Ухвала

від 03.02.2025 по справі 336/427/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 336/427/16-ц

провадження № 61-1058ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2024 року за наслідками розгляду ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2024 року про виправлення описки в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про приведення у відповідність до фактичного розміру часток в праві спільної часткової власності на нерухоме майно, встановлення меж користування земельною ділянкою та

В С Т А Н О В И В :

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, уточнивши його, просила привести розмір ідеальних часток в праві спільної часткової власності на нерухоме майно у відповідність до розміру фактичних часток.

02 грудня 2020 року рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду

від 21 грудня 2021 року,відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 ..

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила в порядку перегляду справи за нововиявленими обставинами скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2020 року (провадження №2/336/4/2020) та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про приведення розміру ідеальних часток співвласників нерухомого майна на

АДРЕСА_1 у відповідність до фактичного розміру їхніх часток.

25 вересня 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя

від 02 грудня 2020 року.

25 вересня 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя виправлено описку в ухвалі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя

від 25 вересня 2024 року та зазначено, що суд розглядав заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2020 року (справа № 336/427/16, провадження № 2/336/4/2020).

11 грудня 2024 року постановою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2024 року залишено без змін.

20 січня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвали Шевченківського районного суду

м Запоріжжя від 25 вересня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя

від 02 грудня 2020 року.

Касаційне провадження в частині оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя

від 25 вересня 2024 року про виправлення описки не підлягає відкриттю, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом

випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Частиною першою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Пунктом 19 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.

За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України та

пункту 19 частини 1 статті 353 ЦПК України судові рішення першої та апеляційної інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

У Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023) Конституційний Суд України виснував, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції в цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(II)/2023).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція) застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

В ухвалах від 03 квітня 2023 року в справі № 2-3543/10 (провадження

№ 61-2151ск23), від 18 травня 2023 року в справі № 522/5493/13-ц (провадження № 61-6680ск23), від 29 січня 2024 року в справі № 703/857/19 (провадження

№ 61-979ск24) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду також виснував про відсутність правових підстав для відкриття провадження в справі щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення з огляду на те, що судові рішення (пункт 19 частини першої статті 353 ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судоверішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадженняза касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2024 року про виправлення описки необхідно відмовити.

Згідно з положенням частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 11 грудня

2024 року, ухвалену за наслідками перегляду ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2024 року про виправлення описки, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про приведення у відповідність до фактичного розміру часток в праві спільної часткової власності на нерухоме майно, встановлення меж користування земельною ділянкою відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська