Ухвала

від 03.02.2025 по справі 161/2115/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/2115/25

Провадження № 2-з/161/4/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

з участю секретаря судового засідання Семенової І.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовноїзаяви,-

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову до подання ним позовної заяви до суду, а саме:

1.1.накласти арешт на належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Адміністрація» об`єкти нерухомого майна, зокрема на:

- офісні приміщення, загальною площею 183,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705712707080;

-офісні приміщення, загальною площею 215,2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705719107080;

- офісні приміщення, загальною площею 248,7 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705724007080;

-офісні приміщення, загальною площею 248,8 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705733307080;

- офісні приміщення, загальною площею 249,6 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705740007080

1.2.заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо:

- офісного приміщення, загальною площею 183,6 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705712707080;

-офісного приміщення, загальною площею 215,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705719107080;

-офісного приміщення, загальною площею 248,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705724007080;

-офісного приміщення, загальною площею 248,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705733307080;

-офісного приміщення, загальною площею 249,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705740007080.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову до подання позовної заяви зазначено, на теперішній час існує необхідність у зверненні до суду ОСОБА_1 , із позовною заявою до ТОВ Бізнес-Адміністрація», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевської Мирослави Валеріївни, державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області Кучми Ігоря Івановича, про визнання права власності на офісні приміщення, витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування державної реєстрації права іпотеки, у строк, визначений ч.4 ст. 52 ЦК України.

ОСОБА_1 змушений подати відповідну заяву до подачі позову, оскільки, на його думку, існують обґрунтовані підстави вважати, що після його подачі, відповідачі знову вчинять дії щодо відчуження майна, з приводу якого заявником планується подавати позов, з огляду на незаконність набуття ОСОБА_2 прав власності на офісні приміщення, яка в подальшому передала дану нерухомість до статутного капіталу ТОВ «Бізнес-Адміністрація».

Так, заявником, в обґрунтування існування ризиків ускладнення виконання майбутнього рішення суду, якщо його буде ухвалено судом на його користь, зазначено наступне.

01.03.2017 року між ОСОБА_1 , як покупцем, та МП «ЮЛА», як продавцем, було укладено договір №01-03-17 купівлі-продажу майнових прав.

14.03.2019 року, на виконання даного договору було укладено Акт приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості до Договору купівлі- продажу майнових прав №01-03-17 від 01.03.2017 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв майнові права на об`єкт нерухомості, а саме: офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв. м. /літера Б-5/, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 .

14.03.2019 року МП «ЮЛА» видало ОСОБА_1 , довідку про повну сплату майнових прав, яка є підставою для проведення реєстрації права власності та речових прав на вказаний об`єкт нерухомості.

14 березня 2019 року МП «ЮЛА», як замовник об`єкта будівництва, отримало Сертифікат, що засвідчував відповідність закінченого будівництвом об`єкта: «Нове будівництво офісних приміщень на АДРЕСА_6 » проектній документації та підтверджував його готовність до експлуатації.

Однак, через фінансові труднощі заявник не здійснив реєстрацію права власності на дані офісні приміщення, чим скористались відповідачі.

Так, ОСОБА_2 , на підставі договору від 12.03.2019 року, укладеного ніби то між ОСОБА_2 , в особі представника - ОСОБА_4 , та МП «ЮЛА», Акту приймання- передачі від 05.04.2019 року та довідки про оплату договору від 05.04.2019 року, оформила за собою право власності на офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м. /літера Б-5/, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 .

В подальшому, ОСОБА_2 , як учасником товариства, на підставі Акту приймання-передачі майна в статутний капітал від 24.03.2020 року здійснено передачу даних офісних приміщень до статутного капіталу ТОВ «Бізнес-Адміністрація», директором якого виступає її син, ОСОБА_5 .

В березні 2023 року ТОВ «Бізнес-Адміністрація» здійснює поділ спірного об`єкту нерухомості на окремі офісні приміщення та здійснює їх державну реєстрацію. В процесі поділу було утворено:

-офісні приміщення, загальною площею 183,6 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-офісні приміщення, загальною площею 215,2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

-офісні приміщення, загальною площею 248,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- офісні приміщення, загальною площею 248,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- офісні приміщення, загальною площею 249,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 .

14.07.2023 року ТОВ «Бізнес-Адміністрація» укладає з ОСОБА_3 іпотечний договір № 360, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ковальчук Л.С., згідно якого в іпотеку були передані вищенаведені офісні приміщення.

Всі ці дії були зроблені відповідачами навмисно аби ускладнити процес поновлення майнових прав заявника на офісні приміщення.

Не зважаючи на наявну іпотеку, 20.12.2024 року на сайті «ОЛХ», було розміщено оголошення про продаж даних офісних приміщень. Даний факт підтверджує намір ТОВ «Бізнес-Адміністрація» здійснити відчуження предмету спору, що унеможливить виконання рішення суду, оскільки на момент його винесення офісні приміщення вже будуть продані або іншим чином відчужені.

Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення відчуження спірних офісних приміщень до винесення рішення по даній справі, заявник вважає за необхідне накласти арешт на нерухоме майно (офісні приміщення) ОСОБА_2 та заборонити вчинення певних дій щодо нього.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача. Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст.ст. 156, 158 ЦПК України).

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Так, згідно вказаних вище положень цивільного процесуального законодавства, заходи забезпечення позову вживаються судом виключно у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, крім того, такі заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17 конкретизував положення процесуальних норм щодо підстав для вжиття заходів забезпечення позову та вказав, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову та додатків до неї, предметом майбутнього спору між позивачем та відповідачами є визнання права власності на офісні приміщення, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права іпотеки.

Відповідно до вимог заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на офісні приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 -2, АДРЕСА_6 -3, 51 А-4, 51 А-5, а також заборонити органам реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування , акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вищенаведених об`єктів нерухомості.

Доцільність застосування таких заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що, на його думку, існує реальна загроза вчинення з боку відповідачів протиправних дій щодо відчуження або іншим чином розпорядження ними спірними нежитловими приміщеннями, що в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь заявника, а саме: посилається на розміщення на сайті «ОЛХ» оголошення про продаж спірних офісних приміщень.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до копії роздрукованого заявником оголошення, розміщеного на сайті «ОЛХ» 20.12.2024 року, вбачається, що об`єктом продажу є офісні приміщення в центрі міста на вул. Винниченка без зазначення номеру. Відповідно до зазначених в даному оголошенні відомостей про об`єкт продажу вбачається, що це торгово-офісний центр на другому поверсі, в 4-х поверховій будівлі, загальною площею 25 м.кв., рік побудови/здачі 2001-2010 (а.с. 29-30).

Тоді, як згідно з відомостями Довідок про оціночну вартість об`єктів нерухомості від 28.01.2025 року щодо офісних приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 -2, АДРЕСА_6 -3, 51 А-4, 51 А-5, вбачається, що поверховість будинку/будівлі становить 5 поверхів, рік введення в експлуатацію будинку/будівлі 2018. Данні характеристики також підтверджуються й іншими документами, долученими до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Отже, посилання заявника на вищенаведене оголошення з сайту «ОЛХ», як на підтвердження існування ризиків можливого незаконного відчуження спірних офісних приміщень з боку відповідачів, не може бути визнано судом беззаперечним доказом, оскільки адреса та технічні характеристики об`єкта продажу та спірних нежитлових приміщень суттєво відрізняються, що викликає сумніви в їх тотожності.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що спірні нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , 51 А-4, 51 А-5, перебувають під обтяженням забороною на нерухоме майно, накладеним відповідно до іпотечного договору, серія та номер 360, виданого 14.07.2023 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ковальчук Л.С., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.01.2025 року №№ 409408248, 409408305, 409408369, 409408415, 409408461 (а.с. 55-59).

Враховуючи вищевикладене, з огляду на вже існуючу (зареєстровану) заборону на спірні нежитлові приміщення, заявником не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та що в разі невжиття таких заходів забезпечення позову, про який просить заявник, фактично може бути утруднено виконання рішення суду.

Системний аналіз положень статей 149, 153 ЦПК України вказує на те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише в разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, непропорційного втручання у господарські права юридичної особи.

Таким чином, проаналізувавши зміст заяви, поданої заявником, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки останнім не доведено суду той факт, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Не довів, що вжиття заходів забезпечення позову саме таким шляхом, який зазначено в заяві, не порушить прав, свобод та інтересів будь-яких інших осіб, які не є сторонами у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовноїзаяви - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала у повному обсязі складена 03 лютого 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова