Ухвала
від 03.02.2025 по справі 120/1132/25
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

03 лютого 2025 р. Справа № 120/1132/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви Фермерського господарства "Надія-О.Б.В." до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

28.01.2025 року Фермерського господарства "Надія-О.Б.В." звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Так, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Водночас, відповідно до прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено такі вимоги:

- зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладу №5 від 12.10.2021 року.

Суд зауважити, що передумовою для прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є необхідність встановлення факту про допущення ним порушення прав, свобод або ж законних інтересів позивача внаслідок прийняття відповідних рішень, вчинення дій або ж допущення певної бездіяльності.

Таким чином, заявлені у справі вимоги зобов`язального характеру повинні передувати вимогам щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду уточнюючу позовну заяву, в якій визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги у відповідності до частини 1 статті 5 КАС України.

Крім цього, 18.10.2023 року введений в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 року №3200-IX.

Частиною 6 статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

При цьому, вказані норми в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20.02.2024 року.

Отже, з 21.02.2024 року всі юридичні особи приватної форми власності (до яких належить і позивач) при зверненні до суду мають в обов`язковому порядку зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (в підсистемі Електронний суд ЄСІТС).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, остання підписана головою Фермерського господарства "Надія-О.Б.В." Герасимчук Н.В.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення даної норми, у поданих матеріалах позовної заяви відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 Законом України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для юридичної особи або фізичної особи - підприємця становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3028,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 3028,00 грн. (за кожну немайнову вимогу).

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, відтак, сплаті підлягає судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Однак, в порушення частини 3 статті 161 КАС України, позивачем до матеріалів адміністративної справи не долучено докази сплати судового збору.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 132, 160, 161, 169, КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Фермерського господарства "Надія-О.Б.В." до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

- надання суду нової редакції позовної заяви у якій конкретизувати, які саме дії чи бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається з позовом до адміністративного суду та просить відповідача вчинити певні дії.

- надання суду відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

- надання суду доказів сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дончик Віталій Володимирович

СудВінницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.02.2025
Оприлюднено06.02.2025
Номер документу124910891
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —120/1132/25

Ухвала від 03.02.2025

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Дончик Віталій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні