Ухвала

від 30.01.2025 по справі 182/2550/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/22/25 Справа № 182/2550/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019040340000559 від 25 лютого 2019 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 , а також прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_9 , на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2021 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 01.10.2004 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України - до 4 років позбавлення волі. 23.02.2007 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 7 днів;

- 03.12.2013 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України - до 5 років 6 місяців позбавлення волі. 27.07.2017 звільнений по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2021 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Згідно з обставинами, встановленими судом, обвинувачений ОСОБА_8 , маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, належних висновків для себе не зробив та продовжив злочинну діяльність.

Так, ОСОБА_8 25.02.2019 приблизно о 16.25 год. знаходився біля приміщення Повного товариства «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «МОНЕТА» і компанії», розташованого на першому поверсі будинку № 39 по пр-т. Трубників у м. Нікополі Дніпропетровської області та через незачинені вхідні двері вільно зайшов до приміщення вищевказаного ломбарду, в якому перебувала співробітник ломбарду - експерт-оцінювач ОСОБА_10 .

Знаходячись в приміщенні ломбарду, у нього виник злочинний умисел, направлений на розбійний напад з метою заволодіння майном, що знаходилось в приміщенні вказаного ломбарду.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , імітуючи здійснення покупки як подарунка, попросив у співробітника ломбарду - експерта-оцінювача ОСОБА_10 , показати йому золоті ланцюжки. Розглядаючи два, отриманих від ОСОБА_10 золотих ланцюжки, ОСОБА_8 поцікавився у останньої чи можливо провести безготівковий розрахунок. Експерт-оцінювач ломбарду ОСОБА_10 пояснила що можливості для проведення безготівкового розрахунку вона не має і паралельно пояснила ОСОБА_8 , що через дорогу є банкомат, в якому можливо зняти готівку. Після чого ОСОБА_8 залишив приміщення ломбарду.

Через 20-30 хв. ОСОБА_8 повернувся до приміщення ломбарду, в якому крім експерта-оцінювача ОСОБА_10 нікого не було, та попросив ще раз продемонструвати йому два золотих ланцюжка, які він вибрав. Отримавши через захисне скло від експерта-оцінювача ОСОБА_10 два зазначених ним золотих ланцюжка, ОСОБА_8 несподівано з бокової кишені своєї куртки дістав заздалегідь приготовлену для вчинення злочину запальничку у вигляді пістолета та напав на потерпілу ОСОБА_10 , направивши його в її бік, тобто погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_10 , яка сприйняла пістолет-запальничку за справжню зброю та реальну загрозу своєму життю, та вихопив з її рук два золотих ланцюжка 585 проби, а саме золотий ланцюжок вагою 1,64 г довжиною 50 см, вартістю відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи № 84 від 13.03.2019 1 443,75 грн та золотий ланцюжок вагою 2,6 г довжиною 50 см, вартістю відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи № 84 від 13.03.2019 2 275 грнта, вийшовши з приміщення ломбарду, сів у припаркований автомобіль таксі та залишив місце вчинення злочину. Незаконно отриманим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_8 25.02.2019 приблизно о 16.55 год., перебуваючи в приміщенні Повного товариства «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «МОНЕТА» і компанії», розташованого на першому поверсі будинку № 39 по пр-т. Трубників у м. Нікополі Дніпропетровської області, діставши з бокової кишені своєї куртки заздалегідь приготовлену для вчинення злочину запальничку у вигляді пістолета, напав на потерпілу ОСОБА_10 , направивши його в її бік, тобто погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_10 , яка сприйняла пістолет-запальничку за справжню зброю та реальну загрозу своєму життю, вихопив з її рук два золотих ланцюжка 585 проби, а саме золотий ланцюжок вагою 1,64 г довжиною 50 см, вартістю відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи № 84 від 13.03.2019 1 443,75 грн та золотий ланцюжок вагою 2,6 г довжиною 50 см, вартістю відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи № 84 від 13.03.2019 2 275 грн, що належать Повному товариству «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «МОНЕТА» і компанії», завдавши товариству збитків на вказану суму.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок змінити та призначити йому остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі. Зарахувати у строк відбування покарання час досудового тримання під вартою з 26 лютого 2019 року до 06 грудня 2019 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги обвинувачений посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його особі, внаслідок суворості.

Обвинувачений зазначає, що повністю визнав свою провину, кається у вчиненому, має ряд тяжких захворювань, а саме II клінічна стадія ВІЧ захворювання, хронічний гепатит С виразкової хвороби, хронічна виразка шлунку, мешкає разом з матір`ю, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

Окрім цього, обвинувачений зауважує, що два роки знаходився на волі і не вчиняв правопорушень, тому вважає, що вказані обставини у сукупності істотно знижують фактичну ступінь тяжкості злочину і ступінь небезпечності винної особи для суспільства.

Під час апеляційного розгляду від прокурора надійшла відмова від поданої ним апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого, прокурора, який просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

У судове засідання обвинувачений ОСОБА_8 не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив.

З урахуванням тих обставин, що прокурор від апеляційної скарги відмовився, участь обвинуваченого в апеляційному розгляді визнана судом необов`язковою, а тому суд вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_8 та у присутності його захисника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за встановлених судом обставин та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

Вирішуючи питання про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого ОСОБА_8 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На переконання колегії суддів, покарання обвинуваченому ОСОБА_8 судом першої інстанції призначено відповідно до вказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність.

Так, призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відносить до категорії тяжких, його наслідки, а саме небезпеку для життя та здоров`я потерпілої, яка загрожувала останній, обставини провадження, а також особу ОСОБА_8 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не погашену в установленому законом порядку судимість, відбував покарання в місцях позбавлення волі, що не призвело до позитивних змін у його особистості, є працездатною особою, однак офіційно не працює, неодружений, має на утриманні матір похилого віку, яка важко хворіє, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебував на обліку у лікаря нарколога з 2007 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади в наслідок вживання опіоідів, знятий з профілактичного обліку у 2014 році у зв`язку зі втратою зв`язку з наркокабінетом, має хронічні хвороби - гепатит С, виразкову хворобу.

В якості обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнав щире каяття, визнання обвинуваченим своє вини та не встановив таких, які б в силу вимог ст. 67 КК України його обтяжували.

Надавши правову оцінку зазначеним судом відомостям та доказам на їх підтвердження, що містяться в матеріалах кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що призначене ОСОБА_8 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

З висновками суду першої інстанції про можливість виправлення останнього протягом визначеного судом строку позбавлення волі колегія суддів погоджується.

Ті обставини, що ОСОБА_8 свою вину визнав та щиро розкаявся хоча і мають місце, проте підстав для призначення йому більш м`якого покарання суду не дають.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується не вперше, раніше відбував покарання у виді позбавлення волі за вчинення злочинів проти власності, проте на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжкий корисливий злочин, поєднаний із погрозою застосування насильства, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність останнього.

Що стосується доводів обвинуваченого про наявність на його утримані хворої матері, то вони не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини не були стримуючим фактором його належної поведінки та не перешкодили вчиненню злочину.

Твердження ОСОБА_8 про наявність в нього хронічних хвороб суд також розцінює як необґрунтовані з огляду на те, що отримання останнім лікування можливе також й в умовах позбавлення волі.

З огляду на викладене, доводи обвинуваченого про необхідність призначення йому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 187 КК України колегія суддів вважає безпідставними та приходить до висновку, що призначене ОСОБА_8 покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, його особі та за своїм видом та розміром є справедливим по відношенню до нього.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість і належну вмотивованість оскаржуваного вироку, який зміні чи скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Нікопольськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 19серпня 2021року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3