Ухвала

від 29.01.2025 по справі 202/7049/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/101/25 Справа № 202/7049/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 грудня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021040000000418 від 29травня 2021 року, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Самар

Дніпропетровської області, зареєстрованого за

адресою:

АДРЕСА_1 , проживаючого за

адресою:

АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.4 ст.190, ч.2 ст.27, ч.4 ст.190, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 05 лютого 2025 року із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , та поклавши на нього наступні обов`язки: цілодобово не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.4 ст.190, ч.2 ст.27, ч.4 ст.190, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, та наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, а саме того, що підозрюваний не був організатором злочинів, мав роль виконавця, раніше не судимий, має двох неповнолітніх дітей, такий ризик, як можливість переховування від органу досудового розслідування, може бути забезпечено більш м`яким запобіжним заходом, у вигляді домашнього арешту з покладанням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

В апеляційнійскарзі тадоповненнях донеї прокурорпросить скасуватиухвалу слідчогосудді тапостановити нову,якою застосуватистосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обґрунтовуючи заявленів апеляційнійскарзі вимогипрокурор посилаєтьсяна те,що оскаржуванаухвала єнезаконною танеобґрунтованою. Вказує на те, що в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На переконання сторони обвинувачення жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не зможуть забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги та скасувати ухвалу слідчого судді, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 05 лютого 2025 року з покладанням на нього певних обов`язків у відповідності до вимог ст.194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст.178 КПК України.

Як слідує з матеріалів провадження, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021040000000418 від 29травня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України.

05 грудня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.4 ст.190, ч.2 ст.27, ч.4 ст.190, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, що виразилося у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайства), вчинене повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою; використання завідомо підробленого документа, вчинене організованою групою.

З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_11 ; висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/104-23/1061-ПЧ від 13.01.2023 року; протоколом тимчасового доступу до речей і документів у приватного нотаріуса ОСОБА_12 ; протоколами тимчасових доступів до інформації, що перебуває у володінні операторів мобільного зв`язку; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_13 та ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 ; матеріалами ЄО №19272 від 23.09.2020; протоколом тимчасового доступу до речей і документів у приватного нотаріуса ОСОБА_12 ; протоколом тимчасового доступу у Новомосковському ДРАЦС; протоколом допиту нотаріуса ОСОБА_12 ; протоколом огляду мобільного телефону, котрий належить ОСОБА_8 ; висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/104-24/4899-ПЧ від 08.02.2024 року; матеріалами ЄО 21821 від 28.10.2020; протоколами допитів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_17 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 ; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ; висновками експерта за результатами проведення судових оціночно-будівельних експертиз; речовими доказами, а також іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Слідчий звернувся досуду першоїінстанції зклопотанням прозастосування щодопідозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Застосовуючи до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відповідно до вимог ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував вагомість доказів винуватості підозрюваного, тяжкість покарання за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, доведеність ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що останній може переховуватися від слідства та суду, а також те, що ОСОБА_8 не був організатором злочинів, мав роль виконавця, раніше не судимий, має двох неповнолітніх дітей, та прийшов до висновку, що доцільно застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурором належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м`якого запобіжного заходу.

Посилання прокурорав апеляційнійскарзі нанаявність ризиків,передбачених п.п.2,3,4,5ч.1ст.177КПК України,а самеможливість підозрюваногознищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,перешкоджати кримінальномупровадженню,продовжити кримінальнеправопорушення,у котромувін підозрюється, незаконно впливати на учасників кримінального провадження не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, оскільки в матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано доказів на підтвердження вчинення підозрюваним дій, спрямованих на уникнення від відповідальності, чи вчинків, які б свідчили про затягування ним процесуальних дій, впливу на свідків, потерпілого та інших підозрюваних або наявність будь-якого наміру продовжити вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень у майбутньому.

При цьому, апеляційним судом враховується, що слідчим суддею покладено на підозрюваного обов`язок цілодобово не залишати свого постійного проживання: АДРЕСА_2 . Контроль за виконанням ухвали покладено на слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Вищевикладені обставини,на думкусуду апеляційноїінстанції,свідчать промаловірогідність можливостіпідозрюваного знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,перешкоджати кримінальномупровадженню,продовжити кримінальнеправопорушення,у котромувін підозрюється, незаконно впливати на учасників кримінального провадження.

У рішенні по справі Александровська проти України від 25 березня 2021 року ЄСПЛ відзначив, що Конвенція вимагає, щоб під час обрання запобіжного заходу суди розглядали також і не пов`язані з позбавленням свободи заходи. При цьому рішення про тримання під вартою чи його продовження не може ґрунтуватися винятково на серйозності висунутих обвинувачень, а його обґрунтування не може бути абстрактним, узагальненим чи стереотипним.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

На переконання апеляційного суду, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи про неможливість застосування до ОСОБА_8 іншого більш м`якого запобіжного заходу та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, не аргументовані переконливими обставинами та носять формальний характер, здебільшого посилаючись на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень.

Апеляційний судвважає,що слідчийсуддя приобранні запобіжногозаходу підозрюваному ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже в задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровськавід 10грудня2024року провідмову взастосуванні запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодо ОСОБА_8 та застосуванніщодо ньогозапобіжного заходуу виглядідомашнього арешту залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4