Рішення
від 23.01.2025 по справі 461/6097/24
ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/6097/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Кітова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Черевка В.В.,

представника позивача Любашевського В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Сербська, 15; ЄДРПОУ: 20782401) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості, -

встановив:

Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідачки на користь Львівського комунального підприємства «Старий Львів» заборгованість за послуги з утримання будинку у розмірі 7575 гривень 34 копійки та суму понесених позивачем витрат на сплату судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач покликається на те, що відповідачу, як власнику квартири АДРЕСА_3 , ЛКП «Старий Львів» надаються послуги з утримання будинку. Відповідачка оплату за отримані житлово-комунальних послуг не здійснює і за період з липня 2022 р. по червень 2024р. включно заборгувала перед позивачем по оплаті цих послуг 7575 гривень 34 копійки. З огляду на наведене, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11 листопада 2024 року позов Львівського комунальногопідприємства «СтарийЛьвів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Старий Львів» заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з липня 2022 року по червень 2024 року у розмірі 7575 (сім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 34 копійки та суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

11грудня 2024на адресусуду надійшлазаява ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат Білинський-ГродзьЮрій Михайловичпро переглядзаочного рішенняГалицького районногосуду м.Львова від11листопада 2024року уцивільній справі№461/6097/24за позовомЛьвівського комунальногопідприємства«СтарийЛьвів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23 грудня 2024 року заяву відповідачки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Білинський-Гродзь Юрій Михайлович про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 листопада 2024 року у цивільній справі №461/6097/24 за позовом Львівського комунальногопідприємства «СтарийЛьвів» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоволено. Скасовано заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 листопада 2024 року у цивільній справі №461/6097/24 за позовом Львівського комунальногопідприємства «СтарийЛьвів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13.01.2025 року від представника позивача Любашевського В.П. до суду надійшли додаткові письмові пояснення, у яких представник позивача підтримав позовні вимоги. Зазначив, що послуги зутримання багатоквартирногобудинку АДРЕСА_4 (надалі-Будинок)надаються позивачемна підставідоговору пронадання послугз управліннябагатоквартирним будинкомвід 24.01.2024р.№ 289(надалі-Договір).Договір укладенийвідповідно доЗакону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку»від 14.05.2015р.№ 417-VIII(надалі-Закон №417-VIII)між позивачемта співвласникамиБудинку вособі ОСОБА_2 ,який єуповноваженою особоювід співвласниківБудинку згіднопротоколом зборівспіввласників від24.01.2024р.Оскільки зобов`язаннясторін поутриманню Будинкувизначені уДоговорі,то протоколзборів співвласниківдо позовноїзаяви неподавався.Договір тапротокол зборівспіввласників єчинними танедійсними невизнавалися. Зазначив, що відповідачка незверталася допозивача збудь-якимиактами-претензіямищодо наданих(ненаданих)позивачем житлово-комунальнихпослуг зутримання Будинку. Крім цього, вказав, що необґрунтованим є твердження відповідачки про те, що Позивачем при укладені Договору не дотримано ряд положень законодавства і сам Договір не відповідає типовому договору, а тому його чинність та обов`язковість для відповідачки є недоведеною.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Відповідачка та її представник у судове засідання не з`явилися, від представника відповідачки адвоката Білинського-Гродзь Ю.М. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Крім цього, у даній заяві представник відповідача просив, при вирішенні справи, врахувати викладені у заяві про перегляд заочного рішення заперечення щодо позову та відмовити у задоволені позовних вимог. Вказані заперечення мотивовані тим, що відповідачка не є ані стороною, ані підписантом договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 289 від 24.01.2022 р. Водночас відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управитель багатоквартирним будинком протягом одного місяця після підписання з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (змін до нього) зобов`язаний надати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику примірник такого договору (змін до нього), завірений підписом управителя. Водночас Позивачем не долучено до позовної заяви доказів надання або надіслання Відповідачці ОСОБА_1 відповідного договору, квитанцій чи рахунків на оплату послуг за таким договором. А тому не зрозуміло яким чином Відповідачка мала б узагалі довідатися про існування договору, його конкретні умови та власні зобов`язання, а також яким чином Відповідачка мала б оплачувати послуги, що нібито надавалися Позивачем, без відсутності інформації про їх склад, обсяг, суму та реквізити для здійснення платежу. Крім цього, за наявною у Відповідачки інформацією та документами Позивач за вказаною адресою надання послуг - АДРЕСА_2 - оформив особовий рахунок НОМЕР_1 та надсилає рахунки на оплату комунальних послуг на ім`я ОСОБА_3 . Зокрема, за серпень , вересень, жовтень 2022 р. споживачу ОСОБА_3 надіслано рахунки на оплату комунальних послуг у тому ж розмірі, щодо яких подано позов до Відповідачки. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач це фізична особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Оскільки з Відповідачкою ОСОБА_1 . Позивачем договір не укладався, рахунки на оплату послуг їй не надсилалися, натомість такі надсилалися іншій особі, персональній дані якої небезпідставно наявні у Позивача та якій відкрито особовий рахунок і проводяться нарахування, то викладене, на думку відповідачки, свідчить, що вона не є індивідуальним споживачем надаваних Позивачем послуг, а таким може бути інша особа. Відтак доводи позовної заяви про надання Відповідачці певних послуг є недоведеними та заперечуються Відповідачкою. А тому позовні вимоги до Відповідачки є безпідставними і необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються ані на нормах закону, ані на відомостях самого Позивача, що відображені у виставлених ним рахунках. Звертає увагу суду, що наданий Позивачем розрахунок заборгованості та відомість про виконані роботи та витрати, на думку Відповідачки, не є належним доказом існування заборгованості саме Відповідачки, не може підтверджувати розмір заборгованості, а також підставу її виникнення. Звертає увагу суду, з відомості про виконані роботи та витрати, наданої Позивачем, вбачається, що ним були понесені витрати на надання Відповідачці послуги з вивезення побутових відходів (що відповідно до постанови КМУ № 835 від 8.08.20223 р. передбачає проведення операцій із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів). Разом з тим Відповідачка має зареєстроване і фактичне місце проживання за іншою адресою, що вказана в судовому рішенні від 11.11.2024 р., а із факту володіння майном у Відповідачки не виникає жодних побутових відходів, що потребували б збирання, перевезення, відновлення і видалення. А тому факт надання послуги з вивезення побутових відходів, за що нарахована плата з розміру площі, є непідтвердженим, а також суперечить п. 2.1. додатку № 1 наданого самим Позивачем договору № 289 від 24.01.2022 р., де вказано, що така плата розраховується згідно з фактичними об`ємами вивезених побутових відходів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується долученою до матеріалів справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 386857221 від 15.07.2024.

У вказаному будинку послуги з його утримання надаються позивачем - ЛКП «Старий Львів».

Вказані послуги надаються позивачем на підставі договору № 289 від 24.01.2022 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (надалі Договір).

Договір укладений відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII (надалі - Закон № 417-VIII) між позивачем та співвласниками Будинку в особі ОСОБА_2 , який є уповноваженою особою від співвласників Будинку згідно протоколом зборів співвласників від 24.01.2024р.

Вищевказаний договір на час розгляду цієї справи є чинним.

Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій відносяться до житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 68 ЖК, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги . Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2ст. 382 ЦК України,усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідност. 322 ЦК України,власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1ст. 509 ЦК України).

Згідност. 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст. 610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2ст. 625 ЦК України).

Слід також відзначити те, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц, не проживання особи у квартирі, яка належить їй на праві власності та факт відсутності її реєстрації в цій квартирі не звільняє особу від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідачка у встановленому законом порядку не відмовлялася від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачкою надано не було.

Ураховуючи те, щовідповідачка належним чином та в повному обсязі не виконувала своїх обов`язків щодо оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг утворилась заборгованість у визначеному на підставі відповідного розрахунку позивачем розмірі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах заборгованість відповідачів перед позивачем за наданіжитлово-комунальні послуги є підставною та обґрунтованою, а обов`язок відповідачів оплачувати дані послуги випливає з вимог Закону.

На підтвердження заборгованості відповідачки позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території мешканця ОСОБА_1 , згідно якого, станом на червень 2024 року наявна заборгованість в розмірі 7575,34 грн.

Таким чином документально підтверджена заборгованість ОСОБА_1 по утриманні будинку та прибудинкової території, яка становить 7575,34 грн.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд також враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги ЛКП «Старий Львів» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Старий Львів» заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з липня 2022 року по червень 2024 року у розмірі 7575 (сім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Старий Львів» суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Львівське комунальнепідприємство «СтарийЛьвів» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Сербська, 15; ЄДРПОУ: 20782401);

відповідачки ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 );

представник відповідачки адвокат Білинський-Гродзь Юрій Михайлович (адреса: 79008, м. Львів, пл. Данила Галицького, 3, оф. 1)

Повний текстрішення складенота підписано23.01.2025року.

Суддя Олександр КІТОВ

СудГалицький районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення23.01.2025
Оприлюднено06.02.2025
Номер документу124901898
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —461/6097/24

Ухвала від 27.02.2025

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Левик Я. А.

Ухвала від 24.02.2025

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Левик Я. А.

Рішення від 23.01.2025

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Кітов О. В.

Ухвала від 23.12.2024

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Кітов О. В.

Рішення від 11.11.2024

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Кітов О. В.

Ухвала від 20.08.2024

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Кітов О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні