Ухвала

від 03.02.2025 по справі 926/3701/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 926/3701/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Краснов Є. В., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Чернівецької міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024

у справі № 926/3701/21

за позовом Житлово - будівельного кооперативу № 63

до: Чернівецької міської ради; Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради; Фізичної особи-підприємця Ключука Сергія Михайловича; Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив "Зоряний-4"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 - Приватне підприємство "Будівельна компанія "Дельта"

про визнання незаконними та скасування рішень про зміну цільового призначення та містобудівних умов та обмежень

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 31.12.2024 надійша касаційна скарга Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 (повний текст складено 02.12.2024) у справі № 926/3701/21, направлена 24.12.2024 засобами поштового зв`язку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Краснов Є. В., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та дослідивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що постанова західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 926/3701/21 підлягають касаційному перегляду через наявність випадків, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною 2 ст. 287 ГПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися та зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Визначивши підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, в касаційній скарзі заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, однак не зазначає яку саме норму/норми судом першої та апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також не обґрунтовує у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми/норм права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися і у який спосіб необхідно сформувати єдину практику застосування цієї норми/норм.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Оскільки скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та відповідним наведенням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень у даній справі з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Разом з тим, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами ч. 2 ст. 287 ГПК України, на обставини щодо наявності яких не посилався скаржник.

Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 у розмірі 2 270 грн.

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій (тексти розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень), вбачається, що предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру: визнання незаконними та скасування рішень про зміну цільового призначення та містобудівних умов та обмежень.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.08.2024 у справі №926/3701/21 позов задоволено; визнано незаконним та скасовано пункт 25.1. рішення Чернівецької міської ради від 23.11.2020 р. №2501; визнано протиправними та скасовано містобудівні умови та обмеження, які видані фізичній особі-підприємцю Ключуку С.М. та затверджені наказом департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 19.12.2019р. № 582-МУО із внесеними змінами згідно наказу від 29.12.2020р. №787-МУО; стягнуто з Чернівецької міської ради на користь Житлово-будівельного кооперативу №63-1 135,00 грн судового збору; стягнуто з Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради на користь Житлово-будівельного кооперативу №63-1 135,00 грн судового збору; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ключука Сергія Михайловича на користь Житлово-будівельного кооперативу №63- 2 270,00 грн судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у цій справі рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.08.2024 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

У касаційній скарзі заявник просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 скасувати, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.08.2024 у справі № 926/3701/21 залишити без змін, тому, з урахуванням кількості вимог немайнового характеру, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 9 080 грн (2 вимоги х 2 270 грн) х 200 %.

До матеріалів касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору заявником додатково платіжну інструкцію від 24.12.2024 № 1617 про сплату 6 057 грн судового збору.

Таким чином, скаржник має доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 3 023 грн (9 080 грн - 6 057 грн).

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно доплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 3 023 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 20.11.2024, її повний текст складено 02.12.2024, а тому строк на її оскарження закінчився 23.12.2024, тоді як касаційну скаргу подано 24.12.2024, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 288 ГПК України для подання касаційної скарги.

Обґрунтовуючи заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови апеляційного господарського суду у даній справі, скаржник стверджує, що текст оскарженої постанови ним отримано 04.12.2024, тому подача касаційної скарги відбулась в межах двадцятиденного строку від дня вручення йому постанови і він має право на поновлення строку на касаційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 288 ГПК України.

На підтвердження своїх доводів скаржник додав копію першого аркуша постанови західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, на якій міститься відтиск штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції Чернівецької міської ради, який, на переконання колегії суддів, не підтверджує дійсну дату вручення судового рішення, оскільки відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції на першому аркуші оскаржуваної постанови у розумінні положень процесуального закону, не вказує на день вручення копії судового рішення учаснику справи, а лише засвідчує дату реєстрації відповідного документа в канцелярії установи чи організації і не може беззаперечно свідчити про дату фактичного отримання скаржником копії оскаржуваної постанови апеляційного суду. Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про час отримання копії відповідного судового рішення тощо.

Колегія суддів зауважує, що в ч. 2 ст. 288 ГПК України йдеться про право учасника справи на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не з дня його реєстрації на підприємстві.

Верховний Суд звертає увагу на те, що додана до матеріалів касаційної скарги копія першого аркушу оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 20.11.2024 у даній справі, з власною відміткою скаржника про її реєстрацію, не може вважатися належним і допустимим доказом, що підтверджує дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, оскільки штампи вхідної кореспонденції та відповідні вхідні відмітки проставляються власне скаржником, який має процесуальний інтерес і є його внутрішньою діяльністю.

Нормами ГПК України не передбачено автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження; учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Оскільки наведені в клопотанні обставини не обґрунтовані належними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв`язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.

Частиною 3 ст. 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того відповідно до ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням ЄСІТС, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

З наведеного вбачається, що чинним процесуальним законодавством передбачено такі способи надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи як надсилання у паперовій формі листом з описом вкладення або в електронній формі виключно з використанням ЄСІТС шляхом надсилання до електронного кабінету.

При цьому скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано належних доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 - Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Зоряний-4" та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 - Приватному підприємству "Будівельна компанія "Дельта".

Враховуючи викладене, касаційна скарга Чернівецької міської ради підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) надати касаційну скаргу у новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України; 2) подати клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження; 3)надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 3 023 грн; 4) подати докази надіслання копії касаційної скарги відповідачам Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради та третім особам.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 926/3701/21 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Краснов Є. В.

Случ О.В.