Рішення

від 07.01.2025 по справі 761/40692/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40692/24

Провадження № 2/761/3512/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Ростовщик» про захист прав споживача фінансових послуг, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року позивач, інтереси якого представлені адвокатом, звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до КС «Ростовщик», в якому просив стягнути з відповідача на його користь 14 752,71 грн., з яких: 10 000,00 грн. - внесений позивачем та не повернутий відповідачем внесок; 3 016,44 грн. - дохід, нарахований згідно Договору за період з 29.12.2020 по 29.12.2021 (30 % річних); 1 187,09 грн. - інфляційні втрати за період з 29.12.2022 по 29.12.2024; 549,18 грн. - 3% річних у розмірі за період з 29.12.2022 по 29.12.2024.

Позов обґрунтовує тим, що 29.12.2020 між Кредитною спілкою «Ростовщик» та позивачем було укладено договір № КСДВ-0000431 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Згідно п.1.1 Договору вкладник вносить строковий внесок члена кредитної спілки на депозитний рахунок спілки, а спілка приймає внесок і зобов`язується повернути вкладникові внесок та виплатити проценти на внесок на умовах та в порядку, встановлених цим договором. Відповідно до п. 1.2. Договору днем закінчення строку дії договору є 29.12.2021. Зазначає, що відповідно до п. 2.1.1. вказаного договору вкладник зобов`язується внести грошові кошти (внесок) до Спілки у розмірі 10 000,00 грн. Згідно п. 2.2.1. Договору процентна ставка (плата) за внеском встановлюється у розмірі 30% процентів річних. Вказує, що після закінчення строку дії договору вкладу відповідачем не було повернуто позивачу суму вкладу у розмірі 10 000,00 грн., а також несплачені відсотки. Враховуючи наведене, позивач був вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 вищевказана справа надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.11.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Сповіщався належним чином.

У постановах від 14.08.2020 від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 29.12.2020 року між Кредитною спілкою «Ростовщик» (далі - Спілка, Відповідач) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , Позивач) було укладено Договір №КСДВ-0000431 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (далі - Договір ).

Відповідно до п. 1.1. Договору за цим договором Вкладник вносить строковий внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до Спілки, а Спілка приймає внесок і зобов`язується повернути Вкладникові внесок та виплатити проценти на внесок на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що договір укладено строком на 18 місяців 0 днів. Днем початку строку дії договору є 29 грудня 2020 року. Днем закінчення строку дії договору є - 29 грудня 2021 року.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, Вкладник зобов`язується внести грошові кошти (внесок) до Спілки у розмірі 10 000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок).

Згідно п. 2.2.1. Договору процентна ставка (плата) за внеском встановлюється у розмірі 30 % річних.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору виплата процентів Вкладнику здійснюється в кінці місяця.

Згідно п. 2.4 Договору, якщо Вкладник не вимагає повернення суми внеску у зв`язку із закінченням строку, встановленого п. 1.2 Договору, то договір автоматично продовжується ще на один строк. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки вкладника в спілку. Новий строк починається з дня, наступним за датою закінчення попереднього строку вкладу.

Відповідно до п. 3.2.5. Договору Спілка зобов`язана повернути Вкладнику внесок та нараховані проценти у строки та в розмірах, які передбачені умовами цього Договору.

Згідно п. 4.1. Договору Сторони несуть відповідальність за порушення (невиконання або неналежне виконання) умов цього Договору згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору дія договору припиняється в судовому порядку за позовом Вкладника або Спілки з підстав та за процедурою, передбаченою законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано свої зобов`язання за договором та внесено на рахунок відповідача внесок - грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №9204 від 29 грудня 2020 року, яка міститься в матеріалах справи.

Позивач зазначає, що належним чином виконав умови договору, однак, Кредитною спілкою на момент подачі позову не виконано зобов`язань щодо сплати відсотків та повернення внеску.

Враховуючи умови договору, договір автоматично продовжився, починаючи з 30 грудня 2021 року на 18 місяців, тобто до 30.06.2023 року.

Вказане стороною відповідача не спростовано в ході розгляду справи.

Відповідач не оспорював укладення чи не укладення договору про надання фінансової послуги залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, доказів на спростування суми заборгованості не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди).

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Згідно з ч.ч.1, 3, 5, 6 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки», членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об`єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв`язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов`язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі коли вступний та обов`язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов`язкового пайового внеску. Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення.

Члени кредитної спілки мають право: брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління; вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки; одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту; одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки; вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про кредитні спілки»).

Статтею 23 Закону України «Про кредитні спілки» визначено, що внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об`єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

За своєю правовою природою договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок має багато спільного з договором банківського вкладу. Тому допустимим є застосування аналогії закону щодо прогалин правового регулювання відносин за договорами про залучення внеску (вкладу), які укладаються кредитними спілками.

За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Відповідно до частини першої статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Частиною 2статті 1060 ЦК України передбачено, що незалежно від того чи був укладений договір банківського вкладу на умовах видачі вкладу на першу вимогу чи на умовах повернення вкладу із закінченням встановленого договором строку, банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження права клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які перебувають на його рахунку, не допускаються, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконанням сторонами.

Верховний Суду у постанові від 09.12.2020 р. у справі № 199/3846/19 навів критерії, які необхідно враховувати при оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання. Зокрема, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» - позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту (1) застосовується у відповідь на порушення боржником договору (2) застосовується з ініціативи кредитора (3) спрямований на захист прав кредитора та (4) позбавляє боржника певних суб`єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок - він позбавляється суб`єктивних прав, наданих йому договором.

Статтею 19 ЦК України передбачено, що особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

Контрагент може порушити як основне зобов`язання, заради якого укладався договір, так і будь-який інший договірний обов`язок. Якщо має місце порушення будь-якого договірного обов`язку, у кредитора теоретично виникає право на розірвання договору, але і таке порушення має бути істотним для наділення кредитора правом на судове розірвання порушеного договору.

При оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) не усунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Такий же підхід застосовував у свої практиці й Верховний Суд України, який у постановах від 18.09.2013 р. у справі № 6-75цс13, від 14.10.2014 р. у справі № 3-143гс14 прийшов до наступних висновків: у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другій стороні, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про надання фінансової послуги-залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, умови якого позивачем були виконані, шляхом сплати грошових коштів у вигляді строкового внеску, передбаченого умовами вказаного договору, при цьому відповідач взяті на себе за договором зобов`язання не виконав, оскільки припинив сплату відсотків за договором, чим істотного порушив його умови, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» 12.05.1991 року № 1023-XII споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Таким чином, в порядку, визначеному ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.12, 19, 133, 141, 260, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Ростовщик» про захист прав споживача фінансових послуг- задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки «Ростовщик» на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором №КСДВ-0000431 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок у розмірі 14 752 (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні) 71 копійку, з яких: 10 000,00 (внесений та неповернутий внесок), 3 016,44 грн. (дохід, нарахований згідно Договору за період з 29.12.2020 по 29.12.2021 (30% річних)); 1 187,09 грн. (інфляційні втрати за період з 29.12.2022 по 29.12.2024); 549,18 грн. (3% річних за період з 29.12.2022 по 29.12.2024).

Стягнути з Кредитної спілки «Ростовщик» на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Кредитна спілка «Ростовщик», код ЄДРПОУ 39974280, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 15-17, прим. 19.

Суддя: Н.В. Сіромашенко