Ухвала

від 03.02.2025 по справі 640/3391/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 лютого 2025 року Справа № 640/3391/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі справу за позовом Ради адвокатів міста Києва до Недержавної некомерційної професійної організації «Національної асоціації адвокатів України», Рада адвокатів України, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання відсутності повноважень,

УСТАНОВИВ:

26 січня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Ради адвокатів міста Києва до Недержавної некомерційної професійної організації «Національної асоціації адвокатів України», Рада адвокатів України, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва, ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішень, визнання відсутності компетенції (повноважень), в якому просили суд:

« 1. Встановити відсутність компетенції (повноважень) у Ради адвокатів України щодо перевірки рішень конференції адвокатів регіонів, в тому числі конференції адвокатів міста Києва, надання їм оцінки, визнання або невизнання їх законними та прийняття рішень, які можуть їх змінювані, скасувати або вважати такими, що не набули юридичного значення.

2. Визнати протиправними дії Голови Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни щодо створення Робочої групи із дослідження результатів проведення конференцій адвокатів регіонів у 2021 ропі та зобов`язати утриматися від таких дій.

3. Визнані протиправними Розпорядження від 19.11.2021 року № 179 Голови Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни «Про створення Робочої групи із дослідження результатів проведення конференцій адвокатів регіонів у 2021 році».

4. Скасувати Розпорядження від 19.11.2021 року №179 Голови Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни «Про створення Робочої групи із дослідження результатів проведення конференцій адвокатів регіонів у 2021 році».

5. Визнані протиправним Розпорядження від 26.11.2021 року №182 Голови Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни «Про внесення змін до Розпорядження № 179 від 19.11.2021 року».

6. Скасувати Розпорядження від 26.11.2021 року №182 Голови Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни «Про внесення змін до Розпорядження № 179 від 19.11.2021 року».

7. Визнати дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15.12.2021 року №124 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання членів Ради адвокатів міста Києва» протиправними та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту.

8. Визнати протиправним Рішення від 15.12.2021 року №124 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання членів Ради адвокатів міста Києва».

9. Скасувати Рішення від 15.12.2021 року №124 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання членів Ради адвокатів міста Києва».

10. Визнати дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15.12.2021 року №125 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання членів кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва» протиправними та зобов`язані утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту.

11. Визнати протиправним Рішення від 15.12.2021 року №125 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання членів кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва».

12. Скасувати Рішення від 15.12.2021 року №125 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання членів кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва».

13. Визнати дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15.12.2021 року №126 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва» протиправними та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту.

14. Визнати протиправним Рішення від 15.12.2021 року № 126 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11-.2021 року щодо обрання членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва».

15. Скасувати Рішення від 15.12.2021 року №126 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва».

16. Визнати дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15.12.2021 року №127 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання представника адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України» протиправними та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту .

17. Визнати протиправним Рішення від 15.12.2021 року №127 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання представника адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України».

18. Скасувати Рішення від 15.12.2021 року №127 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання представника адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України».

19. Визнані дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15.12.2021 року №128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції» протиправними та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту.

20. Визнати протиправним Рішення від 15.12.2021 року №128 Ради адвокатів України «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції».

21. Скасувати Рішення від 15.12.2021 року №128 Ради адвокатів України «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції».

22. Визнати дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15.12.2021 року №130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу» протиправними та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту.

23. Визнати протиправним Рішення від 15.12.2021 року №130 Ради адвокатів України «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу».

24. Скасувати Рішення від 15.12.2021 року №130 Ради адвокатів України «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу».

25. Визнати дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15.12.2021 року №131 «Про продовження роботи Робочої групи із дослідження результатів проведених конференцій адвокатів регіонів у 2021 році» протиправними та зобов`язані утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту.

26. Визнати протиправним Рішення від 15.12.2021 року №131 Ради адвокатів України «Про продовження роботи Робочої групи із дослідження результатів проведених конференцій адвокатів регіонів у 2021 році».

27. Скасувати Рішення від 15.12.2021 року №131 Ради адвокатів України «Про продовження роботи Робочої групи із дослідження результатів проведених конференцій адвокатів регіонів у 2021 році».».

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 640/3391/22, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року, відповідно до ст.1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ (в редакції, чинній з 26 вересня 2024 року) (далі Закон № 2825-ІХ), з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863-ІХ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863-ІХ, але не розподілені між суддями, передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На підставі п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ згідно з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/3391/22 передана на розгляд та вирішення Дніпропетровського окружному адміністративному суду.

28 січня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу справу між суддями, справу № 640/3391/22 передано на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренева А.О.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною 14 ст. 31 КАС України передбачено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Як зазначено вище, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Враховуючи, що провадження у справі відкрито суд приймає справу до свого провадження та уважає за необхідне закрити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Так, згідно пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

Публічно-правовий спір -це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Водночас під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 705/748/17, від 13 березня 2019 року у справі № 820/3713/17 та від 12 червня 2019 року у справі № 9901/70/19, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 800/566/17, від 10.07.2018 у справі № 825/1808/17, від 05.07.2019 року у справі № 802/833/17-а, від 18.03.2020 у справі № 461/10234/15-а, від 26.05.2020 у справі №808/4327/15, від 29.04.2020 у справі № 160/1106/19, від 07.10.2020 у справі № 320/1360/19, від 23.02.2021 у справі № 808/1259/18, від 18.11.2021 у справі №280/9295/20.

Як встановлено судом, позивач - Рада адвокатів міста Києва у цій справі не є суб`єктом владних повноважень, а, отже, він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.

Таким чином, спір між позивачем та відповідачем у цій справі в частині вимог про встановлення наявності компетенції не є компетенційним, можливість його вирішення адміністративним судом Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена.

При цьому, адміністративний суд виходить із того, що вимога про встановлення відсутність компетенції (повноважень) у Ради адвокатів України щодо перевірки рішень конференції адвокатів регіонів з урахуванням його предмету і суб`єктивного складу перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Щодо інших позовних вимог, суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту позовної заяви Ради адвокатів міста Києва не згодна із діями та рішенням Недержавної некомерційної професійної організації «Національної асоціації адвокатів України», Рада адвокатів України, а саме розпорядженнями та рішеннями які, зокрема, стосуються перевірки дотримання порядку проведення звітно-виборної конференції Ради адвокатів міста Києва.

Так, вищим органом адвокатського самоврядування України є з`їзд адвокатів України (частина перша статті 54 Закону № 5076-VI). За частиною 7 цієї статті з`їзд адвокатів України: обирає голову і заступників голови Ради адвокатів України, голову і заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, голову і членів Вищої ревізійної комісії адвокатури та достроково відкликає їх з посад; 2) затверджує статут Національної асоціації адвокатів України та вносить до нього зміни; 3) затверджує правила адвокатської етики; 4) затверджує положення про Раду адвокатів України, положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про Вищу ревізійну комісію адвокатури; 5) розглядає та затверджує звіти Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, висновки Вищої ревізійної комісії адвокатури; 6) обирає двох членів Вищої ради правосуддя; 7) затверджує кошторис Ради адвокатів України, кошторис Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затверджує звіт про їх виконання; 8) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону. З`їзд адвокатів України може прийняти рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, визначити напрями їх використання та відповідальність за несплату внесків.

Із системного, сутнісного та цільового підходу до розуміння зазначених конституційних положень та положень профільного (базового) законодавчого акта, який визначає статус, мету, завдання та функції адвокатури, убачається, що адвокатура як інституція та її діяльність в аспекті забезпечення реалізації конституційного права особи на правову допомогу набуває певних особливих властивостей суб`єкта публічних відносин. Ця властивість адвокатури увиразнюється (посилюється) метою її служіння суспільному інтересу шляхом надання своєчасної і належної правової допомоги у поєднанні з виконанням делегованих їй державою окремих владних повноважень. У контексті сказаного має значення й особливий характер адвокатської професії, представники якої є учасниками творення правосуддя, у зв`язку з чим користуються, зокрема, правом участі у суді як захисники чи представники та імунітетом від судового переслідування за свої виступи в залі суду (стаття 23 Закону № 5076-VI).

Отже, коли виникає спір із правовідносин, у яких адвокатура, як особлива формація реалізує надані їй правоможності в означеному сенсі, як-от у разі обмеження права особи на зайняття адвокатською діяльністю або прийняття рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю (пункти 2, 3 частини п`ятої статті 50 Закону № 5076-VI), оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення, інші подібні за суттю і значенням дії, зокрема й щодо делегованих державною владних повноважень, то такий спір за наявності для цього підстав може підпадати під ознаки публічно-правового, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Водночас, як згадано вище, адвокатура є недержавним самоврядним інститутом (формуванням, об`єднанням), що самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, визначеному Законом № 5076-VI.

За частинами першою, третьою-шостою статті 45 цього Закону всі адвокати України об`єднуються в Національну асоціацію адвокатів України, яка є недержавною некомерційною професійною організацією та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. Вона є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом. Утворюється з`їздом адвокатів України та не може бути реорганізована. Ліквідація Національної асоціації адвокатів України може бути здійснена лише на підставі закону. Статут Національної асоціації адвокатів України затверджується з`їздом адвокатів України та є її установчим документом. З моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.

У статтях 47-49, 54-56 Закону № 5076-VI визначені структурні організаційні одиниці адвокатського самоврядування, порядок формування, повноваження та правила самоврядної діяльності адвокатури (конференції адвокатів регіону, ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури регіонів, голова ради адвокатів регіону, ВКДКА, ревізійні комісії адвокатів регіонів, Вища ревізійна комісія адвокатури, РАУ, голова РАУ, з`їзду адвокатів України).

У цих нормах встановлено, зокрема, хто входить до складу з`їзду адвокатів України, як, ким, в якій кількості і в якому порядку висуваються та обираються делегати на таке зібрання адвокатів, й визначено, що відносини, які виникають з приводу зазначених питань, входять до сфери повноважень органів адвокатського самоврядування.

Статтею 6 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, чи у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, або спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9), або ж у спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб (пункт 10).

Відповідно до частини другої цієї статті компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, зокрема, щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті (пункт 4).

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

У контексті конкретних обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин обмежується з`ясуванням наявності або відсутності повноважень у Ради адвокатів України, на прийняття розпоряджень та рішень, зокрема за результатами проведеної Радою адвокатів міста Києва звітно-виборчої конференції.

Суд вважає, що на такі (окреслені в позовній заяві) спірні правовідносини не поширюється не тільки юрисдикція адміністративних судів, але й компетенція судів інших юрисдикцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 160/9696/18 зазначила, що у разі виникнення спору між адвокатами щодо порядку денного конференції адвокатів, місця її проведення, обирання голови та членів ради адвокатів регіону, обрання делегатів на з`їзд адвокатів України; визначення кількості членів кваліфікаційної і дисциплінарної палат КДКА, обрання голови та членів КДКА, затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; розгляду та затвердження звіту ради адвокатів регіону, представництва делегатів на конференції адвокатів регіону, порядку формування делегацій адвокатів на цей форум, організаційного, методичного, інформаційного забезпечення ведення та контролю за внесенням відомостей до ЄРАУ, інших правовідносин, що стосуються внутрішньостатутної діяльності цієї організації, то такі спори можуть чи мають розв`язуватися в позасудовому порядку.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. У контексті конкретних обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин обмежується з`ясуванням правової природи дій та/чи бездіяльності Асоціації адвокатів та РАУ як органів адвокатського самоврядування, які за законом і статутом віднесені до повноважень цієї самоврядної організації адвокатів і є питаннями їхньої внутрішньої (статутної) діяльності.

На такі спірні правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 31, 35, 238, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до провадження адміністративну справу № 640/3391/22 за позовом Ради адвокатів міста Києва до Недержавної некомерційної професійної організації «Національної асоціації адвокатів України», Рада адвокатів України, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва, ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішень, визнання відсутності компетенції (повноважень).

Закрити провадження в адміністративній справі № 640/3391/22 за позовом Ради адвокатів міста Києва до Недержавної некомерційної професійної організації «Національної асоціації адвокатів України», Рада адвокатів України, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва, ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішень, визнання відсутності компетенції (повноважень).

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом про той самий предмет і з тих самих підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якої постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев