Ухвала

від 16.01.2025 по справі 587/547/19

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/547/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми подання головного державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балаби Л.О, стягувач Низівська селищна рада Сумського району, ГУ ДПС у Сумській області, Управління патрульної поліції у Сумській області , Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, боржник ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець Ковпаківського ВДВС у місті Суми Східного управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балаба Л.О., звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України мотивуючи його тим, що на виконанні у відділ перебуває зведене виконавче провадження № АСВП 60763676, в тому числі АСВП № 61367282 з примусового викоання виконавчого листа № 587/547/19 від 13.02.2020 виданого Сумським районний судом Сумської області за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Сумській області, Низівської селищної ради Сумського району Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь Низівської селищної ради на суму 163987, 64 грн. У зв`язку з невиконанням рішення суду просив обмежити боржника у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ч. 4 ст. 441ЦПК України таке подання розглядається судом без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Головний державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балаба Л.О. до зали судових засідань не з`явилась, з заявами про відкладення розгляду справи не зверталась.

Із урахуванням того, що подання повинно бути розглянуто судом негайно, державний виконавець повідомлений про дату, час та місце розгляду справи суд вважає за можливе розглянути подання без участі державного виконавця.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 441ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 19Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 33Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов`язань.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 цього Закону громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч. ч. 2, 4ст. 6Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання, у зв`язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що на виконанні у відділ перебуває виконавче провадження № 61367282 з виконання виконавчого листа № 587/547/19 виданого Сумським районним судом Сумської області від 13.02.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Низівської селищної ради Сумського району боргу у сумі 163987, 64 грн.

Оскільки суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення боржника від виконання рішення на час подання заявником не надано, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання виконавчого листа, а також наявності у боржника паспорту громадянина України для виїзду за кордон, суд вважає, що подання державного виконавця Балаби Л.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.33,43 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст.260-261, ст.441 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балаби Л.О, стягувач Низівська селищна рада Сумського району, ГУ ДПС у Сумській області, Управління патрульної поліції у Сумській області , Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, боржник ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Сумського апеляційного суду .

Суддя О.А.Степаненко