Рішення

від 15.01.2025 по справі 361/5630/23

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/5630/23

провадження № 2/361/1139/24

15.01.2025

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Калитянської селищної ради Броварського району Київській області до ОСОБА_1 , третя особа: Державна екологічна інспекція Столичного округу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Калитянської селищної ради Броварського району Київській області (далі - Калитянська с/рада), у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Калитянської с/ради майнову шкоду, завдану ним вчиненням кримінального правопорушення, у загальному розмірі 25195 грн. 86 коп.

В обґрунтування позову зазначав, що вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2023 року відповідач у справі ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Даний вирок суду набрав законної сили 16 червня 2023 року.

Вироком суду встановлено, що 19 червня 2022 року приблизно між 12.00 год. і 15.00 год. за адресою: АДРЕСА_1, від автодороги "Калита-Заворичі" в напрямку села Заворичі, ОСОБА_1 , заздалегідь знаючи, що він діє неправомірно, без передбаченого законом дозволу, з порушенням Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, ст. 69 Лісового кодексу України, постанови Кабінету міністрів України № 724 від 12 травня 2007 року "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів", ст. 79 Земельного кодексу України, не маючи лісорубного квитка, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою бензопил марки "Кедр" жовто-блакитного кольору та "Werk WS-45 PT" синього кольору здійснив незаконну порубку у спосіб спилювання 12 живих дерев порід акація біла сироростуча, а саме: діаметр 12 см у кількості 2 штук, діаметр 14 см у кількості 1 штука, діаметр 17 см у кількості 2 штуки, діаметр 18 см у кількості 2 штуки, діаметр 21 см у кількості 1 штука, діаметр 25 см у кількості 1 штука, діаметр 27 см у кількості 2 штуки, діаметр 28 см у кількості 1 штука, тобто повністю відокремивши стовбури від коріння до ступеню припинення росту дерева, в адміністративних межах Калитянської с/ради, чим спричинив навколишньому природному середовищу істотну шкоду в розмірі 25195 грн. 86 коп.

Вказана шкода не була охоплена позовною роботою Калитянської с/ради та Державної екологічної інспекції Столичного округу ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду кримінального провадження.

У добровільному порядку ОСОБА_1 завдані збитки не відшкодував.

Розрахунок суми шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, повністю відповідає сумі зазначеній у вироку суду та становить 25195 грн. 86 коп., що відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Прокурор Кацуба А.М. у суді позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному вище, просила суд задовольнити позов повністю.

Калитянська с/рада у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу за відсутності їхнього представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у суді позов визнав частково, не заперечував факту вчинення зазначеного у вироку суду діяння, проте вважає, що розмір завданої ним шкоди обчислений невірно та становить 0 грн., оскільки народу потрібно доглядати за лісосмугами, підтримувати їх у належному стані.

Третя особа Державна екологічна інспекція Столичного округу у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2023 року, ухваленим у справі № 361/4961/22, відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Даний вирок суду набрав законної сили 16 червня 2023 року, учасниками кримінального провадження в апеляційному порядку він не оскаржувався.

Цим вироком встановлено, що 19 червня 2022 року приблизно між 12.00 год. і 15.00 год. ОСОБА_1. за адресою: АДРЕСА_1, від автодороги "Калита-Заворичі" в напрямку села Заворичі (координатами широта: 50.704380, довгота: 31.118113) заздалегідь знаючи, що діє неправомірно, без передбаченого законом дозволу, із порушенням Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, ст. 69 Лісового кодексу України, постанови Кабінету міністрів України № 724 від 12 травня 2007 року "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів", ст. 79 Земельного кодексу України, не маючи лісорубного квитка, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання за допомогою бензопил марки "Кедр" жовто-блакитного кольору та "Werk WS-45 PT" синього кольору здійснив незаконну порубку у спосіб спилювання 12 живих дерев порід акація біла сироростуча, а саме: діаметр 12 см у кількості 2 штук, діаметр 14 см у кількості 1 штука, діаметр 17 см у кількості 2 штуки, діаметр 18 см у кількості 2 штуки, діаметр 21 см у кількості 1 штука, діаметр 25 см у кількості 1 штука, діаметр 27 см у кількості 2 штуки, діаметр 28 см у кількості 1 штука, тобто повністю відокремивши стовбури від коріння до ступеню припинення росту дерева, в адміністративних межах Калитянської с/ради.

Вказаними незаконними діями ОСОБА_1 спричинив навколишньому природному середовищу істотну шкоду в розмірі 25195 грн. 86 коп.

Відповідно до вироку суду відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю та пояснив, що дійсно при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, він поблизу села Заворичі за допомогою власних бензопил здійснив незаконну порубку дерев. У вчиненому він щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Також у вироку суду зазначено, що показання обвинуваченого ОСОБА_1. відповідають фактичним обставинам справи та ним не оспорюються.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміє обвинувачений, інші учасники судового провадження, і які ніким не оспорюються.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, не заявлявся.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Із листів Калитянської с/ради за вих. № 1445 від 04 липня 2023 року та Державної екологічної інспекції Столичного округу № 9/6/2-28/1969 від 06 липня 2023 року вбачається, що ними заходи претензійно-позовного характеру, у тому числі пред`явлення позовної заяви до суду щодо відшкодування ОСОБА_1 завданої ним шкоди, не вживалися.

За змістом ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

У ст. 66 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно із ч. 1 ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом п. "д" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII) громадяни України зобов`язані компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

За змістом ч. ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону № 1264-XII підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснив, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У ч. 7 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідач ОСОБА_1 позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, визнав частково, не заперечував того, що його незаконними діями завдана шкода, однак відповідач вважає, що її розмір становить 0 грн., відповідних доказів на підтвердження своїх тверджень суду не надав.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачу ОСОБА_1 судом роз`яснено право на проведення відповідної експертизи щодо визначення розміру завданої ним шкоди, проте відповідач своїм правом щодо проведення відповідної судової експертизи не скористався, відповідне клопотання до суду він теж не заявляв.

Судом встановлено, що внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_1 , зокрема незаконної порубки ним дерев у захисних лісових насадженнях в адміністративних межах Калитянської с/ради, відповідач спричинив навколишньому природному середовищу істотну шкоду в загальному розмірі 25195 грн. 86 коп.

Зазначений вище розмір завданої ОСОБА_1 шкоди встановлений вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2023 року, ухваленим судом у кримінальній справі № 361/4961/22, обставини щодо завдання відповідачем шкоди державі саме в розмірі 25195 грн. 86 коп. ОСОБА_1 під час розгляду відносно нього кримінального провадження за ч. 1 ст. 246 КК України не оспорювалися.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що він заподіяв шкоду в розмірі 0 грн. не відповідають фактичним обставинам справи та є безпідставними.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що позов про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у кримінальному провадженні, не заявлявся, у добровільному порядку ОСОБА_1 вказана шкода не відшкодована, суд дійшов висновку, що позов Прокурора ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню, тому на користь Калитянської с/ради із відповідача підлягає стягненню завдана навколишньому природному середовищу шкода у загальному розмірі 25195 грн. 86 коп.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі звільняються від сплати судового збору у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" з відповідача ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 56, 76, 77, 79, 81, 82, 89, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Калитянської селищної ради Броварського району Київській області, код ЄДРПОУ 04363811, майнову шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення, у загальному розмірі 25195 (двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто п`ять) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.