Ухвала

від 28.01.2025 по справі 755/14015/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/14015/18

Провадження №: 1-в/755/23/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання представника ТОВ «СТЕССО» ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040008861 від 24.06.2016 року, про скасування арешту майна,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника власника майна ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «СТЕССО» ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01.07.2016 року у кримінальному провадженні № 420161101040000107 від 30.06.2016 року на нежилий будинок адміністративний (літ.А), загальною площею 1945 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2016 року у кримінальному провадженні № 420161101040000107 від 30.06.2016 року на групи приміщень № 7, загальною площею 924,2 кв.м, та № 8, загальною площею 998,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27.01.2017 року у кримінальному провадженні № 12016100040008861 від 24.06.2016 року на нежилий будинок адміністративний (літ.А), загальною площею 1945 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та групи приміщень № 7, загальною площею 924,2 кв.м, та № 8, загальною площею 998,9 кв.м, у зв`язку з тим, що на даний час минула потреба у застосуванні арешту майна.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав указане клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що дійсно вказаний арешт на майно накладався слідчим суддею з метою збереження речових доказів, проте на даний час розгляд указаного кримінального провадження завершено та потреба у збереженні арешту майна минула.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01.07.2016 року у кримінальному провадженні № 420161101040000107 від 30.06.2016 року накладено арешт на нежилий будинок адміністративний (літ.А), загальною площею 1945 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2016 року у кримінальному провадженні № 420161101040000107 від 30.06.2016 року накладено арешт на групи приміщень № 7, загальною площею 924,2 кв.м, та № 8, загальною площею 998,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27.01.2017 року у кримінальному провадженні № 12016100040008861 від 24.06.2016 року накладено арешт на нежилий будинок адміністративний (літ.А), загальною площею 1945 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та групи приміщень № 7, загальною площею 924,2 кв.м, та № 8, загальною площею 998,9 кв.м, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2018 року у межах кримінального провадження № 12016100040008861 від 24.06.2016 року, яке було об`єднане з кримінальним провадженням № 42016101040000107 від 30.06.2016 року, було затверджено угоду про визнання винуватості та засуджено ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 206-2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 3 (три) роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

Між тим, на день ухвалення вказаного вироку суду не було надано відомостей щодо наявності арешту майна, тому вказане питання не вирішувалось.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди /ч.2 ст.170 КПК України/. Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Також, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, суд враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку заявника та прокурора, який не заперечував щодо скасування арешту майна, суд вважає обґрунтованим доводи заявника про те, що необхідність збереження такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на даний час минула, водночас наявність арешту суттєво обмежує власника у праві користування вказаним майном, що в свою чергу по суті є втручанням у мирне володіння майном, яке закріплене у ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому арешт, накладений на вказане майно, необхідно скасувати, оскільки необхідність збереження на даний час такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, минула.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 170-175, 537 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника ТОВ «СТЕССО» ОСОБА_3 задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01.07.2016 року у кримінальному провадженні № 420161101040000107 від 30.06.2016 року на нежилий будинок адміністративний (літ.А), загальною площею 1945 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2016 року у кримінальному провадженні № 420161101040000107 від 30.06.2016 року на групи приміщень № 7, загальною площею 924,2 кв.м, та № 8, загальною площею 998,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27.01.2017 року у кримінальному провадженні № 12016100040008861 від 24.06.2016 року на нежилий будинок адміністративний (літ.А), загальною площею 1945 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та групи приміщень № 7, загальною площею 924,2 кв.м, та № 8, загальною площею 998,9 кв.м, скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: