Ухвала

від 03.02.2025 по справі 140/820/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог

03 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/820/25

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф.А., вивчивши позовну заяву Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» до Луцької міської ради, Директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами виконавчого комітету Луцької міської ради Туза Веніаміна Веніаміновича, Директора департаменту державної реєстрації виконавчого комітету Луцької міської ради Михальчук Марії Михайлівни про визнання права власності, зобов`язання вчинити дії та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов керівника Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» до Луцької міської ради, Директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами виконавчого комітету Луцької міської ради Туза Веніаміна Веніаміновича, Директора департаменту державної реєстрації виконавчого комітету Луцької міської ради Михальчук Марії Михайлівни, відповідно до якого просить:

1) визнати право власності Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» на будинок №49 А по вул. Миру в селі Шепель Луцького району Волинської області;

2) визнати право власності Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» на земельні ділянки 0, 25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,27 га для ведення особистого селянського господарства, які значаться згідно погосподарського обліку та знаходяться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Шепель, вулиця Миру, 49-А;

3) зобов`язати Луцьку міську раду видати Релігійній організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці села Шепель Луцького району Волинської області» дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою та на проведення приватизації земельних ділянок 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,27 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Шепель, вулиця Миру, 49-А;

4) скасувати наказ № 2580-П/2024 від 04.11.2024 директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради Туза Веніаміна Веніаміновича про відмову у присвоєнні адреси об`єкту нерухомого майна та зобов`язати його присвоїти адресу житловому будинку на вулиці Миру, 49-А у селі Шепель, Луцької територіальної громади, Луцького району, Волинської області;

5) зобов`язати директора департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Михальчук Марію Михайлівну провести державну реєстрацію права власності Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» на будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Підстави відмови у відкритті провадження в адміністративній справі передбачені частиною першою статті 170 КАС України, зокрема, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву в частині позовних вимог не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.06.2018 у справі № 819/362/16, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2018 у справі № 826/27224/15, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, як суб`єктний склад, так і характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Зокрема, позивач просить суд визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на який він розташований, а також здійснити державну реєстрацію вказаного права.

На обґрунтування цих вимог позивач посилається на рішення Волинського апеляційного суду та Верховного Суду, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Релігійна організація «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці села Шепель Луцького району Волинської області» про визнання незаконним та скасування рішення Шепельської сільської ради, визнання права власності на житловий будинок Релігійної громади № 49А по вул. Миру в с. Шепель за набувальною давністю.

Таким чином, змістом спірних правовідносин в частині означених правовідносин є реалізація позивачем права на володіння майном, а відтак спірні правовідносини носять виключно приватно-правовий характер та регулюються цивільним законодавством, що виключає розгляд вказаних позовних вимог за правилами адміністративного судочинства.

Щодо визначення юрисдикції даного спору, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

В силу приписів частини другої статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зважаючи на наведене даний спір належить розглядати за правилами господарського судочинства та, беручи до уваги суб`єктний склад учасників справи та правила визначення територіальної юрисдикції, справа в частині означених позовних вимог підсудна Господарському суду Волинської області.

Відтак, з наведених вище мотивів та на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України необхідно відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог, а саме:

·визнати право власності Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» на будинок №49 А по вул. Миру в селі Шепель Луцького району Волинської області;

·визнати право власності Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» на земельні ділянки 0, 25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,27 га для ведення особистого селянського господарства, які значаться згідно погосподарського обліку та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

·зобов`язати директора департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Михальчук Марію Михайлівну провести державну реєстрацію права власності Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» на будинок АДРЕСА_1 .

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» до Луцької міської ради, Директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами виконавчого комітету Луцької міської ради Туза Веніаміна Веніаміновича, Директора департаменту державної реєстрації виконавчого комітету Луцької міської ради Михальчук Марії Михайлівни про визнання права власності, зобов`язання вчинити дії та скасування наказу в частині позовних вимог, а саме:

·визнати право власності Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» на будинок №49 А по вул. Миру в селі Шепель Луцького району Волинської області;

·визнати право власності Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» на земельні ділянки 0, 25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,27 га для ведення особистого селянського господарства, які значаться згідно погосподарського обліку та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

·зобов`язати директора департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Михальчук Марію Михайлівну провести державну реєстрацію права власності Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» на будинок АДРЕСА_1 .

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.

Суддя Ф.А. Волдінер