ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/803/170/25 Справа № 216/5819/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
власника майна ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадження № 12024041230001661, -
ВСТАНОВИВ:
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, вилучене в період часу з 06:50 по 08:16 годин 06.12.2024 під час проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , а саме: банківські картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; банківські картки «ОщадБанк» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ; «Пумб Банк» № НОМЕР_5 ; банківська картка «izibank» № НОМЕР_6 ; банківські картки «Райфайзен Банк» № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 ; банківська картка «Власний Рахунок» № НОМЕР_10 ; АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_11 ; «Таском Банк» № НОМЕР_12 ; банківська картка «А-банк» № НОМЕР_13 , які поміщені до експертного пакету № SUD 2082939; два мобільних телефони марки «iPhone», які поміщені до експертного пакету № SUD 20829443; мобільний телефон марки «Sigma» X stale, імеі НОМЕР_14 , імеі НОМЕР_15 , мобільний телефон «aelion» 300, imei 1-351834044026273 imei НОМЕР_16 ; мобільний телефон «Sigma» X stale, imei 1- НОМЕР_17 , imei НОМЕР_18 , які поміщено до експертного пакету № SUD 2082940; флеш носії в кількості 3-х штук, сім карта оператора «Київстар», сім холдер з сім картою оператора «Київстар», сім холдер «Водафон», дві упаковки до сім карт «Водафон», сім холдер «Водафон», сім карта «Водафон», поміщені до експертного пакету № SUD 2082941; мобільний телефон марки «iPhone-13» imei НОМЕР_19 , imei НОМЕР_20 ; мобільний телефон марки «iPhone-10 XS» imei НОМЕР_21 , imei НОМЕР_22 , які поміщені до експертного пакету № SUD 2082942; планшет марки «iPad», поміщений до експертного пакету № SUD 2082938; мобільний телефон марки «Redmi Note 13 Pro» imei НОМЕР_23 , imei НОМЕР_24 , поміщений до експертного пакету № SUD 2082937; грошові кошти різного номіналу в загальній сумі 92300 грн, поміщені до експертного пакету № SUD 2082936.
Також, накладено арешт на майно, вилучене в період часу з 08:44 по 08:50 годин 06.12.2024 під час проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки «Nomi i281» imei 1-358369081145606 imei НОМЕР_25 , який поміщений до експертного пакету № SUD 2082935.
Та накладено арешт на майно, вилучене в період часу з 09:00 по 09:10 годин 06.12.2024, під час проведення обшуку в салоні автомобіля KIA K5 д.н.з. НОМЕР_26 , яким користується ОСОБА_7 , а саме: упаковка від сім карти оператора «Київстар» з сім холдером, упаковка з сім карти «лайфселл» з сім холдером, сім холдер з сім картою «лайфселл, мобільний телефон марки «Nokia 101» imei НОМЕР_27 , imei НОМЕР_28 з сім картою оператора «лайфселл», поміщені до експертного пакету SUD 2082934.
Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що оскільки майно, тимчасово вилучене під час обшуків житла та автомобіля, якими користується ОСОБА_7 , може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, містити у собі сліди злочинів, що може бути встановлено під час проведення відповідних слідчих та процесуальних дій, зокрема, шляхом проведення експертних досліджень вилучених мобільних телефонів, сім холдерів, планшетів, банківських карток, а також слідчих дій, направлених на встановлення походження вилучених грошових коштів, в межах кримінального провадження №12024041230001661 від 23.07.2024, тому з урахуванням вимог ст. 170 КПК України, а також з метою збереження вказаного майна як доказу вчинення кримінального правопорушення, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт тимчасово вилученого майна, вважається обґрунтованим та доцільним.
Зазначає, що не беруться до уваги заперечення ОСОБА_7 , оскільки, в даному випадку, встановлення ознак кримінального правопорушення, осіб, причетних до його скоєння, на даному етапі є завданням органу досудового розслідування, а після встановлення обставин злочину ОСОБА_7 не позбавлений права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту на майно в установленому порядку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 проситьть скасувати ухвалу слідчого судді в повному обсязі та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що строк подачі клопотання про арешт майна, тимчасово вилученого під час обшуку 06.12.2024 року закінчився 08 грудня 2024 року, однак прокурор звернувся з таким клопотанням 11 грудня 2024 року.
Зазначає, що відносно ОСОБА_7 відсутня обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. ОСОБА_7 не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.
Вказує, що прокурор не дотримався вимог ч. 2 ст. 171, ч. 3 ст. 132 КПК України. Не доведено чому майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та є речовим доказом.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_7 та його адвокат ОСОБА_9 підтрималиапеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Так, ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Мотивуючи необхідність задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя, пославшись на зміст клопотання, щодо фактичних обставин кримінального провадження, на положення ст. 170 КПК України зазначив, що з метою збереження майна як доказу вчинення кримінального правопорушення, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт тимчасово вилученого майна, вважається обґрунтованим та доцільним
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки зазначене майно може бути предметом злочину та містити відомості про обставини вчинення злочину.
Відтак, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речових доказів п. 1) ч. 2 ст. 170 КПК України.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, погоджується з висновком слідчого судді про те, що арешт майна є необхідним для забезпечення збереження майна.
На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя врахувавши всі обставини кримінального провадження, обґрунтовано наклав арешт на вищезазначене майно.
Доводи апеляційної скарги про те, що прокурор із клопотанням про арешт майна звернувся з порушенням строків, визначених КПК України, спростовуються матеріалами справи, оскільки відповдіно до копії поштового відправлення, клопотання про арешт майна було направлено до суду за допомогою поштового звязку 06.12.2024 року.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити докази, які входять до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024041230001661 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Посилання апелянта на те на те, що відносно ОСОБА_7 відсутня обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження. ОСОБА_7 не маєжодного процесуальногостатусу уданому кримінальномупровадженні апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки належність майна іншій особі (фізичній чи юридичній) у разі доведення відповідності його ознакам речового доказу не є перешкодою у арешті майна з метою збереження речового доказу (частина 3 статті 170 КПК).
Відтак, з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення, за фактом імовірного вчинення якого проводиться досудове розслідування, на даній стадії досудового розслідування застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт зазначеного в клопотанні майна, є обґрунтованим.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчогосудді Центрально-Міськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областівід 16грудня 2024року проарешт майнау кримінальномупровадження №12024041230001661 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2025 |
Оприлюднено | 06.02.2025 |
Номер документу | 124900181 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Дніпровський апеляційний суд
Пістун А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні