Ухвала

від 04.02.2025 по справі 645/7043/24

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/7043/24

Провадження № 2/645/595/25

УХВАЛА

Іменем України

04 лютого 2025 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Феленко Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Пастушенко К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6В» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкових територій,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6В» звернулося до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на обслуговування житлового будинку та прибудинкової території. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, управління та експлуатацію якого здійснює позивач та, відповідно, є виконавцем послуг у цьому будинку. Кошторис витрат за послугу з утримання багатоквартирного будинку та структура внесків з утримання будинків та прибудинкових територій затверджені протоколом загальних зборів ОСББ «Драгоманова 6В», що відповідає статуту ОСББ та діючому законодавству України. Прийняті загальними зборами ОСББ «Драгоманова 6В» рішення, які оформлені протоколами, на даний час є чинними, ніким не оскаржувалися. ОСББ «Драгоманова 6В» у період з 01.12.2021 по 01.11.2024 виконувало свої зобов`язання та забезпечувало надання відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Проте, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим перед позивачем утворилась заборгованість за надання послуг щодо утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаний період, що складає 4978,02 грн..

Представник позивача, адвокат Світлична Я.О. 04.02.2025 надала до суду заяву, в якій зазначила, що після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем борг перед позивачем погашено у повному обсязі, тому позовні вимоги не підтримує. Оскільки позивач вже поніс витрати, тому заявляє про необхідність застосування частини 3 статті 142 ЦПК України та просила стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору та за надання правничої допомоги. Просила провести судове засідання без участі сторони позивача.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі. Зазначила, що заборгованість перед позивачем нею погашена. Також, при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат просила врахувати скрутне матеріальне становище, труднощі з її здоров`ям, та догляд за хворою матір`ю.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Представником позивача подано до суду вищевказаний позов. Згідно наданої довідки голови правління ОСББ «Драгоманова 6В», ОСОБА_1 здійснила оплату внеску на утримання будинку в розмірі 5598,28 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості виконані відповідачкою у повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї цивільної справи, суд вважає необхідним зазначити наступне.

За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 зазначеного Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону встановлено, що представництво це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги -види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного Закону).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним З`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини 2статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача;у разі відмови в позові - на позивача;у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268, від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Інтереси Об`єднання співвласниківбагатоквартирногобудинку«Драгоманова 6В» під час розгляду справи в суді представляла адвокат Світлична Я.О. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 28.10.2024 та додатку № 1 до вказаного договору від 28.10.2024.

Суд зазначає, що звернення до суду із подібними позовами про стягнення заборгованості зі сплати внесків на обслуговування житлового будинку та прибудинкової території носить масовий характер, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. В ході розгляду справи відповідачка сплатила суму заборгованості, що виключає стадію подальшого виконання судового рішення. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 7000,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.

За таких обставин, беручи до уваги закриття провадження у справі через виконання відповідачкою свого зобов`язання, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості, суд прийшов до висновку про можливість зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 2000,00 грн..

Щодо стягнення суми судового судового збору, суд зазначає наступне.

КЦС ВС указав, у яких випадках відшкодовуються судові витрати у разі закриття провадження у справі. Про це йдеться у постанові у справі № 199/9188/16-ц від 21.04.2021.

Так, у постанові зазначено: «Правовий аналіз ч. 3 ст. 142 ЦПК дає підстави для висновку, що в разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за винятком, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК) відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.

Частина 3 зазначеної статті застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем.».

Тож беручи до уваги, що відповідачкою було сплачено борг за позовом після пред`явлення позову, суд вважає, що сума судового збору підлягає стягненню з ОСОБА_1 після постановлення судом ухвали про закриття провадження.

Враховуючи викладене, заява про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.133, 137, 138, 141, 270 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі № 645/7043/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6В» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкових територій - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6В» (код ЄДРПОУ 44418758) витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6В» (код ЄДРПОУ 44418758) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн..

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення, безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Феленко