Ухвала

від 04.02.2025 по справі 200/5904/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

04 лютого 2025 року Справа №200/5904/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №200/5904/24

УСТАНОВИЛА:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи Держпром, 3 під., 2 пов. м. Харків ЄДРПОУ 14099344) Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області (вул. Соборна, буд. 20 м. Ізюм, 64309, Харківська область ЄДРПОУ 03196564) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області №2987-вс від 11.10.2023 «Про зняття з обліку та скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 ».

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.08.2024 №963370145908 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити нарахування та провести виплату заборгованості з пенсії ОСОБА_1 , яка виникла за період з 01 січня 2024 року.

04.12.2024 позивачу виданий виконавчий лист.

21.01.2025 до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №200/5904/24, де останній просить суд:

встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі № 200/5904/24 та зобов`язати боржника у місячний строк подати звіт про виконання цього судового рішення до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, поданої на підставі статті 382 КАС України. Розгляд заяви вирішено проводити у порядку письмового провадження (без повідомлення сторін). Витребувано у відповідача інформацію із документальним підтвердженням щодо виконання/не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/1572/24.

Відповідачем у встановлений строк суду надані відомості стосовно виконання судового рішення, де зазначено, що розпорядженням № 963370145908 від 10.12.2024 здійснено поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 по справі № 200/5904/24 з 01.01.2024 року (копія розпорядження додається).

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі № 200/5904/24 та згідно розпорядження відділу перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.12.2024 ОСОБА_1 нараховано пенсію за період з 01.01.2024 по 30.11.2024 в сумі 143403 грн. 13 коп.

Нараховані кошти будуть виплачені відповідно до Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.

Пенсію за грудень 2024 нараховано ОСОБА_1 в грудні 2024 року на поточний рахунок одержувача в банківській установі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2023 р. № 837 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 і від 05 листопада 2014 р. № 637» передбачено, що для отримання виплат у 2024 році особи з числа внутрішньо переміщених осіб мають пройти ідентифікацію в АТ «Ощадбанк» або в органах Пенсійного фонду України.

Фізична ідентифікація внутрішньо переміщеної особи, яка одержує пенсію через поточний рахунок в установі акціонерного товариства Державний ощадний банк України, проводиться акціонерним товариством Державний ощадний банк України кожні шість місяців з дня відкриття рахунка або з дня проведення попередньої фізичної ідентифікації.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується наступним.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2-4 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Такі ж вимоги передбачені статтею 14 КАС України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з ч.1, 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини справи, беручі до уваги подані сторонами докази суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є обґрунтованою, та підлягає задоволенню. Як наслідок, суд встановлює місячний строк з дня отримання повного тексту даної ухвали відповідачем для подання звіту про виконання судового рішення від 09.10.2024 у справі №200/5904/24.

Одночасно суд, наголошує увагу відповідача у даній справі, що не проходження фізичної ідентифікації не може бути підставою для не виконання, або умовою для виконання судового рішення в частині виплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 , яка виникла за період з 01 січня 2024 року.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що такий звіт має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 4094-IX від 21.11.2024 року щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, а також роз`яснити відповідачу, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту, є достатніми, переконливими, та вичерпними.

Керуючись статтями 248, 243, 256, 370, 382 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №200/5904/24 задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Донецького окружного адміністративного суду у тридцяти денний строк з дня отримання копії ухвали про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі № 200/5904/24.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, що звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі № 200/5904/24 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 4094-IX від 21.11.2024 року щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту, є достатніми, переконливими, та вичерпними.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 04.02.2025.

Суддя І.В. Буряк