Рішення
від 04.02.2025 по справі 686/6563/24
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/6563/24

Провадження № 2/686/1381/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Чевилюк З.А.

за участі секретаря Козубович А.Т.

представника позивача Манзелевського Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону до Державного підприємства Міністерства оборони України`Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43», ОСОБА_1 , третя особа Міністерство оборони України про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинення дій.

Позивач просив визнати недійсним укладений між державним підприємством Міністерства оборони України «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43» та фізичною особою ОСОБА_1 попередній договір користування нерухомим державним майном від 01.01.2024 № 183/24, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме спорудою № 509, приміщення площею 22 кв. м.; зобов`язати фізичну особу ОСОБА_1 звільнити споруду № 509, приміщення площею 22 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

01.01.2024 державним підприємством Міністерства оборони України «Українська дорожньо- транспортна компанія «Воєнконверс-43» (ДП МОУ УДТК Воєнконверс-43) та фізичною особою ОСОБА_1 укладено попередній договір користування нерухомим державним майном від 01.01.2024 № 183/24, споруда № 509 приміщення площею 22 кв. м., що розташована по АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом п. 1.1 договору балансоутримувач передає, а замовник приймає в

строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , споруда № 509 приміщення площею 22 кв. м.одноосібно, зона, що не допускає змішування його з іншими речами та знаходиться на балансі балансоутримувача, належать до державної власності.

Пунктом 2.1 передбачено, що сторони зобов`язуються протягом строку в шість місяців з моменту укладання цього договору, укласти договір оренди (користування) нерухомим державним майном, визначеним в п. 1.1, в порядку передбаченому Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (далі Закон).

Окрім цього, пунктом 3.1 договору передбачена плата за базовий місяць розрахунку, до моменту укладання договору оренди, що становить 1 200.00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Отже, попередній договір за своєю юридичною природою не є майновим, за ним не переходить право користування майном, а визначаються умови, на яких буде укладено основний договір в майбутньому.

Законодавством не передбачено можливості укладення будь-яких інших договорів, згідно з якими орендодавець державного нерухомого майна може передавати останнє фізичним або юридичним особам, окрім, як за договором оренди.

Оспорюваний договір укладено без дотримання норм вищевказаного законодавства, а саме:

- без відома та погодження Міністерством оборони України;

- неуповноваженим орендодавцем (не Регіональним відділенням

Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях);

- без визначення/погодження орендної плати Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях;

- перед укладенням спірного договору попит на право оренди не вивчався;

- незалежна оцінка об`єкта оренди не проводилась;

- вартість об`єкта оренди та орендна плата не визначались згідно вимог Закону.

Згідно ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач обов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язаний звільнити споруду № 509, приміщення площею 22 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне право користування якими виникло на підставі договору.

Неврегульованість спору в досудовому порядку зумовила звернення до суду позивача.

В судовому засіданні представник прокуратури позов підтримав та просив його задоволити. Відповідач ДП МОУ «Українська дорожньо- транспортна компанія «Воєнконверс-43» подав заяву про визнання позову. Представник ОСОБА_1 повідомив суд про припинення договірних стосунків з державним підприємством Міністерства оборони України «Українська дорожньо- транспортна компанія «Воєнконверс-43» та повернення орендованого майна балансоутримувачу. Міністерство оборони України подало заяву про розгляд справи за відсутності, позицію представника прокуратури підтримав повністю.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Правочин є правомірним, якщо йогонедійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судомнедійсним.(ст.204 ЦК).

Підставоюнедійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу. Недійсним єправочин,якщо йогонедійсністьвстановлена законом(нікчемнийправочин).У цьомуразі визнаннятакого правочинунедійснимсудом невимагається. Увипадках,встановлених цимКодексом,нікчемний правочинможе бутивизнаний судомдійсним. Якщонедійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судомнедійсним (оспорюваний правочин).(ст.215ЦК).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з йогонедійсністю. У разінедійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.(ст.216 ЦК).

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнанийнедійсним. Якщо визнаний судомнедійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.(ст.228 ЦК).

Нікчемний правочинабо правочин,визнаний судомнедійсним,єнедійсним змоменту йоговчинення. Якщо занедійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.(ст.236 ЦК).