Рішення

від 15.01.2025 по справі 607/16130/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2025 Справа №607/16130/24 Провадження №2/607/117/2025

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.,

з участю секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Сампари Н.М.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Білецького М.Й.

представника третьої особи Паславської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Сампара Надія Миронівна до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа Управління сім`ї молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Сампара Н.М., звернулася до Зборівського районного суду Тернопільської області з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа Управління сім`ї молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуна.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поряд з цим, з моменту народження дитини, батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недбало ставилися до виховання ОСОБА_5 та не виконували батьківські обов`язки щодо неї, оскільки вже багато років зловживають алкогольними напоями та наркотичними засобами. Так, з 18.11.2014 до 20.10.2021 дитина проживала з батьками, проте під наглядом та за допомоги ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . При цьому повне фінансове забезпечення, у тому числі: харчування, лікування, одяг, комунальні оплати, оплати пов`язані з навчанням дитини і абсолютно всі видатки сім`ї ОСОБА_9 , здійснювала мама ОСОБА_2 - ОСОБА_6 .

У вересні 2021 року ОСОБА_3 в присутності дітей: ОСОБА_10 / ОСОБА_11 та ОСОБА_4 здійснила ножове поранення ОСОБА_2 , після чого батьки ОСОБА_3 - ОСОБА_12 і ОСОБА_13 забрали її на детоксикацію, що виникла внаслідок білої гарячки, що спричинена внаслідок зловживання алкогольними напоями, яку вона проходила в КНП «Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні» Тернопільської обласної ради, а надалі її направили в жіночий християнський реабілітаційний центр в Зборівському районі. Крім того, ОСОБА_3 притягувалася до адміністративної відповідальності за фактами вчинення домашнього насильства, невиконання батьківських обов`язків та до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185 КК України. Також, ОСОБА_3 не має самостійного доходу, не має офіційного чи не офіційного місця роботи та не має жодного майна і житла.

З приводу батька дитини - ОСОБА_2 , то останній на даний момент використовує замісну підтримувальну терапію (ЗПТ), не має самостійного доходу, офіційного чи не офіційного місця роботи, а також не володіє майном.

Позивач вказує, що з вересня 2021 року дитина ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та вони опікувались нею, займалися її вихованням, навчанням, лікуванням та утриманням.

28.02.2022 після повномасштабного вторгнення російської федерації, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та прабабцею ОСОБА_14 , виїхала до Республіки Польща і до 22.06.2024 проживала у м. Вроцлав із позивачем ОСОБА_1 . При цьому її виїзд відбувся на підставі нотаріально засвідченої заяви батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач звертає увагу, що відповідачі з 2021 року і до сьогоднішнього дня не цікавляться життям своєї дочки, не піклувалися про її моральний та матеріальний стан, не цікавляться її навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дочці доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання ОСОБА_5 освіти. Крім того, за два з половиною роки війни, ОСОБА_3 , жодного разу не виявила бажання зустрітися з дочкою, а батько дитини в зв`язку з воєнним станом виїхати не мав змоги.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, на думку позивача свідчать про ухилення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від виховання дитини ОСОБА_4 та свідоме нехтування ними своїми обов`язками.

Поряд з цим, позивач зазначає, що з 28.02.2022, ОСОБА_5 , проживала разом із нею та її чоловіком ОСОБА_15 на території республіки Польща, місто Вроцлав. 15.04.2022 районний суд для Вроцлава - Фабричної у Вроцлаві, ІІІ Відділ сім`ї і неповнолітніх призначив її тимчасовим опікуном дитини ОСОБА_4 , а 26.02.2024 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дали свою згоду на тимчасове перебування на території Республіки Польща та інших країн Шенгенської угоди та Європейського Союзу, своєї малолітньої дочки ОСОБА_4 із нею, як відповідальною особою, якій надано повноваження вирішувати усі питання, що стосуються дитини. Водночас, з 24.06.2024 вона разом з ОСОБА_5 та чоловіком проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що ОСОБА_5 закінчила 1-ий клас навчання в ЗОШ 20 м. Тернополя дистанційно (онлайн) з Республіки Польща, а навчання у 2 - му класі дитина повністю відвідувала дистанційно з Республіки Польща. Навчання у 3 -му класі ОСОБА_5 розпочала у школі № 30 в Вроцлаві. При цьому на даний саме вона піклується про фізичний і духовний розвиток ОСОБА_5 , займається її вихованням та навчанням, підготовкою до самостійного життя, а також забезпечує їй необхідне харчування, медичний догляд та лікування. Крім того, дитина ОСОБА_4 забезпечена всім необхідним для належного розвитку та навчання.

Позивач зауважує, що має постійне місце роботи і стабільний дохід, а також має у власності квартиру в АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд: позбавити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити над малолітньою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - опіку та призначити малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опікуна - ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання. Копію позовної заяви з додатками надіслало до Управління сім`ї молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради та зобов`язано, протягом одного місяця, надати суду висновок щодо розв`язання спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення опіки та призначення дитині опікуна.

29.10.2024 судом зареєстровано висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16.10.2024 № 1590, а також подання органу опіки та піклування Тернопільської міської ради про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протокольною ухвалою суду від 19.11.2024 постановленою у судовому засіданні без видалення в нарадчу кімнату та занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Додатково зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають алкогольну та наркотичну залежність та неодноразово проходили лікування у відповідних установах. Крім того, ОСОБА_3 у 2024 року лікувалась у психіатричній лікарні. Водночас їхня донька ОСОБА_4 з початку повномасштабного вторгнення проживає разом з нею у Польщі та перебуває на повному забезпеченні її та її чоловіка ОСОБА_16 . Крім того, рішенням Польського суду її призначено тимчасовим опікуном ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_3 жодного разу не приїжджала до них навідати дитину. Лише коли ОСОБА_3 переїхала до Німеччини, то почала казати, що хоче забрати доньку, оскільки буде отримувати на неї виплати. 01.05.2024 ОСОБА_3 подзвонила їм і сказала, що буде забирати ОСОБА_4 з Польщі до Німеччини, а вже в кінці червня ОСОБА_3 приїхала по неї. Однак дитина ОСОБА_4 в той час поїхала з бабусею в Україну, у зв`язку із чим ОСОБА_3 викликала поліцію, яким вона повідомила причину відсутності дитини. Також ОСОБА_3 викликала поліцію у м. Тернополі, проте дитина ОСОБА_4 не хотіла їхати з мамою ОСОБА_3 . Водночас вона дуже любить ОСОБА_4 та зробить усе, щоб дати їй краще життя.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сампара Н.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що він не заперечує з приводу задоволення позову, оскілки розуміє, що це буде якнайкраще відповідати інтересам його дочки ОСОБА_4 . Зазначив, що він залежний від метадону та алкоголю, у зв`язку із чим на даний час проходить лікування. ОСОБА_3 також має залежність. Вказав, що вони з ОСОБА_17 з 1 класу дочки почали лікуватись у реабілітаційних центрах, а їхня дочка проживала у сім`ї ОСОБА_18 . При цьому матеріальним забезпеченням ОСОБА_5 займалась його мама, а також він інколи підзаробляв на різних роботах. Зауважив, що вони з ОСОБА_3 надали дозвіл на те, щоб ОСОБА_19 опікувалась їхньою дочкою, так як ОСОБА_19 дуже любить ОСОБА_5 . У травні 2024 року ОСОБА_3 поїхала жити у Німеччину. Разом з тим на його думку у ОСОБА_3 є наркотична залежність від якої неможливо позбавитися за короткий проміжок часу, а відтак ні він ні мати дитини не можуть забезпечити на даний час належні умови розростання, виховання та розвитку їх дочці ОСОБА_5 . А тому в найкращих інтересах їх дочки ОСОБА_5 буде її проживання з ОСОБА_20 .

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Білецький М.Й. у судовому засіданні заперечив з приводу позову та зазначив, що ОСОБА_3 належним чином виконувала свої батьківські обов`язки по відношенню до ОСОБА_4 та жодним чином не ухилялась від їх виконання. Не заперечив, що у минулому у ОСОБА_3 дійсно були труднощі у житті, у зв`язку із чим вона деякий час не могла приділяти донці належної уваги. Відтак, ОСОБА_5 тимчасово проживала разом з позивачем ОСОБА_1 , за її згоди. Однак в подальшому, вона планувала забрати ОСОБА_5 . Поряд з цим коли ОСОБА_3 у 2024 році приїхала по доньку ОСОБА_1 відмовилась відпускати з нею доньку та почала її переховувати. З огляду на вказані обставини ОСОБА_3 виклала працівників поліції, однак враховуючи рішення Польського суду про призначення ОСОБА_1 тимчасовим опікуном ОСОБА_4 працівники поліції не змогли допомогти їй повернути доньку. Представник вказує, що на даний час ОСОБА_3 має можливість та бажання піклуватись про доньку та займатись її вихованням. Зокрема наразі ОСОБА_3 проживає у Німеччині із старшою донькою ОСОБА_21 , є матеріально забезпеченою, так як отримує допомогу від держави Німеччини та їй виділено для проживання кімнату у гуртожитку. Поряд з цим, якщо до неї прийде ОСОБА_5 то для двох дітей їй виділять для проживання квартиру. З огляду на викладене просив, відмовити у задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .

Представник третьої особи Управління сім`ї молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради Паславська О.І. у судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16.10.2024 № 1590, а також подання органу опіки та піклування Тернопільської міської ради про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Присутня в судовому засіданні неповнолітня дитина ОСОБА_4 суду повідомила, що вона на даний час живе з ОСОБА_19 та ОСОБА_22 у м. Тернополі, хоча до цього 2,5 роки вони проживали у Вроцлаві. До того, як вона переїхала у Польщу, вона жила з бабцею ОСОБА_23 та з нею поїхала до Польщі. Пам`ятає, як тато з мамою між собою сварились та що до школи її водив тато та тітка ОСОБА_24 . Коли вона була у Польщі, то мама до неї інколи дзвонила і казала, що забере її коли зробить паспорт. Також тато їй подарував ляльку. Повідомила, що хоче залишитись жити з ОСОБА_19 та ОСОБА_22 , оскільки вона до них дуже звикла і їй з ними добре.

Присутній в судовому засіданні психолог ОСОБА_25 зазначила, що з пояснень дитини ОСОБА_4 слідує, що дитина не має поганих згадок про батьків, що свідчить про те, що дитину ніколи ніхто не намовляв проти них. А відтак спогади дитини про батьків є тим, що вона про них пам`ятає.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є матір`ю відповідача ОСОБА_2 та відповідно бабусею ОСОБА_4 . Вказала, що ОСОБА_17 та ОСОБА_26 мають залежність від алкоголю та наркотиків, при цьому ОСОБА_26 на даний час перебуває на замісній терапії. Також, як почалась війна то вони перебували на лікуванні у реабілітаційному центрі. Зазначила, що коли ОСОБА_17 та ОСОБА_26 жили разом, вона їх фінансово забезпечувала, в тому числі оплачувала кредити ОСОБА_17 , давала їм кошти на садок для дитини, а також оплатила виготовлення ОСОБА_17 закордонного паспорта. Щодо внучки ОСОБА_4 , то вказала, що вона до початку повномасштабного вторгнення 4 місяці проживала у сім`ї ОСОБА_18 , а коли переїхала із останніми до Польщі, то почала проживати із ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_17 дякувала ОСОБА_19 , за те, що вона турбується про її доньку ОСОБА_5 . Свідок вважає, що на даний час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають бути позбавлені батьківських прав, оскільки вони недбало ставилися до виховання ОСОБА_5 та не виконували батьківські обов`язки щодо неї.

Допитаний в судовому засіданні, в присутності перекладача, в якості свідка ОСОБА_27 суду повідомив, що він є чоловіком позивача ОСОБА_1 . З ОСОБА_5 він познайомився під час свого першого перебування в Україні у лютому 2021 року. Також він познайомився з усією родиною дружини, окрім батьків ОСОБА_5 , оскільки вони перебували у лікарні. Після початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_5 поїхала до Вроцлава разом із ОСОБА_28 та жила із нею декілька місяців. Надалі ОСОБА_18 ОСОБА_29 повернулась в Україну, а ОСОБА_5 залишилась жити разом з ним та ОСОБА_1 . З того часу вони опікуються ОСОБА_5 . Окрім цього, рішенням Польського суду ОСОБА_1 призначено тимчасовим опікуном ОСОБА_5 за згодою батьків. Вказав, що цей час, що ОСОБА_5 проживає із ним він дуже полюбив її. Поряд з цим батьки ОСОБА_5 спілкувались із нею лише по телефону, подарунків не дарували та фінансового не допомагали їй, хоча вони і не просили у них допомоги. Натомість вони з ОСОБА_1 самі купували ОСОБА_5 подарунки та казали, що вони він батьків. Йому відомо зі слів дружини і родичів, що батьки ОСОБА_5 мають проблеми зі здоров`ям внаслідок вживання алкоголю та наркотиків. Водночас ОСОБА_5 потребує опіки та батьків, які мають здорове мислення. Вказав, що ОСОБА_17 телефонувала до ОСОБА_5 , проте розмови були короткими, при цьому він неодноразово пропонував ОСОБА_17 приїхати до ОСОБА_5 , проте вона жодного разу не приїхала, попри те, що неодноразово обіцяла це зробити. Коли у ОСОБА_5 влітку 2024 року почались канікули, вона почала казати, що скучає за домом, тому вони запланували поїзду в Україну і ОСОБА_5 із бабусею ОСОБА_30 поїхала в Україну. Після цього приїхала ОСОБА_17 та хотіла забрати ОСОБА_5 , на що вони повідомили, що ОСОБА_5 з бабусею в дорозі в Україну. ОСОБА_17 він бачив у липні 2024 року у присутності працівників поліції, яких вона викликала, так як вважала, що вони вкрали ОСОБА_5 . Проте ОСОБА_5 не хотіла їхати з ОСОБА_17 , про що вона повідомила працівників поліції. Свідок зазначив, що вони з ОСОБА_1 проживають у двокімнатній квартирі, де ОСОБА_5 має власну кімнату. Крім того ОСОБА_19 працює та має стабільний, хороший дохід. Він також у свою чергу заробляє. Наразі він вже 2 тижні живе в Україні. Зауважив, що ОСОБА_19 жодним чином не перешкоджає спілкуванню ОСОБА_5 з батьками.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду повідомила, що вона є тіткою відповідача ОСОБА_2 . Вказала, що їй відомо, що ОСОБА_17 та ОСОБА_26 одружились, після чого в них народилась дочка ОСОБА_5 . Ще до весілля ОСОБА_26 вживав наркотичні речовими, з чим вони постійно боролись. Жили ОСОБА_17 та ОСОБА_26 не спокійно та постійно вживали алкогольні напої. Вона заходила до них декілька разів на місяць та бачила їх у стані алкогольного сп`яніння. Фінансово забезпечувала їх мати ОСОБА_26 . Крім того, ОСОБА_17 та ОСОБА_26 неодноразово лікувались у наркодиспансерах, а ОСОБА_5 жила у батьків ОСОБА_17 . Також їй відомо про випадок, коли ОСОБА_17 здійснила ножове поранення ОСОБА_26 у присутності ОСОБА_5 , після чого остання жили із нею та була перелякана. З початком повномасштабного вторгнення вона з чоловіком поїхала до Польщі та на прохання батьків ОСОБА_17 вони взяли із собою ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_17 та ОСОБА_26 надали дозвіл на вивезення ОСОБА_5 за кордон. ОСОБА_31 жила разом з ними, а до них часто приходила ОСОБА_32 . Надалі вона повернулась у Україну, а ОСОБА_5 залишилась проживати з ОСОБА_19 за згодою ОСОБА_17 та ОСОБА_26 . Вказала, що ОСОБА_26 бачить часто, в основному він тверезий, знає, що він працює, а ОСОБА_17 наразі живе в Німеччині.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_7 та знає ОСОБА_2 з дитинства. Після весілля, ОСОБА_26 та ОСОБА_17 вели поганий спосіб пили та постійно влаштовували сварки, у зв`язку із чим до них приїжджала поліція. Також, він неодноразово бачив ОСОБА_17 та ОСОБА_26 в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння. Крім того, ОСОБА_5 їм розказувала, що батьки сваряться. З осені 2021 року ОСОБА_5 4 місяці жила з ними, а ОСОБА_17 та ОСОБА_26 лікувались. З початком повномасштабного вторгнення він з дружиною поїхали у ОСОБА_33 та взяли із собою ОСОБА_5 . В подальшому, ОСОБА_5 залишилась поживати із ОСОБА_19 , яка по даний час опікується ОСОБА_5 та забезпечує її всім необхідним. Знає, що ОСОБА_5 казала, що хоче залишитись проживати із ОСОБА_19 . Також зі слів йому відомо, що ОСОБА_17 на даний час проживає у Німеччині.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_34 суду повідомив, що він є батьком відповідача ОСОБА_3 . Вказав, що коли почалась війна ОСОБА_17 з ОСОБА_5 поїхали до нього в село Смиківці. Через пару днів виникло питання про вивезення дитини за кордо, відтак ОСОБА_17 дала дозвіл на виїзд ОСОБА_5 за кордон. Вказав, що у минулому ОСОБА_17 декілька разів лікувалась від залежності та на даний час залежностей вона немає. Останній раз лікувалась у стаціонарі у січні 2024 року. Йому відомо, що наразі ОСОБА_17 проживає у Німеччині, де проживає із своєю старшою донькою ОСОБА_21 , при цьому ОСОБА_17 не працює, оскільки немає такої потреби, так як вона отримує допомогу від держави Німеччини. ОСОБА_17 проживає в кімнаті у гуртожитку, проте, якщо до неї приїде ОСОБА_5 , то їм дадуть квартиру. Літом 2024 року ОСОБА_17 приїжджала у ОСОБА_33 , щоб забрати ОСОБА_5 , однак ОСОБА_19 дитину не віддала і терміново вивезла її в Україну. Вони почали розшукувати ОСОБА_5 , а відтак написали заяву до поліції. У відділку поліції дитину віддали її батьку ОСОБА_2 . Йому відомо, що ОСОБА_5 казала, що хоче жити з мамою.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_35 суду пояснила, що вона працювала вчителем початкових класі у ТЗОШ І-ІІІ ступенів № 20 та ОСОБА_4 навчалась очно у її класі з 01.09.2021 до грудня 2021 року. В подальшому почалась війна, тому вона продовжила навчання онлайн. Також ОСОБА_5 відвідувала заняття з підготовки до школи з жовтня 2020 року по травень 2021 року, на які її приводили батько та мати. У школу ОСОБА_5 приводили батько, мати та старша сестра ОСОБА_36 . На перші батьківські збори батьки ОСОБА_5 не прийшли, проте у застосунку Вайбер була створена батьківська група, де були присутні всі батьки класу. ОСОБА_5 у школу ходила завжди охайна та мала все необхідне для навчання. У другому класі за заявою батька, ОСОБА_5 була переведена на сімейну форму навчання, а 10.10.2022 їй подзвонила тітка дитини - ОСОБА_19 та повідомила, що ОСОБА_5 перебуває у Польщі і буде вчитися онлайн.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_38 зазначила, що вона є сестрою відповідача ОСОБА_3 . Так вказала, що її сестра ОСОБА_17 під впливом свого чоловіка ОСОБА_26 , розпочала зловживати наркотичними речовинами, проте лікування у нарколога вона не проходила. Лікувалась ОСОБА_17 у психіатрії. Після розлучення із ОСОБА_26 у неї все добре. Щодо ОСОБА_5 , то остання раніше ходила в школу разом з її сином, при цьому ОСОБА_17 добре дбала про неї. З листопада 2021 року і до початку війни ОСОБА_5 жила із ОСОБА_6 . З початком повномасштабного вторгнення ОСОБА_17 разом з членами християнського реабілітаційного центру поїхала жити до Німеччини, де їй дали тимчасове житло та утримання. На даний час ОСОБА_17 хоче забрати ОСОБА_5 жити до себе у Німеччину.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 25.11.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 2883.

Як вбачається з листа Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 20 імені Руслана Муляра Тернопільської міської ради№ 209 від 16.09.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчалася в освітньому закладі з 01.09.2021 до 01.09.2023. Під час навчання в 1 класі дитина зарахована в групу продовженого дня. ОСОБА_4 учениця 2-А класу 31.08.2022 переведена на сімейну форму навчання. Спілкувалася з класним керівником щодо навчання ОСОБА_5 тітка (мамина сестра) ОСОБА_39 ?юк ОСОБА_40 , син якої навчається в цьому ж класі. У вчителя ОСОБА_41 , яка проводила уроки української мови в ІІ підгрупі, цікавилася навчанням дитини сестра бабусі по батьковій ліній ОСОБА_29 . На батьківських зборах під час навчання 1-му класі була присутня ОСОБА_42 (мамина сестра). Приводили дитину на заняття батько ОСОБА_2 і старша сестра ОСОБА_43 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениця школи. Забирали дитину з групи продовженого дня мама ОСОБА_3 , батько ОСОБА_2 , тітка (мамина сестра) ОСОБА_42 , сестра бабусі по батьковій лінії ОСОБА_29 та інколи старша сестра ОСОБА_43 . Мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_2 спілкувалися з класним керівником щодо успіхів у навчанні дитини в телефонному режимі, на батьківських зборах під час навчання ОСОБА_5 у 1-му класі були відсутніми.

Як вбачається із заяви посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. 27.10.2021 та зареєстрованої в реєстрі за № 5442, 5443, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали свою згоду на тимчасовий виїзд за кордон до Республіки Польщі та інших країн Шенгенської угоди та Європейського Союзу та до Республіки Болгарія, своєї малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 27.10.2021 до 27.10.2022, яка буде періодично їздити разом з ними або окремо: з батьком - ОСОБА_2 , або з матір`ю - ОСОБА_3 , або ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , або з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою Районного суду для Вроцлава - Фабричної у Вроцлаві, III Відділу сім`ї і неповнолітніх від 14.04.2022, шифр матеріалів III Nsm 696/22, на підставі ст. 25 Закону Про допомогу громадянам України у зв`язку із збройним конфліктом на території цієї держави від 12.03.2022 призначено для малолітнього громадянина України ОСОБА_44 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у Тернополі, дочки ОСОБА_26 та ОСОБА_17 , номер НОМЕР_2 , тимчасового опікуна в особі ОСОБА_45 (сестри батька дитини), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , № внутрішнього паспорту НОМЕР_3 , з метою представлення та здійснення опіки над дитиною та її майном.

16.11.2023 ОСОБА_46 зареєструвала шлюб із ОСОБА_15 у м. Вроцлав Республіки Польща, у зв`язку із чим змінила прізвище на « ОСОБА_47 », що підтверджується витягом зі свідоцтва про одруження НОМЕР_4 від 16.11.2023 виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану у Вроцлаві.

Згідно із листом Міського центру соціальної допомоги у Вроцлаві від 03.07.2024, пані ОСОБА_32 виконує функцію тимчасового опікуна на території Польщі малолітньої ОСОБА_44 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з Постановою суду від 15.04.2022 (Постанова Районного суду для Вроцлава-Фабричної у Вроцлаві, І Відділ сім`ї і неповнолітніх, шифр матеріалів III Nsm 696/22). У той час відбувався нагляд координатора сімейного патронату. Опікунка дуже добре виконує довірену функцію. Дівчинка продовжує навчання у польській початковій школі. Відвідує додаткові уроки української мови. Реалізує різноманітні види активності, зокрема, художні заняття. Від початку перебування у Польщі ОСОБА_5 має підтримку у родинному середовищі в освітній, інтелектуальній, соціальній та емоційній сфері, що дає можливість усестороннього розвитку дитини. Пані ОСОБА_19 , тітка ОСОБА_5 , з великою турботою виконує як опікунську, так і виховну роль. Дбає про здоров`я, консультується про здоров`я дитини у лікаря-педіатра. Дівчинка забезпечена дуже хорошими матеріальними умовами. Має власну кімнату, пристосовану до віку і потреб. Тимчасова опікунка повідомила, що забезпечила дитині можливість контакту з батьками. Стверджує, що запрошує біологічну матір - пані ОСОБА_48 на зустріч з дитиною до свого місця проживання. Мати не скористалася запрошенням. Малолітня контактувала з матір`ю і батьком по телефону. Батьки могли безпосередньо телефонувати на телефон дочки. Під час дотеперішніх зустрічей з координатором у місці проживання сім`ї дівчинка проявляла відкриту позицію, охоче ділилася новинами про свої шкільні успіхи, показувала художні роботи. У особистому спілкуванні була привітна і весела. Було видно, що її повністю приймають опікунка та її чоловік. Розповідала про поїздки на відпочинок, зустрічі з родиною та проведення вільного часу на екскурсіях. Видно, що малолітня ОСОБА_49 збудувала позитивний, сильний зв`язок із опікункою та її чоловіком.

Відповідно до шкільних свідоцтв Початкової школи №30 у Вроцлаві виданих 24.06.2022, 23.06.2023, 21.06.2024, ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчалась у Початковій школі № 30 у Вроцлаві: у 2021/2022 у першому класі; у 2022/2023 у другому класі; у 2023/2024 у третьому класі і переведена до четвертого класу.

Згідно із інформацією про ученицю виданою Початковою школою № 30 у Вроцлаві, ОСОБА_49 у 2023/2024 навчальному році була ученицею III класу Основної школи № 30 у Вроцлаві. Це приємна і доброзичлива дівчинка. ОСОБА_51 налагоджує контакти з іншими. Комунікабельна, її люблять у класі. Співпрацює у групі під час планування і виконання робіт. ОСОБА_52 поважає норми і правила, які діють у класі і школі. Дотримується правил безпеки, дбає про порядок на робочому місці. Бере активну участь у заняттях, працює самостійно, у помірному темпі. Систематично відвідує школу. Нечисельна відсутність спричинена виключно хворобою, завжди поточно обґрунтована. Дівчинка приходить готова до уроків, має необхідне шкільне приладдя. Одягнена чисто і охайно, завжди має доглянуте і красиво розчесане волосся. Учениця ходить на обід у шкільну їдальню, а також має у рюкзаку підготовлений другий сніданок. Вона брала участь у всіх заходах, організованих школою (екскурсії, походи в кіно, виїзд на майстер-класи і т.п.), внески і збори на потреби класу мала завжди заплачені. Від початку відвідування нашого закладу тітка учениці - ОСОБА_32 регулярно контактувала зі школою (батьківські збори, індивідуальні консультації) та брала активну участь у підтримці організації життя класу.

Як слідує із характеристики ОСОБА_44 учасниці майстер - класів «Вівторки для дітлахів» виданої 28.06.2024, ОСОБА_49 бере участь у художніх заняттях «Вівторки для дітлахів» від початку існування занять, тобто від лютого 2024 року. Заняття відбуваються один раз на тиждень, кількість: 2 * 45 хвилин. ОСОБА_5 приводять і забирають з занять тітка ОСОБА_19 і дядько ОСОБА_22 , які проявляють активну участь у її житті, дбаючи про те, щоб вона мала доступ до різноманітних форм активності, розвивала свої зацікавлення і улюблені заняття. ОСОБА_5 як особа художньо обдарована проявляє надзвичайну чутливість до мистецтва і неординарну креативність. Гідна подиву її активна участь у виконанні кожного завдання і проекту. Від самого початку зарекомендувала себе як особа, сповнена захоплення та ентузіазму, що відображається у її художніх працях, які часто дивують оригінальністю і глибиною. Вони також дуже старанні, точні, довершені у кожній деталі, що свідчить про її скрупульозність. Під час занять виділяється відкритістю до нових технологій і бажанням експериментувати. Часто приймає виклики, які вимагають не лише мануальних здібностей, але й уяви і вміння творчо мислити. Дитина часто старається використовувати кольори або мотиви, про які знає, що вони сподобаються тітці або дядькові. Дівчинка також прекрасно справляється у колективній роботі. Надає допомогу, ділиться своїми ідеями і охоче співпрацює з іншими учасниками занять. ОСОБА_5 - прекрасний приклад дитини, яку оточують турботливі і прихильні опікуни. Уже на перший погляд видно, що дівчинка дуже доглянута - завжди акуратно одягнена і розчесана, що свідчить про велику увагу, присвячену її щоденним потребам. Завжди має підготовлений змінний одяг, корисні перекуси і питну воду. Ті здоровий вигляд, радісний настрій і впевненість у собі свідчать про те, що її опікуни дбають не лише про її фізичний комфорт, але й про емоційний і фізичний розвиток. ОСОБА_5 оточена любов`ю і турботою, що помітно у її стосунках з ровесниками та її позитивному ставленні до світу. Підсумовуючи, ОСОБА_5 - це дівчинка, яка завдяки турботливій опіці своїх опікунів розвивається гармонійно і здорово. Є прикладом того, який великий вплив на дитину мають прихильні і люблячі опікуни, які своєю турботою і підтримкою допомагають їй рости щасливою і впевненою у собі. Завдяки їхній підтримці і присутності ОСОБА_5 почувається безпечно і готова приймати нові виклики.

26.02.2024 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. посвідчено та зареєстровано за № 1302, 1303 заяву, відповідно до якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали свою згоду на тимчасовий виїзд за кордон до Республіки Польщі, Французької Республіки, Королівства Іспанії, Італійської Республіки та до інших країн Шенгенської угоди та Європейського Союзу, до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, своєї малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 26.02.2024 до 26.02.2027, яка буде періодично їздити разом з ними або окремо: з батьком - ОСОБА_2 , або з матір`ю - ОСОБА_3 , або у супроводі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також, 26.02.2024 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. посвідчено та зареєстровано за № 1304, 1305 заяву згідно якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали свою згоду на тимчасове перебування на території Республіки Польща та інших країн Шенгенської угоди та Європейського Союзу, їхньої малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідальною особою - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка несе відповідальність за здоров`я та стан їхньої дочки та якій вони надають повноваження на час тимчасового перебування на території Республіки Польща вирішувати усі питання, що стосуються дитини.

Згідно із характеристикою працівника від 27.06.2024 виданої Національним Форумом Музики ім. Вітольда Лютославського, ОСОБА_32 працює в офісі Хорової Академії спеціалістом з хорових питань і координує діяльність Польського національного молодіжного хору. Присвячує себе роботі на 100%. Вправно управляє координованими завданнями, а в разі сумнівів - без вагань висловлює необхідність допомоги і приймає її з вдячністю. Проявляє високу стійкість до стресу і надійно діє під тиском часу. У колективній роботі часто і охоче приймає на себе позицію лідера, але й не має проблеми з роботою під керівництвом. Серед колег у роботі її люблять і цінують за невтомне бажання допомогти у разі необхідності, у своєму широкому гроні знайомих завжди знайде когось, у кого знайде підтримку для іншої особи. Під час виконання завдань іншими працівниками офісу завжди охоче надає підтримку, охоче працює у проектах з дітьми, проявляючи при цьому велику турботливість і знаходячи спільну мову з малими артистами. Цінують її також учасники і співробітники проектів, які вона веде, керівники, спеціалісти і артисти, працевлаштовані для реалізації проектних завдань. Багато хто з них підкреслює, що співпрацювати з ОСОБА_19 приємно, будь-які формальні справи проходять легко, а атмосфера, яку вона створює у співпраці, викликає бажання налагоджувати співпрацю на майбутнє для нової діяльності. У приватних розмовах ОСОБА_19 проявляє величезну турботу про свою родину. Вона живе життям своєї підопічної, розповідає про неї з великою чуттєвістю і гордістю, з радістю ділиться її успіхами і дуже переживає про всі її труднощі. На мою думку, її прихильність перевищує прихильність не одної біологічної матері, а життєва філософія і підхід до будь-яких труднощів робить її досконалою для здійснення опіки над дітьми.

Відповідно до характеристики працівника від 28.06.2024 виданої Національним Форумом Музики ім. Вітольда Лютославського, ОСОБА_32 , від 2016 р. працевлаштована на посаді спеціаліста з хорових питань і координатора дій Польського національного молодіжного хору, є працівником, який зразково виконує свої обов`язки. Гідно представляє установу і береже її добре ім`я. Її люблять інші працівники, вона проявляє активний підхід у діяльності на користь спільноти працівників і охоче співпрацює з колегами. Має авторитет радісної людини і охочої допомогти. Виділяється високим рівнем емпатії. Прекрасно розпізнає потреби інших людей і швидко на них відгукується. Це робить її досконалою лідеркою у роботі. Після вибуху повномасштабної війни в Україні ОСОБА_19 активно приєднувалася до діяльності Національного Форуму Музики на користь біженців, зокрема, підтримуючи організацію тимчасових місць перебування, готуючи переклади пропозицій установ чи проводячи екскурсії у Національному Форумі Музики для українськомовних осіб. Довіра з якою установа ставиться до ОСОБА_19 , сприяла у тому, що у відповідь на її прохання про можливість дистанційної роботи з України, отримала позитивну відповідь та підтримку Національного Форуму Музики у організаційно-кадрових питаннях. Висловлюю велику надію, що особисті справи ОСОБА_19 вирішаться позитивно і дозволять їй якомога швидше повернутися на роботу у Польщі.

Як вбачається з характеристики від 28.06.2024 наданої ОСОБА_53 , остання повідомила, що є сусідкою ОСОБА_54 і ОСОБА_55 багато років. Їй 65 років, і вона багато разів користувалася сусідською допомогою ОСОБА_56 і ОСОБА_57 . Це емпатичні, чуйні люди і йдуть на допомогу кожному, хто цього потребує (безкорисливо). Після вибуху війни в Україні ОСОБА_58 та її чоловік опікувалися племінницею ОСОБА_5 . Створили їй прекрасний родинний дім. Чуйність, турбота і любов, якою обдарували дівчинку, спричинили, що із наляканої, замкнутої в собі, сповненої страху і невпевненості дівчинки, протягом понад 2 років перебування у Польщі, виросла радісна, щаслива і відкрита особа. Вона працює у початковій школі (І - III класи) і щодня спостерігає за поведінкою українських дітей. Видно, як перебування у Польці дозволило їм відновити відчуття безпеки і власної гідності. У випадку ОСОБА_5 зміна беззаперечна. Тому вона думає, що після травми, яку пережила, неправильно було б міняти місце проживання і дім. Ще одна чужа країна, невідома мова, середовище і довколишні люди можуть бути для 10-річної дитини шоком і спричинити незворотні зміни у психіці дитини. ОСОБА_5 не раз їй повторювала, що її дім - це Польща, тітка і дядько.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав № 387403686 від 18.07.2024, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48.5 кв.м., житловою площею 30 кв.м.

Відповідно до листа Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області від 09.07.2024 № C-108аз, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 30.01.2021 складався адміністративний протокол серії ВАБ № 52306 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, який скеровано до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для розгляду. Також, 21.11.2012 у ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області було зареєстровано в ЄРДР за ч. 2 ст. 185 ККУ факт звернення ОСОБА_59 , жителя с. Смиківці, який повідомив про факт крадіжки, яку вчинила донька заявника.

Як слідує із листа Управління сім`ї молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради № 17558-Ф/2024 від 09.07.2024, Управлінням сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради не розглядалось питання щодо доцільності чи не доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_60 щодо ОСОБА_61 та ОСОБА_62 , а також не розглядалося питання про попередження ОСОБА_60 щодо неналежного виконання нею батьківських прав щодо ОСОБА_61 та ОСОБА_62 . Однак із матеріалів особової справи ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_63 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вбачається таке. Наказом служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради від 14.01.2013 № 04 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_64 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , поставлено на облік дітей позбавлених батьківського піклування. Підстава: рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.11.2012 у справі №?1915/2023/2012, яким позбавлено батьківських прав ОСОБА_65 та ОСОБА_66 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_63 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . 30.11.2013 ОСОБА_67 подала до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позовну заяву, у якій просить поновити батьківські права щодо дочки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 17.02.2017 № 41 визнано доцільним поновлення батьківських прав ОСОБА_68 щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням виконавчого комету Тернопільської міської ради від 22.03.2017 № 193 затверджено висновок щодо доцільності поновлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.05.2017 у справі № 607/13573/16-ц поновлено ОСОБА_3 батьківські права щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 23.08.2017 № 610 зобов`язано ОСОБА_69 передати на виховання та утримання матері ОСОБА_68 малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.10.2019 у справі № 607/23698/19 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Як вбачається із змісту даної постанови, судом встановлено, що 30.09.2019 о 20 год. 00 хв. за місцем проживання ОСОБА_3 вчинила домашнє насильство відносно чоловіка ОСОБА_2 в присутності неповнолітньої дочки, чим порушила вимоги ст. 10 ЗУ «Про охорону дитинства», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.12.2019 у справі № 607/28867/19 ОСОБА_3 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежено усним зауваженням.

Відповідно до змісту даної постанови, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 близько 20 год. 00 хв. перебуваючи за місцем проживання у стані алкогольного сп`яніння, вчинила насильство в сім`ї відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , в ході якого чинила на нього дії психологічного характеру, що виражалися у висловлюванні нецензурною лайкою, чим чинила на нього моральний та психологічний тиск, у зв`язку із чим притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.02.2021 у справі № 607/1937/21, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1700 грн.

Згідно змісту даної постанови, судом встановлено, що 30.01.2021 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_3 ухилялася від виконання своїх материнських обов`язків по забезпеченню необхідних умов проживання та виховання її дочки, оскільки по місцю свого проживання в присутності дитини вживала алкогольні напої, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 8, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Таким чином, ОСОБА_3 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.05.2017 у справі № 607/13573/16-ц, позов ОСОБА_3 до Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради задоволено та поновлено ОСОБА_3 батьківські права щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.04.2023 відносно ОСОБА_2 було винесено термінові заборонні приписи серії АА № 279725, серії АА №279692, серії АА № 279691, у зв`язку із вчиненням домашнього насильства по відношенню до потерпілих ОСОБА_61 , ОСОБА_70 , ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 є власником посвідчення, виданого ГО «Здорова Планета», відносно пацієнта прийнято рішення про видачу наркотичного лікарського препарату ЗПТ за рецептом або безпосередньо з місця надання ЗПТ для самостійного прийому в амбулаторних умовах, пацієнт потребує постійного прийому медичних препаратів. Термін дії посвідчення до 31.12.2024.

Як вбачається з листа КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР № 3549/1 від 18.09.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває під динамічним спостереженням з 16.03.2021 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває під динамічним спостереженням з 27.06.2006 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності». ОСОБА_3 проходила стаціонарне лікування у період часу: з 03.02.2021 по 16.02.2021 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Стан абстиненції неускладнений»; з 13.08.2021 по 27.08.2021 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, Стан абстиненції неускладнений»; з 15.09.2021 по 16.09.2021 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація неускладнена»; з 25.09.2021 по 08.10.2021 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Стан абстиненції ускладнений судомами»; з 01.11.2021 по 12.11.2021 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Стан абстиненції неускладнений»; з 01.07.2023 по 04.07.2023 з приводу «Змішаний тривожний та депресивний розлад. Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Стан абстиненції неускладнений»; з 26.01.2024 по 14.02.2024 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опоїдів. Синдром відміни». ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування у період часу: з 21.09.2011 по 30.09.2011 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Стан абстиненції неускладнений»; з 20.11.2012 по 29.11.2012 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Стан абстиненції неускладнений»; з 13.08.2021 по 27.08.2021 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Стан абстиненції неускладнений»; з 01.11.2021 по 08.11.2021 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Стан абстиненції неускладнений»; з 01.07.2023 по 04.07.2023 з приводу «Змішаний тривожний та депресивний розлад. Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Стан абстиненції неускладнений»; з 05.07.2024 по 09.07.2024 з приводу «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності».

Відповідно до листа КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР № 03-10/2993 від 16.09.2024, ОСОБА_71 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , за медичною допомогою в КНП «ТОКПЛ`ТОР не зверталися.

Як вбачається із листа Спеціалізованої амбулаторії ТОВ «АСТРА МІА» № 9 від 19.09.2024, ОСОБА_71 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не зареєстрована як пацієнтка Спеціалізованої амбулаторії ТОВ «АСТРА МІА» за останніх п`ять років.

Згідно із відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України № 19-63195/18/24-Вих від 16.09.2024, на ухвалу суду від 11.09.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснювала наступні в`їзди-виїзди за кордон України: 27.04.2024 виїзд через пункт пропуску «Краківець»; 08.07.2024 в`їзд через пункт пропуску «Краківець»; 13.07.2024 виїзд через пункт пропуску «Краківець».

Відповідно до заяви про вчинення кримінального правопорушення від 09.07.2024, поданої до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_72 повідомила, що 08.07.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 погрожувала їй вбивством, провівши рукою по горлу та додавши «тобі буде харакірі». Також, принижувала її, висловлювалася нецензурно в її сторону. Разом із нею були присутні: ОСОБА_73 (син ОСОБА_3 ), ОСОБА_74 (батько ОСОБА_3 ), ОСОБА_75 (донька ОСОБА_3 ). ОСОБА_85 (син ОСОБА_3 ) здійснював фотографування транспортного засобу ОСОБА_77 та погрожував його знищенням. Вказане відбувалося в присутності двох екіпажів працівників поліції, які здійснювали виїзд за вказаною адресою, за викликом ОСОБА_78 . З огляду на викладене, просила внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування з підстави вчинення правопорушення, що має ознаки складу кримінального правопорушення.

Органом опіки і піклування суду надано висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16.10.2024 № 1590.

Відповідно до висновку органу опіки і піклування суду щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16.10.2024 № 1590, орган опіки і піклування, беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З висновку вбачається, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_1 повідомила, що вона є рідною тіткою (по лінії батька) та хресною малолітньої ОСОБА_5 . Пояснила, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, дитина виїхала до Польської Республіки на підставі нотаріально посвідчених заяв батьків дівчинки, з тих пір ОСОБА_5 проживає разом із нею у м. Вроцлаві, де і відвідує школу. Зазначила, що ОСОБА_3 у 2012 році було позбавлено батьківських прав щодо дітей від першого шлюбу: ОСОБА_79 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували під опікою дідуся по лінії матері. У 2017 році ОСОБА_3 поновлено у батьківських правах щодо дочки ОСОБА_11 . Вказала, що з моменту народження дівчинки батьки недбало ставилися до виховання ОСОБА_5 та не виконували належним чином батьківські обов`язки. За два з половиною роки війни, ОСОБА_3 жодного разу не виявила бажання зустрітися з дочкою, батько дитини в зв`язку з воєнним станом виїхати не має змоги. Із 2021 року до сьогоднішнього дня батьки дитини не цікавляться життям своєї дочки, не піклуються про її моральний та матеріальний стан, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дочці доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. До того ж, повідомила, що ОСОБА_81 та ОСОБА_17 є залежними від психотропних речовин та проходять лікування у відповідних медичних закладах.

Батько дитини, ОСОБА_2 , на засідання комісії вказав, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_5 , оскільки це відповідатиме якнайкращим інтересам дочки, тому що він проходить лікування від наркозалежності. 30.08.2024 на засідання комісії з питань захисту прав дитини з`явився дідусь дитини по лінії матері, ОСОБА_82 , який вказав, що заперечує щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутні підстави для позбавлення батьківських прав. Також повідомив, що його дочка (мати дитини) ОСОБА_17 перебуває за кордом, тому не могла з`явитися на засідання комісії. З метою об`єктивного розгляду матеріалів справи та задля надання можливості матері дитини ОСОБА_3 з`явитися та бути заслуханою на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, розгляд даного питання перенесено на чергове засідання комісії. 27.09.2024 на засідання комісії з`явився дідусь дитини, ОСОБА_82 , який повідомив, що ОСОБА_3 не має можливості приїхати в Україну та з`явитися на засідання комісії, у зв`язку з тим, що у Федеративній Республіці Німеччина не має де і з ким залишити доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також на засідання комісії з питання захисту прав дитини 27.09.2024 з`явився представник матері - адвокат Білецький Микола Йосифович, який заперечив щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо дитини малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини, ОСОБА_3 , на засідання комісії з питань захисту прав дитини 30.08.2024 та 27.09.2024 року не з`явилася, хоча про час дату засідання повідомлялася у встановленому порядку.

28.08.2024 проведено бесіду з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний акт. Малолітня ОСОБА_5 повідомила, що востаннє бачила матір влітку 2024 року під час канікул, батька бачила сьогодні зранку ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), оскільки коли приїжджає в Україну, проживає разом із батьком, у квартирі, яка належить бабусі (по лінії батька). Дитина зазначила, що протягом двох років проживає разом із ОСОБА_19 (сестрою батька) у Республіці Польща, де і навчається. Батьки інколи телефонують до дівчинки, переписуються. Вказала, що матеріально її забезпечує ОСОБА_19 та бабуся (по лінії батька). Мати та батько тільки купили їй подарунок на день народження ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), який передали через тітку ОСОБА_19 , більше ОСОБА_5 не пам`ятає, щоб батьки їй щось купляли. Також дитина зазначила, що під час проживання в Україні з матір`ю і батьком її до школи водив батько та бабуся. Матеріально забезпечувала бабуся (по лінії батька). Малолітня дитина повідомила, що хоче і надалі проживати у Республіці Польща з тіткою ОСОБА_19 та її чоловіком, тому що дівчинці більше подобається жити там.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги подані документи орган опіки та піклування прийшов до висновку, що батьки не виконують належним чином своїх батьківських обов`язків щодо дочки, уваги дитині не приділяють. До того ж, жодних активних дій на підтвердження своїх намірів приймати участь в житті дитини мати не вчинила, активна дієва позиція у батьків відсутня. Також відсутні докази, які б свідчили про вжиття батьками будь-яких дій (заходів) щодо зміни ситуації, яка склалася, що, в свою чергу, давало б підстави вважати, що вони бажають виправити свою поведінку в інтересах дитини. Таким чином, батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо дитини: не цікавиться її життям, розвитком та здоров`ям, не надають матеріального утримання.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно частини четвертої статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Такий обов`язок батьків передбачений і ч. 2 ст. 150 СК України.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Частиною 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Аналіз наведеної норми свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, а також сама дитина, що досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).

Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту інтересів дитини, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування повинно вирішуватися лише після всебічного дослідження позицій сторін, насамперед, з`ясування ставлення батьків до дитини.

Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Таку правову позицію висловив ВС в справі № 520/8264/19 (провадження № 61-19984 св 21) від 26.04.2022 року.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Відсутність побачень з дитиною та навіть спроб їх здійснення, свідчить про відсуніть інтересу до дитини з боку відповідача, що відповідно до рішення «Хант проти України» є підставою для позбавлення батьківських прав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

Існуючі сімейні зв`язки між дітьми та батьками, які насправді піклуються про них, захищаються Конвенцією.

Судом встановлено, що починаючи з квітня 2022 року і по даний час малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачем ОСОБА_1 , яка опікується нею, займається її вихованням та утриманням.

Поряд з цим відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 участі в житті дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймають, не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя. Не забезпечують їй необхідного харчування, медичного догляду, лікування. Не спілкуються з дочкою в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надають їй доступу до культурних та інших духовних цінностей, не створюють умов для отримання нею освіти.

Судом встановлено, що відповідачі свідомо обрали такі життєві умови, за якими їх участь у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про їх ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України.

Так, з наданих суду письмових доказів та показів свідків вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тривалий час зловживали алкогольними напоями та наркотичними речовинами, у зв`язку із чим неодноразово проходили лікування КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР, натомість їхня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в цей час перебувала під опікою третіх осіб, зокрема ОСОБА_83 та ОСОБА_1 .

Крім того, з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надали дозвіл на виїзд дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України, разом із ОСОБА_83 та в подальшому постановою Районного суду для Вроцлава - Фабричної у Вроцлаві, III Відділу сім`ї і неповнолітніх від 14.04.2022, шифр матеріалів III Nsm 696/22 малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було призначено опікуна в особі ОСОБА_1 .

При цьому у період з 2022 року по 2024 рік ОСОБА_3 та ОСОБА_2 жодного разу не бачились з дочкою, не проявляли інтересу до її внутрішнього світу та її подальшої долі, не цікавились її станом здоров`я та навчанням, та дочка не отримувала від них жодної допомоги для морального та фізичного розвитку.

Суд враховує, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, було введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та який діє на даний час, у зв`язку із чим ОСОБА_2 будучи військовозобов`язаним був позбавлений можливості покинути територію України та відвідати доньку, яка перебувала у Польщі.

Поряд з цим, ОСОБА_2 не був позбавлений можливості брати участь у житті доньки у інший спосіб, шляхом спілкування із дочкою за допомогою телекомунікаційних засобів, проявлянням інтересу до її життя, здоров`я та навчання, наданням їй моральної та матеріальної підтримки. Однак, докази прояву інтересу ОСОБА_2 до життя доньки з моменту її виїзду за межі України в матеріалах справи відсутні.

Так само, судом не встановлено жодних поважних та об`єктивних причини, у зв`язку із якими ОСОБА_3 самоусунулась від виховання дочки, оскільки ОСОБА_3 мала можливість навідувати доньку, брати участь у її вихованні та утриманні, тим самим належним чином виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак вказаних дій не вчиняла, свідомо залишивши доньку під опікою ОСОБА_1 .

Крім того, суд бере до уваги, що 27.04.2024 ОСОБА_3 здійснила виїзд за межі України через пункт пропуску «Краківець», проте остання не навідала доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хоча мала таку можливість, що додатково підтверджує відсутність у ОСОБА_3 інтересу до життя доньки.

Таким чином, доказів на підтвердження вчинення дій, які б свідчили про бажання відповідачів брати участь у вихованні та розвитку дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачі суду не надали.

Доводи сторони відповідача ОСОБА_3 з приводу того, що ОСОБА_1 умисно не віддає їй доньку та переховує її, суд до уваги не бере, оскільки такі не підтвердженні жодними доказами.

Водночас, судом встановлено, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з червня 2024 року перебуває на території України, при цьому ОСОБА_3 повернулась на територію України 08.07.2024, проте перебувала тут лише 5 днів, після чого знову покинула територію України, та як встановлено у судовому засіданні на даний час перебуває у Німеччині.

Таким чином ОСОБА_3 вкотрий раз залишила доньку під опікою ОСОБА_1 , а жодних доказів того, що ОСОБА_3 за цих 5 днів виявляла будь-який інтерес до доньки, суду не надано.

Більше того, судом також не встановлено, щоб ОСОБА_3 намагалась брати участь у житті доньки протягом розгляду у суді даної справи.

З приводу не визнання відповідачем ОСОБА_3 позову та її заперечення щодо позбавлення батьківських прав, то суд зауважує, що лише той факт, що відповідач не визнає позов та висловила бажання брати участь у вихованні дитини, не свідчить про її інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.

Також у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 в справі № 398/4299/17 (провадження № 61-2861св20) зроблено висновок, що лише зазначення відповідачем в апеляційній скарзі про його бажання піклуватися про дитину не спростовує факту його ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав з урахуванням його поведінки не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку. Позбавлення відповідача батьківських прав, здійснене згідно із законом (пункт 2 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідача є пропорційним меті позбавлення його батьківських прав.

У справі № 459/3411/18 (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 (провадження № 61-10531св21)) суди вирішили позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітньої дочки, керуючись тим, що відповідач нехтує потребами своєї дочки, порушує права дитини на належне батьківське виховання та не виконує батьківських обов`язків. Він не довів зміну своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне піклування за нею, не спростував, що свідомо нехтував обов`язками батька щодо дочки. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду та встановлених у цій справі обставин суд вважає, що саме лише заперечення відповідача ОСОБА_3 проти позбавлення її батьківських прав не може розцінюватися як достатня підстава для відмови в задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав.

Таким чином, суд вважає, що позивачем належними, допустимими та достатніми доказами доведено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не беруть участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не цікавляться її життям та станом здоров`я, не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечують її необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, протягом тривалого періоду часу (з 2022 року) відповідачі ухиляються від виконання свого обов`язку по її вихованню, не виявляють до неї батьківської уваги та турботи та не надають матеріальної допомоги на її утримання.

Окрім цього, за змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Присутня в судовому засіданні неповнолітня дитина ОСОБА_4 у присутності психолога суду повідомила, що хоче залишитись жити з позивачем ОСОБА_1 , оскільки їй з нею добре. При цьому підтвердила, що батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 її не навідували, а з матір`ю вона лише іноді спілкувалась по телефону.

ЄСПЛ неодноразово зауважував, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати, дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

На переконання суду позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 буде якнайкраще відповідати інтересам останньої.

Крім того, відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При прийнятті рішення суд також бере до уваги, висновок органу опіки і піклування суду щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затверджений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16.10.2024 № 1590, із змісту якого вбачається, що орган опіки та піклування прийшов до висновку, що батьки не виконують належним чином своїх батьківських обов`язків щодо дочки, уваги дитині не приділяють. До того ж, жодних активних дій на підтвердження своїх намірів приймати участь в житті дитини мати не вчинила, активна дієва позиція у батьків відсутня. Також відсутні докази, які б свідчили про вжиття батьками будь-яких дій (заходів) щодо зміни ситуації, яка склалася, що, в свою чергу, давало б підстави вважати, що вони бажають виправити свою поведінку в інтересах дитини. Таким чином, батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо дитини: не цікавиться її життям, розвитком та здоров`ям, не надають матеріального утримання. У зв`язку із викладеним орган опіки і піклування, беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, вважав за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, згідно ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 визнав позов у повному обсязі, при цьому суд вважає, що таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких підстав суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за власною ініціативою самоусунулись від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, що свідчить про свідоме нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками, а відтак позовна вимога ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/17.

Відтак суд доходить висновку, що рішення про позбавлення батьківських прав відповідачів відповідає якнайкращим інтересам дитини, не позбавляючи при цьому відповідачів можливості за їх бажанням піклуватися про дитину. Більше того за правилами ст. 169 СК України позбавлені батьківських прав батьки вправі звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки, якщо це буде відповідати інтересам дитини.

Окрім цього, згідно ст.243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

За загальним правилом, визначеним ст.244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

Згідно ч.4 ст. 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

За змістом ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Органом опіки та піклування Тернопільської міської ради надано подання про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 25.10.2024 № 678, захищаючи інтереси малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування вважає, що погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є доцільним та відповідає законним інтересам дитини.

Як слідує із вказаного подання, органом опіки та піклування встановлено, що ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Тернополі, Тернопільської області. Відповідно до банківської виписки, ОСОБА_1 отримує постійний дохід у формі заробітної плати. У результаті обстеження умов проживання встановлено, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом із малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Загальна площа житла - 66,1 кв.м, житлова площа - 38,9 кв.м. Квартира складається з трьох кімнат, які повністю мебльовані. Кімнати чисті та прибрані, є всі необхідні предмети побуту та речі для повсякденного вжитку. Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Дитина має окрему кімнату з відповідними меблями необхідними для навчання та відпочинку. Малолітня ОСОБА_5 забезпечена усім необхідним для проживання, навчання та повноцінного розвитку. Згідно з медичними довідками із комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради від 01.10.2024 та комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради від 01.10.2024, ОСОБА_1 на диспансерному обліку з приводу розладів психіки та поведінки, внаслідок вживання алкоголю та інших психоактивних речовин не перебуває, за меддопомогою не зверталась, на час огляду, наркологічних захворювань і ознак психічного захворювання не виявлено. Ірина ОСОБА_84 матеріально забезпечена, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалася, батьківських прав не позбавлялась, є дієздатною особою. ОСОБА_1 з 16.10.2024 перебуває на обліку служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, як кандидат в потенційні опікуни, піклувальники, про що внесені відповідні відомості до журналу обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів. Із правами, обов`язками опікуна та правовими наслідками встановлення опіки, ОСОБА_1 ознайомлена.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне встановити над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити малолітній ОСОБА_4 опікуна - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5

Також, частина 3 ст. 166 СК України визначає, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Стаття 180 СК України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також, Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Аліменти - це кошти на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та інше.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів ( ч.2 ст. 182 СК України).

У відповідності до вимог ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 183 СК України, встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом зауважує, що стягнення аліментів має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.

Положеннями ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, враховуючи необхідність забезпечення прав малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з кожного, починаючи з 22.07.2024 і досягнення дитиною повноліття

Суд вважає, що менший розмір аліментів не буде достатнім для належного виховання та утримання дитини, а також забезпечення належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути по 983,96 грн судового збору з кожного за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав.

Окрім цього, з відповідачів на користь держави слід стягнути по 1211,20 грн судового збору з кожного за вимоги про стягнення аліментів.

При цьому суд звертає увагу, що під час виготовлення вступної та резолютивної частини судового рішення судом допущено описку у резолютивній частині рішення, зокрема у четвертому абзаці резолютивної частини судом помилково зазначено про стягнення аліментів з ОСОБА_3 , замість правильного «з ОСОБА_2 ».

З урахуванням викладеного, відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність внесення змін до четвертого абзацу резолютивної частини рішення, зазначивши правильно про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 150 ч. 2, 3 , 164, 166, 167, 180, 181, 182, 184, 191, 193 ч. 2 СК України, ст. 4, 76, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 6, 247 ч. 2, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Сампара Надія Миронівна до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа Управління сім`ї молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуна, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити малолітній ОСОБА_4 опікуна - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.07.2024 і досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.07.2024 і досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 983 (дев`ятсот вісімдесят три) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 983 (дев`ятсот вісімдесят три) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 (двадцять) копійок.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах сплати платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30.01.2025.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ: 43459222, адреса місцезнаходження: бульвар Т. Шевченка, 1, м. Тернопіль, 46001.

Головуючий суддяН. Р. Кунець