Ухвала

від 04.02.2025 по справі 761/2527/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2527/23

Провадження № 2-ві/761/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Левицької Т.В.

при секретарі: Герасько Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Валька Ігоря Вікторовича про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєвої Ю.О. у справі № 761/2527/23 (провадження 2/761/978/2025) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться вказана цивільна справа.

На адресу суду 30.01.2025 року надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Валька Ігоря Вікторовича про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєвої Ю.О. у справі № 761/2527/23 (провадження 2/761/978/2025), оскільки, на думку сторони позивача, існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду вказаної справи.

Подану заяву обґрунтовано тим, що у липні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва Удовенко Т.В. було подано позовну заяву до ОСОБА_2 (справа № 761/25685/23) про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.01.2025 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2024 року визнано нечинним,

Представник позивача зазначає, що в обох судових справах № 761/25685/23 та № 761/2527/23 сторони спору є ідентичними - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , обидві справи мають спільний предмет доказування, а саме: встановлення прав сторін спору на квартиру, визначення джерел походження коштів на придбання квартири, встановлення періоду проживання в зареєстрованому і незареєстрованому шлюбі, обидві справи мають однакові підстави позову, і схожий за змістом предмет позову. На його думку, суддя сформувала свою позицію по попередній справі.

З огляду на зазначене, у сторони позивача виникли сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді, відтак, на переконання представника позивача, існують підстави для висновку про необхідність відводу головуючого у справі судді Матвєєвої Ю.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року питання про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєвої Ю.О. у справі № 761/2527/23 (провадження 2/761/978/2025) передано до цивільної канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу вказаної заяви в системі документообігу суду.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, що визначено ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Вивчивши матеріали заяви про відвід, суд вважає, що обґрунтування, наведені в заяві, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, оскільки вони не містять обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності головуючого судді Матвєєвої Ю.О. з огляду на наступне.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Підстави для відводу судді передбачені статтею 36 ЦПК України.

Крім того, частиною 4 статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оцінюючи зміст заяви представника позивача про відвід головуючого судді Матвєєвої Ю.О., суд приходить до висновку, що доводи заяви не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим.

Доводи заявника щодо підстав для відводу судді обґрунтовуються лише незгодою з процесуальним рішенням судді, що, у відповідності до ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу судді.

Зважаючи на викладене, підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, для задоволення заявленого відводу головуючого судді Матвєєвої Ю.О. суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Валька Ігоря Вікторовича про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєвої Юлії Олександрівни у справі № 761/2527/23 (провадження 2/761/978/2025) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: