Рішення

від 28.01.2025 по справі 320/34271/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року №320/34271/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Білоноженко М.А.,

за участі секретаря судового засідання - Галицького Д.А.

представника позивача - Чорного М.В.,

представника відповідача - Кухар Н.М. (поза межами суду, відеоконференція),

розглянувши у приміщені суду в м. Києві у судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Віктор-Інвест» (08147, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Гетьманська, 6, код ЄДРПОУ 43892340)доГоловного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090)провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньвстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віктор-Інвест» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення від 22.05.2024 №23101/13-01-07-03 (форма «В1»), яким зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 18 235 254 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі - 4 558 813,50 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем в період з 08.04.2024 по 16.04.2024 на підставі наказу від 19.03.2024 №1416-ПП була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт від 18.04.2024 №17277/13-01-07-03-43982340 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Віктор-Інвест» код ЄДРПОУ 43982340, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (далі також - Акт), на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач, зокрема, наполягає на тому, що в останнього наявні основні засоби для провадження господарської діяльності, позивачем до перевірки надані усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських відносин, які стали підставою для формування податкового кредиту, звертав увагу суду на той факт, що усі висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях, не підтвердженні належними доказами та не відповідають реальним обставинам справи. Також наголошує на тому, що питання правильності оподаткування митом та податком на додану вартість у зв`язку із розмитненням товарів, ввезених на територію України в митному режимі імпорту, в силу приписів п.41.1 ст. 41 ПК України віднесене до компетенції митних органів.

Київським окружним адміністративним судом ухвалою відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що перевіркою встановлено, що придбаний одяг, взуття, речі, що були в користуванні, ТОВ «Віктор Інвест», згідно з наданими документами, реалізує на експорт, а також покупцям, по яких прийнято Рішення щодо їх відповідності критеріям ризиковості та зупинено реєстрацію податкових накладних, відсутність відео фіксації транспортних засобів з номерними знаками, зазначеними в CMR, зокрема: НОМЕР_10/ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , НОМЕР_6 / НОМЕР_7 , НОМЕР_8 / НОМЕР_9 свідчить, що автомобілі не пересувались по території області та підтверджує відсутність факту транспортування, а також відвантаження з складів позивача, в ході перевірки також встановлено, що ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» не надано документального підтвердження щодо завантаження товару (одяг, взуття, речі, що були в користуванні) на корабель, у ВМД не зазначено назву кораблів, якими вивозився товар на експорт. Підприємством не надано Коносамент до кожної ВМД для підтвердження факту вивезення товару конкретним кораблем, у зв`язку з чим, уповноваженими особами контролюючого органу зроблено висновки щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій, а тому посилання позивача в позовній заяві є безпідставними та такими, що не підтверджують дійсне проведення господарських операцій.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній навів заперечення щодо висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, наголосив на тому, що усі висновки контролюючого органу зводяться до наведення аналізу внутрішніх баз податкового органу, достатність, повноту та достовірність даних з яких не можуть перевірити інші учасники процесу, жодні перевірки контрагента не були проведені, так само як і відповідач чи інший податковий орган не направляв жодних запитів до контрагента для з`ясування відносин з позивачем, що свідчить про те, що відповідач і не намагався з`ясувати істину у справі, а метою перевірки було здійснити донарахування будь-яким чином, позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи.

Представник позивача звертає увагу, що всі вантажно - митні декларації ТОВ «ВІКТОР - ІНВЕСТ» оформлювалися виключно в електронному вигляді (електронне декларування) та відображені в усіх базах даних як Державної митної служби України так і Державної податкової служби України. Тобто, контролюючий орган має самостійний доступ до даних вантажно-митних декларацій та може перевірити достовірність відомостей наданих Позивачем під час перевірки.

Згідно листа Територіального управління БЕБ у Львівській області, який процитовано в Акті перевірки на Аркуші 14, зазначено, що «Згідно даних ІКС «Безпечна Львівщина» в період з 01.01.2024 по 29.02.2024 року відсутня фіксація транспортних засобів з номерними знаками…». Позивач звертає увагу, що згідно наданих документів вбачається, що від`ємне значення було сформовано за операціями за листопад 2022 - грудень 2023 року, проте вказаний в Акті лист не охоплює зазначені періоди.

В наданих до перевірки контролюючому органу CMR вказані дані перевізників, з зазначення номеру транспортного засобу, який здійснює перевезення. Умови відвантаження (поставки) товару зазначаються в інвойсах.

Крім того, ТОВ «ВІТКТОР - ІНВЕСТ» орендувало приміщення, яке розташоване за адресою м. Київ, провулок Електриків, 17 у ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020» (власник приміщення), договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2023 №КЕ-01/08- 23/01 (був наданий в ході проведення перевірки). ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020» є власником даного приміщення що підтверджується (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1119538880000, підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 413, виданий 06.04.2023, індексний номер: 67103533 від 06.04.2023). Вказане нежитлове приміщення - склад (за адресою м. Київ, провулок Електриків, 17) перебуває на території станції теплопостачання №2, що відноситься до відання Київських теплових мереж «ПАТ «Київенерго», де встановлено спеціальний пропускний режим.

Представник відповідача подав додаткові письмові пояснення, в яких зауважив, що відповідачем було долучено до матеріалів справи відповідь на запит від 11.12.2024 року №41830/5 від 15.11.2024 №3579/6/13-01-05-03-09 від 11.12.2023 №7.10-2/17.1-01/8.16 в якій КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» опрацювавши лист Головного управління ДПС у Львівській області надає відповідь, що «КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не передавало в оренду ТОВ «КОМАНІЯ КОНСТАНТА 2020» (ЄДРПОУ 43798890) приміщення за адресою: м. Київ, пров. Електриків, буд.17», а також зазначає в листі, що на балансі КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" за адресою: м. Київ, пров. Електриків, буд.17 обліковується виключно нерухоме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що закріплене за Підприємством на праві господасрького відання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 28.01.25 представник позивача підтримав позовну вимоги та просив задовольнити останні.

В свою чергу, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 18.04.2024 № 17277 /13-01-07-03/43982340.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення:

Під час перевірки встановлено порушення ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» вимог п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, підприємством завищено заявлену суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (р.20.2.1 податкової декларації з податку на додану вартість) за січень 2024 року у сумі 18 235 254 гривень.

Підставами виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість (яке в подальшому було заявлено до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок в декларації з податку на додану вартість за січень 2024 року) в сумі 18 235 254 грн., є здійснення імпортно - експортних операцій у період 01.11.2022 - 30.09.2023, 01.11.2023 - 31.01.2024.

Позивачем подано заперечення до акту перевірки в якому викладено всі обставини необґрунтованості висновків які зазначені в акті перевірки, також вказано на порушення процедури перевірки, адже перевіряючі в порушення п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України.

В подальшому, контролюючим органом прийнято податкового повідомлення - рішення від 22.05.2024 №23101/13-01-07-03 (форма «В1»), яким зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 18 235 254 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі - 4 558 813,50 грн. Податкове повідомлення - рішення від 22.05.2024 №23101/13-01-07-03 отримано ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» 27.05.2024 засобами поштового зв`язку.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 ПК України).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Верховний Суд, розглядаючи спори щодо правомірності декларування сум від`ємного значення податку на додану вартість, сформував сталу судову практику, за змістом якої правові наслідки у вигляді виникнення в покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Наприклад, постанова Верховного Суду від 27.01.2022 справа №П/811/508/16.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про те, що:

- перевіркою встановлено, що придбаний одяг, взуття, речі, що були в користуванні, ТОВ «Віктор Інвест», згідно з наданими документами, реалізує на експорт, а також покупцям, по яких прийнято Рішення щодо їх відповідності критеріям ризиковості та зупинено реєстрацію податкових накладних;

- відсутність відео фіксації транспортних засобів з номерними знаками, зазначеними в CMR, зокрема: НОМЕР_10/ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , НОМЕР_6 / НОМЕР_7 , НОМЕР_8 / НОМЕР_9 свідчить, що автомобілі не пересувались по території області та підтверджує відсутність факту транспортування, а також відвантаження з складів позивача, в ході перевірки також встановлено;

- ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» не надано документального підтвердження щодо завантаження товару (одяг, взуття, речі, що були в користуванні) на корабель, у ВМД не зазначено назву кораблів, якими вивозився товар на експорт;

- підприємством не надано Коносамент до кожної ВМД для підтвердження факту вивезення товару конкретним кораблем, у зв`язку з чим, уповноваженими особами контролюючого органу зроблено висновки щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій, а тому посилання позивача в позовній заяві є безпідставними та такими, що не підтверджують дійсне проведення господарських операцій.

Вказаних висновків контролюючий орган дійшов, зокрема, на підставі податкової інформації, яка була надана відповідачем до суду без належного підтвердження, клопотань з цього приводу також не було заявлено, в судових засіданнях представником відповідача наголошено про те, що листи БЕБ є належним та беззаперечним доказом нереальності господарських операцій, а також неналежним підтвердженням первинними документами, які були надані, як до перевірки так і до суду разом з позовною заявою.

Проте, такі доводи контролюючого органу спростовуються матеріали справи, а також наданими представником позивача поясненнями та доказами.

З метою здійснення господарських операцій Позивачем було укладено договір №Ф-2022/П-443 про надання послуг, між Позивачем та ТОВ «ФОТРЕЙД», відповідно до якого останнє надає послуги для забезпечення проведення митних процедур під час митного оформлення вантажів у зоні митного контролю. На виконання умов договору були підписані Акти надання послуг Акт здачі - приймання робіт (надання послуг). (т. 8 а.с. 217-250, т.9 а.с. 1-31)

Наявність основних засобів підтверджується змістом Акта перевірки, де зазначено, що у Позивача на момент здійснення операцій було наявно: шість приміщень, що підтверджується договорами оренди, договорами суборенди нежитлових приміщень, актами прийому - передачі.

Для придбання товару було укладено Договір комісії № 6 від 06 листопада 2022 року ( т.6 а.с. 165-169) між Позивачем та Науково-виробнича Багатопрофільне колективне Підприємство «Інстром», за умовами якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовлено договором винагороду такі дії:

- придбання у нерезидентів України вживаних одягу, взуття, речей. Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються у Додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною; - укладає імпортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару з нерезидентами України; - збереження та транспортування товару відповідно до базису поставки за контрактом; - укладає необхідні договори митного оформлення товару при отриманні та за необхідності може виконувати всі необхідні митні платежі.

Відповідно до пункту 1.2 договору товар, що пройшов митне оформлення передається комісіонером комітенту, та є власністю комітента. Товар, що є предметом цього договору, передається комісіонером комітенту за актом приймання-передачі у місці зберігання відповідними паріями товару та/або частинами партії товару згідно Додатку, який складається на кошту партію товару окремо, за адресою, зазначеною у відповідному додатку (пункт 1.3 договору).

Згідно з пунктом 1.4 договору сторони погодили, що вантажоодержувачем товару буде безпосередньо сам комісіонер.

Пунктом 3.1 договору визначено, що імпортна ціна товару вказується в Додатках до цього договору , які є невід`ємною частиною. Комітент перераховує грошові кошти для оплати продавцям нерезидентам України за поставлений товар на поточний рахунок комісіонера, зазначений в п.8 цього договору, в національній валюті Україні - гривні. Купівлю валюти для розрахунків із нерезидентами продавцям за поставлений товар комісіонер здійснює самостійно та приймає на себе всі ризики щодо коливання курсі іноземної валюти (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.4 договору ціною цього договору є вартість наданих комісіонером послуг відповідно до Звітів комісіонера та актів прийому-передачі наданих послуг.

Судом встановлено, що між сторонами були підписані Додатки до договори, в яких сторони погодили найменування, валюту, кількість та вартість товару. Копії вказаних договорів долучені до матеріалів справи.

Факт здійснення імпортних операцій підтверджується вантажно-митними деклараціями, а саме: UA205180/2024/001677 від 30.01.2024; UA205180/2024/001649 від 30.01.2024; UA209230/2024/009285 від 30.01.2024; UA205180/2024/001621 від 29.01.2024; UA209230/2024/009098 від 29.01.2024; UA205180/2024/001602 від 29.01.2024; UA209230/2024/003420 від 13.01.2024; UA209230/2024/003100 від 12.01.2024; UA209230/2024/003035 від 12.01.2024; UA209230/2024/002937 від 11.01.2024; UA209230/2024/002404 від 10.01.2024; UA209230/2024/002397 від 10.01.2024; UA209230/2024/002385 від 10.01.2024; UA209230/2024/002155 від 09.01.2024; UA205180/2023/004411 від 18.12.2023; UA205180/2023/004412 від 18.12.2023; UA205180/2023/004413 від 18.12.2023; UA209230/2023/129679 від 13.12.2023; UA209230/2023/126594 від 04.12.2023; UA209230/2023/126397 від 02.12.2023; UA209230/2023/124711 від 27.11.2023; UA209230/2023/124606 від 27.11.2023; UA209230/2023/122380 від 20.11.2023; UA209230/2023/121014 від 14.11.2023; UA205180/2023/002858 від 06.11.2023; UA205180/2023/002856 від 06.11.2023; UA205180/2023/002855 від 06.11.2023; UA209230/2023/102447 від 26.09.2023; UA205180/2023/001634 від 26.09.2023; UA209230/2023/102144 від 26.09.2023; UA205180/2023/001604 від 25.09.2023; UA205180/2023/001601 від 25.09.2023; UA205180/2023/001595 від 23.09.2023; UA209230/2023/093574 від 04.09.2023; UA209230/2023/093552 від 04.09.2023; UA209230/2023/092973 від 01.09.2023; UA205180/2023/000786 від 30.08.2023; UA209230/2023/091839 від 30.08.2023; UA205180/2023/000740 від 29.08.2023; UA209230/2023/086609 від 16.08.2023; UA209230/2023/086188 від 15.08.2023; UA205180/2023/000359 від 14.08.2023; UA205180/2023/000305 від 10.08.2023; UA205180/2023/000259 від 09.08.2023; UA205050/2023/045894 від 03.07.2023; UA205050/2023/045865 від 03.07.2023; UA205050/2023/045841 від 03.07.2023; UA205050/2023/045843 від 03.07.2023; UA205050/2023/045858 від 03.07.2023; UA205050/2023/045334 від 30.06.2023; UA205050/2023/038225 від 30.05.2023; UA205050/2023/038009 від 30.05.2023; UA205050/2023/038017 від 30.05.2023; UA205050/2023/038014 від 30.05.2023; UA205050/2023/038028 від 30.05.2023; UA205050/2023/032037 від 01.05.2023; UA205050/2023/030787 від 26.04.2023; UA205050/2023/030361 від 24.04.2023; UA205050/2023/030342 від 24.04.2023; UA205050/2023/030290 від 24.04.2023; UA205050/2023/030296 від 24.04.2023; UA209230/2023/041957 від 22.04.2023; UA205050/2023/028385 від 15.04.2023; UA209230/2023/034512 від 04.04.2023; UA205050/2023/025292 від 03.04.2023; UA205050/2023/025296 від 03.04.2023; UA205050/2023/025108 від 01.04.2023; UA205050/2023/020028 від 14.03.2023; UA205050/2023/016687 від 01.03.2023; UA205050/2023/016628 від 01.03.2023; UA205050/2023/016273 від 28.02.2023; UA209230/2023/019800 від 27.02.2023; UA205050/2023/009668 від 31.01.2023; UA205050/2023/009459 від 30.01.2023; UA205050/2023/009300 від 30.01.2023; UA205050/2023/009304 від 30.01.2023; UA205050/2023/009282 від 30.01.2023; UA205050/2023/004688 від 09.01.2023; UA205050/2023/004676 від 09.01.2023; UA209230/2023/001351 від 09.01.2023; UA209230/2022/022546 від 15.12.2022; UA209230/2022/021628 від 13.12.2022; UA20923 0/2022/021181 від 12.12.2022; UA209230/2022/021170 від 12.12.2022; UA209230/2022/012368 від 22.11.2022; UA209230/2022/012366 від 22.11.2022; UA209230/2022/012319 від 22.11.2022; UA209230/2022/011643 від 21.11.2022; UA209230/2022/011629 від 21.11.2022.

На підтвердження операцій надано, як до перевірки так і долучено до позовної заяви інвойси, CMR та банківські виписки, які підтверджують здійснення операцій. (т.2 а.с.1-205)

З приводу доводів контролюючого органу щодо встановлення, що придбаний одяг, взуття, речі, що були в користуванні, ТОВ «Віктор Інвест», згідно з наданими документами, реалізує на експорт, а також покупцям, по яких прийнято Рішення щодо їх відповідності критеріям ризиковості та зупинено реєстрацію податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та / або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними в абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходження не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських операцій підтверджується: Укладеними договорами поставки: договір поставки № 09/01/23 між ТОВ «Віктор-Інвест» та ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» від 09 січня 2023 року, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти товар.

На виконання умов договору складено: Специфікацію від 11 січня 2023 року; Специфікацію від 31 січня 2023 року; Специфікацію від 01 червня 2023 року. Договір поставки № 01/03/23-01 від 01 березня 2023 року між ТОВ «Віктор-Інвест» та Підприємством об`єднання громадян «Центр реабілітації «Палітра».

На виконання вимог договору прийнято Специфікації № 01/2903 від 29 березня 2023 року, № 02/2804 від 28 квітня 2023 року, Видатковими накладними № 3, 4 від 16 січня 2023 року, № 9, 10 від 01 лютого 2023 року, № 38 від 01 червня 2023 року, № 47 від 31 липня 2023 року; № 18, 19, 20, 21, 22 від 31 березня 2023 року; № 31, 32, від 28 квітня 2023 року Товарно-транспортними накладними: від 16 січня 2023 року № 16/01-00003, № 1/02-00006 від 01 лютого 2023 року, № 1/06-00001 від 01 червня 2023 року; № 31/07- 0001 від 31 липня 2023 року.

Номенклатура товару, що реалізовувався відповідає номенклатурі товару, який імпортувався в Україні. Тобто, реальність господарських операцій обумовлена 1) первинними документами, які підписані уповноваженими особами та містять всі обов`язкові реквізити, 2) рухом товару та активів. Слід також відмітити, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» та ПОГ «Центр реабілітації «Палітра» не були віднесені до складу ризикових підприємств.

Крім цього, відповідно до рішень з ЄДРСР вбачається, що ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» є реальним сектором економіки, який здійснює господарську діяльність, що вбачається з рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року №320/42204/23 (у даній справі також досліджувалися взаємовідносини Позивача з ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ»), постановою від 02.04.2024 року справа № 640/21773/22, від 02.04.2024 № 320/16177/23, від 03.10.2023 року № 640/16289/22, де встановлено факт здійснення господарських операцій - ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ».

Таким чином, твердження відповідача щодо здійснення операцій позивачем з ризиковими контрагентами спростовується доказами, які наявні в матеріалах справи, а тому відхиляються судом.

Стосовно доводів представника відповідача щодо відсутніості відео фіксації транспортних засобів з номерними знаками, зазначеними в CMR, зокрема: НОМЕР_10/ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , НОМЕР_6 / НОМЕР_7 , НОМЕР_8 / НОМЕР_9 свідчить, що автомобілі не пересувались по території області та підтверджує відсутність факту транспортування, а також відвантаження з складів позивача, в ході перевірки також встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа Територіального управління БЕБ у Львівській області, який процитовано в Акті перевірки на Аркуші 14, зазначено, що «Згідно даних ІКС «Безпечна Львівщина» в період з 01.01.2024 по 29.02.2024 року відсутня фіксація транспортних засобів з номерними знаками…». Суд звертає увагу, що згідно наданих документів вбачається, що від`ємне значення було сформовано за операціями за листопад 2022 - грудень 2023 року, проте вказаний в Акті лист не охоплює зазначені періоди, що в свою чергу може свідчити про безпідставність доводів контролюючого органу.

Більше того, як вбачається з CMR, наданих до перевірки, а також долучених до матеріалів справи, що номера автомобілів, які залучались до перевезень наступні: НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_22, НОМЕР_20, НОМЕР_19, НОМЕР_21, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41 НОМЕР_42, НОМЕР_38, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_46, НОМЕР_47, НОМЕР_33, НОМЕР_35, НОМЕР_51, НОМЕР_52, НОМЕР_50, НОМЕР_49, НОМЕР_48, НОМЕР_34, НОМЕР_32, НОМЕР_53, НОМЕР_59, НОМЕР_58, НОМЕР_57, НОМЕР_28, НОМЕР_36, НОМЕР_29, НОМЕР_54, НОМЕР_55, НОМЕР_60, НОМЕР_61, НОМЕР_37, НОМЕР_28, НОМЕР_36, НОМЕР_29, НОМЕР_54, НОМЕР_55, НОМЕР_56, НОМЕР_64, НОМЕР_63, НОМЕР_62, НОМЕР_65, НОМЕР_16, НОМЕР_66, НОМЕР_36, НОМЕР_67, НОМЕР_68, НОМЕР_69, НОМЕР_70, НОМЕР_71, НОМЕР_48, НОМЕР_72, НОМЕР_43, НОМЕР_73, НОМЕР_16, НОМЕР_77, НОМЕР_78, НОМЕР_79, НОМЕР_80, НОМЕР_76, НОМЕР_74, НОМЕР_81, НОМЕР_82, НОМЕР_83, НОМЕР_84, НОМЕР_90, НОМЕР_75, НОМЕР_88, НОМЕР_87, НОМЕР_86, НОМЕР_69, НОМЕР_85, НОМЕР_89, НОМЕР_91, НОМЕР_18.

З наведеного вбачається, що контрагентом позивача залучалась велика кількість автомобілів до перевезення придбаного товару, а також відповідні відмітки митної служби на кожній CMR щодо перетину державного кордону.

Більше того, відповідачем не надано жодних доказів, що ІКС «Безпечна Львівщина» охоплює всі дороги та під`їзні шляхи в межах адреси м. Львів, вул. Стрийська, 45.

Варто увагу, що з викладеного питання є стала судова практика, зокрема постанова Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду у справі 540/1185/21, відповідно до якої колегія судів констатувала, що використані судом першої інстанції в якості доказів відомості з ІП «Гарпун» не відповідають ознакам достовірності та допустимості, які є для них обов`язковими згідно положень статей 74, 75 КАС України. Таким чином, інформація, яка нібито отримана контролюючим органом не може бути достатньою підставою для визнання операцій такими що не відбулися.

Стосовно доводів про наявність кримінального провадження стосовно директора позивача, суд зазначає таке.

Суд звертає увагу на положення частини шостої статті 78 КАС України, відповідно до яких вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, сам по собі факт реєстрації кримінального провадження не може бути доказом наявності податкового правопорушення та підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам, зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у кримінальних провадженнях.

Тут слід додати й про ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 07 липня 2022 року по справі № 160/3364/19, у якій ВП ВС відступила від висновку Верховного Суду України про безумовні й наскрізні наслідки фіктивного підприємництва (несумісність з легальною підприємницькою діяльністю), й запровадила диференційований підхід до аналізу господарських операцій між суб`єктами господарювання.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд відхиляє такі доводи представника відповідача.

Стосовно доводів відповідача, що ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» не надано документального підтвердження щодо завантаження товару (одяг, взуття, речі, що були в користуванні) на корабель, у ВМД не зазначено назву кораблів, якими вивозився товар на експорт та підприємством не надано Коносамент до кожної ВМД для підтвердження факту вивезення товару конкретним кораблем, у зв`язку з чим, уповноваженими особами контролюючого органу зроблено висновки щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій, а тому посилання позивача в позовній заяві є безпідставними та такими, що не підтверджують дійсне проведення господарських операцій, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до інвойсів, які містяться в матеріалах справи та були надані до перевірки, про що свідчить Акт перевірки : № 024 від 24.11.2022; № 025 від 25.11.2022; № 026 від 25.11.2022; № 027 від 21.12.2022; № 028 від 21.12.2022; № 029 від 21.12.2022; № 001 від 16.01.2023; № 002 від 16.01.2023; № 2023-1 від 10.02.2023; № 003 від 20.02.2023; № 004 від 20.02.2023; № 005 від 20.02.2023; № 006 від 20.03.2023; № 007 від 24.03.2023; № 008 від 24.03.2023; № 009 від 10.04.2023; № 010 від 18.04.2023; № 011 від 18.04.2023; № 012 від 15.05.2023; № 013 від 15.05.2023; № VC 2023-03-1 від 16.05.2023; № с014 від 25.05.2023; № 015 від 25.05.2023; № 016 від 19.06.2023; № 017 від 22.06.2023; № 018 від 26.06.2023; № 019 від 26.06.2023; № 020 від 17.07.2023; № 021 від 19.07.2023; № 022 від 02.08.2023; № 023 від 07.08.2023; № 024 від 14.08.2023; № 025 від 23.08.2023; № 026 від 24.08.2023; № 027 від 24.08.2023; № 028 від 14.09.2023; № 029 від 14.09.2023; № 030 від 18.09.2023; № 031 від 20.09.2023; № 032 від 25.10.2023; № 033 від 06.11.2023; № 034 від 10.11.2023; № 035 від 10.11.2023; № 036 від 22.11.2023; № 037 від 28.11.2023; № 038 від 28.11.2023; № 039 від 01.12.2023; № 001 від 03.01.2024; № 003 від 03.01.2024; № 002 від 03.01.2024; № 004 від 03.01.2024; № 005 від 15.01.2024; № 006 від 24.01.2024; № 007 від 24.01.2024; № 008 від 25.01.2024 постачання товару здійснюється на умовах EXW.

EXW (Франко завод (…назва місця)) - термін ІНКОТЕРМС 2000 та 2010, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Покупець повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства Продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його Продавцем, несе Покупець.

Таким чином, ТОВ «ВІКТОР - ІНВЕСТ» не має жодного відношення до правовідносин між Покупцем товарів та перевізниками. Це також підтверджується Актом перевірки, в якому зазначено що договора з перевізниками укладає Покупець.

Те ж стосується і начебто не наданням ТОВ «ВІКТОР - ІНВЕСТ» коносаментів до ВМД, інформації щодо завантаження товару на корабель, вивезення товару конкретним кораблем. Як вже зазначалось вище, відповідно до умов договору зПокупцем - нерезидентом та інформації яка зазначена в інвойсах, ТОВ «ВІКТОР - ІНВЕСТ» (Продавець) відступає права на товар та не несе жодних ризиків або обов`язків пов`язаних з товаров з моменту надання товару у розпорядження Покупця на своєму підприємстві або в іншому названому місці (умови EXW).

Платник податків, в даному випадку ТОВ «ВІКТОР - ІНВЕСТ», не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни контрагентів своїх контрагентів - покупців, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не може бути обізнаний про декларування або не декларування операцій з контрагентами - замовниками послуг.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, що свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі № 804/6909/17 та від 21.02.2020 у справі № 815/253/16, від у справі №810/1811/17.

Як вбачається з наданих CMR щодо експорту товару, наявні печатки як позивача, як відправника товару, так і печатки перевізника щодо отриманні відповідного товару та його завантаження.

Як вбачається з наданих договорів ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» не має відношення до транспортування товару і посилання Відповідача, що перевізники не декларували послуги транспортування за маршрутом вказаним в Акті перевірки, не залучали інших контрагентів для надання даних послуг - не має жодного відношення до ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ», оскільки ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» не мало господарських взаємовідносин з перевізниками: ТОВ «ЛАНВЕЛ», ТОВ «ЗВЕЙ», ТОВ «ТРАКЛОГІСТИК», ТОВ «АЙ-ТРАК» та інші, а дані перевізники залучалися контрагентом Позивача.

З приводу доводів відповідача щодо відсутності реєстрації митних декларацій у Чернівецькій митниці та Одеській митницях то зазначений факт спростовується вищенаведеними обставинами, щодо відсутності у позивача обов`язку щодо реєстрації таких митних декларацій.

Більше того, згідно з відповіді Одеської митниці від 11.12.2024 №7.10-2/17.1-01/8.16/21673 останні відмовилась надавати інформацію щодо експортно-імпортних операцій конкретного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, пославшись на положення Митного кодексу України.

Вказане свідчить, що Одеська митниця не заперечила щодо проведення відповідних дій, передбачених законом, щодо реєстрації та вивезення товарів на підставі електронних митних декларацій: 23UA209230037685U9 (т.3 а.с. 68), 23UA209230054984U4 (т.3 а.с. 114), 23UA209230055017U8 (т.3 а.с. 116), 23UA209230050637U2 (т.3 а.с. 122), 23UA209230050672U5 (т.3 а.с. 124), 23UA20923007698U4 (т.3 а.с. 176), 23UA209230076102U2 (т.3 а.с. 180), 23UA209230081957U2 (т. 4 а.с. 26).

Також варто уваги, що контролюючим органом не робився запит до Волинської митниці через яку здійснювалось перевезення за електронною митною декларацією 23UA209170040108U4 від позивача до Carmeliet GmbH.

Крім цього, згідно з відповіддю Чернівецької митниці від 11.12.2024 №7.2-2/17.1/8.16/9598 електронні митні декларації зареєстровані останньою та підтверджено вивіз товару через митний кордон України, а саме: 22UA209230013661U3 (т.2 а.с.122), 22UA209230014445U0 (т.2 а.с. 127), 22UA209230014443U1 (т.2 а.с. 130), 22UA209230025196U5 (т.2 а.с. 154), 22UA209230025197U4 (т.2 а.с. 158), 22UA209230025200U7 (т.2 а.с. 162), 23UA209230003783U8 (т.2 а.с. 208), 23UA209230003784U7 (т.2 а.с. 211), 23UA209230017382U6 (т.2 а.с. 226), 23UA209230017104U3 (т.2 а.с. 232), 23UA209230030835U5 (т.3 а.с. 1), 23UA209230030836U4 (т.3 а.с. 3), 23UA209230028704U2 (т.2 а.с.9), 23UA209230040665U6 (т.3 а.с. 72), 23UA209230040668U3 (т.3 а.с. 74), 23UA209230089413U6 (т.4 а.с. 14), 23UA209230089862U3 (т.2 а.с. 18), 23UA209230089863U2 (т.4 а.с. 20), 23UA209230083440U5 (т.4 а.с. 30), 23UA209230086020U8 (т.4 а.с. 34), 23UA209230100126U4 (т.4 а.с. 83), 23UA209230097680U4 (т.4 а.с. 87), 23UA209230097681U3 (т.4 а.с. 89), 23UA209230098942U0 (т.4 а.с. 95), 23UA209230113869U3 (т.4 а.с. 99), 23UA209230119953U3 (т.4 а.с. 138), 23UA209230119954U2 (т.4 а.с. 140), 23UA209230123492U6 (т.4 а.с. 146), 23UA209230125317U5 (т.4 а.с. 150), 23UA209230125318U4 (т.4 а.с. 152), 23UA209230118592U0 (т.4 а.с. 158), 23UA209230126077U4 (т.4 а.с. 192), 24UA209230004294U0 (т.5 а.с. 16), 24UA209230007411U2 (т.5 а.с. 10), 24UA209230007412U1 (т.5 а.с. 22), 24UA209230001006U2 (т.5 а.с. 32), 24UA209230001007U1 (т.5 а.с. 34), 24UA209230001009U0 (т.5 а.с.36), 24UA209230001054U7 (т.5 а.с. 38).

Стосовно декларацій, які зазначені, як не проведені, суд зазначає, що такі декларації відсутні в матеріалах справи.

Наведене свідчить про те, що контролюючим органом зроблено хибний висновок щодо того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення експорту товару за перевіряємий період.

Стосовно доводів представника відповідача щодо неможливості проведення інвентаризації за адресою: м. Київ, провулок Електриків, 17, суд зазначає наступне.

ТОВ «ВІТКТОР - ІНВЕСТ» орендувало приміщення, яке розташоване за адресою м. Київ, провулок Електриків, 17 у ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020» (власник приміщення), договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2023 №КЕ-01/08- 23/01 (був наданий в ході проведення перевірки).

ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020» є власником даного приміщення що підтверджується (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1119538880000, підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 413, виданий 06.04.2023, індексний номер: 67103533 від 06.04.2023).

Вказане нежитлове приміщення - склад (за адресою м. Київ, провулок Електриків, 17) перебуває на території станції теплопостачання №2, що відноситься до відання Київських теплових мереж «ПАТ «Київенерго».

Враховуючи суспільну значущість даного об`єкта, та постійні загрози ракетних обстрілів, введено особливий режим перебування на території даного об`єкту. ТОВ «ВІКТОР - ІНВЕСТ» у разі необхідності потрапляння на склад, розташований за адресою м. Київ, провулок Електриків, 17 звертався до орендодавця (ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020») щодо виписки перепусток на автомобілі, які будуть потрапляти на територію вказаного об`єкта.

ТОВ «ВІКТОР - ІНВЕСТ» листом від 08.03.2024 №08/03-24/01 звернулось до орендодавця (ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020») щодо розірвання договору оренди нерухомого нежитлового майна у зв`язку з посиленням пропускного режиму до приміщення за адресою м. Київ, провулок Електриків, будинок 17 та із труднощами використання приміщення у господарській діяльності.

За результатами розгляду листа, ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020» листом від 12 березня 2024 року (додається) повідомила про погодження розірвання договору та завершення ділових відносин. Крім того, листом від 08 квітня 2024 року ТОВ «ВІКТОР - ІНВЕСТ» звернувся до ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020» щодо підтвердження відсутності/наявності залишків товарно - матеріальних цінностей, якіналежать ТОВ «ВІКТОР - ІНВЕСТ», та перебувають за адресою складу (м. Київ, провулок Електриків, 17).

Листом від 09 квітня 2024 року (додається) ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020» повідомила ТОВ «ВІКТОР - ІНВЕСТ» про відсутність залишків станом на 09 квітня 2024 року. Вказані листи додавались додатково до розгляду заперечень.

На момент виходу представників Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, за дорученням Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, договір між позивачем та ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020» був діючим (п.4.2. Договору №КЕ-01/08-23/01 від 01.08.2023) (т. 6 а.с.102-104), не визнаний у судовому порядку недійним або неукладеним, а також не розірваний будь-якою зі сторін.

Відтак суд відхиляє доводи контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій, зроблених на підставі аналізу податкової інформації, оскільки такі висновки ґрунтуються на припущеннях та не можуть бути підставою для висновку про недотримання платником вимог податкового законодавства. Контролюючий орган, надаючи перевагу податковій інформації про контрагентів, не надав в акті перевірки належної оцінки первинним документам, довідкам про перевірку контрагентів без жодного обґрунтування. При цьому інформації з баз даних контролюючого органу до суду надано не було. Натомість представником позивача подано первинні документи не лише контрагентів, які здійснювали поставку зерна, та які підтверджують можливість виконання такої поставки, а також логічні пояснення перевезення зерна третіми особами з наданням відповідних доказів.

Враховуючи висновки суду зроблені на підставі досліджених поданих представником позивача доказів та наданих пояснень, суд погоджується з доводами про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.05.2024 №23101/13-01-07-03, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню, а позов задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено повністю судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 30280,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктор-Інвест» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення від 22.05.2024 №23101/13-01-07-03 (форма «В1»), яким зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 18 235 254 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі - 4 558 813,50 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктор-Інвест» понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 30280,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 03 лютого 2025 р.