Рішення

від 04.02.2025 по справі 279/7554/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/7554/24

Провадження № 2/279/385/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області ускладі судді Івашкевич О. Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/7554/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 року в провадження Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначає, що Відповідач в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ "МІЛОАН" подав Заявку на отримання кредиту. Отримавши проект кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора підписав його. Таким чином 04.11.2019 між ТОВ "Мілоан" та Відповідачем в електронній формі з дотриманням ст. 11,12 Закону України "Про електронну комерцію" було укладено договір про споживчий кредит №8783136. ТОВ "Мілоан" зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі. Відповідачу на підставі платіжного доручення, на картковий рахунок, були перераховані кредитні кошти в сумі 7900 грн. Відповідач свої кредитні зобов`язання не виконав.

16.06.2020 між ТОВ "Мілоан" і ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір відступлення прав вимоги № 001, за умовами якого ТОВ "Діджи Фінанс" отримало право грошової вимоги за кредитним договором №8783136 від 04.11.2019.

24.01.2022 між ТОВ "Діджи Фінанс" та ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" набуло право грошової вимоги до Відповідача за договором про споживчий кредит №8783136 від 04.11.2019.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором №8783136 від 04.11.2019 становить 27018,00 грн, з яких : заборгованість за тілом кредиту - 7900 грн.; заборгованість за відсотками - 14220 грн.; заборгованість за комісією - 948 грн. та заборгованість за пенею - 3950 грн.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку Позивач направив Відповідачу досудову вимогу про сплату заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною. Оскільки Відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань, ігнорує вимоги та добровільно не погашає прострочену заборгованість, Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором 27018 грн., понесені судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу 6000 грн.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.12.2024 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено Відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 03.01.2025, правом на подачу відзиву не скористався.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та будь-які клопотання пов`язані з розглядом справи до суду не надходили.

Представником позивача в позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні на підставі наявних доказів та матеріалів.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. У порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ч.5,8 ст.279 ЦПК України).

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 04.11.2019 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8783136. Зазначений договір підписано електронним підписом Відповідача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження умов кредитування.

Відповідно до умов укладеного договору ТОВ "Мілоан" надало Відповідачу на умовах строковості, платності та відсотковості кредит у розмірі 7900 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №3006978 від 04.11.2019. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії з надання кредиту та процентів за користування кредитом: 04.12.2019. Комісія за надання кредиту становить 948,00 грн., яка нараховується за ставкою 12 відсотків (%) від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 4740,00 грн, які нараховуються зі ставкою 2,0 відсотків (%) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідач кредитними коштами скористався, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

16.06.2020 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Діджи фінанс" укладений договір відступлення прав вимоги № 001, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" передає (відступає) за плату ТОВ "Діджи фінанс" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаним в Реєстрі боржників.

З витягу з Додатку до Договору відступлення прав вимоги № 001 від 16.06.2020, ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №8783136 від 04.11.2019 у сумі 27018 грн., з яких: 7900 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14220 грн. - заборгованість за відсотками; 948 грн. - заборгованість за комісією та 3950 грн. - заборгованість за пенею, що також підтверджується і відомостями про щоденні нарахування та погашення наданими ТОВ "Мілоан" за кредитним договором №8783136.

24.01.2022 між ТОВ "Діджи фінанс" та ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" укладено договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого ТОВ "Діджи фінанс" зобов`язується відступити ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" за плату належні йому права грошової вимоги до боржників.

Згідно витягу з додатку до договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №8783136 від 04.11.2019 у сумі 27018 грн., з яких: 7900 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14220 грн. - заборгованість за відсотками; 948 грн. - заборгованість за комісією та 3950 грн. - заборгованість за пенею.

Після відступлення права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснював жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Позивач ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ", до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача ОСОБА_1 , суму заборгованості, що булла визначена первісним кредитором (кредитодавцем ТОВ "Мілоан") не змінював.

Згідно "відомості про щоденні нарахування та погашення" станом на 02.02.2020 заборгованість становить 27018 грн., з яких: 7900 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14220 грн. - заборгованість за відсотками; 948 грн. - заборгованість за комісією та 3950 грн. - заборгованість за пенею.

Правильність нарахувань розміру заборгованості Відповідачем на час розгляду справи не оспорена та не спростована.

Згідно зі ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договорів, їх форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.

Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому слід враховувати, що у звязку із заміною кредитора в зобовязанні саме зобовязання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його субєктивний склад у частині кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п.5,6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Положеннями ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладання такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи слідує, що прийнятті на себе зобовязання за укладеними договорами сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти (ресурси) в повному обсязі.

Відповідач своїх зобовязань за кредитним договором не виконав та не сплатив грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості Відповідач не подав.

Враховуючи, що Відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена останнім добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі, а відтак, із Відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 27018,00 грн.

Відповідно до приписів ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Крім того, позивачем понесені витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 6000 грн., на підтвердження яких позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №43657029 від 07.08.2024, додаткова угода 8783136 від 11.11.2024 , детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ФК`ПІНГ-ПОНГ" щодо стягнення кредитної заборгованості від 11.11.2024; акт №43657029 від 11.11.2024 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг).

Із матеріалів справи судом установлено, що представником позивача було складено дану позовну заяву, досудова вимога, а отже вивчалися матеріали справи.

Враховуючи наведене вище, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт адвокатом Білецьким Б.М., принципи співмірності, розумності та реальності витрат, враховуючи повне задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення у розмірі 6000 грн.

Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ", код ЄДРПОУ 43657029, заборгованість за Кредитним договором №4412875 від 04.04.2021 у розмірі 27018,00 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., а всього: 35440,40 (тридцять п`ять тисяч чотириста сорок) гривень 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПІНГ-ПОНГ", місце проживання: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, 43657029;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ