Ухвала

від 04.02.2025 по справі 688/95/25

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/95/25

№ 2/688/323/25

Ухвала

04 лютого 2025 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участюсекретаря судовогозасідання Гошовської О.О.,

представника позивача Піскаревської А.В.,

представника відповідача Кліпацької І.А.,

представника третьої особи Васильченка В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом адвоката Піскаревської Алли Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Судилківська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, про визнання незаконним та скасування наказу,

встановив:

07 січня 2025 року адвокат Піскаревська А.В. звернулась досуду всистемі «Електроннийсуд» вінтересах ОСОБА_1 з позовом до Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації Хмельницької обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку «Мальованка» для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області» №5-од від 17.01.2024 року.

09.01.2025 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання, яке призначено на 04.02.2025 року; встановлено строк на подання відповідачеві відзиву, позивачу відповіді на відзив, відповідачу заперечень та третій особі пояснень.

Учасниками справи подано до Шепетівського міськрайонногосуду Хмельницькоїобластізаяви по суті справи, а саме:

- 23.01.2025 року представником відповідача Департаменту природнихресурсів таекології Хмельницькоїобласної державноїадміністрації Кліпацькою І.А. в системі «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, у якому позов не визнала, просить в його задоволенні відмовити через його безпідставність та обрання неналежного способу захисту;

- 28.01.2025 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Піскаревською А.В. в системі «Електронний суд» подано відповідь на відзив, у якій просить позов задовольнити, оскільки таким чином відновиться законний інтерес ОСОБА_1 ;

- 30.01.2025 року представником відповідача Департаменту природнихресурсів таекології Хмельницькоїобласної державноїадміністрації Кліпацькою І.А. в системі «Електронний суд» подано заперечення на відповідь на відзив, у яких просить у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню через обрання позивачем неналежного способу захисту та заяву про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Крім того, 28.01.2025 року до канцелярії Шепетівського міськрайонногосуду Хмельницькоїобластінадійшла заява виконувача обов`язків керівника Шепетівської окружної прокуратури Олександра Базана про вступ у справу в порядку ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явився, хоча про час, день та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.

В підготовчому засіданні представник позивача Піскаревська А.В. просила заяву виконувача обов`язків керівника Шепетівської окружної прокуратури повернути, посилаючись на те, що прокурор може вступати у справу лише у випадку та в порядку, встановлених законом, а саме для захисту законних інтересів держави у разі порушення або загрози їх порушення. Проте, подана заява є необгрунтованою, без зазначення в чому саме полягає необхідність такого вступу та для захисту яких саме інтересів держави. Більше того, позивачем оскаржується наказ відповідача з основної діяльності, а тому вказане не стосується інтересів держави, а стосується меж повноважень відповідача.

Представник відповідача Кліпацька І.А. в підготовчому засіданні просила заяву задовольнити, посилаючись на те, що позивачем оспорюється наказ відповідача, який подано як доказ саме прокурором в межах розгляду справи про витребування земельної ділянка ПЗФ у Лисюка М.М.

Представник третьої особи Судилківської сільськоїрадиВасильченко В.О. в підготовчому засіданні проти заяви про вступ у справу Шепетівської окружної прокуратури заперечував, посилаючись на те, що прокурор відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Враховуючи те, що інтереси відповідача в суді представляє повноважний представник, який у порядку, передбаченому ЦПК України, подає заяви по суті справи, що на даний час не дає підстав вважати, що відповідач неналежним чином здійснює захист інтересів держави, а також враховуючи практику ЄСПЛ, відповідно до якої участь прокурора в процесі не може підміняти орган державної влади, у задоволенні поданої заяви просив відмовити за її безпідставністю.

Заслухавши думки представників учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України принципами здійснення цивільного судочинства є, в тому числі, змагальність сторін, диспозитивність цивільного судочинства.

Згідно ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Важливим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Виконувач обов`язківкерівника Шепетівськоїокружної прокуратуриОлександр Базан,звертаючись досуду іззаявою впорядку ст.23Закону України«Про прокуратуру»та ст.56ЦПК України,вказав,що нарозгляді Шепетівськогоміськрайонного судуперебувають позовнізаяви першогозаступника керівникаХмельницької обласноїпрокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (справи № 688/85/22, №688/95/22, №688/90/22, №688/82/22, №688/81/22, №688/87/22, №688/88/22, №688/89/22, №688/91/22, №688/96/22) та керівника Шепетівської окружної прокуратури до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (№688/65/22, №688/44/22, №688/60/22 та №688/66/22), предметом спору у яких є земельні ділянки, які розташовані в межах регіонального ландшафтного парку «Мальованка».

Наказ Департаменту від 17.01.2024 року № 5-од, який просить визнати незаконним та скасувати відповідач по справі № 688/87/22 (головуюча суддя - Березюк Н.П.) Лисюк М.М., долучено прокурором як доказ у вказаних вище справах на підтвердження того, що «Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку «Мальованка» для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області» затверджено в установленому законом порядку, що має істотне значення під час розгляду вказаних вище позовних заяв.

Також, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача у справі №688/95/25 - Судилківська сільська рада, одночасно є відповідачем у справах №688/85/22, №688/95/22, №688/90/22, №688/82/22, №688/81/22, №688/87/22, №688/88/22, №688/89/22, №688/91/22, № 688/96/22, № 688/65/22, № 688/66/22, а також позивачем у справах № 688/60/22 та №688/44/22. У зв`язку із вказаним, виникла необхідність вступити Шепетівській окружній прокуратурі у розгляд справи №688/951/25, оскільки результати її розгляду можуть вплинути на стан розгляду, виконання судових рішень в судових справах, ініційованих Хмельницькою обласною та Шепетівською окружною прокуратурами, з метою захисту інтересів держави в сфері охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення - регіонального ландшафтного парку «Мальованка», збереження якого гарантується державою.

У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції Українищодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другоїстатті 129 Конституції України);

- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частина третястатті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Для підтвердження судом підстав для представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 року по справі 912/2385/18, звернуто увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Одночасно суд звертає увагу на правову позицію, висловлену ВС ГКС у Постанові 914/1844/18 від 18.08.2020 року, відповідно до якої «здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав.

У спірних правовідносинах в даній справі є держаний орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, і який має відповідати за позовними вимогами - Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації. Однак судом не встановлено, а прокурором не надано доказів здійснення представництва інтересів відповідача неналежним чином. Натомість, визначений позивачем відповідач у справі у повній мірі скористався своїми процесуальними правами та подав до суду усі заяви по суті справи: відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив. Також представник відповідача Кліпацька І.А. бере участь в підготовчому засіданні за її клопотанням в режимі відеоконференції.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Таким чином, суд вважає, що заява виконувача обов`язківкерівника Шепетівськоїокружної прокуратури ОлександраБазана провступ усправу немістить належногообґрунтування нездійсненняабо неналежногоздійснення захистуінтересів державиу спірнихправовідносинахДепартаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, в чому полягає порушення інтересів держави в даній справі, необхідність їх захисту, визначені законом підстави вступу прокурора у справу.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для участі прокурора у даній справі, тому в задоволенні заяви про вступ прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 56, 260 ЦПК України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», суд

ухвалив:

Заяву виконувача обов`язківкерівника Шепетівськоїокружної прокуратури Олександра Базана про вступ у справу за позовом адвоката Піскаревської Алли Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Судилківська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, про визнання незаконним та скасування наказу - залишити без задоволення.

Ухвала оскарження не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Світлана КОЗАЧУК