Рішення
від 04.02.2025 по справі 280/11160/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року Справа № 280/11160/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІМАРКЕТ» (вул.Шевчука, буд. 4-А, м. Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 36065518)

до Львівської митниці (вул. Костюшка Тадеуша, буд. 1, м. Львів; 79000, код ЄДРПОУ 43971343)

про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,-

ВСТАНОВИВ:

03.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІМАРКЕТ» (далі позивач, ТОВ «Торговий дім «БІМАРКЕТ») до Львівської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2024/900472/1 від 30.05.2024 відповідача;

- визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209170/2024/001826 від 30.05.2024 відповідача;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900493/1 від 11.06.2024 відповідача;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001918 від 11.06.2024 відповідача;

- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7267,20 грн, а також витрати, пов`язані з підготовкою експертного висновку в розмірі 5189,00 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2024 відкрито провадження у справі №280/11160/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою суду від 08.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№55397 від 03.12.2024). Зокрема зазначено, що декларантом подано митні декларації на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Однак спірними рішеннями про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. Зауважено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості прийняті відповідачем неправомірно. Відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів документах, передбачених Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі Митний кодекс України), а відтак наявність у відповідача сумнівів стосовно цінової інформації ідентичних/подібних товарів не може свідчити про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, а посадові особи відповідача не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації. З огляду на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№57116 від 11.12.2024). Мотивуючи правомірність прийнятих рішень, відповідачем зазначено, що під час подання митних декларацій для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог Митного кодексу України. Водночас вказано, що в наданих документах виявлено розбіжності, крім того надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Зауважено, що декларантом після надання додаткових документів наявні розбіжності не скасовані, що у свою чергу стало підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів на підставі яких було оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Водночас зазначено, що картки відмови лише містять інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжують жодних правових наслідків. Додатково відзначено про відсутність підстав для відшкодування відповідачем витрат на підготовку експертного висновку, оскільки вказане експертне дослідження було проведене за ініціативою позивача до звернення до суду з вказаним позовом. У зв`язку із викладеним у відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву позивачем через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив (вх.№ 57741 від 16.12.2025), в якій додатково відзначено, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. У зв`язку з вищевикладеним представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Торговий дім «БІМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 36065518) зареєстровано юридичною особою (номер запису 1004151070028057334. Видами діяльності позивача є 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.25-26 т.1).

28.04.2023 між ТОВ Торговий дім «БІМАРКЕТ» (Покупець) та компанією «MAYUR ENTERPRISE», Індія (Продавець) укладений міжнародний контракт № 28/04 (далі Контракт № 28/04) (а.с. 178-179 т.1).

Згідно з п.1.1. Контракту № 28/04 продавець зобов`язується поставити, а покупець сплатити і прийняти Товар. Детальний опис Товару буде наданий у відповідних специфікаціях до цього Контракту.

Відповідно до п. 3.1. Контракту № 28/04 відвантаження товару здійснюється товарними партіями, згідно з укладеними між Сторонами специфікаціям до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Пунктами 4.1., 5.1. Контракту № 28/04 передбачено, що ціна за одиницю товару визначається в специфікації, яка оформляється на кожну поставлену партію товару і є невід`ємною частиною Контракту. Умови оплати кожної партії товару визначаються у відповідній Специфікації до цього Контракту, яка є його невід`ємною частиною.

27.12.2023 між Продавцем та Покупцем на виконання умов Контракту № 28/04 була підписана Специфікація №7, відповідно якої Продавець зобов`язується поставити, а Покупець оплатити і прийняти Товар походження Індії, врожай 2023 року на умовах поставки CIF-Constanta, Румунія (INCOTERMS 2010): арахіс бланшований, подрібнений (Спліт), 50/60 (код УКТЗЕД 1202420010), в кількості 21 МТ нетто, за ціною: 1550,00 доларів США/МТ. Загальна вартість товару за цією специфікацією: 32550,00 доларів США. Поставка Товару здійснюється 40-футовим морським контейнером 21 мт нетто. Платіж за товар, поставлений в рахунок Контракту, має бути здійснений в доларах США, в такий спосіб: 4882,50 доларів США - часткова попередня оплата на рахунок продавця; 27667,50 доларів США, після надання продавцем копій оригіналів наступних документів на електронну скриньку покупця: комерційна фактура; повний комплект чистого бортового іменного коносамента, виписаного на ім`я: «Торговий Дім «Бімаркет» з позначкою «фрахт сплачений»; в графі «Вантажоодержувач»: «Торговий Дім «Бімаркет» вул. Poleva street, 46, Lviv city, 79024, Ukraine», в графі «сторони що сповіщаються»: «Торговий Дім «Бімаркет», вул. Poleva street, 46, Lviv city, 79024, Ukraine»; Сертифікат походження, виданий вповноваженим державним органом; Сертифікат якості та ваги Товару, виданий його виробником; Сертифікат здоров`я, виданий вповноваженим державним органом (EIA); Фітосанитарний сертифікат, виданий вповноваженим державним органом; Фумігаційний сертифікат, виданий вповноваженою компанією; Експертний висновок на відповідність якості та вазі, виданий незалежною організацією; Пакувальний аркуш; Декларація виробника; Страховий поліс, завірена копія з перекладом на англійську мову. Термін для відвантаження товару (завантаження на борт судна): не пізніше 15.04.2024. Продавець зобов`язаний здійснити поставку вантажу морським транспортом (а.с.27-28.1).

30.05.2024 позивачем з метою митного контролю та митного оформлення надіслано до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно № 24UA209170044777U7 на товар Арахіс, очищений від шкарлупи, бланшований, без насінняної оболонки, подрібнений (спліт), 50/60, несмажений, упакований в поліпропиленові (ПП) мішки вагою по 25кг нетто, врожай 2023 року, кінцевий термін придатності - 04/2025, без ГМО, застосовується в харчовій промисловості, відповідно до якої була заявлена митна вартість товару всього у сумі 1473 205,67 гривень (або 1732,88 доларів США за Тону) (а.с.48-49 т.1).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту), заявлена позивачем митна вартість товару 1473205,67 грн, включає вартість товару згідно Контракту № 28/04 та Специфікації № 7 від 27.12.2023 до Контракту № 28/04 1317728,16 грн (32550,00 доларів США х 40,4832 грн - курс USD станом на 30.05.2024), вартість витрат на експедиторський сервіс (митно-транспортне обслуговування)- 155477,51 грн (3990,00 - 450, 00 Євро транспортування п/п Сірет Порубне-Львів) х 43,9202 грн курс Євро станом на 30.05.2024).

До митного оформлення позивачем засобами електронного зв`язку до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці надіслано документи зазначені в графі 44 митної декларації № 24UA209170044777U7 від 30.05.2024, а саме: Контракт № 28/04; Додаткова угода б/н від 11.01.2024 до Контракту № 28/04 (про зміну адреси); Специфікація № 7 від 27.12.2023 до Контракту № 28/04; Пакувальний лист від 06.04.2024 з посиланням на інвойс № EXP/250/2023-24 від 21.03.2024; Рахунок-фактура (інвойс) № EXP/250/2023-24 від 21.03.2024; Коносамент № 3100018071 від 06.04.2024; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару платіжна інструкція в іноземній валюті № 21 від 18.03.2024 про сплату 4882,50 USD; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару - платіжна інструкція в іноземній валюті № 37 від 26.04.2024 про сплату 27667,50 USD; Сертифікат про походження товару - № 245 від 08.04.2024; сертифікат виробника б/н від 21.03.2024; сертифікат про відсутність ГМО від 21.03.2024; сертифікат здоров`я від 01.04.2024; сертифікат якості і ваги від MATS International Inspection № CHEN/mayur-067/24-25 від 08.04.2024; сертифікат якості від виробника від 04.03.2024; копія митної декларації країни відправлення (експортна декларація) № 8803284 від 01.04.2024; Фітосанітарний сертифікат серії PSC89PIP2024002484 від 30.03.2024; страховий поліс № 142800/21/2024/3/0138 від 02.04.2024; Договір надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування № 2503/01/2024 від 25.03.2024; Рахунок-фактура (інвойс) №903396 на транспортно експедиторські послуги від 28.05.2024 з переліком послуг та їх вартістю на загальну суму 3990 Євро; Автотранспортна накладна №543 від 27.05.2024; Транзитна декларація (Т1)- № 24ROCT1970CQZ769JB від 27.05.2024; лист ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» від 23.05.2024 в митні органи про те, що страхування товару ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» не проводилось.

30.05.2024 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність надання протягом 10 днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;-за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення), - виписки з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення;-виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.32 т.1).

На виконання вищевказаного повідомлення ТОВ «Торговий дім «БІМАРКЕТ» листом від 30.05.2024 надало до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці наступні додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: Прайс лист від постачальника товару MAYUR ENTERPRISE б/н від 27.12.2023; Виписка з бухгалтерського балансу № 3 від 23.05.2024 по бухгалтерському рахунку «Розрахунки за видами авансу (в іноземній валюті)» по субконто MAYUR ENTERPRISE, Індія (в доларах США) станом на 23.05.2024; Висновок Запорізької Торгово - промислової палати №ОИ-2331 від 30.05.2024; APPLICATION № 15/05 for Contract No. 2503/01/2024 forwarding services agreement from March 25, 2024 (Заявка № 15/05 від 15.05.2024 до договору № 2503/01/2024 від 25.03.2024 транспортно експедиторського обслуговування).

30.05.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару UА209000/2024/900472/1 (а.с.57 т.1), в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:

- у графі 16 та графі 23 наданої до митного оформлення CMR № 543 від 27.05.2024 містяться штампи перевізника Poseidon ATP LLC, однак будь-які документи, що визначають договірні відносини з Poseidon ATP LLC відсутні;

- для підтвердження транспортно-експедиторських витрат декларантом надано рахунок фактуру від 28.05.2024 за № 903396, відповідно до якого загальна вартість організації транспортно експедиторських послуг складає 3990 Євро. Однак, з урахування встановленого терміну оплати 28.05.2024, декларантом не надано банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури;

- відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. В коносаменті № 3100018071 від 06.04.2024 вказано фрахт з передоплатою (Freigh prepaid), жодних банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати не надано до митного оформлення.

У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Водночас вказано, про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. У зв`язку із чим застосовано метод 2б (ст. 60 Митного кодексу України), джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209230/2024/47338 від 24.05.2024, рівень митної вартості становить 2,01 доларів США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На підставі даного рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001826, в якій зазначено про неможливість завершення митного оформлення по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості від 30.05.2024 № UA209000/2024/900472/1 (а.с.44 т.1).

Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію №24UA209170045067U5 від 30.05.2024 (а.с.47 т.1).

Крім того, 26.12.2023 між Продавцем та Покупцем на виконання умов Контракту №28/04 була підписана Специфікація №6, відповідно до умов якої Продавець зобов`язується поставити, а Покупець сплатити та прийняти Товар походження Індії, врожай 2023 року на умовах поставки CIF Гданськ або Гдиня, Польща (INCOTERMS 2010): Арахіс бланшований, подрібнений (Спліт), 50/60 (код УКТЗЕД 1202420010), в кількості 21 МТ нетто, за ціною: 1620,00 USD/МТ. Загальна вартість товару за цією специфікацією: 34020,00 доларів США. Поставка Товару здійснюється 40-футовим морським контейнером 21 мт нетто. Платіж за товар, поставлений в рахунок Контракту, має бути здійснений в доларах США, в такий спосіб: 5103,50 доларів США - часткова попередня оплата на рахунок продавця; 28917,50 доларів США, після надання продавцем копій оригіналів наступних документів на електронну скриньку покупця: комерційна фактура; повний комплект чистого бортового іменного коносамента, виписаного на ім`я: «Торговий Дім «Бімаркет» з позначкою «фрахт сплачений»; в графі «Вантажоодержувач»: «Торговий Дім« Бімаркет » вул. Poleva street, 46, Lviv city, 79024, Ukraine», в графі «сторони що сповіщаються»: «Торговий Дім «Бімаркет», вул. Poleva street, 46, Lviv city, 79024, Ukraine»; Сертифікат походження, виданий вповноваженим державним органом; Сертифікат якості та ваги Товару, виданий його виробником; Сертифікат здоров`я, виданий вповноваженим державним органом (EIA); Фітосанитарний сертифікат, виданий вповноваженим державним органом; Фумігаційний сертифікат, виданий вповноваженою компанією; Експертний висновок на відповідність якості та вазі, виданий незалежною організацією; Пакувальний лист; Декларація виробника; Страховий поліс, завірена копія з перекладом на англійську мову. Термін для відвантаження товару (завантаження на борт судна): не пізніше 10.03.2024. Продавець зобов`язаний здійснити поставку вантажу морським транспортом (а.с.70-71 т.1).

27.12.2023 сторонами було складено та підписано Додаткову угоду до Специфікації № 6 від 26.12.2023 до Контракту №28/04 про зміну умов поставки з CIF Гданськ або Гдиня, Польща на CIF-Constanta, Румунія (а.с.78 т.1).

10.06.2024 позивачем з метою митного контролю та митного оформлення надіслано до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно № 24UA209170047557U4 на товар Арахіс, очищений від шкарлупи, бланшований, без насінняної оболонки, подрібнений (спліт), 50/60, несмажений, упакований в поліпропиленові (ПП) мішки вагою по 25кг нетто, урожай 2023 року, вага нетто 21000кг, дата пакування 03/2024, кінцевий термін придатності - 03/2025, без ГМО, застосовується в харчовій промисловості, відповідно до якої була заявлена митна вартість товару всього у сумі 1518 415,03 гривень (або 1796,48 доларів США за Тону) (а.с.87-88 т.1).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту), заявлена позивачем митна вартість товару 1518415,03 грн, включає вартість товару згідно Контракту № 28/04 та Специфікації № 6 від 27.12.2023 до Контракту № 28/04 1369253,97 грн (34020,00 доларів США х 40,2485 грн курс USD станом на 10.06.2024), вартість витрат на надання транспортно - експедиторських послуг до місця ввезення на митну територію України 149161,06 грн (3800,00 євро - 400 євро (перевезення вантажу з п/п Сірет-Порубне-Львів)) х 43,8709 грн курс євро станом на 10.06.2024).

До митного оформлення декларантом засобами електронного зв`язку надіслано документи зазначені в гр. 44 МД № 24UA209170047557U4 від 10.06.2024, а саме: Контракт № 28/04; Додаткова угода б/н від 11.01.2024 до Контракту № 28/04 від 28.04.2023 (про зміну адреси); Специфікація № 6 від 26.12.2023 до Контракту № 28/04; Додаткова угода б/н від 27.12.2023 до Специфікації № 6 від 26.12.2023 до Контракту № 28/04 про зміну умов поставки з умов поставки CIF Гданськ або Гдиня, Польща на CIF- Constanta, Румунія; Пакувальний лист від 01.04.2024; Рахунок-фактура (інвойс) № EXP/233/2023-24 від 04.03.2024; коносамент № MEDUE7965589 від 01.04.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару платіжна інструкція в іноземній валюті № 10 від 19.02.2024 про сплату 5103,00 доларів США; платіжний документ, що підтверджує вартість товару - платіжна інструкція в іноземній валюті № 36 від 25.04.2024 про сплату 28917,00 доларів США; сертифікат про походження товару - № 984 від 30.03.2024; сертифікат виробника б/н від 26.12.2023; сертифікат про відсутність ГМО від 04.03.2024; сертифікат здоров`я від 28.03.2024; сертифікат якості і ваги від MATS International Inspection № CHENmayur-05923-24 від 30.03.2024; сертифікат якості від виробника від 04.03.2024; копія митної декларації країни відправлення (експортна декларація) SB22270320241722 від 27.03.2024; фітосанітарний сертифікат PSC89PIP2024001885 від 28.03.2024; страховий поліс № 14280021202430135 від 03.04.2024; договір надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування № 2503/01/2024 від 25.03.2024 , підписаний між ТОВ «Торговий Дім «Бімаркет»(Клієнт) та Yudin Investments S.R.L., Yudin Investments LTD.; рахунок Yudin транспортні послуги № 903405 від 07.06.2024 з переліком послуг та їх вартістю на загальну суму 3800 Євро; автотранспортна накладна від 06.06.2024 № 316; транзитна декларація (Т1)-№24ROCT1900GH5513L3 від 05.06.2024; лист ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» від 23.05.2024 в митні органи про те, що страхування товару ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» не проводилось.

10.06.2024 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність надання протягом 10 днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;-за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення), - виписки з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення;-виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.75 т.1).

На виконання вищевказаного повідомлення ТОВ «Торговий дім «БІМАРКЕТ» листом від 11.06.2024 надало до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці наступні додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: Прайс лист від постачальника товару MAYUR ENTERPRISE б/н від 26.12.2023; Виписка з бухгалтерського балансу №4 від 23.05.2024 по бухгалтерському рахунку «Розрахунки за видами авансу (в іноземній валюті)» по субконто MAYUR ENTERPRISE, Індія (в доларах США) станом на 23.05.2024; Висновок Запорізької Торгово - промислової палати №ОИ-2331 від 30.05.2024; APPLICATION № 03/06 for Contract No. 2503/01/2024 forwarding services agreement from March 25, 2024 (Заявка № 03/06 від 03.06.2024 до договору № 2503/01/2024 від 25.03.2024 транспортно експедиторського обслуговування) (а.с.76-77 т.1).

11.06.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA209000/2024/900493/1 (а.с.96 т.1), в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:

- для підтвердження транспортно-експедиторських витрат декларантом надано рахунок фактуру від 07.06.2024 за № 903405,відповідно до якого загальна вартість організації транспортно експедиторських послуг складає 3800 Євро. Однак, з урахування встановленого терміну оплати 07.06.2024, декларантом не надано банківських та/чи інших платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури;

- у графі «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 27.03.2024 за № SB22270320241722 вказано ROMANIA, що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції;

- відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. В коносаменті № MEDUE 7965589 від 01.04.2024 вказано, що фрахт з передоплатою (Freigh prepaid), однак жодних банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати не надано до митного оформлення.

Водночас вказано, про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 Митного кодексу України) та методу 2г (стаття 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. У зв`язку із чим застосовано метод 2ґ (стаття 64 Митного кодексу України), джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 110130/2024/13318 від 10.06.2024, рівень митної вартості складає 2,01 доларів США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На підставі даного рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001918, в якій зазначено про неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості від 11.06.2024 № UA209000/2024/900493/1 (а.с.112-113 т.1).

Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію №24UA2019170048216U9 від 11.06.2024 (а.с.86 т.1).

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вищенаведених рішень, ТОВ «Торговий дім «БІМАРКЕТ» звернулося до суду із даним адміністративним позовом про їх скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товарів на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів за ціною контракту подано повні пакети документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

Так, щодо оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2024/900472/1 від 30.05.2024, в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:

Щодо того, що у графі 16 та графі 23 наданої до митного оформлення CMR № 543 від 27.05.2024 містяться штампи перевізника Poseidon ATP LLC, однак будь-які документи, що визначають договірні відносини з Poseidon ATP LLC відсутні, суд зазначає наступне.

Позивачем разом із митною декларацією № 24UA209170044777U7 від 30.05.2024 було надано Договір транспортно-експедиторського обслуговування № 2503/01/2024 від 25.03.2024 (далі - Договір № 2503/01/2024), підписаний між ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» та Yudin Investments S.R.L., Yudin Investments LTD .

Предметом Договору № 2503/01/2024 є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах і надання інших узгоджених Сторонами послуг (пункт 1.1 Договору № 2503/01/2024).

Разом із тим, відповідно до умов пункту 2.1.2 Договору № 2503/01/2024 експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов`язані з виконанням даного Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.

Таким чином, умовами Договору № 2503/01/2024 передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати транспортно-експедиторського обслуговування Замовнику.

З наданих до матеріалів справи первинних документів судом встановлено, що договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у позивача наявні виключно з компанією-перевізником Yudin Investments S.R.L., Yudin Investments LTD.

Водночас, експедитор користуючись умовами Договору №2503/01/2024 для перевезення вантажу позивача залучив компанію Poseidon ATP LLC, відомості про яку зазначені також в заявці на перевезення №15/05 від 15.05.2024 до Договору №2503/01/2024 від 25.03.2024.

Відповідно до статті 1, статті 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 № 1955-IV експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 № 1955-IV у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, будь-які договори з приводу транспортування задекларованого товару між компанією Poseidon ATP LLC та позивачем не укладались. Також позивач не є стороною будь-яких договорів між компанією-перевізником Yudin Investments S.R.L., Yudin Investments LTD та компанією Poseidon ATP LLC, що обумовлює неможливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів.

Крім того, з приводу залучення для виконання послуг з перевезення інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти.

Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов`язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов`язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп».

З урахуванням викладеного вище, зауваження митниці про не повноту включення витрат, пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України є безпідставними.

Суд відхиляє посилання митного органу на те, що для підтвердження транспортно-експедиторських витрат декларантом надано рахунок фактуру від 28.05.2024 за № 903396, відповідно до якого загальна вартість організації транспортно експедиторських послуг складає 3990 Євро, однак, з урахування встановленого терміну оплати 28.05.2024, декларантом не надано банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури, з огляду на таке.

У постанові від 03.04.2018 у справі № 809/322/17 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17 про те, що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

При цьому суд зауважує, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Таким чином, зауваження митниці стосовно не надання банківських платіжних документів, що підтверджують оплату наданих транспортних послуг не може вважатись розбіжністю у розумінні стаття 53 Митного кодексу України.

Крім того, як встановлено судом оплата за послуги, пов`язані із комплексним митно-транспортним, складським обслуговуванням на підставі інвойсу № 903396 від 28.05.2024 була здійснена у сумі 3990 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 21 від 04.06.2024, після митного оформлення.

Суд зауважує, що неподання позивачем платіжної інструкції про сплату інвойсу від 28.05.2024 за № 903396 обумовлене поважними причинами, а саме відсутністю такого платіжного документу на момент декларування товару.

Щодо твердження відповідача, що в коносаменті № 3100018071 від 06.04.2024 вказано фрахт з передоплатою (Freigh prepaid), жодних банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати не надано до митного оформлення, суд зазначає таке.

Відповідно до умов Специфікації № 7 від 27.12.2023 до Контракту № 20/10 від 20.10.2023 закріплено визначення ціни товару на умовах поставки CIF RO Constanta (INCOTERMS 2010).

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF (англ. Cost, Insurance and (… named port of destination), або Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

Отже, такі складові митної вартості товару як витрати на транспортування у порт призначення, навантаження/вивантаження не потребують додаткового підтвердження декларантом. Тобто, додаткових витрат, які б могли вплинути на митну вартість товару, покупець в будь-якому випадку не поніс, оскільки всі зазначені витрати відповідно до умов поставки CІF (вартість і фрахт) включаються до ціни товару, що сплачується покупцем.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Відтак, ціна товару, яка вказана в інвойсі №EXP/250/2023-24 від 21.03.2024 та Специфікації №7 від 27.12.2024 до Контракту №28/04 від 17.12.2023, вже включає в себе вартість товару з урахуванням витрат на транспортування та страхування товару до порту призначення, додаткові витрати на транспортування товару позивачем понесено не було.

Щодо оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900493/1 від 11.06.2024, в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:

- у графі «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 27.03.2024 за №SB22270320241722 вказано ROMANIA, що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції;

- відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін,суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. В коносаменті № MEDUE 7965589 від 01.04.2024 вказано, що фрахт з передоплатою (Freigh prepaid), однак жодних банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати не надано до митного оформлення.

Суд відхиляє посилання митного органу на те, що для підтвердження транспортно-експедиторських витрат декларантом надано рахунок фактуру від 07.06.2024 за № 903405, відповідно до якого загальна вартість організації транспортно експедиторських послуг складає 3800 Євро, однак, з урахування встановленого терміну оплати 07.06.2024, декларантом не надано банківських та/чи інших платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури, з огляду на таке.

Як вже було зазначено вище, у постанові від 03.04.2018 у справі № 809/322/17 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів.

Суд також враховує висновок Верховного Суду викладений у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17 про те, що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

Таким чином, зауваження митниці стосовне не надання банківських платіжних документів, що підтверджують оплату наданих транспортних послуг не може вважатись розбіжністю у розумінні стаття 53 Митного кодексу України.

Крім того, як встановлено судом оплата за послуги, пов`язані із комплексним митно-транспортним, складським обслуговуванням на підставі інвойсу № 903405 від 07.06.2024 була здійснена у сумі 3800,00 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 24 від 12.06.2024, після митного оформлення.

Суд зауважує, що неподання позивачем платіжної інструкції про сплату інвойсу від 07.06.2024 за № 903405 обумовлене поважними причинами, а саме відсутністю такого платіжного документу на момент декларування товару.

Стосовно посилань відповідача на те, що у графі «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 27.03.2024 за № SB22270320241722 вказано ROMANIA, що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції, суд зазначає наступне.

Під час розмитнення до МД №24UA209170047557U4 позивачем були надані Специфікація № 6 від 26.12.2023 до Контракту №28/04, відповідно до якої продавець зобов`язується поставити, а покупець сплатити та прийняти Товар походження Індії, врожай 2023 року на умовах поставки CIF Гданськ або Гдиня, Польща (INCOTERMS 2010) та Додаткова угода б/н від 27.12.2023 до Специфікації № 6 від 26.12.2023 до Контракту №28/04 про зміну умов поставки з умовах поставки CIF Гданськ або Гдиня, Польща на CIF-Constanta, Румунія та всі супровідні документи містять умови поставки CIF- Constanta, Румунія.

З огляду на зазначене суд констатує, що митна декларація країни експорту не має суперечності умовам даної зовнішньоекономічної операції.

Щодо твердження відповідача, що в коносаменті № MEDUE 7965589 від 01.04.2024 вказано фрахт з передоплатою (Freigh prepaid), жодних банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати не надано до митного оформлення», суд зазначає, що відповідно до Специфікації № 6 від 26.12.2023 до Контракту № 28/04 з урахуванням Додаткової угоди б/н від 27.12.2023, умовами поставки є CIF-Constanta, Румунія (INCOTERMS 2010).

Як вже було зазначено вище, згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF (англ. Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), або Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

Отже такі складові митної вартості товару як витрати на транспортування у порт призначення, навантаження/вивантаження не потребують додаткового підтвердження декларантом. Тобто, додаткових витрат, які б могли вплинути на митну вартість товару, покупець в будь-якому випадку не поніс, оскільки всі зазначені витрати відповідно до умов поставки CІF (вартість і фрахт) включаються до ціни товару, що сплачується покупцем.

Відтак, ціна товару, яка вказана інвойсі EXP/233/2023-24 від 04.03.2024 та Специфікації № 6 від 26.12.2023 до Контракту № 28/04, вже включає в себе вартість товару з урахуванням витрат на транспортування та страхування товару до порту призначення, додаткові витрати на транспортування товару позивачем понесено не було.

Таким чином, судом встановлено, що наведені відповідачем підстави, жодним чином не перешкоджають митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, відповідачем повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Суд зауважує, що витребовуючи вказаний перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, митний орган не обґрунтував, яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.

Оскільки відповідачем не доведено наявність підстав для витребування у позивача додаткових документів, суд зазначає про необґрунтованість доводів відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу.

Більш того, митницею в електронних повідомленнях про витребовування додаткових документів взагалі не зазначено наявність будь-яких розбіжностей у поданих декларантом товариства документах на підтвердження заявленої митної вартості спірних товарних партій та будь-якого обґрунтування витребування від позивача додаткових документів.

Водночас суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

З огляду на викладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товарів. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору.

Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Суд вважає необґрунтованим використання наявної у митниці інформації щодо раніше визнаних митних вартостей за МД № UA 209230/2024/47338 від 24.05.2024 на рівні 2,01 доларів США/кг, за МД № UA 110130/2024/13318 від 23.01.2024 на рівні 2,01 доларів США/кг, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності інших раніше визначених митних вартостей такого товару, митницею не було зазначено фізичних характеристик, якості та репутації на ринку, країни виробництва та виробника товару, імпортованого за МД № UA 209230/2024/47338 від 24.05.2024 на рівні 2,01 доларів США/кг, за МД № UA 110130/2024/13318 від 10.06.2024 на рівні 2,01 доларів США/кг.

Суд зазначає, що сам по собі факт відмінності ціни, яка наводиться декларантом від ціни наявної у базах митного органу, а саме наявної інформації щодо раніше визнаних митними органами митних декларацій на аналогічні товари, не може беззастережно свідчити про її невірне визначення декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів і в господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.

Покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Суд констатує, що під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Водночас, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UА209000/2024/900472/1 від 30.05.2024 та №UA209000/2024/900493/1 від 11.06.2024 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У постанові від 23.07.2021 у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

З урахуванням того, що причини відмови, викладені в оскаржуваних картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209170/2024/001826 від 30.05.2024 та № UA209170/2024/001918 від 11.06.2024, є аналогічними причинам, викладеним в рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що такі картки також мають протиправний характер та підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку Висновку Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-2331 від 30.05.2024 за результатами проведення цінової експертизи зовнішньоекономічного контракту та підтвердження рівня цін на арахіс бланшований, подрібнений (Спліт), 50/60 країни походження Індія, суд вважає за необхідне зауважити, що з огляду на предмет спору в цій справі необхідним є встановлення повноти наданих позивачем митному органу документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Згідно ж наявного у матеріалах справи Висновку №ОИ-2331 від 30.05.2024, Запорізькою торгово-промисловою палатою проведено дослідження відповідності ціни товару, придбаного позивачем згідно з Контрактом від 28.04.2023 № 28/04, рівню цін постачальників подібної продукції з країни походження Індія за вказаний період.

Таким чином, суд не приймає в якості доказу у справі вказаний Висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-2331 від 30.05.2024, як такий, що не має доказового значення у справі, а отже є неналежним доказом.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для ухвалення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, щодо стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних з підготовкою Запорізькою торгово-промисловою палатою експертного висновку в розмірі 5189,00грн суд зазначає наступне.

Положеннями статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною 1 статті 106 КАС регламентовано, що експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.

Суд зазначає, що склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

У постанові від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 Верховний Суд сформував правовий висновок, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи. Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ. Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права (пункти 177-180 мотивувальної частини).

З огляду на вищезазначене, та враховуючи те, що Висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-2331 від 30.05.2024 визнаний судом неналежним доказом, тобто він не врахований судом при прийнятті рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судових витрат позивача, пов`язаних із проведенням експертизи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат, пов`язаних з підготовкою Висновку Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-2331 від 30.05.2024, задоволенню не підлягає.

Водночас, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 7267,20грн, що підтверджується платіжною інструкцією №928 від 29.11.2024 (а.с.19 т.1).

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7267,20грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІМАРКЕТ» (вул. Шевчука, буд. 4-А, м. Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 36065518) до Львівської митниці (вул. Костюшка Тадеуша, буд. 1, м. Львів; 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2024/900472/1 від 30.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209170/2024/001826 від 30.05.2024, оформлену Львівською митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900493/1 від 11.06.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001918 від 11.06.2024, оформлену Львівською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка Тадеуша, буд. 1, м. Львів; 79000, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІМАРКЕТ» (вул. Шевчука, буд. 4-А, м. Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 36065518) судовий збір у розмірі 7267,20 грн. (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.02.2025.

Суддя І.В.Садовий


Суд	Запорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	04.02.2025
Оприлюднено	06.02.2025
Номер документу	124912368
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —280/11160/24

Рішення від 04.02.2025

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Садовий Ігор Вікторович

Ухвала від 09.12.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Садовий Ігор Вікторович

Ухвала від 05.12.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Садовий Ігор Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 04.02.2025 по справі 280/11160/24ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —280/11160/24

Рішення від 04.02.2025

Ухвала від 09.12.2024

Ухвала від 05.12.2024

Рішення
від 04.02.2025 по справі 280/11160/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД