Постанова

від 30.01.2025 по справі 924/595/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 924/595/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючої, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання - Іщука В. В.,

представників:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація» - Слободянюка М. В.,

відповідача Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Логінової Т. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відповідача Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 (колегія суддів: Павлюк І. Ю. (головуючий), Грязнов В. В., Розізнана І. В.)

та рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2024 (суддя Заверуха С. В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація»

до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним і скасування рішення в частині,

УСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація» (далі -ТОВ «Софт Генерація», товариство, позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ, Відділення, Комітет, відповідач) про визнання недійсним і скасування рішення Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72/23-р/к від 05.04.2024 (далі - Рішення АМК) у справі № 03-06/10-20 в частині, що стосується ТОВ «Софт Генерація», в частині пунктів 1, 2, 3, 4 резолютивної частини рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Софт Генерація» вказувало, що не погоджується з Рішенням АМК та вважає його таким, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведенням обставин, які свідчать про вчинення товариством разом з Фізичною особою - підприємцем Фрібером Віталієм Олександровичем (далі - ФОП Фрібер В. О.) узгоджених дій; невідповідністю висновків Відділення АМК, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи; порушенням норм матеріального та процесуального права.

Господарський суд Хмельницької області згідно з рішенням 10.09.2024 позов задовольнив. Визнав недійсним та скасував рішення адміністративної колегії АМК № 72/23-р/к від 05.04.2024 у справі № 03-06/10-20 в частині, яка стосується ТОВ «Софт Генерація», в частині: пункту 1 - щодо визнання вчинення товариством порушення, що передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - ЗУ «Про захист економічної конкуренції», Закон № 2210-ІІІ ); пункту 2 - щодо накладення на товариство штрафу у розмірі 58 200,00 грн; пункту 3 - щодо визнання вчинення товариством порушення, що передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»; пункту 4 - щодо накладення на ТОВ «Софт Генерація» штрафу у розмірі 50 700,00 грн. Ухвалив стягнути з Відділення АМК на користь позивача 3 028,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю неправомірного або узгодженого формування учасниками спільно конкурсних пропозицій або цін на товар, обміну інформацією щодо поданої вартості тендерної пропозиції, дій, спрямованих на усунення, недопущення чи обмеження на торгах. Місцевий господарський суд, здійснивши оцінку доказів у цій справі відповідно до вимог частини другої статті 86 ГПК України, ураховуючи вірогідність і їх взаємний зв`язок у їх сукупності, констатував, що у цьому випадку не встановлені обставини пов`язаності суб`єктів господарювання, а така сукупність (обставин) у контексті дій позивача та особи, яка брала участь у торгах не свідчить про те, що пов`язаність трудовими відносинами ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібера В. О. станом на час проведення торгів, використання одних і тих же ІР-адрес та інші встановлені у Рішенні АМК факти є беззаперечним підтвердженням тієї обставини, яка б надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність під час підготовки та участі у торгах.

Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 26.11.2024 апеляційну скаргу Південно-західного міжобласного територіального відділення АМК залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 10.09.2024 залишив без змін.

Приймаючи вказану постанову, апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо спростування висновків, здійснених Відділенням АМК та викладених в оспорюваному Рішенні АМК. Водночас апеляційний суд відхилив доводи позивача про порушення відповідачем процесуальних норм, що полягали у тому, що працівники відповідача не отримали повноважень на збір і аналіз доказів, а підготовку подання про попередні висновки в антимонопольній справі працівник здійснив без повноважень, оскільки такі доводи є необґрунтованими та не стосуються предмета спору.

У поданій 05.12.2024 касаційній скарзі Відділення АМК, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, а також наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, просить скасувати оскаржувані ним судові рішення, у справі ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги з наведених підстав, скаржник зазначає, що:

- (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ у правовідносинах, де аналогічними є предмет та підстави позову, зміст позовних вимог, фактичні обставини справи та однакове матеріально-правове обґрунтування, тобто у справі, де б оскаржувалось рішення АМК, згідно з яким визнано ТОВ «Софт Генерація» таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частиною другою статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону № 2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результаті торгів UA-2018-06-11-000584-а (Торги-1) та UA-2018-06-13-001044-а (Торги-2), які проводилися протягом червня - липня 2018 року;

- (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) суди попередніх інстанцій, ухвалюючи спірні судові рішення, неправильно застосували норми статті 41 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» та не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 13.04.2021 у справі № 921/120/20, від 20.05.2021 у справі № 924/871/20, від 22.07.2021 у справі № 924/1096/20, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 27.01.2022 у справі № 910/16243/20, від 09.11.2023 у справі № 924/1230/21, від 05.12.2023 у справі № 924/1266/21, 07.05.2024 у справі № 924/923/23, від 22.12.2022 у справі № 914/130/22, від 17.01.2023 у справі № 914/3300/21, від 21.11.2024 у справі № 924/702/23, у яких Суд конкретизував висновок щодо необхідності дослідження обставин справи з урахуванням усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку; у постановах: від 05.12.2023 у справі № 924/1266/21, від 07.05.2024 у справі № 924/923/23, від 22.08.2024 у справі № 910/20567/20, від 21.11.2024 у справі № 924/702/23 щодо необхідності здійснення оцінки доказів у справах про оскарження рішень АМК, які стосуються спотворення результатів торгів у порядку частини другої статті 86 ГПК України з урахуванням їх вірогідності та взаємозв`язку у їх сукупності у кожній конкретній справі;

- (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України) суди попередніх інстанцій не врахували та не дослідили доказів та фактів у своїй сукупності, а саме: трудові відносини відповідачів; синхронність дій відповідачів у часі; нетипова поведінка відповідачів під час участі у торгах; спільне використання відповідачами одних і тих же ІР-адрес; ознаки спільного створення файлів тендерної пропозиції, що не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер В. О. своєї поведінки при підготовці до участі та участі у торгах (тендерах), зокрема, про обмін між ними інформацією. Наведене свідчить, що суди здійснили оцінку кожного доказу окремо, проте не провели належної оцінки всіх встановлених обставин справи у їх сукупності та взаємозв`язку, не дослідили та не перевірили покладених в основу Рішення АМК висновків в аспекті того, чи є у цьому випадку встановлені обставини пов`язаності суб`єктів господарювання та те, чи виключає така сукупність обставин у взаємозв`язку з вірогідністю саме у контексті позивача та особи, яка брала участь у торгах, використання однієї і тієї ж ІР-адреси, зазначення однієї і тієї ж електронної пошти та інші встановлені у Рішенні АМК обставини, підтвердженням наявності можливості обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність під час підготовки та участі у торгах, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

11.12.2024 до Верховного Суду від ТОВ «Софт Генерація» надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких позивач, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги заперечував проти відкриття касаційного провадження у цій справі.

Верховний Суд згідно з ухвалою від 19.12.2024 дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, та встановив строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 03.01.2025.

03.01.2025 до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Софт Генерація» на касаційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Одночасно у відзиві позивач вказує, що є потреба вирішити питання стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яку позивач планує понести у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, орієнтовний розмір яких становить 9 700,00 грн, докази чого будуть надані суду у встановленому процесуальним законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи відповідача, врахувавши заперечення позивача та відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд зазначає таке.

У частині першій статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

З огляду на принцип диспозитивності підстава, вимоги та межі касаційного оскарження визначаються самим скаржником у касаційній скарзі, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги ТОВ «Софт Генерація» про визнання частково недійсним Рішення АМК в частині визнання вчинення позивачем порушення законодавства, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Вказане Рішення АМК прийняте адміністративною колегією Відділення АМК за встановлених обставин узгодження учасниками торгів своїх дій, що полягають у: наявності трудових відносин під час проведення торгів; синхронності дій у період проведення торгів; спільному використанням одних і тих же ІР-адрес; використанні однієї і тієї ж електронної пошти; спільних ознаках створених файлів тендерної пропозиції.

Мотивуючи підставу касаційного оскарження судових рішень згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ у справах, де аналогічними є предмет та підстави позову, зміст позовних вимог, фактичні обставини справи та матеріально-правове регулювання, посилаючись при цьому на справу, яка розглядається.

Водночас, ураховуючи вимоги пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є, зокрема, неправильне застосування судом норм матеріального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Положення цієї статті спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Тобто Верховний Суд тлумачить норму права та, як наслідок, формує узагальнений висновок її застосування, вказує, що судам попередніх інстанцій потрібно враховувати, якщо правовідносини сторін регулюються відповідною нормою права, в іншому випадку - які обставини слід встановити для можливості її застосування саме в певній категорії правовідносин, однак не у справі з конкретним предметом спору, оскільки правильність застосування судами нижчих інстанцій норми права у справі з конкретним предметом позову (з урахуванням висновків суду касаційної інстанції) залежить від встановлених фактичних обставин у ній, порядок встановлення яких не є типовим і здійснюється насамперед на підставі позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію у відповідній справі.

У разі подання скарги з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд насамперед з`ясовує відсутність власного висновку щодо питання застосування норми права у певній категорії правовідносин, надалі - досліджує наявність / відсутність неправильного застосування судами попередніх інстанцій, зокрема, норм матеріального права з урахуванням уже встановлених в певній справі обставин на підставі оцінених судами доказів, адже не має права виходити за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, унормованих статтею 300 ГПК України.

Отже, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України таким чином, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ у справі щодо визнання недійсним та скасування в частині Рішення АМК, предметом дослідження якого було порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів конкретних торгів, скаржник вдається до довільного тлумачення положень пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, та водночас не враховує підходів Верховного Суду до розгляду касаційних скарг, поданих з такої ж підстави оскарження, спотворює їх зміст та нівелює істинну мету їх запровадження законодавцем у ГПК України, адже фактично просить надати правовий висновок, який по суті вимагає спростування здійсненої судами оцінки обставин та доказів у справі та, як наслідок, скасувати оскаржувані рішення про часткове задоволення позову і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Верховний Суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 311 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Обмежуючись посиланням у цій частині на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ у справі з тотожним предметом спору, скаржник разом з тим не зазначає, в чому саме полягає неправильність застосування судами попередніх інстанцій вказаної норми Закону № 2210-ІІІ (пункт 4 частина друга стаття 6) до правовідносин у цій справі з огляду на встановлені обставини та як, на його думку, відповідна норма повинна була бути застосована, що є необхідною умовою для оскарження судових рішень з підстави касаційної оскарження згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

У контексті наведеного колегія суддів наголошує, що коректне обґрунтування названої підстави касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє наявність висновків у певній категорії справ і залежно від встановленого - правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права з урахуванням встановлених обставин та в межах доводів касаційної скарги.

З огляду на викладене підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, за підтвердження наявності якої Верховний Суд здійснює перегляд рішень судів попередніх інстанцій, відсутня, оскільки не обґрунтована скаржником відповідно до вимог процесуального закону.

Крім того, Верховний Суд у справах № 924/1230/21, № 924/1266/21, № 924/702/23 уже висловлював правову позицію щодо питання застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ у подібних правовідносинах - при розгляді вимог про визнання недійсними рішень того ж Відділення АМК, згідно з яким суб`єктам господарювання було інкриміновано порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результаті торгів, з огляду на встановлені обставини, зокрема: наявності трудових відносин між учасниками під час проведення торгів; синхронності дій учасників; використання однієї і тієї ж ІР-адреси; ідентичності оформлення тендерної документації з використанням аналогічного програмного забезпечення.

За висновками Верховного Суду у названих справах антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ).

У розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації та передбачає для учасників процедури закупівлі самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Такі висновки є усталеними в судовій практиці вирішення подібних спорів, однак їх застосування залежить від обґрунтованості органом АМК самого оспорюваного рішення з переліком доказів, з яких він виходив у його прийнятті.

З огляду на наявність висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ у справах з подібним предметом спору неврахування судами попередніх інстанцій таких висновків може бути підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, однак касаційна скарга не обґрунтована такою підставою в контексті застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ, а Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу відповідними міркуваннями з огляду на порушення принципів диспозитивності та змагальності учасників справи.

Згідно з доводами касаційної скарги, неправильне застосування судами пункту 4 частини другої статті Закону № 2210-ІІІ визначено у контексті порушенням ними статті 86 ГПК України, яка регламентує здійснення оцінки доказів.

Так, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у постановах: від 13.04.2021 у справі № 921/120/20, від 20.05.2021 у справі № 924/871/20, від 22.07.2021 у справі № 924/1096/20, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 27.01.2022 у справі № 910/16243/20, від 09.11.2023 у справі № 924/1230/21, від 05.12.2023 у справі № 924/1266/21, 07.05.2024 у справі № 924/923/23, від 22.12.2022 у справі № 914/130/22, від 17.01.2023 у справі № 914/3300/21, від 21.11.2024 у справі № 924/702/23, у яких Суд конкретизував висновок щодо необхідності дослідження обставин справи з урахуванням усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку; у постановах Верховного Суду від 05.12.2023 у справі № 924/1266/21, від 07.05.2024 у справі № 924/923/23, від 22.08.2024 у справі № 910/20567/20, від 21.11.2024 у справі № 924/702/23 924/1266/21, від 07.05.2024 у справі № 924/923/23, від 22.08.2024 у справі № 910/20567/20, від 21.11.2024 у справі № 924/702/23 щодо необхідності здійснення оцінки доказів у справах про оскарження рішень АМК, які стосуються спотворення результатів торгів у порядку частини другої статті 86 ГПК України з урахуванням їх вірогідності та взаємозв`язку у їх сукупності у певній у кожній конкретній справі.

Перевіривши доводи скаржника, колегія суддів зазначає про подібність правовідносин у наведених справах з правовідносинами у справі, що розглядається, в частині, що стосується предмета позову (визнання частково недійсним рішення АМК щодо визнання суб`єкта господарювання таким, що порушив законодавство про захист економічної конкуренції), нормативно-правового регулювання, кваліфікації та притягнення за правопорушення за пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ.

Проте Суд зазначає, що скаржник безпідставно посилався для обґрунтування підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України в цій частині на:

- справу № 924/871/20, у якій Суд постановив ухвалу від 20.05.2021 про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, а при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, у зв`язку з чим зазначена ухвала на відміну від постанови Верховного Суду не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні приписів частини четвертої статті 236 та пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України;

- постанову Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 910/16243/20, у якій Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження у справі на підставі вимог пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, за касаційною скаргою в частині покликання скаржника на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо питання застосування статті 86 ГПК України у подібних спорах;

- постанову від 22.07.2021 у справі № 924/1096/20, у якій Суд закрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ремаса» у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Що ж до справ № 921/120/20, № 914/130/22, № 914/3300/21, № 924/1230/21, № 924/1266/21, № 910/2323/23, № 924/923/23, № 910/20567/20, № 924/702/23, № 910/17126/19, № 910/20567/20, то висновки в них щодо питання застосування статті 86 ГПК України у подібних правовідносинах полягають у такому.

Застосування приписів вказаної норми процесуального права має загальний (універсальний) характер для усіх справ, у тому числі які виникають у спорах щодо захисту економічної конкуренції.

Обов`язком суду при розгляді справи є саме оцінка доказів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, тобто з`ясування всіх юридично значущих обставин на підставі наданих сторонами аргументів та доказів з усіма притаманними їм (доказам) властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Закон № 2210-ІІІ не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів.

Отже, вирішуючи спори щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів, та дослідження питання про наявність / відсутність узгоджених антиконкурентних дій, господарським судам слід здійснювати оцінку усіх обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

Ураховуючи сталу та послідовну позицію Верховного Суду щодо оцінки доказів у порядку частини другої статті 86 ГПК України у судовому рішенні згідно з вимогам частини четвертої статті 238 цього Кодексу суд повинен наводити обґрунтування щодо того, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів у взаємному зв`язку доказів у справі у їх сукупності з іншими доказами і поясненнями сторін та здійсненням аналізу поведінки саме позивача як учасника торгів у контексті узгодженості саме дій позивача з іншими учасниками торгів.

Законодавчі приписи не регламентують чіткого обов`язку АМК щодо викладення структури рішення АМК (останній не зобов`язаний давати детальної відповіді на кожен аргумент особи, яка бере участь у справі, а межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру порушення), водночас рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним та повинно розкривати мотиви його ухвалення. Обов`язком АМК при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, тобто з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями.

З огляду на те що викладення структури змісту рішення АМК не регламентоване законодавчими приписами, межі обґрунтованості рішення АМК можуть бути різними залежно від характеру порушення, його кваліфікуючих ознак, водночас рішення АМК повинно розкривати мотиви його ухвалення, а також містити перелік доказів, з яких виходив орган АМК.

Суди, розглядаючи справи про визнання недійсним / скасування / зміну рішення АМК, повинні досліджувати та оцінювати наведені АМК докази і в разі їх підтвердження дійти висновку щодо достатності / недостатності висновків, викладених у такому рішенні.

Отже, у справах про визнання недійсним рішення АМК, згідно з яким дії суб`єкта господарювання кваліфіковано за ознаками пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що полягають у спотворенні результатів торгів, судам достатньо встановити й довести наявність наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Оцінка доказів - це визначення їх об`єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з огляду на їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності - є усунення суперечностей між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають з отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.

Крім того, сукупна оцінка доказів, вказаних АМК в оспорюваному рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які, на думку АМК, підтверджують таке узгодження.

Як встановили суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, протягом червня - липня 2018 року виконавчий комітет Вінницької міської ради провів процедуру відкритих торгів UA-2018-06-11-00054-а щодо закупівлі «Послуги з розробки (створення) вебпорталу «Invest in Vinnytsia», ДК 021:2015: 72230000-6 - «Послуги з розробки програмного забезпечення на замовлення» (Торги-1).

Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів кінцевий строк подання тендерних пропозицій був встановлений до 16:00 год 27.06.2018. Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі, який оголошений замовником, становить 400 000,00 грн.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі у Торгах-1 свої пропозиції подали два учасники - ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер В. О.

Згідно з протоколом засідання тендерного комітету щодо розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця від 04.07.2018 № 65 в Торгах 1 на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель prozorro.gov.ua за результатами оцінки тендерних пропозицій цінову пропозицію ТОВ «Софт Генерація» визнано найбільш економічно вигідною. Між замовником та переможцем Торгів-1 ТОВ «Софт Генерація» укладено договір купівлі-продажу від 18.07.2018 № 172/07-18 на зальну суму 388 000,00 грн.

Крім того, протягом вказаного періоду виконавчий комітет Вінницької міської ради провів процедуру відкритих торгів UA-2018-06-13-001044-а щодо закупівлі «Послуги з розробки (створення) вебпорталу «City for Business», ДК 021:2015: 72230000-6 - «Послуги з розробки програмного забезпечення на замовлення» (Торги-2).

Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів кінцевий строк подання тендерних пропозицій був встановлений до 16:00 год 02.07.2018. Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі, який оголошений замовником, становить 350 000,00 грн.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі у Торгах-2 свої пропозиції подали два учасники - ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер В. О.

Згідно з протоколом засідання тендерного комітету щодо розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця від 04.07.2018 в Торгах-1 на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель prozorro.gov.ua за результатами оцінки тендерних пропозицій цінову пропозицію ТОВ «Софт Генерація» визнано найбільш економічно вигідною. Між замовником та переможцем Торгів-1 ТОВ «Софт Генерація» укладено договір купівлі-продажу від 18.07.2018 № 172/07-18 на загальну суму 388 000,00 грн.

Згідно з протоколом засідання тендерного комітету щодо розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця від 09.07.2018 № 66 в Торгах-2 на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель prozorro.gov.ua за результатами оцінки тендерних пропозицій цінову пропозицію ТОВ «Софт Генерація» визнано найбільш економічно вигідною. Між замовником та переможцем Торгів-2 ТОВ «Софт Генерація» укладено договір купівлі-продажу від 20.07.2018 № 175/07-18 на зальну суму 338 000,00 грн.

14.05.2020 адміністративна колегія Відділення АМК на підставі розпорядження № 52/10-рп/к розпочала розгляд справи № 03-06/10-20 відносно ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер В. О. за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів спрощених закупівель, проведених виконавчим комітетом Вінницької міської ради щодо закупівлі робіт.

ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер В. О. були повідомлені про початок розгляду антимонопольної справи згідно з листами Вінницького обласного відділення АМК від 14.05.2020 № 52-02/727 та № 52-02/528. Подання з попередніми висновками у справі також були направлені ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер В. О. згідно з листами від 28.12.2023 № 72-02/2149 та № 72-02/2148, відповідно.

ФОП Фрібер В. О. отримав вказаний лист з копією подання АМК 04.01.2024, заперечень на подання з попередніми висновками не надавав. Лист з копією подання з попередніми висновками у справі, направлений ТОВ «Софт Генерація», адресат не отримав, вказаний лист був повернутий на адресу відділення із позначкою УДППЗ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

05.04.2024 адміністративна колегія Відділення АМК прийняла рішення № 72/23-р/к, у якому визнала ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер В. О. такими, що вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів Торгів-1 та Торгів-2, за що на них було накладено штрафи у розмірі 58 200,00 грн та 50 700,00 грн.

Приймаючи оспорюване рішення, адміністративна колегія Відділення АМК виходила зі встановлених під час дослідження фактів порушення учасниками торгів законодавства про захист економічної конкуренції обставин: наявності трудових відносин під час проведення Торгів-1 та Торгів-2; синхронності дій відповідачів у часі у Торгах-1 та Торгах-2; нетиповій поведінці відповідачів під час участі у Торгах-1 та Торгах-2; спільному використанню відповідачами одних і тих же ІР-адрес в Торгах-1 та Торгах-2; ознаками спільного створення файлів тендерної пропозиції відповідачами у Торгах-1 та Торгах-2, що у сукупності свідчить про узгоджену поведінку, що стосується спотворення результатів спрощених / допорогових закупівель, які проводилися виконавчим комітетом Вінницької міської ради щодо закупівлі вищевказаних робіт, та обмежує замовника у виборі цінових пропозицій учасників, які мали б бути запропоновані в умовах добросовісної конкуренції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Софт Генерація», суди попередніх інстанцій виходили з того, що у справі не встановлені обставини пов`язаності суб`єктів господарювання, а така сукупність у контексті дій позивача та іншого учасника Торгів-1 та Торгів-2 не свідчить про пов`язаність трудовими відносинами позивача та ФОП Фрібера В. О. станом на час проведення вказаних торгів, використанням одних і тих же ІР-адрес та інші встановлені у Рішенні АМК факти є беззаперечним підтвердженням тієї обставини, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність під час підготовки та участі в торгах.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, вказані рішення судів попередніх інстанцій містять оцінку кожної обставини окремо, одночасно з цим суди не здійснили належної оцінки обставинам справи з урахуванням усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку і вірогідності, порушивши вимоги статті 86 ГПК України з огляду на наведені вище висновки Верховного Суду.

Так, адміністративна колегія Відділення АМК в оспорюваному рішенні встановила, що серед фізичних осіб, які у період проведення Торгів-1, Торгів-2 (з 01.04.2018 до 30.09.2018) працювали в ТОВ «Софт Генерація», та за яких товариство сплачувало внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в Державному реєстрі застрахованих осіб перебував Фрібер В. О., що підтверджується згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.01.2020 № 0200-0604-6/174, надісланого на вимогу в. о. голови Відділення АМК від 28.12.2019 № 52-02/2424. Наведене також підтверджується згідно з інформаційною довідкою Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (лист від 24.01.2020 № 2449/9/02-32-02-01), відповідно до якої Фрібер В. О. у період проведення (з 01.04.2018 до 30.09.2018) Торгів-1 та Торгів-2 перебував у трудових відносинах та отримував доходи від ТОВ «Софт Генерація», тоді як він був суб`єктом господарювання - ФОП Фрібер В.О.

Синхронність дій ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер В. О. полягали у завантаженні тендерних пропозицій до електронної системи закупівель ProZorro для участі в Торгах-1 - в один і той же день, заздалегідь, за 4 дні до встановленого замовником кінцевого строку подання тендерних пропозицій, з незначною різницею у часі (56 хв), та для участі в Торгах-2 - завантаженні тендерних пропозицій в один і той же день, заздалегідь, за 9 днів до встановленого замовником кінцевого строку подання тендерних пропозицій, з незначною різницею у часі (54 хв).

Нетипова поведінка відповідачів у вказаній антимонопольній справі за встановленими у Рішенні АМК обставинами полягала у завантаженні ФОП Фрібер В. О. неповного пакету документів, що вимагав замовник згідно із затвердженою тендерною документацією протоколом № 62 від 11.06.2018, в систему для участі на Торги-1 та Торги-2 не заходив, що підтверджується інформацією ДП «Прозорро», наданою у листі від 21.02.2020 № 206/121/03. Наведене свідчить про те, що ФОП Фрібер В. О. не був зацікавлений у перемозі в Торгах-1 та Торгах-2, а фактично був «технічним учасником» задля забезпечення перемоги у вказаних торгах іншому учаснику.

Відділення АМК, проаналізувавши властивості файлів (документів), завантажених ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер В. О. під час участі у Торгах-1, Торгах-2 до електронної системи закупівель «Прозорро» на предмет наявності спільних ознак, встановило, що деякі файли були створені з використанням одного програмного забезпечення: версія 1.3 (Acrobat 4.х.), у ФОП Фрібер В. О. 1 з 1, у ТОВ «Софт Генерація» 2 з 7.

Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що ІР-адреси НОМЕР_1 , з якої ТОВ «Софт Генерація» розміщувала тендерні пропозиції до процедур закупівель Торгів-1 та Торгів-2, а також подавало податкову звітність, та 85.159.0.67, яка використовувалася для подання податкової звітності і спільно використовувалася ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер В. О. для входу в систему дистанційного StarAcces АТ «Укрсиббанк» у період, до, під час та після проведення Торгів-1 та Торгів-2.

Втім, акцентуючи увагу на синхронних діях суб`єктів господарювання та проведення платежів після проведення Торгів-1 та Торгів-2 (з 01.04.2018 до 30.09.2018), суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали належної оцінки встановленим у Рішенні АМК обставинам та таблицям у ньому, в яких Відділення АМК відображає встановлені обставини проведення платежів та синхронності вчинення товариствами відповідних дій до та під час, а в деяких випадках - в день проведення торгів, з урахуванням того чи може бути це випадковістю або наслідком об`єктивних чинників за встановлених обставин використання товариствами спільних ІР-адрес під час підготовки тендерної документації та в дні проведення торгів.

Поза увагою судів залишилося й дослідження та оцінка, зокрема, самої обставини використання одних IP-адрес учасниками торгів. Вказуючи в цій частині, що згідно з листом від 31.03.2020 № 2777 ТОВ «Хостінг Україна» повідомило Вінницьке обласне територіальне відділення АМКУ, що зазначена ІР-адреса з 19.07.2017 до 05.11.2019 належала обладнанню серверу (Dedicated), який в той період часу надавався в оренду абоненту - ТОВ «Економічні програми», яке у листі від 23.04.2020 № 2304/1 АМК вказало, що не володіє інформацією стосовно місцезнаходження ІР-адреси та хто фактично користувався та мав доступ до ІР-адреси. Вказувало, що ФОП Фрібер В. О. користувався вебсервісом «Сота» для подачі звітності до контролюючих органів 30.07.2018 о 14:46 із запитуваної ІР-адреси, а ТОВ «Софт Генерація» та ТОВ «ЦМСУ», якому була присвоєна вказана ІР-адреса, ніколи не користувалися вказаним сервісом. Згідно з листом від 17.12.2020 № 703 ТОВ «ЦМСУ» повідомило АМК, що не має можливості надати інформацію щодо фактичного користування ІР-адресами, а також надати копію договору щодо надання послуг з доступу до Інтернету за вказаними ІР-адресам, оскільки первинна фінансова господарська документація вилучена працівниками УСБУ у Вінницькій області. Проте суди у цій справі не дослідили належним чином надану позивачем на вимогу відділення у листі № 72-02/24 від 04.01.2021 інформацію та документи, зокрема установчі документи; адресу електронної поштової скриньки, яка використовувалася під час завантаження тендерних пропозицій в систему Прозорро; перелік ІР-адрес, портів, комп`ютерів, електронних адрес, з яких входили на поштову скриньку та особистий кабінет учасника; відомості про провайдера; відомості про місцезнаходження комп`ютерного обладнання; відомості про осіб (працівників), які залучалися до підготовки документів; перелік усіх осіб, які працювали у ТОВ «Софт Генерація» у період 2018, та інші відомості, які свідчили про використання ТОВ «Софт Генерація» та ТОВ Фрібер В. О. одних і тих же IP-адрес та використання ними одного і того ж комп`ютерного обладнання, що, зокрема, вказує про обмін учасниками інформацією між собою. Вказаного суди попередніх інстанцій не встановили, обмежившись посиланням на відсутність інформації про користувачів вказаних ІР-адрес.

Крім того, суди попередніх інстанцій не надали оцінки висновкам у Рішенні АМК (пункти 4.1.4 та 4.2.4) щодо встановлених Відділенням ознак спільного створення файлів тендерної пропозиції, завантажених ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер В. О., для участі у Торгах-1 та Торгах-2, відповідно до яких суди дійшли висновку про невиявлення схожості поданої учасниками у файлах інформації схожої за оформленням, використанням однакових шрифтів, розміщенням тексту та наявністю однакових помилок. Проте, як встановив АМК, подання учасниками для участі у торгах електронних файлів з однаковими параметрами (невідображення PDF, однакова версія PDF), вказують на те, що під час підготовки таких документів між учасниками відбувався обмін інформацією.

У постанові від 13.04.2021 у справі № 921/120/20, на яку посилається скаржник, Верховний Суд вказував про таке.

Згідно з пунктом 1 статті 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до статті 5 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з частиною першою статті 6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої вказаної статті).

У статтях 1, 6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» визначено самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. А тому негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

У разі коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх пропозицій - усувається непевність, а тому усувається й конкуренція між ними.

Отже, узгодження учасниками торгів своїх пропозицій, зокрема, через обмін інформацією, усувається конкуренція та змагальність між ними та спотворюються результати торгів, метою яких є вибір об`єктивно кращої пропозиції. Така поведінка порушує право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише завдяки справжній конкуренції.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 13.04.2021 у справі № 921/120/20, від 21.09.2021 у справі № 904/5842/20.

Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування Рішення АМК в частині, що стосується позивача ТОВ «Софт Генерація», помилково вдалися до досліджень встановлених адміністративною колегією Відділення АМК обставин та доказів, які їх підтверджують, не в сукупності, а окремо один від одного.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності. Питання про наявність / відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами з урахуванням усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, відповідно до статті 86 ГПК України. Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та послідовною. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2512/18, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21, від 11.04.2023 у справі № 910/21627/21.

Водночас суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, не врахували сталі та послідовні висновки Верховного Суду та оцінили кожний доказ окремо, не здійснивши належної оцінки всіх встановлених обставин справи, з урахуванням усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку.

Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про визнання недійсним та скасування в частині оспорюваного рішення АМК відповідно до вимог статті 59 Закону № 2210-ІІІ, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені всупереч вимогам статей 86, 236- 238 ГПК України.

Так, доводи касаційної скарги є прийнятними та обґрунтованими, а отже підстави касаційного оскарження судових рішень по суті спору, передбачені згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, підтвердилися після відкриття касаційного провадження, оскільки суди попередніх інстанцій здійснили оцінку кожного доказу окремо без надання належної оцінки всім встановленим обставинам справи та доказам на їх підтвердження у їх сукупності та взаємозв`язку з урахуванням вірогідності, не дослідили та не перевірили покладених в основу рішення Відділення АМК висновків на предмет їх відповідності наявним у справі доказам, здійснили посилання на документи у справі без зазначення обставин, які ними підтверджуються, не зазначили мотивів відхилення ключових та вагомих аргументів відповідача по суті позовних вимог, які є аналогічними доводам касаційної скарги.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції відповідно до вимог статті 300 ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Отже, відповідно до положень частини третьої статті 310 ГПК України оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції від 26.11.2024 та рішення суду першої інстанції від 10.09.2024 по суті спору у цій справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судам попередніх інстанцій необхідно врахувати викладене, дослідити зібрані у справі докази, дати їм та аргументам учасників справи належну правову оцінку і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до вимог закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2024 у справі № 924/595/24 - скасувати.

3. Справу № 924/595/24 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: І. В. Булгакова

Т. М. Малашенкова