Рішення

від 03.02.2025 по справі 380/23236/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 рокусправа № 380/23236/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 21.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 21.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Матір позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою з інвалідністю ІІ групи та проживає разом із позивачем.

З метою оформлення відстрочки від призову на військову службу, 21.10.2024 позивач засобами поштового зв`язку надіслав відповідачу заяву про надання йому відстрочки відповідно до абз. 13, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви про оформлення відстрочки позивач додав усі необхідні документи на підтвердження у нього права на відстрочку від призову під час мобілізації, однак станом на день звернення до суду із цим позовом не отримав від ІНФОРМАЦІЯ_1 відповіді за результатами розгляду по суті поданої ним заяви.

Стверджує, що надав відповідачу докази, які підтверджують підставу для відстрочки від призову відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно підтвердив наявність в нього матері, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, та потребує постійного стороннього догляду на підставі довідки МСЕК та висновку ЛКК за формою затвердженою МОЗ. Також позивачем було доведено обставину, що він здійснює постійний догляд за своєю матір`ю. Маючи безумовне право на оформлення відстрочки, позивач мав правомірні очікування стосовно того, що відповідач буде діяти у відповідності до вимог законодавства та належним чином виконувати покладені на нього обов`язки щодо розгляду заяви про оформлення відстрочки. Втім, у даному випадку, відповідач, не розглянув заяву позивача по суті, тобто допустив протиправну бездіяльність.

Із наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою від 19.11.2024 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалу від 19.11.2024 уповноважена особа відповідача отримала 04.12.2024 (рекомендований лист - трек № 0690274749365)

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву у строки, передбачені статтею 162 КАС України.

Натомість 07.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслав до суду лист від 05.12.2024 № 7919, де зазначив, що отримав заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки, розглянув цю заяву та остаточне рішення буде прийнято після отримання від заявника чи органів державної влади витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мати позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою з інвалідністю II групи, потребує постійного стороннього догляду. Догляд за матір`ю здійснює позивач.

21.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення йому відстрочки відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та надати довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До заяви додав наступні документи:

- копію рнокпп ОСОБА_1 ;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;

- нотаріально завірену копію заяви про факт родинних відносин;

- копію паспорта матері заявника - ОСОБА_2 ;

- копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ;

- копію рнокпп ОСОБА_2 ;

- копію довідки до Акта МСЕК ОСОБА_2 ;

- копію висновку ЛКК № 34 виданого за формою затвердженою МОЗ № 080-4/о, що ОСОБА_2 потребує стороннього догляду;

- копію Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання;

- копію витягу про зареєстрованих у житловому будинку осіб;

Заява ОСОБА_1 від 21.10.2024 отримана уповноваженою особою відповідача 23.10.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення (трек № відправлення 8260002924405) (аркуш справи 24).

У листі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2024 № 7919, надісланого до суду 07.01.2025, відповідач не заперечує факту отримання заяви позивача від 21.10.2024 про надання відстрочки від призову.

Проте позивач не отримав рішення за результатами розгляду його заяви.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо розгляду заяви від 21.10.2024, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд враховує наступні обставини справи та застосовує такі правові норми.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні" введений воєнний стан.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошена загальна мобілізація, яка проводиться на всій території України.

На час розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжений та не скасований, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ), у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин визначено, що комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Цією ж статтею Закону № 3543-XII визначено, що період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України "Про оборону України" передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поряд з цим, статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

За правилами п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно з п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

У силу приписів п. 12 Положення № 154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.

Предметом спору у цій справі є розгляд і вирішення заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки із доданими документами.

18.05.2024 внесені зміни до ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема, доповнено такою нормою: "Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України".

Кабінет Міністрів України 16.05.2024 прийняв Постанову № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" (далі Порядок № 560), приписи якого суд застосовує у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

"…56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

57. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації. …

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період…".

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви та документів, які підтверджують наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, повинен був розглянути зазначене питання.

Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача відповідне рішення про надання відстрочки чи про відмову у її наданні прийняте не було.

Лист від 05.12.2024 № 7919, наданий суду, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, який породжує певні юридичні наслідки.

Також суд наголошує, що відповідач до листа від 05.12.2024 № 7919 не надав суду жодних доказів розгляду заяви позивача від 21.10.2024 про надання відстрочки у спосіб, передбачений наведеними вище нормативними актами.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Щодо наявності підстав для надання позивачу відстрочки, суд враховує таке.

Позивач, як на підставу для надання йому відстрочки, посилається на факт здійснення ним постійного догляду за його матір`ю, особою із інвалідністю ІІ групи.

Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ визначені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

У свою чергу, пунктом 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

Пунктом 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Додаток 5 до Порядку № 560 містить наступні положення (на момент виникнення правовідносин) щодо переліку документів, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ:

"… для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює догляд, та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді, довідка про смерть такого члена сім`ї, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, або рішення суду про оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім`ї, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді…"

відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІ:

"... для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, - для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження).

Судом встановлено, що позивач на підтвердження родинних відносин з особою з інвалідністю надав копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 від 22.02.1985 серія ДИЗ НОМЕР_1 про те, що його матір`ю є ОСОБА_2 .

На підтвердження потреби в здійсненні постійного догляду за матір`ю позивач надав копію довідки до акта МСЕК серії 12ААГ № 716254 від 21.03.2024, якою підтверджено, що ОСОБА_2 (безтерміново) встановлена друга група інвалідності та висновок ЛКК (за формою № 080-4/о) від 22.03.2024 № 34 про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі про те, що ОСОБА_2 потребує стороннього догляду.

На підтвердження здійснення такого постійного стороннього догляду саме військовозобов`язаним позивач надав Акт від 21.10.2024 обстеження матеріально-побутових умов проживання, складений посадовими особами Сколівської міської ради, в якому зазначено, що ОСОБА_2 проживає разом зі своїм сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, позивач надав копії інших документів: паспорта ОСОБА_1 ; паспорта матері заявника - ОСОБА_2 ; пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; витяг про зареєстрованих у житловому будинку осіб; свідоцтва про народження ОСОБА_1 .

Зважаючи на те, що у даному випадку відповідач належним чином не розглянув заяву позивача від 21.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є покладення на відповідача обов`язку розглянути заяву позивача від 21.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.

Разом з цим, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від мобілізації, оскільки заява позивача від 21.10.2024 належним чином не розглянута та відповідачем не надано оцінки документам, які надають позивачу право на відстрочку, відтак, ця вимога є передчасною.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не навів жодних обставин та не надав належних доказів у спростування доводів позивача про протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви від 21.10.2024 про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

За наведених обставин, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .

Позивач набув статусу учасника бойових дій, відтак звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 9, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) від 21.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення за результатами розгляду заяви, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна