Рішення

від 04.02.2025 по справі 743/8/25

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/8/25

Провадження № 2/743/83/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року смт. Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря Довбенко О.М.,

розглянувши увідкритому підготовчомузасіданні взалі судув селищіРіпки цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачзвернулася до суду з позовом до Територіальної громади в особі Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно. За життя ОСОБА_2 був власником житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 .

У довідці Вербицького старостинського округу №3 Ріпкинської селищної ради від 14.11.2024 року №09 зазначено, що згідно книг погосподарського обліку головою домогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будинок розташований на земельній ділянці, розміром 0,2500 га. Земельна ділянка не приватизована, кадастровий номер не присвоєний. У відповідності до наданої довідки Ріпкинської селищної ради Вербицький старостинський округ №3 від 24.12.2024 року №73 зазначено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин ОСОБА_2 був постійним жителем села Звеничів і був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті був зареєстрований та проживав один. За життя ОСОБА_2 склав заповіт на позивача ОСОБА_1 , посвідчений ОСОБА_3 старостою Вербицького старостинського округу №3 Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, 23.02.2022 року за реєстровим №02 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 . Вказаний заповіт знаходиться у нотаріуса Чернігівської районної державної нотаріальної контори.

Позивачка разом із заповітом звернулась в установлений законом строк до Чернігівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Нотаріус Чернігівської районної державної нотаріальної контори Завалієва В.В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.12.2024 року

№1977/02-31. В постанові нотаріус зазначила, що заявником для видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене спадкове майно на виконання вимог пункту 7 Глави 7 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, не було надано документ, що посвідчує право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 .

За даними довідки Комунального підприємства «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації» Чернігівської районної ради Чернігівської області від 14.11.2024 року №413, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

Виходячи з наведеного позивач позбавлена можливості відновити свої права у позасудовому порядку та отримати відповідне свідоцтво про право власності на будинок та господарські споруди, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок спадкодавець не отримував та не провів державної реєстрації на нього, право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання за нею права власності на спірне домоволодіння.

Оскільки спадкодавець за час свого життя не зареєстрував в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у такий спосіб не оформивши своє право власності в установленому Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядку, змушує позивача звернутися в суд з даною позовною заявою до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, так як у відповідності до статті 1277 ЦК України, у випадку відсутності спадкоємців чи неприйняття ними спадщини, спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Позивачка у підготовче засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність та визнав позовні вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Як вбачається з позицій Верховного Суду, викладених в Постанові Пленуму Суду

від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження обставин справи.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Суд, враховуючи вищенаведене, вважає за можливе обмежитися у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження обставин справи.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно із частинами 1, 2 статті 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами 3, 4 статті 3 Закону № 1952 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Згідно абзацу 3 пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127,документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема в порядку спадкування.

З огляду на безумовне визнання відповідачем позову та відсутність у матеріалах справи суперечностей та протиріч, а також не встановлення судом осіб, права, свободи чи інтереси яких можуть бути порушені визнанням позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов у повному обсязі, 50% судового збору слід повернути позивачці з державного бюджету.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 82, 206, 200, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимогиОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у селі Звеничів Ріпкинсього району Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у селі Звеничів Ріпкинсього району Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_2 , з державного бюджету України 50% сплаченого при подачі позовної заяви судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ