Рішення

від 30.01.2025 по справі 604/1500/24

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1500/24

Провадження № 2/604/68/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Феньо О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження при заочному розгляді в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Скалатської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Скалатської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

у с т а н о в и в :

18 листопада 2024 року до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшов позов Органу опіки та піклування Скалатської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов обгрунтовано тим, що батьками неповнолітнього ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, дитина залишилась проживати з матір`ю. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати ОСОБА_1 померла. Батько дитини - ОСОБА_2 перебуває тривалий час за кордоном, не цікавиться долею сина, матеріально не забезпечує. У 2022 році орган опіки та піклування Склатської міської ради порушував питання щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , проте рішенням суду було відмовлено в задоволенні позову. З часу ухвалення рішення суду ситуація не змінилася, відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Справу розглянуто згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України у відсутності позивача та його представника, який надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає повністю.

Представник служби у справах дітей також надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи батьками неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Скалатською міською радою Підволочиського району Тернопільської області 26.11.2010, актовий запис про народження №33).

Мати неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане виконкомом Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області 29.10.2021, актовий запис про смерть №174).

Як вбачається з характеристики ОСОБА_1 , наданої Скалатським ліцеєм, неповнолітній навчається у 8-А класі, виховується та проживає з дідусем і бабусею, які приділяють максимум контролю за навчанням та вихованням дитини; батько у шкільному житті дитини участі жодного разу не брав, навчанням сина не цікавиться.

Актом обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 04.11.2024 встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 з бабою ОСОБА_4 та дідом ОСОБА_5 .

Рішенням виконавчого комітету Скалатської міської ради №170 від 11 листопада 2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В судовому засіданні встановлено, що в грудні 2021 року орган опіки та піклування Скалатської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 . Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області №604/1440/21 від 03 серпня 2022 року в задоволенні позову відмовлено. При ухваленні рішення судом враховано категоричне заперечення відповідача проти позову, його бажання брати участь у житті сина.

Разом з тим під час судового розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свою поведінку відносно неповнолітнього сина не змінив, жодної участі у житті дитини не приймає.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Таким чином, після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Заяв від родичів дитини про передання їм дитини не надходило.

Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Тлумачення ч. 2ст. 191 СК України, свідчить про те, що при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів за минулий час позивач має довести наступні обставини:

- вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача протягом періоду, за який позивач просить стягнути аліменти;

- неможливість одержання аліментів у зв`язку з ухиленням відповідача у цей період від їх сплати.

Ухилення від сплати аліментів - це винна протиправна поведінка, тобто свідоме невиконання своїх обов`язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто із вимогою про сплату коштів необхідних для утримання дитини.

Ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов`язана особа ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії.

Обов`язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

На що неодноразово звертав увагу й Верховий Суд, зокрема в постановах від 19.12.2019 у справі N 635/6268/18; від 27.01.2020 у справі N 672/198/19; від 29.01.2020 у справі N 756/14483/18.

Постановою Верховного Суду від 18.05.2020 року (справа N 215/5867/17) сформовано правову позицію, про те, що частиною другою статті 191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести такі обставини як вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та ухилення відповідача від надання утримання дитині.

Аналогічні висновки містяться у поставі Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі N 235/101/21.

Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів за вказаний період, за відсутності таких доказів вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Суд виходть з того, що позивачем жодними допустимими та належними доказами не підтверджено факту, що вживались будь-які заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але не могли їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати, а тому суд відмовляє в позову в цій частині.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13 81, 89, 141, 223, 263, 265, 354-355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Органу опіки та піклування Скалатської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Скалатської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментівзадовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати дитину на опікування органу опіки та піклування.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 18 листопада 2024 року і до досягнення ОСОБА_1 повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04 лютого 2025 року.

Суддя В. М. Сіянко