Рішення

від 04.02.2025 по справі 453/1835/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1835/24

№ провадження 2/453/142/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И /заочне/

04 лютого 2025 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

та його представника - адвоката Буженка Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Служби у справах дітей Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини батьком,-

в с т а н о в и в :

29.10.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Служби у справах дітей Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, в якій просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 08.11.2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 10.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Вимоги позовної заяви позивач обгрунтовує тим, що з 07.09.2010 року по 06.03.2023 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . За час перебування у зареєстрованому шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_3 . Після фактичного припинення шлюбних відносин з відповідачкою донька ОСОБА_4 залишилася проживати з позивачем.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 26.09.2023 року було визначено місце проживання ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що має достатній рівень доходу, щоб забезпечити найнеобхідніші потреби дитини на належному рівні. В свою чергу мати дитини, покинувши сім`ю, не виконує своїх батьківських обов`язків належним чином, не приділяє доньці уваги у достатній кількості, матеріально дитину не забезпечує. Враховуючи системне тлумачення положень законодавства, а також те, що рівень емоційного зв`язку між ним як батьком з дитиною набагато глибший, проживають і проводять весь вільний час разом, має достатній рівень доходу для задоволення всіх матеріальних потреб дитини у достатньому обсязі, щоб сприяти нормальному розвитку дитини, вважає за необхідне встановити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , для подальшого отримання ним соціальної допомоги на виховання дітей.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Буженко Ю.С. позовні вимоги підтримали та просили такі задовольнити з підстав, викладених в позові.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про дату та час проведення судового засідання, в таке не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Третя особа - Служба у справах дітей Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, явку представника в судове засідання не забезпечила, про те представником ОСОБА_5 попередньо подано до суду клопотання про розгляд справи без участі третьої особи, враховуючи найкращі інтереси дитини.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлені наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася донька - ОСОБА_3 . Зазначене підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого 13 січня 2011 року Верхнячківською сільською радою Сколівського району Львівської області на підставі актового запису №2.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 06 березня 2023 року (справа №444/227/23) було розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зареєстрований 07.08.2010 року у Верхнячківській сільській раді Сколівського району Львівської області на підставі актового запису № 03.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 26 вересня 2023 року (справа №456/1681/23) було визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки директора Куликівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Куликівської селищної ради Т. Гнатюк №316 від 17.10.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сам бере участь у вихованні та догляді своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениці 8-А класу Куликівського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів. Батько ОСОБА_1 постійно цікавиться навчанням та вихованням у закладі освіти своєї доньки, систематично відвідує батьківські збори та бере безпосередню участь у житті класу та закладу освіти.

Згідно довідки директора Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень «ЛОМЦПтаТУ» ОСОБА_9, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку в лікаря-нарколога не перебував та не перебуває.

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України станом на 04.11.2024 є особою, стосовно якої відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відсутні.

Окрім цього, під час розгляду справи в якості свідків були допитані ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_2 , та ОСОБА_8 , жителька АДРЕСА_3 , які вказали, що позивач ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує дочку ОСОБА_3 , та як мати такої - ОСОБА_2 покинула сім`ю та не бере участі у вихованні дочки.

Згідно частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20) вказано, що розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №320/948/18, (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

У заяві про встановлення такого юридичного факту обов`язково має бути зазначено з якою метою заявник має бажання встановити такий факт (пункт 1 частини першої статті 318 ЦПК України).

Позивач, звертаючись в суд з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання ним неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , не зазначив безпосередню мету встановлення такого факту.

Посилання позивача на необхідність реалізації соціальних цілей, зокрема отримання соціальних послуг як батьку-одинаку, саме по собі не свідчить про наявність у нього особистого права, яке безпосередньо порушується чи оспорюється відповідачем. Крім цього, якої саме допомоги і яким нормативним актом врегульовано її надання, позивач не уточнив.

Слід зауважити, що саме по собі встановлення судом факту самостійного виховання дитини батьком не породжує для заявника юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаного факту не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 року у справі № 462/5368/16-ц зауважила, що захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог, тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені ст. 150 СК України, а їх права щодо виховання дитини закріплені у ст. 151 СК України.

Так, за приписами ч.2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За положеннями ч.4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 157 СК України визначає порядок вирішення батьками питань щодо виховання дитини.

Відповідно до положень ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Той із батьків, за яким згідно рішення суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:

1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;

2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Закон не передбачає обов`язку підтверджувати факт відсутності участі батьків у вихованні дитини або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні шляхом встановлення юридичного факту в судовому порядку. Натомість, такий факт може бути підтверджений за рішенням суду в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

За змістом наведених норм чинного законодавства, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, при встановленні факту самостійного виховання дитини батьком фактично встановлюється юридичний факт, в силу якого обсяг прав матері обмежується або припиняється, тобто вона може бути позбавлена батьківських прав щодо дитини на підставі п.2 ч.1 ст. 164 СК України.

Позивач в позовній заяві зазначив, що дитина проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні та самостійному вихованні. Проте, проживання дитини окремо від матері в силу ст. 141 СК України не впливає на обсяг її прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Крім цього суд зауважує, що за цим позовом позивач фактично намагається юридично закріпити за собою статус «одинокого батька», при цьому не позбавляючи відповідача батьківських прав. Однак, така ситуація суперечила б самій суті цього статусу і не відповідає інтересам дитини.

Суд вважає за доцільне також звернути увагу на ще один аспект обраного позивачем способу захисту власних інтересів, який є важливим для належного захисту інтересів дитини у спорі між її батьками.

Відповідно до частини 4 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина 5 статті 19 СК України).

Однак за таким позовом, який обрав позивач, фактично усувається участь органу опіки та піклування, яка була б обов`язковою у разі пред`явлення позову щодо участі одного з батьків у вихованні дитини або про позбавлення батьківських прав.

З викладених мотивів суд дійшов висновку, що факт самостійного виховання і утримання дитини не підтверджується належними доказами, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає інтересам дитини, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За положеннями ч.2 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, то судові витрати позивача слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 90, 95, 258-259, 264-265, 268, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 150, 151, 155, 157, 164 СК України, суд-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Служби у справах дітей Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини батьком - відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .

Третя особа - Служба у справах дітей Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, місцезнаходження: вул. Львівська, 2, смт. Куликів Львівської області, код ЄДРПОУ 44152290.

Повний текст рішення складено 04.02.2025.

Суддя