну скаргу обґрунтованим і пропорційним до предмета спору є розмір 9000,00 грн, оскільки такий розмір витрат на складання та надсилання відзиву на апеляційну скаргу з огляду на конкретні обставини справи не відповідає критерію розумності та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), беручи до уваги те, що правова позиція заявника вже була сформована (викладена у відзиві на позов та в заяві про залишення позову без розгляду щодо представництва інтересів позивачів Прокурором).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції стягуючи на користь заявника витрати у розмірі 12000,00 грн, які полягали в участі представника заявника у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, не врахував, що участь представника відповідача у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції 03.06.2024, 12.06.2024, 07.08.2024, 11.09.2024, 07.10.2024 (загальною тривалістю 1 год. 50 хв.) здійснювалася в режимі відеоконференції, що, відповідно, не потребувало витрат на транспорт, часу на доїзд до приміщення суду і очікування тощо (такий же висновок викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 05.11.2024 у справі № 27/55(914/536/23), від 26.11.2024 у справі № 922/1792/24).

Водночас, колегія суддів вважає правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що касаційна скарга відповідача була обґрунтована виключно порушенням судом апеляційної інстанції процесуальних приписів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання 10.10.2023, що: не охоплює значного обсягу дослідження нормативно-правової бази; вивчення широкого обсягу документів для спростування обставин, викладених Північним апеляційним господарським судом в постанові від 10.10.2023 у справі № 910/173/23; не вимагає дослідження значного обсягу судової практики. Водночас суд апеляційної інстанції дійшовши такого висновку, стягнув на користь заявника 10500,00 грн за підготовку та надіслання касаційної скарги. Колегія суддів вважає, що стягнута апеляційним господарським судом сума за підготовку та надіслання касаційної скарги не відповідає критеріям реальності та пропорційності до предмета спору.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранат" не надано доказів оплати понесених витрат на професійну правничу допомогу, Суд вважає за необхідне заначити, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відтак, відсутність доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранат" за надану професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат.

Отже, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранат" на правову (правничу) допомогу у зв`язку з розглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій, через призму критеріїв, встановлених частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, керуючись статтями 2, 80, 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи заперечення, обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, враховуючи критерій розумності розміру витрат, з огляду на конкретні обставини справи та фактичності і неминучості (необхідності) колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на Київську міську прокуратуру витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранат" у судах апеляційної та касаційної інстанцій, у розмірі 15 000 грн (з яких: 10000,00 грн - судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з апеляційним розглядом справи; 5000,00 грн - судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з касаційним розглядом справи).

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України).

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини 1, 4 статті 311 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу на додаткову постанову слід задовольнити частково, додаткову постанову суду апеляційної інстанції змінити у резолютивній частині, а в решті - залишити без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити частково.

2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024

у справі № 910/173/23 змінити шляхом викладення пунктів 2, 4 резолютивної частини цієї постанови у новій редакції:

"2. Стягнути з Київської міської прокуратури (адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код - 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" (адреса: 02094, м. Київ, вул. вул. Краківська, буд. 18-А, ідентифікаційний код - 21620913) 10000,00 (десять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи № 910/173/23.

4. Стягнути з Київської міської прокуратури (адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код - 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" (адреса: 02094, м. Київ, вул. вул. Краківська, буд. 18-А, ідентифікаційний код - 21620913) 5000,00 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/173/23".

3. В іншій частині додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 910/173/23 залишити без змін.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

О. А. Кролевець